12 грудня 2025 рокусправа № 380/12560/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М. розглянув в порядку спрощеного (письмового) провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , позивачка) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській (далі - ГУ ДПС у Львівській області, відповідач), в якому просить, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 02.08.2024, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: - від 14.03.2024 року №10533/13-01-07-09; - від 19.07.2024 року № 31631/13-01-07-09.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі наказу ГУ ДПС у Львівській області проведено фактичну перевірку за результатами якої складений Акт № 6937/13/22/РРО/ НОМЕР_1 від 23.02.2024, в якому вказано, що позивачка використовувала РРО за відсутності підстав для його використання, так як РРО заводський № КС00006795, фіскальний № 3000305750 зареєстрований за адресою здійснення діяльності АДРЕСА_1 , а не за адресою господарської одиниці - піцерія «La Famiglia», яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 . На підставі акта перевірки ГУ ДПС у Львівській області прийняло податкове-повідомлення рішення № 10533/13-01-07-09 від 14.03.2024 за порушення пунктів 1,2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» - непроведення через реєстратор розрахункових операцій розрахункові операції з видачею відповідних розрахункових документів. На підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та пункту 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до позивача засновано штрафні (фінансові) санкції в сумі 187050,05 грн. Звертає увагу суду, що ні перед початком фактичної перевірки, ні під час її проведення не була здійснена контрольна розрахункова операція. Позивач посилається на те, що перевірка РРО за минулий період часу носить характер документальної перевірки, а тому такі дії, не можуть вчинятися в рамках фактичної перевірки та слугувати підставою для застосування штрафних санкцій. При цьому отримання інформації з власних програм контролюючого органу (таких як СОД РРО) за попередні періоди не є предметом фактичної перевірки, що здійснюється за місцем проведення господарської діяльності. Відтак, порушення, зазначені у акті фактичної перевірки, встановлені не в порядку і не у спосіб, що передбачений законом, за минулий період, а не за період, у який проводилась фактична перевірка, а отже такий Акт фактичної перевірки не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню. Крім того, у матеріалах перевірки відсутні будь-які докази встановленого правопорушення. Стверджує, що на усіх фіскальних чеках, виданих при розрахунках із споживачами за спірний період, вказана адреса: АДРЕСА_3 , що підтверджується періодичним звітом по РРО та відомостями з електронного кабінету платника. Так само звертає увагу, що податковий орган не навів в оскаржуваному податковому податковому-рішенні розрахунку штрафних санкцій, а вказав лише загальну суму штрафу. Вважає податкове-повідомлення рішення таким, що прийняте не в порядку та не у спосіб, що передбачений законом, а тому, таке слід скасувати.
Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що у спірному випадку до позивача застосовані штрафні санкції за невидачу відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи РРО за адресою: АДРЕСА_2 на загальну суму 374 421,84 грн. Оскільки позивач використовував РРО за відсутності підстав для його використання, так як РРО заводський № КС00006795, фіскальний № 3000305750 зареєстрований на адресу здійснення діяльності м. Львів, вул. Довженка, 2, а не за адресою господарської одиниці - піцерія «La Famiglia», яка розташована за адресою: м. Львів, вул. Г. Мазепи, 1-Б, відтак усі розрахункові документи, які видавалися через РРО, який зареєстрований за іншою господарською одиницею не можуть прийматися як розрахункові. Звертає увагу, що назва та адреса господарської одиниці є обов'язковими реквізитами фіскального чеку, а отже відсутність таких реквізитів у фіскальному чеку має кваліфікуватися як те, що такий документ не є розрахунковим.
Суд ухвалою від 03.10.2025 року витребував у фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 : - паперові копії фіскальних чеків за період із 30.12.2023 по 19.02.2024 включно (починаючи з №51660 по № 51834 та з № 52861 по № 52955), роздруковані з фіскальної пам'яті РРО заводський номер № КС00006795, фіскальний номер № 3000305750; - паперові копії Z-звітів за період із 30.12.2023 по 19.02.2024 включно (роздруковані оригінали зберігаються в позивача); - копію реєстраційного посвідчення РРО заводський номер № НОМЕР_2 , фіскальний номер № 3000305750; - відомості про те, чи перереєстровувався РРО заводський номер № КС00006795, фіскальний номер № 3000305750 у період із 30.12.2023 по 19.02.2024 включно, якщо так - надати копії відповідних документів.
