про залишення позовної заяви без руху
12 грудня 2025 р. № 400/11214/25
м. Миколаїв
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Лісовська Н. В., ознайомившись з позовною заявою:
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
доВійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 з вимогами про:
- визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 в періоди з 19 липня 2022 року по 20 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р« встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 р. на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
- зобов'зання Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 19 липня 2022 року по 20 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., встановленого Законом України Про Державнии бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Перевіряючи матеріали позовної заяви на їх відповідність зазначеним процесуальним вимогам, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам вказаних норм з наступних підстав.
Приписами частин третьої і п'ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд звертає увагу на те, що положення статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.
Разом з тим, частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до частин першої та другої статті 233 КЗпП України, у редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19.07.2022, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116 КЗпП України).
Відтак, до 19.07.2022 р. КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.04.2023 р. у справі № 260/3564/22 та від 19.01.2023 р. у справі № 460/17052/21.
З системного аналізу викладеного вбачається, що положення статті 233 КЗпП України у частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві.
Водночас, суд наголошує, що відповідно до пункту 1 глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Відтак, запровадження на території України карантину є безумовною підставою для продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України, на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Відтак, строк, визначений частиною першою статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній з 19.07.2022), був продовжений на строк дії карантину, який відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023.
У даному ж випадку, предметом спору у даній справі є нарахування в неповному розмірі грошового забезпечення, отже, зарплати у період за період з 19.07.2022 р. по 20.05.2023 р.
Відтак, до спірних правовідносин підлягає застосуванню тримісячний строк звернення, який у силу пункту 1 глави ХІХ "Прикінцеві положення" Кодексу законів про працю України, був продовжений на строк дії карантину та скінчився - 30.06.2023 р.
Разом із тим, до суду з даним позовом позивач звернувся 14.10.2025 р. (дата поштового штемпеля на конверті), тобто з пропуском тримісячного строку, який був продовжений на строк дії карантину.
До позовної заяви додано заяву про поновлення строку звернення до суду, однак дана заява не містить причин та/або обставин, які б могли бути визнані судом поважними при вирішенні питання про поновлення строку звернення до суду.
Заява представника позивача є фактично аналізом правових позицій з питання поновлення строків, які були висловлені судами різних інстанцій до 30.06.2023 р., тобто, до початку дії змін до КЗпП України щодо строку звернення до суду.
Згідно відомостей військово квитка Серії НОМЕР_2 Позивач звільнений зі служби 03.03.2025 р., отже, саме з цієї дати він мав дізнатися про порушення свого права. У позові ніяким чином не зазначено та не обґрунтовано причини, які перешкоджали йому звернутися до суду в межах визначеного законом строку.
Окрім того суд вважає за необхідне наголосити, що представник Позивача - адвокат Єрьоміна В.А. вже двічі зверталась з зазначеними позовними вимогами.
14 серпня 2025 року адвокат Єрьоміна В.А. звернулась до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 з вимогами про зобов'язання здійснити перерахунок грошового забезпечення з 27 червня 2022 року по 20 травня 2023 року.
Разом з позовною заявою представник позивача подала до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.08.2025 року по справі №400/8712/25 (головуючий суддя Гордієнко Т.О.) клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду залишено без задоволення. Позовна заява залишена без руху. Надано позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху на усунення недоліків позову шляхом подання суду доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду, вказати обставини, які були б об'єктивно непереборними та не залежали від його волевиявлення, були б пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення у справі процесуальних дій за період з 19.07.2022 по 20.05.2023.
22.08.2025 року представником позивача ОСОБА_1 - адвокат Єрьоміною В.А. було подано до Миколаївського окружного адміністративного суду заяву про поновлення процесуального строку на виконання ухвали Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.08.2025 року по справі №400/8712/25 в якій позивач просив поновити строк звернення до Суду з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 .
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.08.2025 року по справі №400/8712/25 визнано неповажними причини пропуску строку звернення до суду з позовом. Повернуто позовну заяву в частині позовних вимог за період з 19.07.2022 по 20.05.2023.
11 вересня 2025 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Єрьоміною В.А. вдруге звернулася до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 з вимогами про зобов'язання здійснити перерахунок грошового забезпечення з 19 липня 2022 року по 20 травня 2023 року.
Разом з позовною заявою представник позивача подала до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду, в якій зазначає те ж обґрунтування, що і в попередній заяві.
Звертаючись ВТРЕТЄ у справі 400/11214/25, адвокат Єрьоміна В.А. подала заяву про поновлення строку, яка аналогічна за своїм змістом заяві про поновлення строку, яку представник позивача подала по справі 400/9796/25.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (частина перша статті 13 КАС України).
Водночас до позовної заяви у справі № 400/11214/25 представниця позивача Єрьоміна Вікторія Анатоліївна додає ту ж заяву про поновлення строку, що і у справі 400/9796/25.
Відтак замість оскарження в апеляційному порядку ухвали Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.09.2025 у справі № 400/9796/25 про повернення позовної заяви (у разі, якщо представниця позивача вважає її такою, що прийнята з порушенням вимог процесуального законодавства), представниця позивача подала до Миколаївського окружного адміністративного суду повторно ту ж саму позовну заяву з тими ж самими додатками.
Відповідно до частин першої та другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з ч. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.
Позивачу необхідно надати копії доданих до позовної заяви документів для суду та для відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Залишити позовну заяву без руху.
2. Позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви, а саме:
- надати заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску;
- надати копії доданих до позовної заяви документів для суду та відповідача.
Ухвала окремо не оскаржується.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею у порядку ст. 256 КАС України.
Суддя Н. В. Лісовська