12 грудня 2025 рокусправа № 380/12006/25
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Морської Галини Михайлівни, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльність, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних премій.
19.06.2025 позивач надіслала до суду заяву про уточнення позовних вимог, у якій просить додати до позовних вимог наступні вимоги:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 21.05.2025 №135050018393;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 06.06.2025 №21846/03-16.
Крім того, позивач подала клопотання про залучення співвідповідачів у справі Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області та Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Ухвалою від 14.07.2025 суд залучив до участі у справі в якості співвідповідача Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області (далі - відповідач 2) та залучити до участі у справі в якості співвідповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач 3).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 17.03.2025 ОСОБА_1 перебуває на обліку у Пенсійному фонді України як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону України № 1058-IV від 09.07.2003 року «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». У травні 2025 року Позивачка двічі зверталася в територіальне відділення Пенсійного фонду України за місцем проживання, з проханням нарахувати та виплатити їй грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій, на що отримала дві відмови: - Рішення відділу перерахунків пенсій № 4 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 135050018393 від 21.05.2025; та Рішення про відмову у перерахунку пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 21846/03-16 від 06.06.2025.
Позивачка вважає протиправними відмови у виплаті 10 пенсій за віком та просить суд задовольнити позов.
Відповідач 1 надіслав суду відзив, у якому заперечив проти задоволення позову, мотивуючи тим, що згідно пенсійної справи № 135050018392 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком з 18.03.2025 відповідно до положень Закону України від 09.07.2003 №1058 - IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою встановленого зразка від 13.05.2025 про перерахунок пенсії, а саме: про допризначення у зв'язку з наданими додатковими документами (виплата одноразової грошової допомоги). За принципом екстериторіальності, документи ОСОБА_1 розглядалися, і відповідно, рішення про відмову в перерахунку пенсії №135050018392 від 21.05.2025 приймалось Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області.
У подальшому, ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою встановленого зразка від 29.05.2025 про перерахунок пенсії, а саме: про допризначення у зв'язку з наданими додатковими документами (виплата одноразової грошової допомоги). За принципом екстериторіальності, документи ОСОБА_1 розглядалися, і відповідно, рішення про відмову в перерахунку пенсії №135050018392 від 06.06.2025 приймалось Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Стверджує, що Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, не розглядало ані вищезазначених заяв ОСОБА_1 про перерахунок пенсії, ані документів доданих до цієї заяви, відповідно й не приймало жодних рішень щодо цього питання, а тому не може виступати відповідачем у даній справі, так як не вчиняло жодних протиправних дій та не порушувало жодних прав позивача.
Із вказаних підстав просить суд відмовити у задоволенні позову.
Відповідач 3 надіслав суду відзив, у якому заперечив проти задоволення позову, мотивуючи тим, що ОСОБА_1 звернулася особисто із заявою № 1138 від 29.05.2025 про перерахунок пенсії допризначення у зв'язку з наданими додатковими документами та для отримання виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій згідно Закону 1058. До заяви про перерахунок пенсії додано, зокрема Статут Соколівської школи мистецтв. ОСОБА_1 працює викладачем музично-теоретичних дисциплін у Соколівській школі мистецтв, яка згідно наданого Позивачкою Статуту є закладом позашкільної мистецької освіти.
Стверджує: «…Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 №433 «Про затвердження Переліку типів позашкільних навчальних закладів і Положення про позашкільний навчальний заклад» визначено, що одним із типів позашкільних навчальних закладів є початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання: музичні, художні, хореографічні, театральні, хорові, мистецтв та інші). Окрім цього, з огляду на положення пункту 3 Примітки до Переліку №909 до 01.01.1992 призначення пенсій за вислугу років було урегульовано наказом Міністерства соціального забезпечення Української РСР від 31.12.1959 №135. Згідно з цим наказом пенсії за вислугу років працівникам освіти і охорони здоров'я призначались за Переліком установ, організацій і посад, робота в яких дає право на пенсію за вислугу років. Підрозділом «1) Учбові заклади і дитячі установи» розділу «I. Вчителі й інші працівники освіти» Переліку (Додаток №1 до Наказу №135) школи мистецтв (дитячі школи мистецтв) не передбачені. Розділом 1 «Освіта» Переліку передбачена, зокрема, посада викладача загальноосвітніх навчальних закладів. Статтею 18 Закону №1060 визначено, що заклади освіти діють на підставі власних статутів, які затверджуються відповідними міністерствами, відомствами чи місцевими органами державної виконавчої влади в залежності від форм власності, на яких засновані ці заклади освіти. До заяви ОСОБА_1 про перерахунок пенсії статутні документи не надано. Враховуючи вищезазначене, для зарахування ОСОБА_1 періоду роботи з 01.08.1984 по 31.03.2025 на посаді викладача музично-теоретичних дисциплін Сколівської школи мистецтв до стажу роботи, що дає право на виплату грошової допомоги згідно з пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058 підстав немає…».
