12 грудня 2025 рокусправа № 380/2921/25
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючий суддя Кравців О.Р.,
за участю:
секретар судового засідання Недогін М.В.,
від позивача Марець Ю.І.,
від відповідача Марчишин А.О.,
від третьої особи не з'явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Круазе» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Байлінгвел Інтернешнл СТЕМ СКУЛ», про визнання протиправним та скасування рішень.
Суть справи.
До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Приватне підприємство «Круазе» (далі - позивач, ПП «Круазе») з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю (далі - відповідач, Інспекція ДАБК), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Байлінгвел Інтернешнл СТЕМ СКУЛ» (далі - третя особа, ТОВ «Байлінгвел Інтернешнл СТЕМ СКУЛ»), в якому, з урахуванням заяви від 12.05.2025 про зміну предмета позову, просить:
- визнати протиправною та скасувати Постанову від 10.12.2024 №8-м, якою Приватне підприємство «Круазе» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 2 частиною 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 109008,00 грн;
- визнати протиправним та скасувати Припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 27.11.2024 щодо Приватного підприємства «Круазе»;
- визнати протиправним та скасувати припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт на об'єкті за адресою: вул. Клепарівська, 30, м. Львів від 27.11.2024 щодо Приватного підприємства «Круазе»;
- визнати протиправним та скасувати Припис про усунення порушення вимог у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 18.03.2025 щодо Приватного підприємства «Круазе»;
- визнати протиправною та скасувати Постанову №8-м від 09.04.2025, якою Приватне підприємство «Круазе» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 2 пунктом 1 частини 6 статті 2 Закону України «Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 45420,00 грн.
Ухвалою суду від 17.02.2025 позовну заяву залишено без руху та вказано, що позивач звернувся до суду з пропуском п'ятнадцятиденного строку та не долучив клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду /Т.І, арк.спр.34/.
Ухвалою суду від 24.02.2025 визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено позивачеві строк звернення до адміністративного суду; відкрито загальне позовне провадження у справі /Т.І, акр.спр.41-42/.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що представник ПП «Круазе» не був повідомлений про проведення перевірки, не був присутній під час проведення перевірки та, відповідно, не був ознайомлений з її результатами, не мав змоги надати свої пояснення щодо фактичних обставин справи, у зв'язку з чим позапланова перевірка є незаконною. Також вказує, що системний аналіз приписів статті 41 Закону №3038-VI та Порядку №553 свідчить, що за загальним правилом сукупність заходів, які здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил можуть здійснюватися лише під час виконання відповідними суб'єктами підготовчих та будівельних робіт. Виключенням із цього загального правила є виявлення факту самочинного будівництва у зв'язку з чим, такі перевірки можуть стосуватися й збудованого об'єкта. Нормами Порядку №553 з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю. Лише їх дотримання може бути належною підставою для проведення позапланової перевірки та оформлення її результатів, які створюють для суб'єкта містобудування юридичні наслідки. Невиконання органами державного архітектурно-будівельного контролю вимог законодавця щодо порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої. Перевірки щодо ПП «Круазе» проведено з порушенням процедури, а тому, акт, складений за її наслідками не є належним доказом виявлених порушень та не може бути підставою для складання на його підставі протоколу і постанови про накладення штрафу на позивача. Належним підтвердженням факту надіслання документів рекомендованим листом з повідомленням є розрахунковий документ відділення поштового зв'язку щодо оплати послуг з доставки рекомендованої поштової кореспонденції. Тобто, направлення документів засобами поштового зв'язку або через електронний кабінет передбачено лише у разі відмови суб'єкта містобудування в отриманні документів. Разом з тим, належних доказів відмови позивача від підписання акта та протоколу відповідачем не надано. Відмітку про відмову посадової особи позивача від підписання акту та протоколу, проставлення якої передбачено пунктом 13 Порядку №244 також не здійснено, зазначено про відсутність під час перевірки позивача.
Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві. Вказав, що предметом перевірки визначено дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Направлення для проведення позапланового заходу від 14.11.2024 за №13-пп надіслано на адресу ПП «Круазе», що підтверджується листом відповідача №0006-вих-163674 від 14.11.2024 та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за №7904869508960. Відповідно з 14 листопада по 27 листопада 2024 року посадовими особами Інспекції було здійснено позапланову перевірку з виходами на об'єкт будівництва. При виході за адресою: м. Львів, вул. Клепарівська, 30, встановлено, що за вказаною адресою ПП «Круазе», ТОВ «Байлінгвел Інтернешнл Стем Скул» здійснено реконструкцію нежитлових приміщень під літ. «А-2» (підвал) шляхом прибудови додаткового приміщення. В реєстрі будівельної діяльності, дозвільні документи, які надають право на виконання будівельних робіт за вказаною адресою відсутні, клас наслідків об'єкта - СС1. Через що органом ДАБК поставлено перед суб'єктом містобудування у приписі вимогу протягом двох місяців з дня отримання припису усунути вищезазначені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 27.11.2024, в якому перед позивачем поставлено вимогу з моменту отримання даного припису зупинити подальше виконання будівельних робіт на об'єкті за адресою: м. Львів, вул. Клепарівська, 30 до моменту усунення виявлених порушень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466. Відповідно до абзацу 3 пункту 21 Порядку здійснення державного архітектурно будівельного контролю, у разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням. Інспекцією виконано вказані вимоги, оскільки представник ПП «Круазе» в останній день перевірки не з'явився, хоча юридичній особі було відомо про останній день перевірки і обов'язок з'явитись для отримання усіх документів, що підтверджується листом про надіслання документів складених за результатами позапланового заходу державного архітектурно - будівельного контролю №0006-вих-171518 від 28.11.2024 та відправленням поштового рекомендованого повідомлення №7904869391311.
