11 грудня 2025 рокусправа № 380/23188/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гулкевич І.З., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом керівника Дрогобицької окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства до Дрогобицької міської ради Львівської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання до вчинення дій, -
встановив:
До Львівського окружного адміністративного суду звернувся керівник Дрогобицької окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства до Дрогобицької міської ради Львівської області, в якому просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Дрогобицької міської ради Львівської області щодо невинесення на розгляд сесії ради та зобов'язати розглянути подання Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства 27.03.2024 за № 02/535-24 в частині віднесення земельних ділянок комунальної власності до самозалісенених у порядку, визначеному ч.ч. 2, 3, 5 ст. 57-1 Земельного кодексу України;
зобов'язати Дрогобицьку міську раду Львівської області забезпечити розроблення документації із землеустрою щодо віднесення земельних ділянок за координатами 49.172041, 23.400342 - 40,0 га, 49.294144, 23.649574 - 25,0 га, 49.390327, 23.420522 - 4,0 га, 49.359132, 23.415369 - 1,0 га, 49.340911, 23.431337 - 1,5 га, 49.429619, 23.456326 - 3,0 га, 49.428283, 23.458610 - 3,0 га, 49.429029, 23.444270 - 7,0 га, 49.422709, 23.456885 - 10,0 га, 49.364267, 23.297375 - 1,0 га до самозаліснених.
Обґрунтовуючи зазначив, що відповідач всупереч вимог закону невиніс на розгляд сесії ради подання Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 27.03.2024 за №02/535-24 з прийняттям рішення про віднесення земель до самозалісених.
Ухвалою суду від 19.11.2024 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач відзив на позовну заяву не подав.
Ухвалою суду від 10.12.2024 відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши повідомлені позивачем аргументи щодо обставин справи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів сукупно, суд дійшов до наступних висновків.
Під час виконання повноважень, визначених ст.23 Закону України “Про прокуратуру», Дрогобицькою окружною прокуратурою встановлено, що Дрогобицькою міською радою в супереч закону не розглянуто на пленарному сесійному засіданні та не вжито заходів щодо розроблення та затвердження документації із землеустрою земельних ділянок за географічними координатами: 49.172041, 23.400342 40,0 га, 49.294144, 23.649574 - 25,0 га, 49.390327, 23.420522 - 4,0 га, 49.359132, 23.415369 - 1,0 га, 49.340911, 23.431337 - 1,5 га, 49.429619, 23.456326 - 3,0 га, 49.428283, 23.458610 - 3,0 га, 49.429029, 23.444270 - 7,0 га, 49.422709, 23.456885 10,0 га, 49.364267, 23.297375 - 1,0 га, та земельну ділянку кадастровим номером 4621286200:03:000:1002 - 5.0585 га чим порушено вимоги ст. 57-1 Земельного кодексу України.
Судом встановлено, Указами Президента України від 07.06.2021 №228/2021 “Про деякі заходи щодо збереження та відтворення лісів», від 29.09.2022 № 675/2022 “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України» від 29 вересня 2022 року “Про охорону, захист, використання та відновлення лісів України в особливий період», передбачено проведення ідентифікації самозалісених та придатних для створення лісів земельних ділянок державної та комунальної форм власності.
Так, на виконання Указу Президента України від 29.09.2022 року № 675 “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 29.09.2022 року» проведено наради у Львівській обласній державній адміністрації за участі представників Західного МУЛМГ, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, Львівської обласної прокуратури, Департаменту екології та природних ресурсів Львівської облдержадміністрації, Державної екологічної інспекції у Львівській області, Карпатського лісового офісу ДП “Ліси України», обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства “Галсільліс» та органів місцевого самоврядування за результатами яких: 02.11.2022 року видано доручення голови ЛОВА №47/0/6-22ВА “Про охорону, захист, використання та відтворення лісів України в особливий період» про проведення органами місцевого самоврядування, районними адміністраціями спільно з постійними лісокористувачами інвентаризації самозалісених та придатних для створення лісів земель.
30.06.2023 видано доручення голови ЛОВА головам міських, сільських та селищних рад територіальних громад подати до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області переліки самозалісених та придатних для створення лісів земельних ділянок в межах територіальних громад, які необхідно включити до переліку земельних ділянок, які підлягають інвентаризації земель у 2024 році.
08.11.2023 відбулась розширена колегія Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства за участі представників всіх постійних лісокористувачів Львівської області, на якій розглянуто питання про виявлення самозалісених земель та проведення роботи з органами місцевого самоврядування щодо віднесення їх до самозалісених.
