Справа № 420/36236/25
12 грудня 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Вікторія ХОМ'ЯКОВА, розглянувши заяву про відвід судді Одеського окружного адміністративного суду Хурси О.О. у справі за позовом ОСОБА_1 до члена Вищої ради правосуддя Усика Григорія Івановича про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_2 , в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_2 щодо неподання до Секретаріату Вищої ради правосуддя у встановлений ч.7 ст. 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» та пункт 14.12. Регламенту ВРП місячний строк матеріалів по скарзі від 13.02.2025 року зареєстрованої ВРП 13.02.2025 року за №695/0/6-25 на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя № 170/1дп/15-25 від 03.02.2025 року для призначення до розгляду на пленарному засіданні Вищої ради правосуддя;
- зобов'язати члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_2 подати до Секретаріату Вищої ради правосуддя матеріали по скарзі від 13.02.2025 року зареєстрованої ВРП 13.02.2025 року за №695/0/6-25 на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя № 170/1дп/15-25 від 03.02.2025 року для призначення до розгляду на пленарному засіданні Вищої ради правосуддя;
- стягнути з члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_2 75 000 гривень матеріальної шкоди заподіяної у зв'язку із очевидною протиправною бездіяльністю щодо неподання до Секретаріату Вищої ради правосуддя матеріалів по скарзі від 13.02.2025 року на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя № 170/1дп/15-25 від 03.02.2025 року;
- стягнути з члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 350 000 грн. заподіяну очевидною протиправною бездіяльністю щодо неподання матеріалів до Секретаріату Вищої ради правосуддя по скарзі від 13.02.2025 року на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя № 170/1дп/15-25 від 03.02.2025 року.
Від позивача до суду надійшла заява від 10.12.2025 про відвід судді Одеського окружного адміністративного суду Хурси О.О., у зв'язку з наявністю сумнівів у його об'єктивності і безсторонності, а саме через скасування 27.11.2025 П'ятим апеляційним адміністративним судом ухвали суду про відмову у відкритті провадження у справі від 27.10.2025 №420/36236/25, неприйняття у п'ятиденний строк, на думку позивача, рішення у справі №420/36236/25 та порушення ст.ст. 168-171 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалення рішення перебуваючи у відпустці та всупереч практиці Великої Палати Верховного Суду у справі №990/29/22, допущення аналогічних порушень у справах №420/26714/24, №420/26704/24, надіслання скарги на дії судді до Вищої ради правосуддя.
Ухвалою судді Хурси О.О. від 11.12.2025 визнано заяву ОСОБА_1 про відвід судді необґрунтованою. Передано заяву ОСОБА_1 про відвід судді Одеського окружного адміністративного суду Хурси О.О. по справі № 420/36236/25 для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 11 грудня 2025 року адміністративну справу № 420/36236/25 передано головуючому судді Хом'яковій В. В. для розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід судді Одеського окружного адміністративного суду Хурси О.О.
Ч. 4 ст. 40 КАС України передбачено, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід (ч.8 ст. 40 КАСУ).
Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.(ч. 11 ст. 40 КАСУ).
Розглянувши заяву про відвід судді Хурси О.О. , суд зазначає наступне.
Кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом (стаття 6 Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод).
Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. (Закон України «Про судоустрій і статус суддів»).
Судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. (Висновок No1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Ради Європи «Про стандарти незалежності судових органів незмінності суддів»).
Незалежність судів є прерогативою (привілеєм), що надається не на користь власних інтересів суддів, а на користь забезпечення верховенства закону та в інтересах тих осіб, що покладають надію на правосуддя. (висновок №1 (2001) КРЄС для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів зазначено).
За змістом Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об'єктивності суду є право відводу (самовідводу).
Підстави для відводу (самовідводу) судді наведені у статті 36 КАС України.
В силу пункту 4 частини 1 статті 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу (частина 3 статті 39 КАС України).
Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 КАС України та частини 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Так, згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності . Таким чином, у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду.
У контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.
У контексті об'єктивного критерію у цій справі окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими .
Згідно п.2.5. Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених резолюцією № 2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27.07.2006 р. суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді, у тому числі , коли у судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається.
У Основних принципах незалежності судових органів, схвалених резолюціями № 40/32 та № 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року, зазначено: Судові органи вирішують передані їм справи безсторонньо, на основі фактів і відповідно до закону, без будь-яких обмежень, неправомірного впливу, спонуки, тиску, погроз або втручання, прямого чи непрямого, з будь-якого боку і з яких би то не було причин.
Позивачем ( ОСОБА_1 ) була подана скарга на суддю Хом'якову В.В. до Вищої ради правосуддя, судді стало відомо, що 23.06.2025 було зареєстровано матеріали дисциплінарного провадження № 1101/4/6-25 (провадження № 116400) за заявою ОСОБА_1 .
Також ОСОБА_1 в 2025 році було подано до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України повідомлення щодо інформації, яка може свідчити про недостовірність відомостей та тверджень, указаних суддею ОСОБА_3 в деклараціях доброчесності та деклараціях родинних зв'язків.
Враховуючи роз'яснення, надані рішенням Ради суддів України від 04 березня 2019 року № 13 «Про внесення змін до рішення Ради суддів України від 08 червня 2017 року № 34», подання учасником судового провадження скарги на дії судді до Вищої ради правосуддя до закінчення судового розгляду справи може свідчити про вплив на суд, у разі, коли це здійснюється, як тиск на суддю з метою, зокрема, перешкодити виконанню суддями професійних обов'язків або схилити їх до винесення неправосудного рішення, тощо, що може мати ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 376 Кримінального кодексу України.
Презюмуючи особисту безсторонність судді, поки не доведено протилежного, як у разі вирішення Вищою радою правосуддя питання щодо наявності підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності судді, так і у разі відмови у притягненні до дисциплінарної відповідальності, із доведеністю факту тиску на суддю - вищезазначене може викликати у стороннього, законослухняного та обізнаного спостерігача сумніви у безсторонності та неупередженості судді, так як рішення прийняте під тиском і рішення прийняте із дисциплінарним правопорушенням - не можуть вважатись прийнятими із додержанням Конвенційних гарантій права на справедливий суд та вселяти в громадськість довіру до суду.
Аналізуючи вищевикладене, суд вважає, що така обставина як подання позивачем дисциплінарної скарги на суддю до Вищої ради правосуддя, виключає можливість участі в справі такого судді, так як, кінцевою метою законодавця було досягнення максимальної впевненості в тому, що у учасників процесу не повинно виникати сумнівів у неупередженості судді.
Відповідно до висновку Верховного Суду викладеного у постанові №277/599/15-к 17.09.2019 будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід.
Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об'єктивного рішення у справі. Відчуття упередженості це формування у судді до тієї чи іншої людини, яка є учасником судового розгляду, власного ставлення, заснованого не на об'єктивному критерії, а на особистих симпатіях або антипатіях.
Враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та практику Європейського суду з прав людини, необхідність дотримання гарантій права на справедливий суд та зміцнення довіри громадськості до суду та з метою виключення у позивача внутрішнього переконання у розгляді його справи неупередженим судом, суддя дійшов висновку щодо наявності правових підстав для задоволення заяви судді Хом'якової В.В. про самовідвід.
Керуючись статтями 36, 39-41, 256, 294 КАС України, суд,-
Заяву судді Хом'якової В.В. про самовідвід задовольнити.
Відвести головуючого суддю Хом'якову В.В. від розгляду заяви про відвід судді Одеського окружного адміністративного суду Хурси О.О. у справі №420/36236/25 за позовом ОСОБА_1 до члена Вищої ради правосуддя Усика Григорія Івановича про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Передати справу №420/36236/25 для визначення складу суду в порядку, встановленому частиною 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вікторія ХОМ'ЯКОВА