про закриття провадження у справі
12 грудня 2025 рокусправа № 380/5958/21
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М. розглянув в місті Львові в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону про визнання протиправними дій та рішень, стягнення моральної шкоди,
В провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону (до перейменування - військова прокуратура Західного регіону України; далі - Спеціалізована прокуратура або відповідач) про визнання протиправними дій та рішень, стягнення моральної шкоди.
В процесі розгляду цієї справи позивач неодноразово змінював та уточнював позовні вимоги, ставив їх у залежність від вирішення інших справ та належності виконання відповідачем судових рішень у таких справах, а відповідач заявляв клопотання про закриття провадження у справі, залишення без розгляду позовних вимог ОСОБА_1 з огляду на те, що такі вже розглянуті в інших судових справах між тими ж сторонами з постановленням судових рішень. Суд на стадії підготовчого провадження з'ясував, що 31.08.2016 ОСОБА_1 був звільнений з посади на підставі Закону України «Про очищення влади» та починаючи з вересня 2016 року позивач ініціював більше двадцяти судових процесів про оскарження рішень та дій органів прокуратури щодо його звільнення, поновлення на посаді та на службі, оплати праці за різні періоди та стягнення моральної шкоди, а також належності виконання рішень судів за своїми позовами. Частина із заявлених у цій справі вимог сформульовані аналогічно до тих, що вже розглядалися судами в інших справах, а відповідач звертає увагу суду на відсутність у цьому провадженні позовних вимог, не вирішених в інших справах.
Суд залишив позов без руху та надав позивачу можливість визначитися зі змістом та підставами позовних вимог, які б не були вирішені в інших провадженнях. З урахуванням прийнятої судом заяви про усунення недоліків (а.с. 175-178) позовні вимоги ОСОБА_1 такі:
- визнати протиправними дії і рішення військової прокуратури Західного регіону України щодо не нарахування і невиплати у квітні, травні, червні, липні і серпні 2019 року грошового забезпечення полковнику юстиції ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Західного регіону нарахувати і виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за квітень, травень, червень, липень і серпень 2019 року, з врахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними рішення і дії військової прокуратури Західного регіону України щодо не проведення повного розрахунку (невиплати грошового забезпечення за квітень - серпень 2019 року) 9 серпня 2019 року у день виключення зі списків особового складу військової прокуратури Західного регіону України ОСОБА_1 ;
- відшкодувати Спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Західного регіону на користь ОСОБА_1 шкоду - моральну шкоду в розмірі 250000 гривень, заподіяну внаслідок незаконних рішень і дій військової прокуратури Західного регіону України щодо не нарахування і не виплати грошового забезпечення за квітень - серпень 2019 року, не проведення повного розрахунку (невиплати грошового забезпечення за квітень - серпень 2019 року) при виключенні 9 серпня 2019 року зі списків особового складу військової прокуратури регіону та виключення зі списків особового складу військової прокуратури регіону без проведення повного розрахунку (невиплати грошового забезпечення за квітень - серпень 2019 року).
Відповідач після вивчення аргументів позивача надав суду додаткові пояснення (а.с.188-190), суть яких зводиться до таких аргументів: - доводи ОСОБА_1 на обґрунтування уточнених позовних вимог фактично зводяться до його незгоди із повнотою виконання Спеціалізованою прокуратурою рішення суду у справі №380404/20 між тими ж сторонами, в якому суд вирішив позовні вимоги щодо грошового забезпечення позивача за період, що включає та є значно ширшим за заявлений у цій справі; - заявлений до стягнення розмір моральної шкоди зріс без наведення нових аргументів.
ОСОБА_2 надіслав суду додаткові пояснення (а.с.201-202) та звернув увагу на те, що Спеціалізована прокуратура ніяким чином не висловилась щодо суті спору у цій справі, а саме - щодо неповної виплати грошового забезпечення за квітень - серпень 2019 року, щонайменше премії в розмірі 130% та надбавки за роботу в умовах режимних обмежень в розмірі 15%; покликається на справу №380/5581/21, де вирішувалося питання розміру іншої надбавки.