Згідно з абзацом 6 пункту 3 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 №244, надіслання рекомендованим листом з повідомленням документів, які є підставою для притягнення до відповідальності, за адресою місцезнаходження (місця проживання) суб'єкта містобудування, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, вважається належним врученням зазначених документів незалежно від факту їх отримання суб'єктом містобудування. Начальником Інспекції 10.12.2024 винесено постанову №8-м про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності щодо ПП «Круазе». Ні керівник суб'єкта містобудування, ні уповноважений представник на розгляд справи не з'явився, постанова надіслана рекомендованим листом з повідомленням №7904869518435, що підтверджується розрахунковими документам АТ «Укрпошта». Щодо присутності під час розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, то відповідно до пункту 17 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 №244, справа може розглядатися за участю суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб. Неприбуття суб'єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи. Отож, перевірка здійснена в порядку передбаченому законодавством, оскаржені позивачем документи складені за результатами проведення позапланового заходу державного архітектурно - будівельного контролю ухвалені згідно з нормами чинного законодавства.
Також, відповідач вказав, що законодавцем вказується обов'язок фізичної чи юридичної особи до початку проведення будівельних робіт на об'єкті будівельної діяльності, що за класом наслідків відноситься до СС1, отримати необхідні дозвільні документи у сфері містобудівної діяльності чого не було зроблено позивачем, адже, згідно з даними Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва ПП «Круазе» жодних дозвільних документів на проведення робіт з реконструкції нежитлових приміщень під літ. «А-2» (підвал) шляхом прибудови додаткового приміщення на об'єкті будівництва розташованого за адресою: м. Львів, вул. Клепарівська, 30 - не зареєстровано.
Окрім цього, відповідач зазначив, що ані Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», ані Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин) не визначали обов'язку органу державного архітектурно-будівельного контролю попередньо повідомляти суб'єкта містобудування про намір проведення позапланового заходу. Від суб'єкта владних повноважень відповідно до вимог законодавства, чинного на час виникнення спірних правовідносин, вимагалось лише пред'явлення службового посвідчення та направлення на перевірку безпосередньо перед проведенням такої перевірки. Вказане також узгоджується і з пунктом 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, що слугують підставами для проведення позапланової перевірки, як відповідного способу виявлення або підтвердження факту порушення суб'єктом містобудування норм чинного законодавства. Крім того, законодавством, чинним на момент виникнення спірних правовідносин, не передбачено чіткого порядку попереднього повідомлення суб'єкта містобудування про проведення позапланової перевірки як обов'язкової передумови її проведення, однак, для забезпечення присутності уповноваженого представника під час проведення такої, відповідач в рамках підготовки до проведення позапланової перевірки повинен вчинити дії щодо повідомлення суб'єкта містобудування про її проведення.
Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Додатково вказав, що під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва. Наведена норма кореспондує з правом суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (пункт 13 Порядку №553). Відповідач порушив право позивача бути присутнім під час проведення перевірки, подавати пояснення, заперечення з приводу встановлених порушень. Тому, факт проведення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил без присутності уповноваженої суб'єктом містобудування особи свідчить про допущення грубого, а не формального порушення Інспекцією ДАБК порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Окрім цього, представник позивача вказав, що у справі відсутні докази факту проведення будівельних чи підготовчих робіт, хоча даний обов'язок покладається на відповідача. Такі твердження у акті відповідача є бездоказовим, безпідставним, з огляду на відсутність факту проведення будь-яких будівельних та підготовчих робіт.
Ухвалою суду від 19.03.2025 відмовлено в задоволенні заяви відповідача про залишення позовної заяви в частині позовних вимог без розгляду /Т.І, 128-130/.
Відповідач подав до суду заперечення, в яких вказав, що відповідно до абзацу 6 пункту 3 Порядку, надіслання рекомендованим листом з повідомленням документів, які є підставою для притягнення до відповідальності, за адресою місцезнаходження (місця проживання) суб'єкта містобудування, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, вважається належним врученням зазначених документів незалежно від факту їх отримання суб'єктом містобудування. Інспекцією було належним чином виконано вказані вимоги Порядку. Зауважив, що суб'єкт містобудування має право, а не обов'язок бути присутнім при проведенні позапланового заходу контролю та це право реалізується ним самостійно, на власний розсуд, тобто суб'єктивно. При вирішенні спору суд також повинен зважати на поведінку особи, яка притягується до відповідальності. Саме ухилення від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути участі в засіданні, не можуть бути підставою для скасування постанови. Так позивач, будучи обізнаним про намір контролюючого органу провести перевірку, та про строки її проведення не забезпечив явку уповноваженого представника у день складання акту, протоколу та приписів відносно ПП «Круазе» за результатами перевірки в останній день її проведення. Також вказує, що позивачем здійснено реконструкцію нежитлових приміщень літ «а-2» (підвал) шляхом прибудови додаткового приміщення без отримання на те жодних дозвільних документів. Фактичні обставини, які також знайшли своє підтвердження під час здійснення перевірки, свідчать про наявну загрозу, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людей, у тому числі, але не виключно - учнів «Байлінгвел Стем Скул» та ймовірність виникнення негативних наслідків від здійснення будівельних робіт на об'єкті будівництва, що розташований по вул. Клепарівській, 30 у м. Львові. На сьогоднішній день, нежитлові приміщення під літерою «а-2» (підвал) загальною площею 2179,0 кв.м знаходяться у приватній власності позивача, безпосередньо примикають до будівлі готелю, літ. А-12 (готель «Власта»), що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Клепарівська, 30. Будівництво такої прибудови здійснене без дозвільного документу, окрім того забудова земельних ділянок здійснюється після виникнення права власності чи права користування земельною діяльною в порядку визначеному законом, та після отримання дозволу на виконання будівельних робіт. У позивача документи на землекористування на вул. Клепарівська, 30 у м. Львові відсутні. Окрім того, згідно з пунктом 5 статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачає певний порядок проектування та будівництва власниками та користувачами земельних ділянок. Першим етапом такого є отримання замовником або проектувальником вихідних даних. ПП «Круазе» не зверталось до Департаменту архітектури та просторового розвитку Львівської міської ради з заявою про видачу містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва на вул. Клепарівська, 30. Другим етапом є розроблення проектної документації та проведення її експертизи у визначених законом випадках. Проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування , з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотримання вимог законодавства, будівельних норм і правил та затверджується замовником. Крім цього, забудовник має право на здійснення будівництва лише після отримання відповідного дозвільного документу. З порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва встановлено, що Приватним підприємством «Круазе» не розроблялась проектна документація на будівництво об'єкту на вул. Клепарівській, 30, а відповідно відсутній експертний висновок проекту щодо міцності, надійності, довговічності будівлі, її експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення. Також ПП «Круазе» не зареєстровано ні повідомлення на початок виконання підготовчих робіт, ні повідомлення на виконання будівельних робіт, а також не отримано дозволу на виконання будівельних робіт.
