11 грудня 2025 р. № 400/10664/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Брагар В. С.розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005,
до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю «Грейнкомерцопт», вул. Артилерійська, 18,м. Миколаїв,54006,
простягнення податкового боргу у сумі 751 981,00 грн,
Головне управління ДПС у Миколаївській області звернулось з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейнкомерцопт» про стягнення податкового боргу у сумі 751 981,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача наявний податковий борг у розмірі у розмірі 751981,00 грн за платежами: Адміністративні штрафи та інші санкції (Державний бюджет) - 744 300 грн.; Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (Державний бюджет) - 7 140 грн.; Податок на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства (зведений бюджет Держави та Миколаївської ТГ) - 541 грн. Однак, сума заборгованості відповідачем не сплачена у добровільному порядку.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
На поштову адресу відповідача, яку позивач вказав у позовній заяві згідно з ідентифікаційними даними про відповідача, суд надіслав ухвалу від 03.10.2025, яку він не отримав у зв'язку із відсутністю за вказаною адресою.
Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Судом встановлено, що відповідач перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Миколаївській області та є платником податку.
За відповідачем рахується податковий борг в сумі 751 981,00 грн., з таких податків:
1. Адміністративні штрафи та інші санкції (Державний бюджет) - 744 300 грн.:- Нараховано штрафні санкції згідно з податковим повідомлення-рішенням № 10629/14292323 від 18.06.2025 у сумі 744 300 грн., строк сплати - 07.07.2025, за період 2022 року.
2. Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (Державний бюджет) - 7 140 грн.:
- Нараховано штрафні санкції відповідно до податкового повідомлення-рішення № 000107960406 від 16.11.2023 у сумі 7 140 грн., строк сплати - 01.01.2024, за період травень-листопад 2022 .
3. Податок на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства (зведений бюджет Держави та Миколаївської ТГ) - 541 грн.
- Нараховано основного платежу відповідно до податкової декларації з податку на прибуток підприємств № 12666041 від 21.02.2022 у сумі 201 грн., строк сплати 11.03.2022, за період 2021 року
- Нараховано штрафні санкції згідно з податковим повідомленням-рішенням № 00047560406 від 05.07.2023 у сумі 340 грн., строк сплати - 14.08.2023, за період 2022 року (розрахунок додається).
Наявність податкового боргу підтверджується також інтегрованою карткою платника податків
Відповідачу було виставлено податкову вимогу від 21.02.2024 № 0004435-1302-1429, яка була направлена Відповідачу та повернена за закінченням терміну зберігання.
Суд зазначає, що податкова вимога ані в адміністративному ані в судовому порядку не оскаржувалось, отже є податкове зобов'язання є узгодженим.
Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідачем не погашено наявний податковий борг, податкову вимогу не оскаржено.
Таким чином, податковий борг, визначений податковими повідомленнями -рішеннями, набув статусу узгодженого.
Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі ПК України).
Відповідно до п.п. 14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Пунктом 59.1 ст.59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з пунктом 59.4 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Підпунктом 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податкова вимога - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
За змістом пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим кодексом для подання податкової декларації.
На підставі норм статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Тобто, сума заборгованості відповідача виникла у зв'язку із непогашенням податкового зобов'язання, як набуло статусу узгодженого.
Як встановлено судом, відповідач суму податкового боргу у визначені строки не сплатив. Разом з тим, жодних доказів на підтвердження сплати відповідачем заборгованості у розмірі 751981,00 грн. станом на момент розгляду справи до суду ні з боку відповідача, ні з боку позивача не надходило. Доказів оскарження нарахованих платежів відповідачем суду не надано, таким чином сума податкового боргу за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями є узгодженою.
Наявність податкового боргу відповідача підтверджена податковим органом.
Відповідно до абз.1 п.95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно з п. 95.4 ст. 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, за відсутності добровільної сплати відповідачем суми заборгованості у розмірі 751981,00 грн., вказана сума податкового боргу підлягає стягненню з відповідача за рішенням суду.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ГУ ДПС у Миколаївській області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Оскільки спір вирішено на користь позивача як суб'єкта владних повноважень, а також за відсутністю витрат позивача, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з ч.2 ст.139 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 44104027) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейнкомерцопт» (вул. Артилерійська, 18, м. Миколаїв, 54006, ідентифікаційний код 44645332 ) про стягнення податкового боргу задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейнкомерцопт» (вул. Артилерійська, 18, м. Миколаїв, 54006, ідентифікаційний код 44645332) заборгованість у розмірі 751 981 грн. з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «Грейнкомерцопт», на користь Держави в рахунок погашення податкового боргу з: адміністративних штрафів та інших санкцій у сумі 744 300 грн. на користь бюджету Держави; податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 7 140 грн. на користь бюджету Держави; податку на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства у сумі 541 грн. на користь зведеного бюджету Держави та Миколаївської ТГ.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України, безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя В. С. Брагар