Спеціалізована прокуратура в свою чергу надіслала пояснення (а.с.221-223) та наполягає, що заявлені в цій справі уточнені позовні вимоги вже вирішено при розгляді інших спорів між тими ж сторонами у справах №1.380.2019.005781, №380/404/2020, №380/7271/21, тому повторно заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними.
З метою перевірки тверджень відповідача суд долучив до справи остаточні судові рішення в адміністративних справах №1.380.2019.005781, №380/404/2020, №380/7271/21 (а.с.225-235).
Суд за клопотанням сторін ухвалив завершити розгляд справи без участі представників в порядку письмового провадження на підставі наявних доказів.
Суд дослідив зміст долучених до справи судових рішень та встановив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини:
у цій справі №380/5958/21 ОСОБА_1 не конкретизує конкретних «дії» та/або «рішень», які він оскаржує (позов не містить їх переліку, із вказанням реквізитів рішень - дати, часу прийняття, номера тощо). Разом з тим, якщо спростити вжиті позивачем вербальні конструкції «дії та рішення», то фактично ОСОБА_2 оскаржує:
І. невиплату роботодавцем (Спеціальною прокуратурою) грошового забезпечення за період з квітня по серпень 2019 року та просить суд зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення за цей період, з врахуванням раніше виплачених сум.
Суд встановив, що в січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої прокуратури про визнання протиправними рішень та дій, зобов'язання вчинити дії (справа №380/404/20). З урахуванням прийнятих судом заяв про зміну предмета позову від 05.10.2020, від 30.11.2020, про часткову відмову від позову від 19.05.2021 та з урахуванням ухвали суду від 19.05.2021 про закриття провадження у справі в частині позовних вимог, суд у справі №380/404/20 розглядав такі вимоги:
- визнати протиправними рішення та дії Спеціалізованої прокуратури щодо організації нарахування і виплати з 05.10.2016 до 09.08.2019 грошового забезпечення полковнику юстиції ОСОБА_1 , який перебував в розпорядженні військового прокурора, шляхом видання щомісячних наказів про виплату йому премій;
- визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованої прокуратури щодо незабезпечення виплати з 01.08.2018 року до 09.08.2019 грошового забезпечення полковнику юстиції ОСОБА_1 , який перебував в розпорядженні військового прокурора, в розмірі грошового забезпечення, яке він отримував за займаною посадою до зарахування в розпорядження (31.08.2016), з урахуванням перерахунку в разі набуття права на збільшення розмірів окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, а також змін у нормах грошового забезпечення;
- зобов'язати Спеціалізовану прокуратуру здійснити ОСОБА_1 за період з 01.08.2018 до 09.08.2020 перерахунок та виплату грошового забезпечення, виходячи з грошового забезпечення, яке він отримував за займаною посадою першого заступника військового прокурора Західного регіону України до зарахування в розпорядження (31.08.2016), з урахуванням перерахунку в разі набуття права на збільшення розмірів окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, а також змін у нормах грошового забезпечення та з урахуванням раніше виплачених сум;
- стягнути з Спеціалізованої прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки повного розрахунку, з 10.08.2019 по день фактичного розрахунку.
Остаточне судове рішення у справі 380/404/20 має таку резолютивну частину:
- адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково;
- визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованої прокуратури щодо незабезпечення виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.08.2018 по 09.08.2019, виходячи з розміру грошового забезпечення, яке він отримував за займаною посадою до зарахування в розпорядження, з урахуванням збільшення розмірів окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, а також змін у нормах грошового забезпечення;
- зобов'язати Спеціалізовану прокуратуру здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.08.2018 по 09.08.2019, виходячи з розміру грошового забезпечення, яке він отримував за займаною посадою до зарахування в розпорядження, з урахуванням збільшення розмірів окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, а також змін у нормах грошового забезпечення.