За дорученням колегії спеціалістами ЗМУЛМГ спільно з представниками постійних лісокористувачів опрацьовано карти “Геоінформаційна система лісових ресурсів України» ВО “Укрдержліспроект» та ідентифіковано, у тому числі перевірено лісокористувачами, в натурі 3 тис га самосійних ділянок поза межами лісового фонду в межах Львівської області.
За результатами проведеної роботи Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства до Дрогобицької міської ради Львівської області 27.03.2024 за № 02/535-24 скеровано подання щодо 11 самозалісених земельних ділянок.
Крім цього, у вказаному поданні висловлено прохання про те, щоб при розгляді даного питання запрошувати представників постійних лісокористувачів, які здійснюють лісогосподарську діяльність на території громади.
Відповідно до інформації Дрогобицької міської ради Львівської області від 16.10.2024 №3-24/6097 за наслідками розгляду подання Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 27.03.2024 за №02/535-24 дане питання розглянуто на засіданні постійної комісії з питань земельних відносин (протокол №86 від 14.09.2024) відповідно до якого, управлінню лісового та мисливського господарства відмовлено у вказаному поданні, крім того встановлено що відповідне рішення про відмову, чи віднесення земельних ділянок до самозалісених сесією Дрогобицької міською радою у відповідності в порядку ст.57-1 Земельного кодексу України не приймалося.
Змістом спірних правовідносин є не винесення на розгляд сесії ради подання щодо віднесення земельних ділянок комунальної власності до самозалісеної.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Суспільні відносини, які стосуються володіння, користування та розпоряджання лісами і спрямовуються на забезпечення охорони, відтворення та стале використання лісових ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, соціальних та інших інтересів суспільства регулює Лісовий кодекс України від 21.01.1994 № 3852-XII (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - ЛК України).
Частиною другою статті 1 ЛК України визначено, що ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.
Відповідно до частини 12 статті 1 Лісового кодексу України самозалісена ділянка - земельна ділянка будь-якої категорії земель (крім земель лісогосподарського призначення, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення) площею понад 0,5 гектара, вкрита частково чи повністю лісовою рослинністю, залісення якої відбулося природним шляхом.
Згідно з статтею 7 Лісового кодексу України ліси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб'єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи.
Спеціальним законом, що регулює земельні правовідносини в Україні, є Земельний кодекс України від 25.10.2001 № 2768-III (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - ЗК України).
Відповідно до пунктів “а» і “б» ч.1 ст.12 ЗК України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Законом України від 20.06.2022 №2321-ІХ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження лісів» внесені зміни до Земельного кодексу України, а саме главу 11 доповнено статтею 57-1 “Самозалісені землі», якою визначено порядок віднесення земельних ділянок до самозалісених.
Так, частинами 1-3 ст.57-1 ЗК України визначено, що самозалісена ділянка - це земельна ділянка будь-якої категорії земель (крім земель лісогосподарського призначення, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення) площею понад 0,5 гектара, вкрита частково чи повністю лісовою рослинністю, залісення якої відбулося природним шляхом.
Віднесення земельної ділянки приватної власності до самозалісеної ділянки здійснюється її власником, а щодо земельних ділянок державної та комунальної власності - органом, який здійснює розпорядження нею.
Віднесення земельної ділянки, що перебуває у користуванні, заставі, до самозалісеної ділянки здійснюється за погодженням із землекористувачем, заставодержателем.
Рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування щодо віднесення земельної ділянки до самозалісеної ділянки приймається за поданням відповідного територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.
Згідно з частинами 1-2 ст.122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб.
Аналіз вказаних норм свідчить, що обов'язковим є прийняття відповідним органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду відповідного подання вмотивованого рішення про віднесення земельної ділянки до самозалісеної ділянки або мотивовану відмову у такому віднесенні.
Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України “Про місцеве самоврядування» від 21.05.1997 №280/97-ВР (з наступними змінами та доповненнями; далі - Закон №280/97-ВР).
Відповідно до частини третьої ст.24 Закону №280/97-ВР органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Статтею 25 Закону №280/97-ВР передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Пунктом 34 ч.1 ст.26 Закону №280/97-ВР визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Частинами 1, 5 статті 46 Закону №280/97-ВР передбачено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.
Частиною 1 ст.71 Закону № 280/97-ВР передбачено, що територіальні громади, органи та посадові особи місцевого самоврядування самостійно реалізують надані їм повноваження.
Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.
Відповідно до частин 1-3 статті 59 Закону №280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням.