На виконання вимог ухвали суду від позивачки 20.11.2025 надійшло клопотання про те, що у зв'язку із закінченням терміну експлуатації, 11.03.2024 року ГУ ДПС у Львівській області було скасовано реєстрацію РРО заводський номер КС00006795, фіскальний номер 3000305750, що підтверджується довідкою скасування реєстрації РРО від 11.03.2024 року №803. У зв'язку із цим позивачка не має можливості виготовити і надати суду вказані в ухвалі суду документи.
Ухвалою від 24.11.2025 року суд витребував у Головного управління ДПС у Львівській: - копії Z-звітів за період із 30.12.2023 по 19.02.2024 включно із СОД РРО; - копію реєстраційного свідоцтва РРО заводський номер № КС00006795, фіскальний номер № 3000305750; - відомості про те, чи перереєстровувався РРО заводський номер № КС00006795, фіскальний номер № 3000305750 у період із 30.12.2023 по 19.02.2024 включно, якщо так - надати копії відповідних документів та нового реєстраційного посвідчення.
На виконання вимог ухвали суду ГУ ДПС у Львівській області надало суду: - заяву від 21.02.2024 про перереєстрацію РРО заводський номер № КС00006795, фіскальний номер №3000305750 у зв'язку із зміною адреси; - копії Z-звітів за період із 30.12.2023 по 19.02.2024 включно із СОД РРО; - реєстраційне посвідчення № НОМЕР_3 від 15.03.2017 року; - реєстраційне посвідчення № 596 від 22.02.2024.
Суд з'ясував зміст позовних вимог та заперечень на позов, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:
ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа підприємець, здійснює діяльність на спрощеній системі оподаткування, є платником єдиного податку ІІ групи.
Головне управління ДПС у Львівській області на підставі наказу № 780-ПП від 15.02.2023 «Про проведення фактичної перевірки» (а.с. 9) та направлень на перевірку від 16.02.2024 № 1528 та № 1527 (а.с. 56) здійснило фактичну перевірку господарської одиниці - піцерії «La Famiglia», що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , та належить суб'єкту господарської діяльності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору.
За результатами проведеної перевірки контролюючий орган склав акт фактичної перевірки № 6937/13/22/ РРО/ НОМЕР_1 від 23.02.2024 року з додатками (а.с. 30-60), відповідно до висновків якого встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»:
«ФОП ОСОБА_1 здійснює діяльність за адресою: АДРЕСА_2 . Розрахунки із споживачами здійснюються через РРО «EXELIO - 700», заводський № КС 00006795, фіскальний № 3000305750 зареєстрований на адресу здійснення діяльності АДРЕСА_1 . Перевіркою встановлено непроведення розрахункових операцій через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: за грудень 2023 р. на суму 39454,25 грн., в тому числі перший чек на суму 355,50 грн., за січень 2024 р. - 202 098,23 грн., за лютий 2024 р. по початок перевірки 132869, 26 грн. Загальна сума 374 421,84 грн.».
На підставі акта перевірки ГУ ДПС у Львівській області прийняло податкове повідомлення-рішення від 14.03.2024 № 10533/13-01-07-09, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій за не проведення через реєстратор розрахункових операцій розрахункові операції з видачею відповідних розрахункових документів у розмірі 187050,05 грн.
26.03.2024 ФОП ОСОБА_1 подала скаргу на податкове повідомлення-рішення від 14.03.2024 № 10533/13-01-07-09, але рішенням ДПС України від 31.05.2024 № 16292/6/99- 00-06-03-02-06 скаргу ФОП ОСОБА_1 залишено без задоволення, а податкове повідомлення - рішення без змін та збільшено визначену у ППР ГУ ДПС у Львівській області від 14.03.2024 № 10533/13-01-07-09 суму штрафних санкцій на 72 грн. (187122,05 грн. - 187050,05 грн.) (а.с. 6-8).
Відповідно до реєстраційного посвідчення № НОМЕР_3 від 15.03.2017 РРО заводський № КС 00006795, фіскальний № 3000305750 зареєстрований 10.03.2017 та призначений для використання в господарській одиниці - кафе «Ля Фамілія» за адресою АДРЕСА_4 (том 2 а.с. 73).
