12 грудня 2025 р. № 640/13050/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , ,
до відповідачаГоловного управління ДФС у м. Києві, ,
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №52465-1305-2657 від 10.04.2018,
12 травня 2021 року до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДФС у м. Києві ( далі відповідач-1) про: визнання протиправним і скасуванням податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 10.04.2018 № 52465-1305-2657.
17.05.2021 Окружний адміністративний суд міста Києва постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху, встановивши позивачу п'ятиденний строк з дня отримання вказаної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
07.06.2021 позивач подав до Окружного адміністративного суду міста Києва заяву, в якій просив у випадку, якщо Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві надасть суду докази вибуття із спірних правовідносин, вирішити питання про заміну сторони, яка вибула, її правонаступником.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.06.2021 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
11.08.2021 Окружний адміністративний суд міста Києва постановив ухвалу про залучення до участі у справі № 640/13050/21 в якості співвідповідача Державну податкову службу України в особі відокремленого підрозділу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (код ЄДРПОУ 44116011).
Відповідно до частини третьої статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), абзацу четвертого пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративний судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 № 399, ця адміністративна справа передана на розгляд і вирішення до Миколаївського окружного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.04.2025 головуючим суддею для розгляду цієї справи визначено суддю Ярощука В.Г.
Ухвалою від 01.12.2025 року справу прийнято до провадження, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач є власником нежитлових приміщень, розташованих на земельній ділянці за адресою: м. Київ, вул. Ірпінська, 78а, водночас не є ані власником, ані користувачем земельної ділянки, на якій розташовані нежитлові приміщення, а отже обов'язку щодо сплати земельного податку не виникло.
20.07.2025 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив, надав суду відзив на позовну заяву та просив відмовити у задоволенні позовних вимог, у зв'язку з тим, що позивач є власником нежилих поміщень за адресою м. Київ, вул. Ірпінська, буд. 78-А (договір купівлі-продажу нежилих приміщень від 09.03.2006 №289, зареєстрований в реєстрі за №2-6880 додаємо).
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 120 ЗКУ у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Разом з відзивом відповідач подав клопотання про заміну сторони правонаступником.
04.08.2021 року позивач подав відповідь на відзив, в якому позивач зазначив, що не заперечує проти задоволення клопотання про заміну сторони відповідача правонаступником.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 11.08.2021 у задоволені клопотання про заміну сторони було відмовлено, залучено ДПС України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у м.Києві (далі відповідач-2), як співвідповідача.
27.08.2021 року та 14.05.2025 року від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив, надав суду відзив на позовну заяву та просив відмовити у задоволенні позовних вимог, у зв'язку з тим, що позивач є власником нежилих поміщень за адресою АДРЕСА_1 (договір купівлі-продажу нежилих приміщень від 09.03.2006 №289, зареєстрований в реєстрі за №2-6880 додаємо).
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 120 ЗКУ у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
16.05.2025 року від відповідача-2 надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропущенням строку звернення до суду.
13.06.2025 року до суду надійшли письмові пояснення щодо клопотання про залишення позову без розгляду, в якому зазначено, що ППР позивачем отримано у квітні 2021 року, що підтверджується доказами доданими до матеріалів справи, а з позовом позивач звернувся у травні 2021 року.
23.06.2025 року до суду надійшла відповідь на відзив.
Під час судового розгляду справи судом встановлено наступне.
У подальшому, позивачу як власнику зазначеного нерухомого майна було нараховано земельний податок з фізичних осіб за 2017 рік у розмірі 16945,34 гривень, про що Головним управління ДФС у м. Києві прийнято відповідне податкове повідомлення-рішення від 10.04.2018 № 52465-1305-2657.
Позивач, зазначаючи, що не є власником чи користувачем земельної ділянки, на якій розташовані належні йому приміщення, не погоджуючись з прийнятим податковим повідомлення-рішенням, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся з відповідним позовом до суду.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про те, що права та інтереси за захистом яких позивач звернувся до суду, були порушені з огляду на наступне.