Відповідно до ч.11 ст.59 Закону №280/97-ВР акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України “Про доступ до публічної інформації». Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України “Про доступ до публічної інформації», крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.
Виходячи із наведених вище положень законодавства можна прийти до висновку, що віднесення земельної ділянки до самозалісеної, яка є комунальною власністю територіальної громади, здійснюється сільськими, селищними та міськими радами.
Відповідно до Положення про Державне агентство лісових ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2014 №521, Державне агентство лісових ресурсів України (Держлісагентство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства.
В свою чергу, відповідно до Положення про Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства, затвердженого наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 09.11.2022 №1006, управління підпорядковується Держлісагенству та є його територіальним органом. Завданням Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства є реалізація повноважень Держлісагенства у сфері лісового та мисливського господарства на території Львівської, Закарпатської та Івано-Франківської області.
Відповідно до частин 3, 4 ст.57-1 ЗК України віднесення земельної ділянки до самозалісеної ділянки здійснюється шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про належність всіх її угідь до угідь самозалісеної ділянки. Земельна ділянка вважається самозалісеною ділянкою з дня внесення зазначених відомостей до Державного земельного кадастру.
Віднесення земельної ділянки, сформованої як об'єкт цивільних прав, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, до самозалісеної ділянки здійснюється без розроблення документації із землеустрою.
Окрім того, з метою реалізації вказаної норми, частину четверту статті 21 Закону України “Про Державний земельний кадастр» доповнено абзацом 4, яким передбачено, що відомості про угіддя земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру на підставі заяви органу місцевого самоврядування, який відповідно до статті 122 Земельного кодексу України приймає рішення про передачу земельних ділянок комунальної власності у власність, - щодо зміни угідь на угіддя самозалісеної.
Судом встановлено, що Західне міжрегіональне управління скеровувало подання до відповідача за 02/535-24 від 27.03.2024 про віднесення щодо 11 самозалісених земельних ділянок а саме:
- Ділянка орієнтовною площею 40,0 га, GPS координати- 49.172041,23.400342. Ділянка самозаліснена березою, осикою, вербою, вільхою та чагарниками. Розміщення по площі не рівномірне. Склад насадження 6Бп2Влч2Ос+Врб. Середній вік 8 років;
- Ділянка орієнтовною площею 25,0 га, GPS координати- 49.294144,23.649574. Ділянка самозаліснена березою, сосною, осикою, вербою, вільхою та чагарниками. Склад насадження 5Бп2Влч2ОсІСз+Врб. Середній вік 10 років;
- Ділянка орієнтовною площею 4,0 га, GPS координати- 49.390327,23.420522. Ділянка самозаліснена березою, осикою, грабом, вербою, вільхою, яблунею, грушею та чагарниками. Розміщення по площі не рівномірне. Склад насадження4Влч2Ябл21'шзІ Дзі Гз+Врб+Бп+Ос. Середній вік більше 10 років;
- Ділянка орієнтовною площею 1,0 га, GPS координати- 49.359132,23.415369. Ділянка самозаліснена дубом, грабом, липою, вербою, осикою, вільхою, яблунею, та чагарниками. Розміщення по площі рівномірне. Склад 2Дз2Гз2Ябл1Лпд1Ос1Врб1 Яв+влч+Бн. Середній вік більше 20 років;
- насадження Ділянка орієнтовною площею 1,5 га, GPS координати- 49.34091 1,23.43 1337. Ділянка самозаліснена дубом, грабом, сосною, осикою, вільхою, явором га чагарниками. Розміщення по площі не рівномірне. Склад насадження ЗДзЗОс2Влч1Яцб1Сз+Яв. Середній вік більше 30 років;- Ділянка орієнтовною площею 3,0 га, GPS координати- 49.429619,23.456326. Ділянка самозаліснена березою, осикою, вербою, дубом звичайним та дубом червоним, чагарниками. Розміщення но площі не рівномірне. Склад насадження 5БпЗОс2Врб4Дз+Дчр. Середній вік 7-8 років;
- Ділянка орієнтовною площею 3,0 га, GPS координати- 49.428283,23.458610;
-Ділянка самозаліснена березою, осикою, вербою, дубом звичайним та дубом червоним, чагарниками. Розміщення но площі не рівномірне. Склад насадження 5БнЗ()с2Врб+Дз+Дчр. Середній вік 7-8 років;
-Ділянка орієнтовною площею 5.0585 га, Кадастровий номер: 4621286200:03:000:1002. Ділянка самозаліснена березою, грабом, осикою, вербою, дубом звичайним та чагарниками. Розміщення по площі не рівномірне. Склад насадження 5БпЗОс2Врб+Дз. Середній вік 10 років;- Ділянка орієнтовною площею 7,0 га, GPS координато - 49.429029,23.444270;