Відповідно до реєстраційного посвідчення № 596 виданого 22.02.2024, РРО заводський № КС 00006795, фіскальний № 3000305750, за заявою ФОП ОСОБА_1 від 21.02.2024 року (том 2 а.с. 68), перереєстрований для використання в господарській одиниці - кафе «Ля Фамілія» за адресою АДРЕСА_3 (том 2 а.с. 74).
При прийнятті рішення суд керується такими нормами права:
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (далі - ПК України), який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (у редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Підпунктом 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.
Згідно з підпунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Підстави призначення, обставини та порядок проведення перевірки визначено положеннями статті 80 ПК України. Так, пунктами 80.1, 80.2 статті 80 ПК України визначено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Відповідно до підпункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема:
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.
Згідно з підпунктом 80.4 статті 80 ПК України перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.
Підпунктом 80.5 статті 80 ПК України передбачено, що допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу
Відповідно до підпункту 80.7 статті 80 ПК України фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.
Положеннями підпункту 81.1 статті 81 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
- службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
Відповідно до підпункту 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.
Акт перевірки не може розглядатися як заява або повідомлення про вчинення кримінального правопорушення щодо ухилення від сплати податків.
Довідка перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати і є носієм доказової інформації про невстановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).
У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов'язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із запереченнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.
Згідно з підпунктом 86.5 статті 86 ПК України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).
Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.
У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.
У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.
Відповідно до підпункту 86.6 статті 86 ПК України відмова платника податків або його законних представників чи особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов'язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов'язання.
При прийнятті рішення суд керується такими мотивами щодо оцінки спірних правовідносин через призму застосовних норм права:
І. Щодо аргументів позивачки про те, що інформація із СОД РРО не може використовуватися податковим органом як доказ вчинення правопорушення під час проведення фактичної перевірки:
У цій справі, ГУ ДПС у Львівській області встановило порушення вимог пунктів 1,2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» які описані у акті перевірки, саме на підставі даних СОД РРО.
Позивачка стверджує, що використання самих лише даних СОД РРО при проведенні фактичної перевірки є порушенням статті 75 ПК України. Стверджує, що перевірка, результати якої базуються виключно на підставі даних СОД РРО є документальною, а не фактичною.
Так, згідно зі статтею 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю. Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.
Відповідно до п. 83.1 ст. 83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: податкова інформація.
Згідно з пунктом 7 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані: подавати до контролюючих органів звітність, пов'язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв'язку. Суб'єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій, повинні подавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв'язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам'яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам'яті модемів, які до них приєднані.
Як визначено статтею 2 Закону № 265/95-ВР електронна копія розрахункового документа - ідентична копія (у формі електронних даних) розрахункового документа, створеного реєстратором розрахункових операцій, яка міститься на контрольній стрічці в пам'яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам'яті модемів, які до них приєднані, та/або створена програмним реєстратором розрахункових операцій у електронній формі, що може використовуватися контролюючими органами як податкова інформація та під час проведення перевірок платників податків; електронна копія фіскального звітного чека - ідентична копія (у формі електронних даних) фіскального звітного чека, створеного реєстратором розрахункових операцій та/або програмним реєстратором розрахункових операцій, що може використовуватися контролюючими органами як податкова інформація та під час проведення перевірок платників податків; електронна копія фіскального звіту ідентична копія (у формі електронних даних) фіскального звіту, створеного реєстратором розрахункових операцій та/або програмним реєстратором розрахункових операцій, що може використовуватися контролюючими органами як податкова інформація та під час проведення перевірок платників податків.
За змістом абзацу другого цього пункту суб'єкти господарювання, які використовують РРО, повинні подавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв'язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам'яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам'яті модемів, які до них приєднані.
Механізм передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків РРО дротовими або бездротовими каналами зв'язку до органів державної податкової служби для суб'єктів господарювання, що використовують РРО, врегульований Порядком, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 08 жовтня 2012 року № 1057, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17 жовтня 2012 року № 1743/22055.