Із вказаних підстав просить суд відмовити у задоволенні позову.
Відповідач 2 отримав копію позову та ухвали суду через електронний кабінет, проте не скористався правом подання відзиву.
Розглянувши надані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.
Згідно пенсійної справи № 135050018392 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком з 18.03.2025 відповідно до положень Закону України від 09.07.2003 №1058 - IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою встановленого зразка від 13.05.2025 про перерахунок пенсії, а саме: про допризначення у зв'язку з наданими додатковими документами (виплата одноразової грошової допомоги).
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - Порядок), затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 регулює питання подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до пункту 1.1 Порядку заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/ перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
Постановою Пенсійного Фонду України від 16.12.2020 № 25-1 внесено зміни до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якою передбачено застосування екстериторіального призначення та перерахунку пенсій. Відповідно до пункту 4.2 Порядку після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
На підставі вказаної постанови, за принципом екстериторіальності, заява ОСОБА_1 від 13.05.2025 розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області.
Так Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області рішенням про відмову в перерахунку пенсії №135050018392 від 21.05.2025 відмовлено позивачці у виплаті.
Рішення мотивоване наступним: «…Статтею 39 Закону України від 23.05.1991 № 1060-ХІІ “Про освіту» (далі - Закон № 1060) визначено, що до позашкільних навчальних закладів належать: палаци, будинки, центри, станції дитячої, юнацької творчості, учнівські та студентські клуби, дитячо-юнацькі спортивні школи, школи мистецтв, студії, початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади, бібліотеки, оздоровчі та інші заклади.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 №433 “Про затвердження Переліку типів позашкільних навчальних закладів і Положення про позашкільний навчальний заклад» визначено, що одним із типів позашкільних навчальних закладів є початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання: музичні, художні, хореографічні, театральні, хорові, мистецтв та інші).
Окрім цього, з огляду на положення пункту 3 Примітки до Переліку № 909 до 01.01.1992 призначення пенсій за вислугу років було урегульовано наказом Міністерства соціального забезпечення Української РСР від 31.12.1959 № 135. Згідно з цим наказом пенсії за вислугу років працівникам освіти і охорони здоров'я призначались за Переліком установ, організацій і посад, робота в яких дає право на пенсію за вислугу років (Додаток №1 до Наказу № 135).
Підрозділом “1) Учбові заклади і дитячі установи» розділу “І. Вчителі й інші працівники освіти» Переліку (Додаток № 1 до Наказу №135) школи мистецтв (дитячі школи мистецтв) не передбачені.
Також повідомляємо, що розділом “1. Освіта» Переліку передбачена, зокрема, посада викладача загальноосвітніх навчальних закладів».
Статтею 18 Закону № 1060 визначено, що заклади освіти діють на підставі власних статутів, які затверджуються відповідними міністерствами, відомствами чи місцевими органами державної виконавчої влади в залежності від форм власності, на яких засновані ці заклади освіти.
До заяви ОСОБА_1 про перерахунок пенсії статутні документи не надано.
Враховуючи вищезазначене, для зарахування ОСОБА_1 періоду роботи з 01.08.1984 по 31.03.2025 на посаді викладача музично-теоретичних дисциплін Сколівської школи мистецтв до стажу роботи, що дає право на виплату грошової допомоги згідно з пунктом 7 1 розділу XV “Прикінцеві положення» Закону № 1058, - підстав немає, тому прийняте рішення про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії…».
ОСОБА_1 вдруге звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою встановленого зразка від 29.05.2025 про перерахунок пенсії, а саме: про допризначення у зв'язку з наданими додатковими документами (виплата одноразової грошової допомоги).
За принципом екстериторіальності, заява ОСОБА_1 від 29.05.2025 розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, яким прийняте рішення про відмову в перерахунку пенсії №135050018392 від 06.06.2025.
Рішення мотивоване наступним: «…Згідно з п. 7.1. розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058 грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення (далі - грошова допомога) надається за таких умов: якщо пенсія за віком відповідно до Закону № 1058 призначається після 01.10.2011; якщо на день досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону № 1058 (60 років), особа працювала у закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота яких дає право на призначення пенсії за вислугу відповідно до пунктів «е» - «ж» ст. 55 Закону України « Про пенсійне забезпечення»; якщо страховий стаж на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років, становить для жінок 30 років; якщо особа до цього не отримувала будь-якої пенсії.