Суд протокольною ухвалою від 21.05.2025 прийняв заяву позивача про зміну предмета позову /Т.І, арк.спр. 202/.
Представник позивача подав до суду додаткові пояснення, в яких вказав, що 28.04.2025 після повернення поштового відправлення відправнику, представник ПП «КРУАЗЕ» в приміщенні Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю ознайомився з оскарженою постановою №8-м від 09.04.2025 та приписом від 18.03.2025, які отримав наручно. Вказане також підтверджується відміткою про отримання з підписом на супровідних листах до вказаних постанови та припису, які також долучені до справи.
Ухвалою суду від 02.07.2025 задоволено клопотання представника позивача про залучення третьої особи /Т.І, арк.спр. 221-222/.
Ухвалою суду від 10.09.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду /Т.ІІ, акр.спр. 23/.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов повністю, з підстав викладених у позовній заяві.
У судовому засіданні представник відповідача правову позицію викладену у відзиві підтримав, просив відмовити у задоволенні позову повністю.
Суд заслухав вступні слова представників сторін, з'ясував підстави позову та відзиву, додаткових пояснень, фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, об'єктивно оцінивши письмові та фотодокази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, -
На адресу відповідача через систему електронного документообігу Львівської міської ради IT - Enterprise надійшли звернення ТОВ «Магнус Трейдінг Україна» від 15.05.2024, що зареєстровані 22.05.2024 за №2-11200-006 та №2-11350-36-36, в яких вказано, що ПП «Круазе» в 2024 році здійснено прибудову до нежитлових приміщень під літ. «А-2» (підвал) і встановлено металеві конструкції з навісом. Дані приміщення експлуатуються школою Bilingual STEM School, що становить підвищену небезпеку та створює об'єктивну загрозу для життя і здоров'я оточуючих, а саме дітей в першу чергу, і створює ризик виникнення надзвичайної ситуації техногенного характеру із можливим пошкодженням майна заявника /Т.І, арк.спр.79-81/.
За результатами розгляду вказаних звернень комісія з розгляд звернень фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності склала висновок №1 від 11.06.2024, яким рекомендовано Інспекції ДАБК провести позапланову перевірку на підставі заяв ТОВ «Магнус Трейдінг Україна» відносно порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час проведення будівельних робіт на вул. Клепарівська,30 м. Львів.
Міністерством розвитку громад та територій України видано наказ №1301 від 11.11.2024 про погодження здійснення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю, яким наказано Інспекції ДАБК Львівської міської ради забезпечити в установленому порядку здійснення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил на об'єкті будівництва за адресою вул. Клепарівська,30 м. Львів.
На підставі вказаного Інспекцією ДАБК видано наказ про проведення позапланової перевірки №13-п від 14.11.2024 та направлення для проведення позапланової перевірки від 14.11.2024 №13-пп на об'єкті будівництва за адресою: вул. Клепарівська,30 м. Львів у період з 14.11.2024 по 27.11.2024.
За результатом проведеної перевірки уповноваженими посадовими особами складено акт №13-пп від 27.11.2024 /Т.І, акр.спр.69-78/, яким встановлено, що замовниками ПП «Круазе» та ТОВ «Байлінгвел Інтернешнл СТЕМ СКУЛ» здійснено реконструкцію нежитлових приміщень під літ. «А-2» (підвал) шляхом прибудови додаткового приміщення. В реєстрі будівельної діяльності, дозвільні документи, які надають право на виконання будівельних робіт за вказаною адресою відсутні, клас наслідків об'єкта - СС1. Також, в акті вказано, що в останній день перевірки уповноважені особи ПП «Круазе» та ТОВ «Байлінгвел Інтернешнл СТЕМ СКУЛ» не з'явились.
Посадовою особою Інспекції ДАБК складено протокол від 27.11.2024 №1 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності щодо ПП «Круазе», відповідно до якого виявлено порушення вчинені позивачем за адресою: м. Львів, вул. Клепарівська,30, а саме: здійснено реконструкцію нежитлових приміщень під літ. «А-2» (підвал) шляхом прибудови додаткового приміщення. В реєстрі будівельної діяльності, дозвільних документів, які надають право на виконання будівельних робіт за вказаною адресою немає, клас наслідків будівництва - СС1. «З вищевказаного вбачається порушення п. 1, ч. 1 ст. 34, ч.ч. 1, 2 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №466». Вказано, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться о 14 год. 15 хв. 10.12.2024 у приміщенні Інспекції ДАБК. У протоколі також вказано, що в останній день перевірки уповноважена особа юридичної особи не з'явилася.
Також, посадовою особою відповідача складено приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 27.11.2024, якими вказано зупинити подальше виконання будівельних робіт на об'єкті за адресою вул. Клепарівська,30, м. Львів, до моменту усунення виявлених порушень; усунути протягом двох місяців з дня отримання припису порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. У приписах також вказано, що в останній день перевірки уповноважена особа юридичної особи не з'явилася.
Вказані акт, приписи та протоколи, складені за результатом проведеної перевірки, відповідач надіслав засобами поштового зв'язку на адресу ПП «Круазе» 29.11.2024.