Відповідно до положень пункту 1.2 цього Порядку: система зберігання і збору даних РРО (далі - СЗЗД РРО) - система, призначена для збору даних РРО до бази даних системи обліку даних РРО, для реалізації якої використовується зазначена технологія; система обліку даних РРО (далі - СОД РРО) - програмно-апаратний комплекс, розміщений в центральному органі ДПС, що використовує інформацію, яка збирається за допомогою СЗЗД РРО.
За змістом пункту 1.5 Порядку суб'єкти господарювання, які використовують РРО, що створюють контрольну стрічку в електронній формі (КСЕФ), та/або електронні контрольно-касові реєстратори, що створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді, повинні забезпечити передачу до сервера обробки інформації електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці у пам'яті РРО або в пам'яті модемів, які до них приєднані.
Як передбачено підпунктом 6.1 Порядку СОД РРО складається із сервера авторизації, сервера додатків та бази даних, а за змістом підпункту 6.4.2 база даних, містить пакет даних РРО (набір даних, що генеруються РРО в електронному вигляді), що були отримані від РРО, у відкритому вигляді.
Отже, за загальним правилом, інформація, яка надійшла до податкового органу з РРО, має відповідати даним розрахункових документів, які були створені РРО в місцях продажу.
Щодо використання даних СОД РРО як доказу вчинення правопорушення під час проведення фактичної перевірки, то суд на підставі частини 5 статті 242 КАС України ВРАХОВУЄ висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 07.08.2025 року у справі № 280/6835/23, такого змісту:
«Аналіз наведених норм податкового законодавства свідчить про те, що використання податковим органом під час проведення фактичної перевірки отриманої податкової інформації, яка надходить від платників податків, через бази даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем, зокрема інформація: про фінансово-господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі щодо електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів через інформаційну систему СОД РРО, у вигляді електронного розрахункового (фіскального) документа (чека, звіту), є такою, що може використовуватися контролюючими органами, як податкова інформація під час проведення фактичних перевірок платників податків.
При цьому використання такої інформації є належною реалізацією контролюючим органом податкового контролю, як необхідний комплекс заходів, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової політики, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій та може бути самостійною підставою для висновків під час проведення фактичної перевірки.
Виходячи з наведеного колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідач в межах цієї справи під час проведення фактичної перевірки, мав правову можливість використовувати податкову інформацію яка міститься в СОД РРО, зокрема щодо перевірки наявності (відсутності) цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, інформація та дані якої є фактичним відображенням (дублюванням) розрахункових операцій проведених позивачем у відповідний перевіряємий період.»
Суд також враховує, що суб'єкт господарювання мав можливість під час перевірки чи при підготовці позову до суду роздрукувати з фіскальної пам'яті РРО будь-який розрахунковий документ, якби ставив під сумнів достовірність доказів, отриманих контролюючим органом з СОД РРО. Разом з тим, позивач не надав альтернативних копій чеків з фіскальної пам'яті РРО.
Отже, інформація із СОД РРО може бути самостійною підставою для висновків про порушення податкового законодавства під час проведення фактичної перевірки, у тому числі за попередні періоди, зокрема щодо перевірки наявності (відсутності) всіх обов'язкових реквізитів розрахункового документа, в тому числі назву та адресу господарської одиниці, оскільки інформація із СОД РРО повністю відповідає даним розрахункових документів, які були створені РРО в місцях продажу товару. Позивачка альтернативних доказів не надала. Тому її твердження про недопустимість даних СОД РРО як доказів є голослівними та помилковими.
ІІ. щодо аргументів позивачки про те, що відповідач дійшов помилкового висновку про використання у піцерії «Ля Фамілія» за адресою м. Львів, вул. Мазепи, буд. 1Б, РРО заводський номер КС 00006795, фіскальний номер 3000305750, який призначений для використання в господарській одиниці у піцерії «Ля Фамілія» за адресою м. Львів, вул.Довженка, буд. 2, суд зазначає таке.
Наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 затверджений Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги) (далі - Порядок № 547), який поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників суб'єктів господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО) для здійснення розрахункових операцій в готівковій та/або безготівковій формі.
Відповідно до пункту 1 глави 2 розділу II Порядку № 547 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг, операції з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для подальшого переказу, та відповідно до вимог законодавства повинні застосовувати РРО, зобов'язані зареєструвати РРО відповідно до положень цього Порядку та забезпечити його персоналізацію, опломбування та переведення у фіскальний режим роботи.