Порядком обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги та її виплату, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1191 (далі - Порядок № 1191), передбачено зарахування до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, періодів роботи в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, що передбачені, зокрема, Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 (далі - Перелік № 909).
Гр. ОСОБА_1 працює викладачем музично-теоретичних дисциплін у Соколівській школі мистецтв, яка згідно наданого заявницею Статуту є закладом позашкільної мистецької освіти.
За клопотанням Міністерства соціального захисту населення України Кабінет Міністрів України погодився поширити на викладачів музичних, художніх, хорових, хореографічних шкіл, шкіл мистецтв та інших шкіл естетичного виховання Порядок призначення пенсій за вислугу років, передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909, без внесення змін до неї (доручення Кабінету Міністрів України від 06.01.1995 № 397/21). В подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002 № 1436 було внесено зміни до Переліку № 909, згідно з якими розділ “1. Освіта» Переліку № 909 викладено в новій редакції, якою не передбачено посади викладача та педагога в позашкільних навчальних закладах.
Враховуючи вищевикладене, прийняте рішення відмовити гр. ОСОБА_1 у перерахунку пенсії відповідно до п. 7.1. розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058…».
Вважаючи відмови відповідачів у виплаті грошової допомоги протиправною, позивач звернулася до суду із цим позовом.
Надаючи оцінку позиціям сторін у справі, суд застосовує наступні правові норми.
Частиною першою статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Преамбулою Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі-Закон № 1788-ХІІ) визначено, що цей Закон відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій. Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих.
Згідно з ст. 1 Закону № 1788-ХІІ громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначено Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), який набув чинності з 01.01.2004.
Пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV передбачено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. "е" ч. 1 ст. 55 Закону України № 1788-ХІІ право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати:
з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців;
з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років;
з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців;
з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років;
з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців;
з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років;
з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців;
з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років;
з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців;
з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років.
Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1191 (далі - Порядок № 1191).
Згідно із абз. 1 п. 2 Порядку № 1191, до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що передбачені: Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років" (далі - Перелік № 909).
Відповідно до п. 7 Порядку № 1191, виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.
Із записів трудової книжки ОСОБА_2 від 02.08.1984 серії НОМЕР_1 , суд встановив наступні періоди трудової діяльності позивачки:
№ 1 - 01.08.1984 - прийнята на посаду викладача Сколівської музичної школи по класу музично-теоретичних дисциплін - наказ № 61 від 01.08.1984;
№ 3 - 15.10.1999 - ТВК № 125 - прийнята на посаду секретаря дільничної комісії під час виборів Президента України - постанова № 12 від 10.09.1999;
№ 4 - 15.11.1999 - звільнена з посади секретаря ДВК у зв'язку із закінченням виборів Президента України - постанова № 232 від 15.11.1999;
№ 5 - 01.12.1922 - прийнята на посаду викладача Сколівської школи мистецтв по класу музично-теоретичних дисциплін - наказ № 351 від 01.12.1999;
15.09.2016 - змінена назва посади на викладач Початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу «Сколівська школа мистецтв» - наказ № 53 від 15.09.2016;
04.06.2019 - переіменована назва посади «викладач ПСМНЗ «Сколівська школа мистецтв» на посаду «викладач мистецької школи» - наказ № 24 від 04.06.2019.
Трудова книжка містить запис, що позивачка відповідає займаній посаді «спеціаліста вищої категорії» згідно з рішенням атестаційної комісії.
Відповідно до довідки Сколівської школи мистецтв від 06.05.2025 № 09 ОСОБА_1 дійсно працює в Сколівській школі мистецтв в період з 01.08.1984 (нак № 61 від 01.08.1984) по даний час на посаді викладача Музично-теоретичних дисциплін. Сколівська дитяча музична школа була переіменована у Сколівську школу мистецтв згідно наказу № 155 від 22.04.1996 розпорядженням Сколівської районної державної адміністрації.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 № 963 затверджений Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, який відносить посаду "викладач" до педагогічних посад.
Відповідачі відмовили позивачці, оскільки у Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років № 909, у розділі “1. Освіта» не передбачено посади викладача та педагога в позашкільних навчальних закладах
Із приводу цього суд зазначає наступне.
Частиною першою ст. 10 Закону України "Про освіту" від 05.09.2017 №2145-VIII (далі - Закон № 2145-VIII) передбачено, що невід'ємними складниками системи освіти є: дошкільна освіта; повна загальна середня освіта; позашкільна освіта; спеціалізована освіта; професійна (професійно-технічна) освіта; фахова передвища освіта; вища освіта; освіта дорослих, у тому числі післядипломна освіта.