-Ділянка самозаліснена березою, грабом, вільхою, осикою, вербою, дубом звичайним та чагарниками. Розміщення по площі не рівномірне. Склад насадження 4БгіЗОс2Врб1 Влч+Дз. Середній вік більше 10 років;- Ділянка орієнтовною площею 10,0 га, GPS координати- 49.422709,23.456885. Ділянка самозаліснена березою, вільхою, осикою та чагарниками. Розміщення не рівномірне;
-площі не рівномірне. Склад насадження 6Бн2Ос2Влч. Середній вік більше 10років;
-Ділянка, площею приблизно 1,0 га з GPS координатами: 49.364267,23.297375. Дана ділянка межує з ліеовим маеивом Дрогобицького лісництва Дрогобицького ДЛГП “Галсільліс» біля кварталу 23 виділу 41, поблизу с. Нагуєвичі. Ділянка самозаліснсна ялицею білою та вільхою чорноіо із складом насадження 9Яцб1Влч. Дерева ялиці білої віком біля 60 років, а вільхи чорної приблизно 40 років. Залісненість становить біля 90%, та внесених даних до Державного земельного кадастру як про залісені ділянки з подальшим їх закріпленням за постійним лісокористувачем з метою раціонального використання лісових земель.
Згадане подання відповідач отримав, що підтверджується його листом, який наявний в матеріалах справи.
Проте відповідачем вказане подання не було розглянуто у встановленому законодавством порядку та не приймалось жодного рішення за наслідками його розгляду.
Жодних доказів на вчинення відповідачем дій, спрямованих на виконання вимог статті 57-1 ЗК України після отримання подання від Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства відповідачем не надано.
Відповідач, всупереч вимог Закону №280/97-ВР, з моменту отримання цього подання від Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства, не виконав обов'язку щодо винесення на розгляд сесії міської ради питання віднесення земельних ділянок загальною площею 99,5 га до самозалісених та прийняття відповідного рішення.
Відтак позовні вимоги у цій частині є обґрунтованими.
Окрім того, судом береться до уваги ч.4 ст.159 КАС України, відповідно до якої неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Щодо позовних вимог з приводу зобов'язання відповідача забезпечити розроблення документації із землеустрою щодо віднесення земельних ділянок за координатами 49.172041, 23.400342 - 40,0 га, 49.294144, 23.649574 - 25,0 га, 49.390327, 23.420522 - 4,0 га, 49.359132, 23.415369 - 1,0 га, 49.340911, 23.431337 - 1,5 га, 49.429619, 23.456326 - 3,0 га, 49.428283, 23.458610 - 3,0 га, 49.429029, 23.444270 - 7,0 га, 49.422709, 23.456885 - 10,0 га, 49.364267, 23.297375 - 1,0 га до самозаліснених.
Відповідач ще не розглядав на виконання даного рішення суду на сесії міської ради подання №02/535-24 від 27.03.2024.
Відтак, відсутні підстави вважати, що він порушить права позивача у цій частині.
Іншими словами, зазначені вимоги є передчасними та не підлягають задоволенню.
З огляду на викладене, бездіяльність відповідача щодо не винесення на розгляд сесії ради подання частині віднесення земельних ділянок комунальної власності до самозалісенених не відповідає критеріям правомірності передбаченим п.1 та п.3 ч.2 ст.2 КАС України, а тому позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.
Як наслідок, підлягають також задоволенню позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача розглянути на сесії міської ради вказане подання.
В іншій частині у задоволенні позову слід відмовити.
Що стосується судових витрат, то, у відповідності до вимог ч.2 ст.139 КАС України, такі не підлягають стягненню, оскільки в даній справі не залучалися свідки та не проводились експертизи.
Керуючись ст. ст. 2, 73, 77, 90, 242-246, 253,293,295 КАС України, суд -
ухвалив:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Дрогобицької міської ради Львівської області щодо не винесення на розгляд сесії ради подання Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства № 02/535-24 від 27.03.2024 щодо віднесення земельних ділянок загальною площею 99,5 га до самозалісених.
Зобов'язати Дрогобицьку міську раду Львівської області розглянути на сесії міської ради подання Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства №02/535-24 від 27.03.2024 щодо віднесення земельних ділянок загальною площею 99,5 га до самозалісених та прийняти рішення за наслідками такого розгляду у порядку, визначеному статтею 57-1 Земельного кодексу України.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяГулкевич Ірена Зіновіївна