Датою реєстрації РРО, яка зазначається в реєстраційному посвідченні, є дата, що відповідає даті внесення даних до інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС (пункт 14 глави 2 розділу II Порядку № 547).
Контролюючим органом за місцем реєстрації РРО до реєстраційного посвідчення вносяться записи щодо назви та адреси господарської одиниці, де використовується РРО, а також найменування контролюючого органу за адресою такої господарської одиниці та дати початку обліку РРО у цьому органі (пункт 15 глави 2 розділу II Порядку № 547).
РРО може застосовуватись тільки в тій господарській одиниці, яка зазначена в реєстраційному посвідченні, відповідно до сфери застосування, установленої Державним реєстром РРО, та за наявності договору про технічне обслуговування і ремонт РРО (пункт 3 розділу IIІ Порядку № 547).
У разі перереєстрації з метою використання РРО в іншій господарській одиниці суб'єктом господарювання або представником суб'єкта господарювання надаються: реєстраційна заява з позначкою "Перереєстрація"; реєстраційне посвідчення (пункт 1 глави 3 розділу II Порядку № 547).
Після отримання належним чином оформлених документів у разі відсутності підстав для відмови посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня подання реєстраційної заяви проводить перереєстрацію РРО шляхом внесення змін до даних інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС розміщує в Електронному кабінеті в електронній формі та/або видає суб'єкту господарювання нове реєстраційне посвідчення.
Згідно з пунктом 2 розділу 2 Положення № 13 визначено обов'язкові реквізити фіскального касового чека на товари (послуги), який повинен містити, в тому числі: найменування суб'єкта господарювання (рядок 1); назва господарської одиниці - найменування, яке зазначене в документі на право власності або користування господарською одиницею і відповідає довіднику «Типи об'єктів оподаткування» та повідомлене ДПС формою 20-ОПП (рядок 2); адреса господарської одиниці - адреса, яка зазначена в документі на право власності чи користування господарською одиницею (назва населеного пункту, назва вулиці, номер будинку/офісу/квартири) та повідомлена ДПС формою 20-ОПП (рядок 3).
Під час проведення перевірки ГУ ДПС у Львівській області встановило факти проведення розрахункових операцій за адресою: АДРЕСА_3 , через реєстратор розрахункових операцій, заводський номер КС00006795, фіскальний номер 3000305750, з роздрукуванням фіскальних чеків на загальну суму 374421,84 грн., у яких на момент перевірки була зазначена адреса господарської одиниці: АДРЕСА_1 .
Надаючи оцінку аргументам позивачки через призму встановлених фактичних обставин справи та наявних у матеріалах справи доказів, суд зазначає таке.
Відповідно до матеріалів справи, перереєстрація РРО заводський номер КС00006795, фіскальний номер 3000305750, на нову адресу господарської одиниці АДРЕСА_3 була здійснена 22.02.2024 року, що підтверджується реєстраційним посвідченням №596 (том 2 а.с. 74) та заявою ФОП ОСОБА_1 від 21.02.2024 року (том 2 а.с. 68). Отже, ФОП ОСОБА_2 на третій день після початку перевірки звернулася про перереєстрацію РРО на адресу, де фактично його використовувала кілька місяців без внесення контролюючим органом змін до інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС щодо РРО заводський номер КС00006795, фіскальний номер 3000305750 та видачі нового реєстраційного посвідчення.
Суд звертає увагу, що відповідно до пунктів 14, 15 глави 2 розділу II Порядку № 547, датою реєстрації або перереєстрації РРО є дата внесення відповідних даних до інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС. До моменту внесення таких змін РРО вважається зареєстрованим за тією адресою господарської одиниці, яка зазначена в чинному реєстраційному посвідченні, - у цьому випадку: АДРЕСА_1 .