Відповідно до ст. 12 Закону "Про позашкільну освіту" від 22.06.2000 № 1841-III (далі - Закон № 1841-ІІІ ) та п. 6 Переліку типів позашкільних навчальних закладів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 № 433 (далі - Перелік № 433) до позашкільних навчальних закладів відносяться початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання: музичні, художні, хореографічні, театральні, хорові, мистецтв та інші).
Відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини та громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються й не можуть бути скасовані. Під час прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту й обсягу наявних прав і свобод.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі № 876/5312/17 дійшла таких висновків:
"…У п. 3.4 Рішення від 18.06.2007 № 4-рп/2007 Конституційний Суд України зазначив, що Суд неодноразово розглядав проблему, пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України підкреслюється, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст. 22 Конституції України не допускається (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99, від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 17.03.2004 № 7-рп/2004).
З огляду на проаналізовані норми законодавства й ураховуючи наявність у національному законодавстві правових "прогалин" щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення викладачів у позашкільних закладах освіти, визначених у Конвенції, а також з метою реалізації положень ст. 46 Конституції України щодо недопущення обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що викладачі позашкільних навчальних закладів, які входять до структури освіти України, мають право отримання пенсії за вислугу років.
Таким чином, викладач музичної школи є педагогічним працівником позашкільного навчального закладу, тобто працівником освіти. Стаж роботи викладачем в музичній школі має зараховуватись до спеціального стажу осіб у розумінні п. "е" ст. 55 Закону № 1788-ХІІ при розгляді територіальними органами Пенсійного фонду України відповідних заяв про призначення пенсії навіть попри те, що зазначена посада прямо не передбачена затвердженим Переліком № 909".
Так, з метою дотримання завдань адміністративного судочинства та забезпечення конституційних гарантій осіб на пенсійне забезпечення, Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові вважала за необхідне відступити від позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 25.05.2016 у справі № 419/794/15-а щодо відсутності у викладачів музичних шкіл, які відносяться до закладів позашкільної освіти, права на отримання пенсії за вислугу років на підставі п. "е" ст. 55 Закону № 1788-ХІІ.
Відтак, оскільки музична школа відноситься до одного з типів позашкільних навчальних закладів, які в свою чергу складають систему освіти, а посади викладачів (у т.ч. і музичних шкіл) включені до переліку посад педагогічних працівників, суд дійшов висновку про наявність підстав для зарахування періодів роботи позивачки викладачем Сколівської музичної школи (із 22.04.1996 Сколівської школи мистецтв) з 01.08.1984 по час звернення за призначенням пенсії до стажу роботи, що дає право на виплату грошової допомоги згідно з пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058.
Зважаючи на наявність у позивачки необхідного спеціального стажу більше 30 років станом на день призначення пенсії - 17.03.2025 та досягнення на цей день пенсійного віку - 60 років, а також на відсутність відомостей про те, що до цього часу позивач отримувала будь-яку пенсію, суд дійшов висновку про наявність у неї права на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7- 1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відтак суд приходить до висновку про протиправність спірних рішень та скасовує їх.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нарахувати і виплатити позивачці грошову допомогу, суд зазначає наступне.
Для прийняття рішення за результатами поданої позивачкою заяви від 29.05.2025 за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено Головне управління ПФУ в Донецькій області, рішенням якого востаннє відмовлено у призначенні допомоги.
Тому, дії зобов'язального характеру має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що відмовив позивачу у призначенні пенсії, яким, у цьому випадку, є Головне управління ПФУ в Донецькій області.
До такого висновку дійшов Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 08.02.2024 у справі № 500/1216/23, який в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України та ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд враховує під час вирішення цього спору.
За наведених обставин, порушені права позивачки підлягають захисту шляхом зобов'язання Головного управління ПФУ в Донецькій області зарахувати до спеціального стажу, що дає право на виплату грошової допомоги згідно з пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV періоду роботи позивачки на посаді викладача Сколівської музичної школи та Сколівської школи мистецтв з 01.08.1984 по час звернення за призначенням пенсі та виплатити позивачці грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
З огляду на викладене вище, суд задовольняє позовні вимоги частково.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 135050018393 від 21.05.2025.
Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 21846/03-16 від 06.06.2025.
Зобов'язати Головне управління ПФУ в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, 84100, Донецька область, м.Слов'янськ, вул.Генерала Батюка, 8) зарахувати до спеціального стажу, що дає право на виплату грошової допомоги згідно з пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV період роботи ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) на посаді викладача Сколівської музичної школи та Сколівської школи мистецтв з 01.08.1984 по час звернення за призначенням пенсі та виплатити грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
У задоволенні решти позову відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, 84100, Донецька область, м.Слов'янськ, вул.Генерала Батюка, 8) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, 61022, Харківська область, м.Харків, майдан Свободи, Держпром, інше , 2 поверх) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяМорська Галина Михайлівна