Справа № 420/40953/25
12 грудня 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Стефанов С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову Головного управління ДПС в Миколаївській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
До Одеського окружного адміністративного суду 09 грудня 2025 року надійшов позов Головного управління ДПС в Миколаївській області до ОСОБА_1 в якому позивач просить стягнути суму заборгованості:
- стягнути з ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , 07.03.1973 р/н) на користь місцевого бюджету в рахунок погашення податкового боргу в сумі 551153,75 грн., в тому числі: орендна плата з фізичних осіб (50 18010900 місцевий бюджет) 379647,29 грн.; земельний податок з фізичних осіб (50 18010700 місцевий бюджет) 171506,46 грн.
Частиною першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема: чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З матеріалів позовної заяви суд встановив, що підставою для стягнення з відповідача податкового боргу стало, зокрема винесення Головним управлінням ДПС в Миколаївській області податкових повідомлень рішень а саме :
- ППР (форми «Ф») №95773-2407-1423-UA48060090000097375 вiд 08.04.2025, нараховано 364470,88 грн., за період 2025 рік.;
- ППР (форми «Ф») №95774-2407-1423-UA48060090000097375 вiд 08.04.2025, нараховано 15176,41 грн., за період 2025 рік.;
- ППР (форми «Ф») №78184-2407-1423-UA48060090000097375 вiд 03.04.2025, нараховано 85636,84 грн., за період 2025 рік.;
- ППР (форми «Ф») №78185-2407-1423-UA48060090000097375 вiд 03.04.2025, нараховано 70206,59 грн.;
- ППР (форми «Ф») №78186-2407-1423-UA48060090000097375 вiд 03.04.2025, нараховано 15663,03 грн.
Вказані податкові повідомлення-рішення, згідно з наявною в матеріалах справи копією конверта, не вручена відповідачці під час доставки та повернута податковому органу з відміткою від 22.07.2025 року.
За змістом ст. 42.5 ПК України, у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Таким чином, вказана податкова вимога вважається врученою відповідачу.
Платник податку для захисту своїх прав і законних інтересів має право на звернення до суду з позовом про оскарження вимоги у межах гарантованого процесуальним законом строку, встановленого статтею 122 КАС.
Такий висновок щодо строку звернення до суду з позовом про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) зроблено у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 25.02.2021 у справі № 580/3469/19.
Отже, станом на дату звернення позивача з цим позовом до суду (24.10.2025) не сплинув шестимісячний строк, встановлений частиною другою статті 122 КАС України для оскарження відповідачем податкової вимоги, на підставі якої позивачем заявлено вимогу про стягнення суми податкового боргу.
Враховуючи наведене, у суб'єкта владних повноважень право на пред'явлення визначених законом позовних вимог ще не виникло, а тому зазначений позов підлягає поверненню.
Аналогічних висновків дійшла колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в постанові від 19.06.2020 у справі №520/12807/19.
Положеннями пунктів 95.1 та 95.2 статті 95 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Водночас, пункти 95.1 та 95.2 статті 95 Податкового кодексу України не визначають кінцевого строку, з яким пов'язують право контролюючого органу на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу, а лише містить вимогу, що таке стягнення відбувається не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги, що не суперечить вимогам частини 2 статті 122 КАС України щодо необхідності надання відповідача строку на оскарження такої вимоги.
Відтак, позивач зобов'язаний дотриматись положень як пунктів 95.1 та 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, так і частини 2 статті 122 КАС України, та не позбавлений права на повторне звернення до суду після спливу строку для оскарження податкової вимоги, на підставі якої заявлено вимогу про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу.
Відповідно до пункту 8 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позовну заяву із вимогою стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, подано суб'єктом владних повноважень до закінчення строку, визначеного частиною п'ятою статті 122 цього Кодексу.
Таким чином, у зв'язку з поданням суб'єктом владних повноважень позовної заяви із вимогою стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, до закінчення строку, визначеного частиною другою статті 122 цього Кодексу, позовна заява підлягає поверненню та надсилається особі, яка її подала, разом з усіма доданими до неї матеріалами на підставі п. 8 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Керуючись ст. 122, 169, 243, 248, 256, 294, 295 КАС України, суддя -
Позовну заяву Головного управління ДПС в Миколаївській області до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу - повернути позивачеві.
Копію ухвали разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачеві.
Роз'яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя С.О. Стефанов