Відповідно до підпункту 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.
Відповідно до підпункту 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України землекористувачами є юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.
Пунктом 269.1 статті 269 Податкового кодексу України визначено, що платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
Згідно з положеннями пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування земельним податком згідно з положеннями статті 270 ПКУ є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Також, слід звернути увагу на положення пункту 286.1 статті 286 Податкового кодексу України, якою визначено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Відповідно до пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.
При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку (пункт 287.6 статті 287 статті Податкового кодексу України).
Особливості регулювання відносин в сфері земельного права, в тому числі підстави для набуття земельних ділянок у власність та користування, визначені Земельним кодексом України.
Так, згідно з частиною першою статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 Земельного кодексу України, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (стаття 124 Земельного кодексу України).
Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом (стаття 125 Земельного кодексу України). При цьому земельна ділянка має бути індивідуально визначеним об'єктом нерухомого майна, якому властиві такі характеристики, як площа, межі, ідентифікатор у Державному земельному кадастрі тощо.
З системного аналізу зазначених норм слідує, що до нового власника має переходити право власності на земельну ділянку, водночас це право не виникає автоматично з моменту набуття у власність нерухомого майна, розташованого на такій ділянці, а лише після проведення державної реєстрації такого права.
Аналогічний висновок викладений також в узагальнюючій податковій консультації щодо сплати земельного податку власником нерухомого майна, що розташоване на земельній ділянці права на яку у такої особи не оформлені, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 06.07.2018 № 602.
Так, особу, яка володіє нерухомим майном, що розташоване на земельній ділянці, права на яку для такої особи не оформлені, не можна вважати платником земельного податку в розумінні статті 269 Податкового кодексу України до моменту виникнення відповідних прав такої особи на цю земельну ділянку відповідно до запису, сформованого у Державному земельному кадастрі у порядку визначеному законом. До такого моменту зазначена особа відповідно до вимог статті Податкового кодексу України не повинна сплачувати земельний податок.
У даному випадку, сторонами не заперечується факт того, що позивач не є власником земельної ділянки за адресою: м. Київ, вул. Ірпінська, 78, літера А, оскільки таке право не зареєстровано у встановленому законодавством порядку та не відображено у даних держаного земельного кадастру.
Таким чином, хоча позивач і є власником нежилих приміщень, він не набув права власності на земельну ділянку, на якій вони розташовані, а отже не є платником земельного податку, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог та протиправність спірного податкового повідомлення-рішення.
Щодо клопотання відповідача 2 щодо залишення позову без розгляду, суд зазначає, що позивач 26.03.2021 року отримав лист від відповідача 2 податкову вимогу від 15.03.2021 року, з якої дізнався про існування податкового боргу. У зв'язку з чим позивач звернувся з запитом про надання копій документів на підставі яких здійснено нарахування податкового боргу. Відповідач 2 надіслав зазначені документи разом з ППР, які були отримані позивачем 29.04.2021 року. Відповідачем у відзиві також зазначено, що ППР №52465-1305-2657 від 10.04.2018 направлено позивачу рекомендованим листом з повідомлення про вручення на його податкову адресу та повернулось до відправника з приміткою: «за закінченням встановленого строку зберігання». Отже підстав для залишення позову без розгляду немає.
Згідно з абзацом першим частини першої статті 139 КАС України при задоволенні Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» і не поніс документально підтверджених судових витрат, пов'язаних з розглядом цієї справи в суді, тому розподіл судових витрат у порядку статті 139 КАС України не здійснюється.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, 04116; ЄДРПОУ: 39439980) та Головного управління ДПС у м.Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м.Київ, 04116; ЄДРПОУ: 44116011) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві №52465-1305-2657 від 10.04.2018.
3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
4. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Суддя В.Г.Ярощук
Рішення складено в повному обсязі 12 грудня 2025 року