За результатами розгляду акта перевірки та протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 27.11.2024, винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №8-м від 10.12.2024, відповідно до якої ПП «Круазе» визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого пунктом 2 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівельної діяльності» та накладено штраф у сумі 109008 грн. У постанові вказано, що ПП «Круазе» не з'явився, постанова надіслана поштою.
З метою перевірки виконання вимог приписів від 27.11.2024 Інспекцією ДАБК на підставі наказу №19-п від 05.03.2025 видано направлення для проведення позапланової перевірки від 05.03.2025 №19-пп, на підставі чого здійснено виїзд за місцем об'єкта будівництва за адресою: м. Львів, Клепарівська,30. За результатами проведеного заходу державного архітектурно-будівельного контролю складено: акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності №19-пп від 18.03.2025, яким встановлено, що вимоги приписів від 27.11.2024 ПП «Круазе» щодо зупинки підготовчих та будівельних робіт виконано, щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівельної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил ПП «Круазе» не виконано. На адресу інспекції жодних повідомлень від ПП «Круазе» про виконання вимог приписів не надходило. Також, вказано, що в останній день перевірки уповноважені представники ПП «Круазе» не з'явились.
Також, посадовою особою відповідача складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 18.03.2025, якими вказано привести нежитлові приміщення літ. «А-2» (підвал) за адресою вул. Клепарівська,30, м. Львів, до попереднього стану, який існував до проведеної реконструкції протягом двох місяців з дня отримання припису. У приписі також вказано, що в останній день перевірки уповноважена особа юридичної особи не з'явилася.
Крім цього, складено протокол від 18.03.2025 №1 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності щодо ПП «Круазе», відповідно до якого виявлено порушення полягають у невиконанні вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 27.11.2024, що є порушенням абзацу 4 пункту 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Вказано, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться о 14 год. 00 хв. 01.04.2024 у приміщенні Інспекції ДАБК. У протоколі також вказано, що в останній день перевірки уповноважена особа юридичної особи не з'явилася.
За результатами розгляду акта перевірки та протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 18.03.2025, винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №8-м від 09.04.2025, відповідно до якої ПП «Круазе» визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого абзацом 2 пункту 1 частини 6 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівельної діяльності» та накладено штраф у сумі 45420,00 грн. У постанові вказано, що вона надіслана поштою.
З метою перевірки виконання вимог припису від 18.03.2025 видано чергове направлення для проведення позапланової перевірки від 28.07.2025 №77-пп, на підставі чого здійснено виїзд за місцем за місцем об'єкта будівництва за адресою: м. Львів, Клепарівська,30.
За результатами проведеного заходу державного архітектурно-будівельного контролю складено: акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності №77-пп від 08.08.2025, яким встановлено, що вимог припису від 18.03.2025 ПП «Круазе» виконало. Також, вказано, що в останній день перевірки уповноважені представники ПП «Круазе» не з'явились.
Також, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25.08.2025 у справі №380/3004/25 позов ТОВ «Байлінгвел Інтернешнл СТЕМ СКУЛ» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ПП «Круазе» про визнання протиправними та скасування постанов та приписів задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано постанови Інспекції державного архітектурно будівельного контролю Львівської міської ради №9-м від 10.12.2024 та №6-м від 01.04.2025 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності; припис Інспекції державного архітектурно будівельного контролю Львівської міської ради про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 27.11.2024 щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Байлінгвел Інтернешнл СТЕМ СКУЛ»; припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 27.11.2024 щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Байлінгвел Інтернешнл СТЕМ СКУЛ»; припис Інспекції державного архітектурно будівельного контролю Львівської міської ради про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 18.03.2025, щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Байлінгвел Інтернешнл СТЕМ СКУЛ».
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо здійснення перевірок та прийняття відповідних приписів та постанов за результатами проведених перевірок, ПП «Круазе» звернулося за захистом своїх прав до суду.
Вирішуючи справу, суд керується таким.
Завданням адміністративного судочинства України відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України від 17.02.2011 №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон №3038-VI) управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.
За правилами частини 1 статті 41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є:
1) подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;
2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;
3) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;
4) перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;
5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;
6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 затверджений «Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» (далі - Порядок №553).
Відповідно до пункту 1 Порядку №553 він визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками, сертифікованими відповідальними виконавцями робіт, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта будівництва, та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом (пункт 5 Порядку №553).
Згідно з пунктом 7 Порядку №553 підставами для проведення позапланової перевірки є:
- подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;
- необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;
- виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;
- перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;
- вимога головного інспектора будівельного нагляду ДІАМ про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;
- звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
- вимога правоохоронних органів щодо проведення перевірки, складена на підставі ухвали слідчого судді.
Під час проведення позапланової перевірки підлягають контролю виключно питання, які стали підставою для проведення такої перевірки.
Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів.
Повторне проведення позапланової перевірки за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для раніше проведеної позапланової перевірки об'єкта будівництва чи суб'єкта містобудування, забороняється, крім випадків невиконання вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.
Відповідно до пункту 9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю фіксування процесу проведення перевірки здійснюється з використанням фото, аудіо- та відеотехніки.
У разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, щодо якого неможливо встановити суб'єкта містобудування, який будує чи збудував такий об'єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів Національної поліції. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу Національної поліції для встановлення особи суб'єкта містобудування.
У випадку, коли суб'єкти містобудування або його представники, які будують або збудували об'єкт будівництва та були належним чином повідомлені про дату і час проведення перевірки, не прибули на об'єкт будівництва для проведення перевірки, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування.
Відповідно до підпункту 1 пункту 11 Порядку №553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право: безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню.
Пунктом 12 Порядку №553 передбачено, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані: у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб'єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю.
Суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки (пункт 13 Порядку №553).