- в задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Отже, в рішенні суду у справі №380/404/20 вже вирішено питання щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з квітня по 09 серпня 2019 року, а також способу його обчислення (врахування збільшення окладів та доплат тощо), яке він просить суд повторно вирішити у цій справі. Аргументи ОСОБА_1 зводяться до того, що при виконанні рішення у справі №380/440/20 при виплаті грошового забезпечення за квітень - серпень 2019 року відповідач неналежно розрахував розмір премії та надбавки за роботу в умовах режимних обмежень в розмірі.
Відповідно до ст.ст. 129, 129-1 Конституції України обов'язковість судового рішення є однією із основних засад судочинства. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. В адміністративному судочинстві конституційна засада обов'язковості судового рішення, що забезпечується в т.ч. судовим контролем за його виконанням, реалізована в адміністративних справах» КАС України кількома процесуальними інститутами, а саме:
1) звернення про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку статті 287 «Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця» КАС України, тобто врегульовано процедуру оскарження в судовому порядку рішень/дій/бездіяльності виконавця, що здійснює примусове виконання судового рішення;
2) нормами Розділу IV «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах» передбачено такі шляхи:
- звернення про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку статті 382 «Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах» КАС України;
- звернення про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку статті 383 «Визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду» КАС України;
- звернення про встановлення способу і порядку виконання судового рішення в порядку стаття 378 КАС України -якщо між сторонами немає порозуміння щодо того, в який спосіб має бути виконане рішення суду.
Отже, ОСОБА_1 має обширний та цілком достатній процесуальний інструментарій, що дозволяє йому добиватися належного виконання рішення суду в адміністративній справі №380/404/20 на стадії судового контролю за виконанням рішення суду. Проте до цих передбачених КАС України способів не належить повторний розгляд судом в порядку позовного провадження спору, що вже вирішений судом, та дублювання чи обрання іншого способу поновлення порушеного права, відмінного від встановленого судом при розгляді іншого позову ОСОБА_1 . Зібрані у справі №380/404/20 докази та вказівки суду (зокрема Верховного Суду, на чому неодноразово наголошує позивач у додаткових поясненнях у цій справі) цілком дозволяють суду проконтролювати у встановлений ст.ст. 287, 382, 383 КАС України спосіб (звіт про виконання рішення суду, оскарження дій відповідача щодо неналежного виконання рішення суду, оскарження дій виконавця щодо неналежного контролю за примусовим виконанням рішення суду), чи правильно (відповідно до рішення суду) Спеціалізована прокуратура нарахувала ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 01.04.2019 по 09.08.2019, що повністю охоплюється періодом, щодо якого висловився Верховний Суд (01.08.2018 по 09.08.2019).
Оскільки поставлені в цій справі питання щодо грошового забезпечення за квітень-серпень 2019 року фактично стосуються контролю за належністю виконання відповідачем іншого рішення суду, що набрало законної сили, а не нового публічно-правового спору між сторонами, то провадження щодо цих позовних вимог слід закрити.
ІІ. бездіяльність Спеціалізованої прокуратури, що полягала у такому - 09.08.2019, у день звільнення ОСОБА_1 (виключення зі списків особового складу), з ним не було проведено повний розрахунок по грошовому забезпеченню.
