з питань залишення позову без розгляду
м. Львів
12 грудня 2025 рокусправа № 380/14310/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кондратюк Ю.С., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії, -
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , у якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення в повному обсязі за період з 27.02.2022 року по 30.09.2022 року з урахуванням надбавки за вислугу років в розмірі 50 відсотків від посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та виплатити, з урахуванням раніше виплачених сум, ОСОБА_1 грошове забезпечення в повному обсязі за період з 27.02.2022 року по 30.09.2022 року з урахуванням надбавки за вислугу років в розмірі 50 відсотків від посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення перерахунку та не виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення в повному обсязі за період з 27.02.2022 року по 30.09.2022 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та виплатити, з урахуванням раніше виплачених сум, ОСОБА_1 грошове забезпечення в повному обсязі за період з 27.02.2022 року по 30.09.2022 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та виплатити, з урахуванням раніше виплачених сум, ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік на підставі перерахованого розміру грошового забезпечення з урахуванням надбавки за вислугу років в розмірі 50 відсотків і посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 згідно з Законом України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159, компенсацію втрати частини доходів, у зв'язку з порушення строків виплати грошового забезпечення.
Ухвалою судді від 18.07.2025 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою судді від 28.07.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі. Заяву представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення з цим позовом до суду задоволено. Причини пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом визнано поважними та поновлено строк звернення до суду.
12.08.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить залишити позовну заяву без розгляду. В обґрунтування зазначає, що датою, з якою пов'язується момент коли особа-військовослужбовець дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права/інтересу, пов'язаного із нарахуванням та сплатою йому сум грошового забезпечення, та відповідно подією, з якою пов'язаний початок перебігу строку звернення до суду, є дата видачі грошового атестату. Відповідно до грошового атестату №727/3395 від 10.10.2022, виданого військовою частиною НОМЕР_2 підполковнику ОСОБА_1 при виключенні його зі списків особового складу цієї військової частини, датою коли він дізнався/повинен був дізнатися про порушення свого права/інтересу, пов'язаного із нарахуванням та сплатою йому сум грошового забезпечення військовою частиною НОМЕР_2 , є дата - 10 жовтня 2022 року.
Звертає увагу, що на момент подачі позову до Суду, пройшли наступні строки:
- з дня виключення позивача із списків особового складу військової частини НОМЕР_2 та видачі йому грошового атестату - більше 34 місяці;
- з моменту відміни карантину, пов'язаного з запобіганням поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 (з 24 год. 00 хв. 30 червня 2023 року) - більше 23 місяців.
Тобто, при оскарженні грошового забезпечення за період липня - вересня 2022 року, для якого ст.233 КЗпП передбачений тримісячний строк звернення до суду, позивачем був перевищений цей строк більше ніж на 23 місяці.
При вирішенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду суд керується таким.
За приписами п. 8 .ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Частинами 3, 4 ст. 123 КАС України передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у ч. 2 ст. 122 цього Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений ч. 5 ст. 122 КАС України.
Проте положення ст. 122 КАС України не містять норм, які б урегульовували строки звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення військовослужбовців).
Такі відносини врегульовано Кодексом законів про працю України, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 233 якого у редакції, яка діяла до 19.07.2022, передбачалось, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
При цьому Конституційний Суд України у рішенні від 15.10.2013 у справі № 1-18/2013 надав офіційне тлумачення положень ч. 2 ст. 233 КЗпП України і роз'яснив, що в аспекті конституційного звернення положення вказаної норми слід розуміти так, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.
Тобто у разі невиплати складових грошового забезпечення або компенсації втрати частини доходів заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати строк звернення до адміністративного суду не застосовувався.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі - Закон № 2352-IX), який набрав чинності 19.07.2022, до Кодексу законів про працю України внесено зміни.
Так, пунктом 18 ч. 1 розділу І Закону № 2352-IX назву та ч. ч. 1, 2 ст. 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
"Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".
Отже, Законом № 2352-IX внесено зміни до ст. 233 КЗпП України, а тому змінено нормативне регулювання правовідносин, які стосуються стягнення (виплати) заробітної плати (її складових).
У цьому контексті, КЗпП України до 19.07.2022 не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Такі висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 25.04.2023 у справі № 380/15245/22, у рішенні Верховного Суду від 06.04.2023 у справі №260/3564/22 та у постанові Верховного Суду від 19.01.2023 у справі № 460/17052/21, які суд враховує відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України.
Верховний Суд у постанові від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23 дійшов таких висновків:
« 74. Судова палата зазначає, що спірний період [з 01 лютого 2020 року по 30 березня 2023 року] умовно варто поділити на дві частини: до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» [19 липня2022 року] та після цього.
75. Період з 01 лютого 2020 року до 19 липня 2022 року регулюється положеннями статті 233 КЗпП України, у редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», яка визначає право особи на звернення до суду із позовом про стягнення належної їй заробітної плати [грошового забезпечення] без обмеження будь-яким строком.
76. Проте період з 19 липня 2022 року по 30 березня 2023 року регулюється вже нині чинною редакцією статті 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
77. Судова палата частково поділяє позицію суду апеляційної інстанції щодо порядку обчислення строку звернення до адміністративного суду, зазначену у його висновку. Зокрема, слід погодитися із висновком апеляційного суду про те, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову [у частині вимог за період з 19 липня 2022 року по 30 березня 2023 року] слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що, у цій справі, відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні)».
Суд погоджується з твердженнями Військової частини НОМЕР_1 , що позивач отримав грошовий атестат. При цьому, суд звертає увагу, що вказаний грошовий атестат не місить дати отримання такого.
Суд звертає увагу, що грошовий атестат від 10.10.2022 не містить детальної інформації про обсяг і характер виплачених йому сум.
Водночас при розгляді заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом встановлено, що позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум з Архівної довідки, виданої ГДА Міноборони від 30.06.2025.
При цьому, позовна заява надіслана до Львівського окружного адміністративного суду 14.07.2025, тобто в межах тримісячного строку визначеного ст. 233 КЗпП України, з моменту видачі Архівної довідки виданої ГДА Міноборони від 30.06.2025.
Враховуючи викладене, ухвалою судді від 28.07.2025 заяву представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення з цим позовом до суду задоволено. Причини пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом визнано поважними та поновлено строк звернення до суду.
З огляду на викладене, суд вважає помилковим покликання відповідача про наявність підстав для залишення адміністративного позову без розгляду, а тому у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 122, 123, 243, 240, 248, 256 КАС України, суд -
1. У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про залишення позову без розгляду - відмовити.
2. Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяКондратюк Юлія Степанівна