Пункт 14 Порядку №553 передбачає, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний:
- допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;
- одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу: виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
- надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Пунктами 16, 18 Порядку №553 передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
Керівникові кожного суб'єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.
Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.
Відповідно до пункту 17 Порядку №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.
У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
Пункт 3 частини 3 статті 41 Закону №3038-VI, підпункт 3 пункту 11 Порядку №553 передбачають повноваження посадових осіб інспекції під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю видавати обов'язкові для виконання приписи щодо зупинення будівельних робіт та усунення виявлених порушень містобудівного законодавства.
Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Відповідно до абзацу 16 частини 3 статті 41 Закону №3038-VI на одному об'єкті будівництва, який є предметом державного архітектурно-будівельного контролю, приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, про зупинення підготовчих та будівельних робіт, а також складання протоколів про вчинення правопорушень та накладення штрафів можуть стосуватися кількох суб'єктів містобудування.
Приписи видаються посадовими особами, які проводять перевірку об'єктів будівництва.
Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
У приписі встановлюється строк для його обов'язкового виконання.
За правилами пункту 41 Порядку №553 під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю перевірці підлягає:
- достовірність даних, наведених у повідомленнях про початок виконання підготовчих і будівельних робіт та деклараціях про готовність об'єкта до експлуатації;
- забезпечення замовником здійснення авторського та технічного нагляду, - коли такий нагляд є обов'язковим згідно із законодавством;
- передача замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, стандартів і правил, у тому числі щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, передбачення приладів обліку води і теплової енергії, а також заниження класу наслідків (відповідальності) об'єкта;
- експлуатація об'єктів будівництва, які не прийняті в експлуатацію;
- залучення до виконання окремих видів робіт відповідальних виконавців, які не мають відповідного кваліфікаційного сертифіката - у випадках, коли такий сертифікат є обов'язковим згідно із законодавством;
- виконання відповідальним виконавцем окремих видів робіт, пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, без отримання в установленому порядку кваліфікаційного сертифіката - у випадках, коли такий сертифікат є обов'язковим згідно із законодавством;
- дотримання відповідальними виконавцями вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил, вимог щодо відповідності кваліфікаційних сертифікатів класу наслідків (відповідальності) об'єктів, що визначені кваліфікаційними вимогами для відповідної або нижчої категорії працівників, необхідній кваліфікаційній категорії та професійній спеціалізації виконавця;
- подання замовником інформації про передачу права на будівництво об'єкта іншому замовнику, зміну генерального підрядника чи підрядника, осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, відповідальних виконавців робіт, а також про коригування проектної документації - якщо подання такої інформації є обов'язковим;
- застосування будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що не відповідають державним нормам, стандартам, технічним умовам, проектним рішенням, а також тих, на які поширюється дія технічного регламенту та повинна бути складена декларація про відповідність;
- додержання вимог будівельних норм щодо пожежної безпеки;
- додержання вимог будівельних норм щодо доступності для маломобільних груп населення;
- забезпечення надійності та конструктивної безпеки об'єкта;
- внутрішнє та зовнішнє інженерне обладнання.
Аналіз чинного законодавства свідчить про те, що порядок проведення перевірки відрізняється залежно від того планова вона чи позапланова, а у випадку самочинного будівництва - залежно від того відомо особу суб'єкта містобудування чи ні.
У постанові Верховного Суду від 25.2023 у справі №160/6457/22 зроблено висновок про те, що позапланова перевірка, ініційована органом державного архітектурно-будівельного контролю з підстав виявлення фактів самочинного будівництва проводиться відносно об'єкта такого будівництва, а не щодо конкретного суб'єкта містобудування, встановлення (виявлення) якого і належить здійснити під час проведення такого заходу контролю.
Приписами статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд встановив, що Інспекція ДАБК 14.11.2024 призначила позапланову перевірку об'єкта будівництва за адресою вул. Клепарівська,30, м. Львів на підставі звернень ТОВ «Магнус Трейдінг Україна» від 15.05.2024, висновку комісії з розгляду звернень фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності №1 від 11.06.2024, наказу Міністерства розвитку громад та територій України №1301 від 11.11.2024.
За результатом проведеної перевірки уповноваженими посадовими особами складено:
- акт №13-пп від 27.11.2024 /Т.І, акр.спр. 69-78/, яким встановлено, що замовниками ПП «Круазе» та ТОВ «Байлінгвел Інтернешнл СТЕМ СКУЛ» здійснено реконструкцію нежитлових приміщень під літ. «А-2» (підвал) шляхом прибудови додаткового приміщення. В реєстрі будівельної діяльності, дозвільні документи, які надають право на виконання будівельних робіт за вказаною адресою відсутні, клас наслідків об'єкта - СС1;
- протокол від 27.11.2024 №1 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності щодо ПП «Круазе», відповідно до якого виявлено порушення вчинені позивачем за адресою: м. Львів, вул. Клепарівська, 30, а саме: здійснено реконструкцію нежитлових приміщень під літ. «А-2» (підвал) шляхом прибудови додаткового приміщення. В реєстрі будівельної діяльності, дозвільні документи, які надають право на виконання будівельних робіт за вказаною адресою відсутні, клас наслідків будівництва - СС1. «З вищевказаного вбачається порушення п. 1, ч. 1 ст. 34, ч.ч., 1, 2 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 466»;
- приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівле них норм, стандартів і правил та про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 27.11.2024, якими вказано зупинити подальше виконання будівельних робіт на об'єкті за адресою вул. Клепарівська, 30, м. Львів, до моменту усунення виявлених порушень; усунути протягом двох місяців з дня отримання припису порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
Усі складені за результатами проведеної перевірки документи надіслані ПП «Круазе» засобами поштового зв'язку 29.11.2024.
За результатами розгляду акта перевірки та протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 27.11.2024, винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №8-м від 10.12.2024, відповідно до якої ПП «Круазе» визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого пунктом 2 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 109008 грн. У постанові вказано, що ПП «Круазе» не з'явився, постанова надіслана поштою.