Наявні в матеріалах справи копії фіскальних чеків за період із 30.12.2023 по 19.02.2024 (том 1 а.с. 68-194, 198-250; том 2 а.с. 1-36) та Z-звітів за період із 28.12.2023 по 19.02.2024 (по день початку перевірки) (том 2 а.с. 69-72) підтверджують, що РРО позивачки, що використовувався у АДРЕСА_3 , у всіх чеках фіксував адресу господарської одиниці: АДРЕСА_1 , що відповідає даним, внесеним до інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС щодо РРО заводський номер КС00006795, фіскальний номер 3000305750 та зазначеним у реєстраційному посвідченні № 3000305750 від 15.03.2017 до моменту перереєстрації РРО на підставі заяви ФОП ОСОБА_2 від 21.02.2024.
Суд враховує, що на суб'єкта господарювання покладається обов'язок забезпечити відповідність місця застосування РРО тим даним, які внесені до системи ДПС, та завчасно подати документи для його перереєстрації. Позивачка не надала жодних доказів того, що до дати початку перевірки (19.02.2024 року) зверталася до контролюючого органу про внесення змін щодо даних господарської одиниці, в якій використовується РРО заводський номер КС00006795, фіскальний номер 3000305750.
Таким чином, досліджені судом докази (у тому числі акт фактичної перевірки, фіскальні чеки, Z-звіти, реєстраційні посвідчення та заява про перереєстрацію) у своїй сукупності підтверджують встановлений контролюючим органом факт здійснення ФОП ОСОБА_1 розрахункових операцій з використанням РРО за адресою господарської одиниці, яка не була зареєстрована у ДПС як місце застосування цього РРО.
Щодо аргументів позивачки про те, що на підтвердження реєстрації РРО за адресою АДРЕСА_3 вона надала копію періодичного звіту за період із 01.12.2023 по 16.02.2024 (а.с .10), то суд звертає увагу, що такий звіт сформований 26.03.2024 - тобто вже після перереєстрації 22.02.2024 РРО заводський номер КС 00006795, фіскальний номер 3000305750 на підставі заяви від 21.02.2024 - тому цей доказ не є належним для цілей спростування обставин, встановлених під час перевірки 19.02.2024.
Щодо долучених до позову знімків екрану з електронного кабінету платника податків, то на них відображено відомості з електронного кабінету платника податків ФОП ОСОБА_1 (а.с. 11-18), що містять інформацію про заводський номер РРО № КС00006795, фіскальний номер РРО № 3000305750, дата та час документа, суми, але на них відсутня інформація щодо адреси реєстрації РРО. Тому такі докази теж не спростовують використання позивачкою в закладі за адресою АДРЕСА_3 , що зареєстрований за адресою іншої господарської одиниці.
Отже, доводи позивачки про те, що РРО на момент перевірки був зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 , суд відхиляє, оскільки такі спростовуються належними та допустимими доказами у справі.
ІІІ. щодо кваліфікації контролюючими особами ГУ ДПС у Львівській області встановленого правопорушення за пунктами 1,2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» як непроведення через реєстратор розрахункових операцій розрахункові операції з видачею відповідних розрахункових документів.
Відповідно до розрахунку штрафних санкцій (том 1 а.с. 61), контролюючий орган застосував штрафні санкції за порушення позивачем вимог пунктів 1, 2 статті 3 Закону України № 265/95-ВР на підставі пункту 1 статті 17 Закону України № 265/95-ВР.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 06.07.1995 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265/95-ВР), дія якого поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
За визначеннями, наведеними у статті 2 Закону № 265/95-ВР, реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для виконання платіжних операцій. До реєстраторів розрахункових операцій належать: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо. Розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Відповідно до вимог пунктів 1, 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Відповідно до статті 2 Закону № 265/95-ВР розрахунковий документ - це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.
Таким чином, суб'єкти господарювання зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи та видавати (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідний розрахунковий документ, що підтверджує виконання розрахункової операції.
Пунктом 1 статті 17 Закону №265/95-ВР встановлено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що пункт 1 статті 17 Закону №265/95-ВР встановлює відповідальність за невиконання суб'єктом господарювання щонайменше одного з трьох обов'язків: 1) непроведення розрахункової операції через РРО; 2) проведення розрахункової операції через РРО, однак, на неповну суму покупки; 3) невидача відповідного (тобто такого, що відповідає вимогам щодо форми і змісту) розрахункового документа. Перші два обов'язки суб'єкта господарювання випливають зі змісту пункту 1 статті 3 Закону № 265/95-ВР, а третій - з пункту 2 статті 3 Закону №2 65/95-ВР. Відповідно, наявність будь-якої з таких обставин (у сукупності або окремо) і утворює склад правопорушення.