Разом з тим, у листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої прокуратури (справа №1.380/2019.005781), в якому, з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог, просив:
1.1. визнати протиправною бездіяльність прокуратури щодо не надання ОСОБА_1 у зв'язку із здаванням крові як донором 5 додаткових днів відпочинку із збереженням заробітної плати, які за його бажанням не приєднані до щорічних основних відпусток;
1.2. визнати протиправною бездіяльність прокуратури щодо не нарахування і не виплати ОСОБА_1 грошової компенсації при звільненні з військової служби за 67 календарних днів невикористаних щорічних відпусток за 2017 рік (11 календарних днів) та 2018 рік (51 календарний день) та 5 календарних днів у зв'язку із здаванням крові як донором;
1.3. визнати протиправною бездіяльність прокуратури щодо не виплати ОСОБА_1 готівкою грошового забезпечення, починаючи з другої половини січня 2019 року;
1.4. визнати протиправною бездіяльність прокуратури щодо не проведення повного розрахунку 09 серпня 2019 року в день звільнення і виключення зі списків особового складу Військової прокуратури Західного регіону України ОСОБА_1 ;
1.5. визнати протиправними рішення і дії прокуратури щодо видання наказу від 8 серпня 2019 року №577к про виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу Військової прокуратури Західного регіону України;
1.6. скасувати наказ від 08 серпня 2019 року №577к про виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу військової прокуратури Західного регіону України;
1.7. зобов'язати прокуратуру виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію при звільненні за 67 календарних днів невикористаних щорічних відпусток за 2017 рік (11 календарних днів) та 2018 рік (51 календарних днів) та 5 календарних днів у зв'язку із здаванням крові як донором;
1.8. зобов'язати прокуратуру виплатити ОСОБА_1 готівкою заборгованість з виплати грошового забезпечення, починаючи з другої половини січня 2019 року;
1.9. стягнути з військової прокуратури Західного регіону України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки повного розрахунку, з 09 серпня 2019 року по день фактичного розрахунку.
Остаточне судове рішення у справі №1.380/2019.005781 має таку резолютивну частину:
[…] визнати протиправною бездіяльність прокуратури щодо не проведення з ОСОБА_1 повного розрахунку 09.08.2019 на день виключення зі списків особового складу військової прокуратури Західного регіону України […].
Отже, суд в резолютивній частині рішення у справі №1.380/2019.005781 вже вирішив спір та виснував, що відповідач протиправно не провів повний розрахунок із ОСОБА_1 у день звільнення (виключення зі списків) 09.08.2019, а позивач, повторно оскаржуючи те саме діяння роботодавця у цій справі, називаючи його «діями та рішеннями» замість «бездіяльності», діє недобросовісно. Отже, в цій частині провадження у справі слід закрити, оскільки є рішення суду між тими ж сторонами про той самий предмет та з тих самих підстав.
ІІІ. про стягнення зі Спеціалізованої прокуратури моральної шкоди в розмірі 250000 гривень, заподіяної ОСОБА_1 внаслідок невиплати грошового забезпечення за квітень - серпень 2019 року, та відсутності повного розрахунку при виключенні 09.08.2019 зі списків особового складу прокуратури.
Відповідно до частини 5 статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішують судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Отже, в адміністративному позові похідній позовній вимозі про відшкодування шкоди обов'язково передує основна позовна вимога про вирішення публічно-правового спору (про визнання протиправними рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, якими завдано шкоду, про стягнення якої заявлено похідну вимогу).
Оскільки суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині основних позовних вимог ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури про визнання протиправними дій та рішень, то похідні позовні вимоги про стягнення моральної шкоди не можуть розглядатися адміністративним судом самостійно, без вимог про вирішення публічно-правового спору. Отже, в цій частині провадження у справі слід закрити та роз'яснити позивачу можливість звернутися з позовом про стягнення моральної шкоди до місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст.ст. 238, 241, 243, 248, 256, 294 КАС України, суд -
закрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону про визнання протиправними дій та рішень, стягнення моральної шкоди.
Роз'яснити ОСОБА_1 таке:
- повторне звернення до адміністративного суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається;
- процесуальну можливість звернутися до суду, що постановив рішення у справі №380/404/20, із заявами про здійснення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку, передбаченому ст.ст. 287, 382, 383 КАС України;
- процесуальну можливість звернутися з позовом про стягнення з Спеціалізованої прокуратури моральної шкоди до місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у п'ятнадцятиденний строк з дня її складення.
СуддяМоскаль Ростислав Миколайович