З позиції позивача відповідачем проведена позапланова перевірка із порушенням вимог чинного законодавства, оскільки представник ПП «Круазе» належним чином не повідомлений про проведення перевірки, не був присутній під час проведення перевірки та, відповідно, не був ознайомлений з її результатами, не мав змоги надати свої пояснення щодо фактичних обставин справи.
Щодо таких покликання позивача суд зауважує, що у постанові Верховного Суду від 25.2023 у справі №160/6457/22 вказано, що ані Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», ані Порядок №553 (у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин) не визначали обов'язку органу державного архітектурно-будівельного контролю попередньо повідомляти суб'єкта містобудування про намір проведення позапланового заходу. Від суб'єкта владних повноважень відповідно до вимог законодавства, чинного на час виникнення спірних правовідносин, вимагалось лише пред'явлення службового посвідчення та направлення на перевірку безпосередньо перед проведенням такої перевірки. Вказане також узгоджується і з пунктом 7 Порядку №553, що слугують підставами для проведення позапланової перевірки, як відповідного способу виявлення або підтвердження факту порушення суб'єктом містобудування норм чинного законодавства.
Водночас із доказів у справі суд встановив, що 14.11.2024 Інспекція ДАБК надіслала ПП «Круазе» лист із направленням засобами поштового зв'язку; поштове відправлення №7904869508960. У листі відповідач повідомив про проведення перевірки у період з 14.11.2024 по 27.11.2024, необхідність надання в межах строку проведення перевірки наявну інформацію і документи щодо об'єкта перевірки, а також прибуття 27.11.2024 для отримання документів складених за результатами проведеної позапланової перевірки /арк.спр.59/.
Вказаний лист надіслано на адресу ПП «Круазе» м. Львів, Клепарівська,30, що відповідає відомостям у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Натомість ні представник ПП «Круазе» Худяк В.М., ні будь-який інший представник суб'єкта господарювання в останній день перевірки не з'явились, про що вказано в акті, протоколі та приписах, складених 27.11.2024.
Враховуючи встановлені обставини суд висновує, що Інспекція ДАБК у межах підготовки до проведення позапланової перевірки, для забезпечення присутності уповноваженого представника суб'єкта містобудування під час її проведення, повідомлено позивача про здійснення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю з дотриманням судової практики щодо розгляду справ у сфері містобудування та архітектурної діяльності.
Викладене узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 15.01.2020 у справі №818/1617/16, від 31.07.2020 у справі №826/14682/16 та від 13.08.2024 у справі №640/2761/21.
Таким чином, відповідачем надано докази повідомлення про проведення відповідного заходу контролю.
Всупереч обізнаності про проведення позапланової перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства, позивач не скористався правом передбаченим пунктом 13 Порядку №533, а саме: бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, подавати в письмовій формі, зокрема через електронний кабінет, свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.
Окрім того, позивач не виконав обов'язку, передбаченого пунктом 14 Порядку №553, у тому числі щодо надання документів, пояснень в обсязі, який він вважає необхідним, довідок, відомостей, матеріалів, зокрема через електронний кабінет, з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Відсутність на об'єкті будівництва, який перевіряється, суб'єкта містобудування, що обізнаний про намір проведення такої перевірки не може бути перешкодою для реалізації контролюючим органом своїх повноважень у сфері державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду). Право на участь у проведені позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю може бути реалізовано й на етапах оформлення результатів перевірки шляхом надання пояснень, заперечень (тощо).
Такі ж висновки викладені у постанові Верховного Суду від 17.03.2023 у справі №640/20102/18 та у постанові від 13.08.2024 у справі №640/27619/21.
При цьому, акт про результати перевірки, приписи усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та про зупинення підготовчих та будівельних робіт та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності надіслані ПП «Круазе» 29.11.2024; поштове відправлення №7904869391311 /Т.І, акр.спр.68/.
Вказані документи надіслані на адресу ПП «Круазе» м. Львів, Клепарівська, 30, що відповідає відомостям у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Також, суд зазначає, що протокол про від 27.11.2024 №1 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності щодо ПП «Круазе» містив інформації про те, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться о 14 год. 15 хв. 10.12.2024 у приміщенні Інспекції ДАБК.
Отже, відповідач виконав всі можливі та необхідні дії задля повідомлення позивача про розгляд справи та направив документи завчасно.
Проте позивачем не надано фактичних даних на підтвердження того, що його обізнаність про розгляд відповідачем питання про притягнення до відповідальності у спірному випадку і присутність позивача на цьому розгляді призвело б до прийняття іншого рішення за наслідками розгляду справи про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Вказана позиція узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 19.08.2024 у справі №815/2916/18.
Крім того, процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, передбачену Законом 208/94-ВР, визначено «Порядоком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 №244 (далі - Порядок №244).
Відповідно до абзаців 4-6 пункту 3 Порядку №244 законодавцем встановлено, що належним підтвердженням факту надіслання документів рекомендованим листом з повідомленням є розрахунковий документ відділення поштового зв'язку щодо оплати послуг з доставки рекомендованої поштової кореспонденції.
У разі ненадання суб'єктом містобудування, який притягається до відповідальності, інформації щодо його адреси документи, які є підставою для притягнення його до відповідальності, надсилаються суб'єкту містобудування за адресою місцезнаходження (місця проживання, місця реєстрації), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або через електронний кабінет.
Надіслання рекомендованим листом з повідомленням документів, які є підставою для притягнення до відповідальності, за адресою місцезнаходження (місця проживання) суб'єкта містобудування, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, вважається належним врученням зазначених документів незалежно від факту їх отримання суб'єктом містобудування.