Предметом доказування у справах, пов'язаних із притягненням суб'єкта господарювання до відповідальності на підставі пункту 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР, є встановлення на підставі належних і допустимих доказів фактів, з якими контролюючий орган пов'язує допущення порушення суб'єктом господарювання вимог пункту 1 та/або 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР.
У випадку притягнення суб'єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов'язку, встановленого пунктом 1 статті 3 Закону № 265/95-ВР, перевірці підлягають обставини безпосереднього здійснення розрахункової операції, однак, її непроведення через РРО, та/або здійснення розрахункової операції на більшу суму, ніж проведено через РРО.
У випадку притягнення суб'єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов'язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР перевірці підлягають як обставини видачі/невидачі розрахункового документа, так і обставини відповідності такого вимогам щодо форми і змісту.
Відповідно до обставин цієї справи до позивачки застосовані штрафні санкції за невидачу відповідного розрахункового документа, що підтверджують виконання розрахункових операцій через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи РРО за адресою: м. Львів, вул. Мазепи, 1-Б на загальну суму 374421,84 грн.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону № 265/95-ВР, форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів затверджене наказом Міністерства фінансів України № 13 від 21 січня 2016 року (далі - Положення № 13), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 року за № 220/28350.
Відповідно до пункту 1 розділу I Положення № 13, визначено форму і зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, які в обов'язковому порядку мають надаватися особам, які отримують або повертають товар, отримують послуги або відмовляються від них, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням інтернету, при здійсненні розрахунків суб'єктами господарювання для підтвердження факту: продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг; здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків; здійснення операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів; приймання комерційними агентами банків та небанківськими фінансовими установами готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі - ПТКС), за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів.
У пункті 2 розділу 1 Положення № 13 вказано, що 1) адреса господарської одиниці - адреса, яка зазначена в документі на право власності чи користування господарською одиницею; 2) найменування господарської одиниці - найменування, яке зазначене в документі на право власності або користування господарською одиницею.
Згідно з пунктом 2 розділу 2 Положення № 13 визначено обов'язкові реквізити фіскального касового чека на товари (послуги), який повинен містити, в тому числі: найменування суб'єкта господарювання (рядок 1); назва господарської одиниці - найменування, яке зазначене в документі на право власності або користування господарською одиницею і відповідає довіднику «Типи об'єктів оподаткування» та повідомлене ДПС формою 20-ОПП (рядок 2); адреса господарської одиниці - адреса, яка зазначена в документі на право власності чи користування господарською одиницею (назва населеного пункту, назва вулиці, номер будинку/офісу/квартири) та повідомлена ДПС формою 20-ОПП (рядок 3).
Пунктом 3 розділу І Положення № 13 передбачено, що встановлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов'язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не буде прийматися як розрахунковий.
Отже, розрахунковим може вважатися лише документ, який відповідає вимогам зазначеного Положення. При цьому, адреса господарської одиниці є обов'язковим реквізитом фіскального касового чеку, а отже відсутність цього реквізиту у фіскальному чеку має кваліфікуватися як те, що такий документ не є розрахунковим. Метою зазначення адреси є забезпечення можливості однозначної ідентифікації місця проведення розрахункової операції.
Верховний Суд у постанові від 2 лютого 2023 року № 500/6845/21 сформував правовий висновок, відповідно до якого за змістом норм Положення №13 необхідно розрізняти недолік реквізиту у розрахунковому документі від відсутності відповідного реквізиту взагалі. У першому випадку дійсно неможливо стверджувати, що документ втрачає статус розрахункового, натомість, у другому випадку безпосередньо Положення № 13 вказує, що такий документ не прийматиметься як розрахунковий.
Як вже встановив суд, у фіскальних чеках за період із 30.12.2023 по 19.02.2024, адреса господарської одиниці вказана: «м. Львів, вул. Довженка, буд. 2». Разом з тим, господарська одиниця позивача, у якій проводилась перевірка та здійснювались розрахункові операції на РРО заводський номер № КС00006795, фіскальний номер №3000305750, розташована за адресою: «м. Львів, вул. Мазепи, буд. 1Б».