Більше того, зі змісту норм Порядку №244 Верховний Суд у постанові від 17.08.2021 у справі №520/2624/2020 зробив висновок, що обов'язковою умовою розгляду справи є повідомлення особи, щодо якої розглядається справа, про час та місце розгляду справи не пізніше ніж за три доби до дня розгляду справи. Крім того, у разі неотримання протоколу про правопорушення та інших документів, на підставі яких особа притягується до відповідальності, такі документи мають бути надіслані рекомендованим листом з повідомленням. При цьому, обов'язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. З'ясовуючи поінформованість особи про час та місце розгляду справи, суд також повинен зважати на поведінку особи, яка притягується до відповідальності. Ухилення від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути участі в засіданні, не можуть бути підставою для скасування постанови.
Отже, особі, до якої застосовується штрафна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в розгляді справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо. Повідомлення має на меті забезпечити участь особи у розгляді уповноваженим державним органом справи, яка її стосується. У разі одержання повідомлення до засідання, але у строк, що є меншим за триденний, особа повинна вживати розумних заходів для реалізації своїх прав на участь у засіданні.
Водночас під час розгляду справи суд встановив, що відповідачем належно повідомлено позивача про дату, час і місце, як проведення позапланової перевірки 14.11.2024, так і дату, час і місце розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Також, відповідачем з метою перевірки виконання вимог приписів від 27.11.2024 на підставі наказу №19-п від 05.03.2025 видано направлення для проведення позапланової перевірки від 05.03.2025 №19-пп, на підставі чого здійснено виїзд за місцем об'єкта будівництва за адресою: м. Львів, Клепарівська,30.
За результатами проведеного заходу державного архітектурно-будівельного контролю складено:
- акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності №19-пп від 18.03.2025, яким встановлено, що вимог приписів від 27.11.2024 ПП «Круазе» щодо зупинки підготовчих та будівельних робіт виконано, щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівельної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил ПП «Круазе» не виконано. На адресу інспекції жодних повідомлень від ПП «Круазе» про виконання вимог приписів не надходило. Також, вказано, що в останній день перевірки уповноважені представники ПП «Круазе» не з'явились;
- припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 18.03.2025, якими вказано привести нежитлові приміщення літ. «А-2» (підвал) за адресою вул. Клепарівська,30, м. Львів, до попереднього стану, який існував до проведеної реконструкції протягом двох місяців з дня отримання припису;
- протокол від 18.03.2025 №1 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності щодо ПП «Круазе», відповідно до якого виявлено порушення полягають у невиконанні вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 27.11.2024, що є порушенням абзацу 4 пункту 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Під час проведення перевірки в період з 05.03.2025 по 18.03.2025 щодо виконання вимог приписів від 27.11.2024 поведінка представників суб'єкта господарювання була така ж, як і під час проведення перевірки у листопаді 2024 року.
Згідно з актом перевірки, припису та протоколу від 18.03.2025 представник ПП «Круазе» в останній день перевірки не з'явився.
При цьому, під час судового засідання 15.10.2025 представник позивача підтвердив той факт, що їх повідомили про проведення перевірки, а під час проведення такої представники суб'єкта господарювання не були присутні.
Також, під час судового засідання 15.10.2025 представник позивача вказав, що відповідач повідомляв ПП «Круазе» засобами поштового зв'язку, а рекомендовані повідомлення поверталися відправнику.
Тобто, під час проведення повторної перевірки Інспекція ДАБК належним чином повідомляла позивача про проведення перевірки шляхом надіслання кореспонденції на адресу ПП «Круазе» м. Львів, Клепарівська,30, що відповідає відомостям у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Натомість представник ПП «Круазе» в останній день перевірки не з'явились, про що вказано в акті, протоколі та приписах, складених 18.03.2025 та підтверджено представником позивача у судовому засіданні.
Крім того, відповідачем складено протокол від 18.03.2025 №1 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, в якому також вказано, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться о 14 год. 00 хв. 01.04.2024 у приміщенні Інспекції ДАБК.
При цьому, представник позивача у заяві про зміну предмета позову вказує, що 31.03.2025 на електронну адресу Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю скеровано клопотання №31/03-1 про відкладення розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності стосовно ПП «Круазе». Листом №0006-вих-48290 від 02.04.2025 Інспекцією Державного архітектурно будівельного контролю повідомлено, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності стосовно ПП «Круазе» відкладено на 09.04.2025 о 14.00 год., який відбудеться у приміщенні Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю за адресою: м. Львів, вул. Угорська,7А.
Отже, позивач будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності вкотре не прибув на розгляд, а примірник постанови надіслано поштою про що вказано в постанові №8-м від 09.04.2025.
З огляду на встановлені обставини справи суд висновує, що і в цьому випадку позивач був належним чином повідомлений про дату, час і місце, як проведення позапланової перевірки 18.03.2025, так і дату, час і місце розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Щодо суті виявленого порушення суд зазначає таке.
Порядок №553 визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання саме замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Пунктом 21 Порядку №244 визначено, що посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час розгляду справи зобов'язана з'ясувати, чи було вчинено правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чи винний відповідний суб'єкт містобудування в його вчиненні, чи підлягає він притягненню до відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Водночас відповідно до пункту 19 Порядку №244 доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб'єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби - на підставі пояснень суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів.
Отже, розглядаючи справу про порушення у сфері містобудівної діяльності посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю насамперед має з'ясовувати питання щодо наявності в діях суб'єкта господарювання складу правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Пунктом 4 частини 1 статті 2 Закону №3038-VI визначено поняття замовника, як фізичної або юридичної особи, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.
Відповідно до частини п'ятої статті 26 Закону № 3038-VI проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 4-1) проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об'єктів (крім об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об'єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування); 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
Згідно з частиною 1 статті 34 Закону №3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля».
Відповідно до пункту 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466 (далі - Порядок №466) будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та: подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) та об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта.
Так, у справі №340/2522/21 (постанова від 26.04.2023) Верховний Суд дійшов висновку, що набуття фізичною або юридичною особою статусу замовника будівництва має місце за одночасного виконання таких умов: 1) перебування у власності або користуванні у такої особи земельної ділянки, на якій плануються або здійснюються будівельні роботи; 2) саме цей користувач або власник земельної ділянки має намір на здійснення будівельних робіт, про що свідчить подання у встановленому порядку відповідної заяви.