Встановлена судом розбіжність між фактичною адресою місця здійснення розрахункових операцій та адресою, зазначеною у фіскальному чеку, не може бути віднесена до технічних чи формальних помилок, оскільки містить інші відомості, ніж ті, що відповідають адресі місцезнаходження господарської одиниці, у якій здійснювалася перевірка.
Суд при прийнятті рішення враховує, що позивачка здійснює господарську діяльність у щонайменше у двох господарських одиницях, які мають однакову комерційну назву заклад «Ля Фамілія», одна з яких розташована за адресою м. Львів, вул. Довженка, 2 (https://lafamiglia.restaurant/contact/). Наявність у позивачки кількох господарських одиниць з аналогічною назвою за різними адресами провадження діяльності свідчить про суттєвість реквізиту «адреса господарської одиниці» для ідентифікації місця здійснення розрахункової операції. Отже, у період з 30.12.2023 по 19.02.2024 ФОП ОСОБА_1 використовувала РРО заводський номер № КС00006795, фіскальний номер №3000305750 за іншою адресою, ніж та, на яку він був зареєстрований та щодо якої повинні формуватися фіскальні чеки. За таких умов передумов зазначення у фіскальному чеку адреси « АДРЕСА_1 » у випадку фактичного проведення розрахункової операції в іншій господарській одиниці за адресою « АДРЕСА_3 » позбавляє розрахунковий документ ознак достовірності.
Відповідно до пунктів 2 та 3 розділу ІІ Положення № 13 реквізит «адреса господарської одиниці» має ключове значення для встановлення місця проведення розрахункової операції та належності такої операції до конкретної господарської одиниці суб'єкта господарювання. Зазначення у фіскальному чеку адреси іншої господарської одиниці, ніж та, де фактично здійснювалася операція, виключає можливість ідентифікації місця продажу, що є підставою для висновку про невідповідність виданого документа встановленим вимогам до форми та змісту.
За таких обставин суд погоджується з висновками контролюючого органу, що фіскальний чек, який містить адресу іншої господарської одиниці, ніж та, у якій була здійснена операція, не може підтверджувати проведення розрахункової операції в конкретному закладі, а відтак вважається неналежним розрахунковим документом у розумінні пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування РРО». Видача покупцеві документу з таким недоліком не може вважатися належним виконанням обов'язку, встановленого пунктом 1, 2 статті 3 Закону України № 265/95-ВР.
IV. Щодо аргументів позивачки про те, що контролюючий орган не навів в оскаржуваному податковому повідомленні рішенні розрахунку штрафних санкцій, а вказав лише загальну суму штрафу, то суд звертає увагу, що у матеріалах справи наявний розрахунок штрафних санкцій (а.с. 61), що є додатком до рішення, тому відсутність детального розрахунку у самому податковому повідомленні-рішенні не робить це рішення протиправним. Закон вимагає, щоб у податковому повідомленні-рішенні були зазначені: реквізити платника податків, сума грошового зобов'язання (або штрафних санкцій), правова підстава його застосування, посилання на акт перевірки. Обставини правопорушення, період діяльності платника та деталізований розрахунок санкцій містяться в акті перевірки та доданих матеріалах, які є підставою для прийняття ППР. Тому відсутність їх буквального відтворення в самому тексті ППР не свідчить про його незаконність і не є підставою для скасування.
Підсумовуючи наведені мотиви, суд дійшов висновку, що контролюючий орган правильно кваліфікував дії позивачки як порушення пунктів 1,2 статті 3 Закону № 265/95-ВР та законно застосував штрафні санкції, передбачені пунктом 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР. Отже, відповідач належним чином довів правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 14.03.2024 року № 10533/13-01-07-09 та від 19.07.2024 року №31631/13-01-07-09.
Підсумовуючи наведені мотиви, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог ФОП ОСОБА_1 , тому у їх задоволенні слід відмовити.
Враховуючи висновки суду по суті спору, понесені позивачкою судові витрати не відшкодовуються та покладаються на неї. Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, що підлягають розподілу.
Керуючись ст.ст. 19-20,90,139,229,241-246,250,251,255,295 КАС України, суд -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Понесені позивачкою судові витрати покласти на неї.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення до суду апеляційної інстанції. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяМоскаль Ростислав Миколайович