Такий висновок також узгоджується із правовою позицією, що міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 07.05.2020 у справі № 810/2954/16.
За змістом абзацу 4 пункту 14 Порядку №533 суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Отже, зміст викладених норм дає підстави дійти висновку, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється щодо суб'єктів містобудування, якими, зокрема, є замовники.
Водночас на кожному конкретному об'єкті будівництва можуть знаходитися (виконувати роботи) суб'єкти містобудування, перелічені у пункті 1 Порядку №533.
Таким чином, при проведенні перевірки об'єкта будівництва можуть бути виявлені порушення зі сторони одного або декількох суб'єктів містобудування, а саме: замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями.
Такий висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.11.2019 у справі №750/4346/16-а.
Відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлює Закон України від 14.10.1994 №208/94-ВР «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (далі - Закон №208/94-ВР) за загальними положеннями якого, наведеними у статті 1 цього Закону, правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.
Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.
Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 2 Закону №208/94-ВР на підставі якої у спірних правовідносинах прийнято оскаржену постанову від 10.12.2024, суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинене щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб;
Отже, зазначена норма закону передбачає відповідальність за порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності суб'єктів містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або тими, хто виконує функції замовника і підрядника одночасно.
Такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 20.03.2018 у справі №818/1203/17, від 17.04.2018 у справі №804/1845/16, від 20.06.2023 у справі №420/4540/22, від 06.08.2024 у справі №160/10515/22.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25.08.2025 у справі №380/3004/25, яке набрало законної сили 07.10.2025, встановлено, що за договором оренди нежитлового приміщення №1/23 від 01.12.2023 ПП «Круазе» (орендодавець) передало, а ТОВ «Байлінгвел Інтернешнл СТЕМ СКУЛ» (орендар) прийняло в тимчасове оплатне володіння і користування нерухоме майно: нежитлові приміщення першого поверху: нежитлові приміщення першого поверху площею 600 кв.м. та нежитлові приміщення площею 450 кв.м., що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Клепарівська, 30.
Зазначене майно передано відповідно до акту від 01.12.2023 приймання-передачі до договору оренди нерухомого майна №1/23 від 01.12.2023.
Отже, на момент проведення перевірки, ТОВ «Байлінгвел Інтернешнл СТЕМ СКУЛ» був лише орендарем окремих приміщень за адресою: м. Львів, вул. Клепарівська,30 (без земельної ділянки), які передані в строкове платне користування та власником яких є ПП «Круазе».
Суд зауважив, що договором оренди нерухомого майна №1/23 від 01.12.2023 не передбачено можливість проведення орендарем капітального ремонту чи реконструкції приміщень, що орендуються.
Також, зазначив, що ПП «Круазе» та ТОВ «Байлінгвел Інтернешнл СТЕМ СКУЛ» здійснено реконструкцію нежитлових приміщень літ. «А-2» (підвал) шляхом прибудови додаткового приміщення.
Однак підвал не входить до приміщень, які орендуються ТОВ «Байлінгвел Інтернешнл СТЕМ СКУЛ».
Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, під час розгляду адміністративної справи №380/3004/25 суд встановив, що ТОВ «Байлінгвел Інтернешнл СТЕМ СКУЛ» є орендарем окремих приміщень за адресою: м. Львів, вул. Клепарівська,30 (без земельної ділянки), які передані в строкове платне користування. При цьому підвал не входить до приміщень, які орендуються ТОВ «Байлінгвел Інтернешнл СТЕМ СКУЛ».
Власником передах в оренду приміщень є ПП «Круазе».
Вказані обставини в силу приписів частини 4 статті 78 КАС України не підлягають доказуванню.
З огляду на викладені обставини суд висновує, що нежитлові приміщення під літерою «А-2» (підвал) загальною площею 2179,0 кв.м знаходяться у приватній власності ПП «Круазе».
Водночас до суду не надано жодних доказів що вказане приміщення перебуває у власності або оренді будь-якого іншого суб'єкта господарювання.
Враховуючи викладене, саме позивач є замовником будівництва в розумінні вимог пункту 4 частини 1 статті 1 Закону №3038-VI та правових висновків викладених у постановах Верховного Суду від 20.03.2018 у справі №818/1203/17 від 17.04.2018 у справі №804/1845/16 та від 20.06.2023 у справі №420/4540/22, від 18.10.2023 у справі №1.380.2019.004162.
При цьому, до суду не надано отримання позивачем документів, після подання яких замовник будівництва набуває право на виконання будівельних робіт, визначені частиною 1 статті 34 Закону №3038-VI.
Водночас згідно з частиною 7 статті 34 Закону №3038-VI виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Таким чином, ПП «Круазе», як власник спірного приміщення мав вжити заходів щодо усунення виявлених 27.11.2024 порушень та привести нежитлові приміщення літ. «А-2» (підвал) за адресою вул. Клепарівська,30, м. Львів, до попереднього стану, який існував до проведеної реконструкції.
Проте до 08.08.2025 позивачем не вчинено жодних дій на виконання вимог приписів, і при цьому, був обізнаний про незаконне проведення реконструкції належного йому на праві приватної власності нежитлового приміщення.
З огляду на встановлені обставини справи та правове регулювання спірних правовідносин суд висновує, що відповідач під час здійснення перевірки та прийняття оскаржених приписів та постанов діяв в межах та в спосіб передбачений законодавством.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку, про необґрунтованість позовних вимог. Тому, в задоволенні позову слід відмовити повністю.
За правилами статті 139 КАС України стягнення судових витрат на користь позивача, якому у задоволенні позову відмовлено повністю не передбачено.
Керуючись статтями 2, 6-10, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 262, 293, 295 КАС України, суд, -
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судовий збір покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 12.12.2025.
СуддяКравців Олег Романович