12 грудня 2025 року м. Київ № 640/24512/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенка О.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження) адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Міністерства оборони України, в якому просив суд:
визнати протиправною бездіяльність щодо невиплати грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення у відповідності до рішення Об'єднаної житлової комісії Генерального штабу Збройних Сил України та військових частин, безпосередньо йому підпорядкованих, від 13.09.2019 про погодження доотримання грошової компенсації на склад сім'ї 4 особи в сумі 1486863,26 грн за належне до отримання жиле приміщення особі, яка перебуває на отримання жилого приміщення на склад сім'ї 7 осіб зі зняттям з квартирного обліку в гарнізоні м. Києва;
зобов'язати виплатити грошову компенсацію за належне для отримання жиле приміщення у відповідності до рішення Об'єднаної житлової комісії Генерального штабу Збройних Сил України та військових частин, безпосередньо йому підпорядкованих, від 13.09.2019 про погодження доотримання грошової компенсації на склад сім'ї 4 особи в сумі 1486863,26 грн за належне до отримання жиле приміщення особі, яка перебуває на отримання жилого приміщення на склад сім'ї 7 осіб зі зняттям з квартирного обліку в гарнізоні м. Києва.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що Міністерство оборони України протиправно відмовило у задоволенні клопотання забезпечити реалізацію рішення про погодження доотримання грошової компенсації, що безпосередньо впливає та порушує його житлові та майнові права та потребує захисту судом.
Позивач вважає, що оскаржувана бездіяльність обумовлена саме неспроможністю Міністерства оборони України вже протягом майже 30 років забезпечити відповідно до закону позивача жилим приміщенням для постійного проживання. До того ж, Міністерство оборони України мало б врахувати й відсутність підстав для відмови позивачу у наданні компенсації, які передбачені п. 6 Порядку № 728, за яким підставою для відмови у наданні військовослужбовцю та членам його сім'ї компенсації, є їх зняття з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або виключення зі списків громадян, що мають право на першочергове чи позачергове отримання жилих приміщень.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.09.2021 справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
23.10.2021 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача зазначив, що станом на 20.10.2021 позивач перебуває на квартирному обліку в гарнізоні м. Київ із 30.12.1992 у загальній черзі за № 468 та у списках осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень, за № 2. Питання щодо забезпечення позивача житлом або грошовою компенсацією за належне для отримання жиле приміщення, буде розглянуто після надходження на розподіл до гарнізону міста Києва житлового приміщення, площа якого відповідатиме складу сім'ї позивача, або надходження кошторисних призначень на виплату грошової компенсації, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Позивачем суду подано відповідь на відзив, в якій зауважено, що заперечення не містять належної правової аргументації. Разом з тим, Міністерство оборони України не спростовує у відзиві зазначених у позовній заяві зобов'язань держави перед позивачем, реалізація яких покладається на Міністерство оборони України, що не здійснена ним вже протягом 30 років у частині забезпечення позивача житлом відповідно до встановлених законодавством норм або грошовою компенсацією за належне для отримання жиле приміщення у відповідності до рішення Об'єднаної житлової комісії Генерального штабу Збройних Сил України та військових частин, безпосередньо йому підпорядкованих від 13.09.2019.
Відповідачем подано заперечення, в яких зауважено, що позивач разом з членами сім'ї проживає у службовому житловому фонді Міністерства оборони України (2-кімнатна квартира, яка не є приватизованою) та виявляє бажання отримати грошову компенсацію з урахуванням утриманої службової житлової площі, що не передбачено законодавством України. Питання щодо забезпечення позивача житлом або грошовою компенсацією за належне для отримання жиле приміщення буде розглянуто після надходження на розподіл до гарнізону міста Києва житлового приміщення, площа якого відповідатиме складу сім'ї позивача, або надходження
кошторисних призначень на виплату грошової компенсації.
15.12.2022 набрав чинності Закон України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду»
Відповідно до абз. 1-3 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного закону, Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя, а до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Відтак, розгляд зазначеної справи підпадає під територіальну юрисдикцію Київського окружного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею у даній справі визначено суддю Шевченко А.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.08.2023 справу прийнято до свого провадження.
На підставі розпорядження Київського окружного адміністративного суду, у зв'язку з перебуванням судді Шевченко А.В. у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, проведено повторний автоматизований розподіл справи № 640/24512/21, за результатами якого головуючим суддею визначено Головенко О.Д.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2024 прийнято справу до провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження).
13.06.2025 до суду від Міністерства оборони України надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, з огляду на неналежність відповідача Міністерства оборони України, адже перед затвердженням Міністром оборони України відповідних списків, підлягали здійсненню дії кількома іншими суб'єктами у встановленому порядку. Однак, після прийняття рішення Об'єднаної житлової комісії Генерального штабу Збройних Сил України та військових частин безпосередньо йому підпорядкованих від 13.09.2019 та оголошення його наказом начальника Головного управління персоналу - заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 01.11.2019 № 102, наступних дій іншими суб'єктами за вказаною вище процедурою не здійснювалось. Тому, питання надання грошової компенсації встановленим порядком на розгляд Міністерства оборони України не виносилось, а отже, позовні вимоги до Міністерства оборони України є передчасними і такими, шо не відповідають законодавству. У позовній заяві не викладено зміст позовних вимог щодо Міністерства оборони України, не зазначено і не доведено, яким чином саме Міністерством оборони України допущено порушення прав, свобод, інтересів позивача.
Розглянувши вказане клопотання, дослідивши його обґрунтування та перевіривши матеріали справи, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню, оскільки наяність/відсутність порушення прав особи дією/бездіяльністю суб'єкта владних повноважень встановлюється судом саме за наслідком розгляду спору по суті, а приписи ст. 240 КАС України, такої підстави для залишення позову без розгляду, як відсутність обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 перебуває з 30.12.1992 в Об'єднаній житловій комісії Генерального штабу Збройних Сил України та військових частин, безпосередньо йому підпорядкованих, на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання.
З метою реалізації положень ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ, комісією 13.09.2019 прийнято рішення щодо виплати позивачу грошової компенсації за належне йому для отримання жиле приміщення. Відповідно до п. 5 розділу VIII «Виплата грошової компенсації за належне для отримання житлове приміщення» Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 31.07.2018 № 380, дане рішення оголошено наказом начальника Головного управління персоналу - заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 01.11.2019 № 102.
Однак, у подальшому, вказану грошову компенсацію Міністерство оборони України позивачу не виплатило.
15.02.2021 було надіслано на адресу Міністерства оборони України адвокатський запит з клопотанням забезпечити реалізацію рішення Об'єднаної житлової комісії Генерального штабу Збройних Сил України та військових частин, безпосередньо йому підпорядкованих, від 13.09.2019 про погодження доотримання грошової компенсації позивачу (зареєстрований та проживає у службовому житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , трикімнатна квартира житловою площею 41,0 кв.м, яку отримав 11.03.2004 на підставі ордеру № 00411, виданого Солом'янською державною районною в м. Києві адміністрацією відповідно до розпорядження від 02.03.2004 № 241), на склад сім'ї 4 особи в сумі 1486863 грн. 26 коп. за належне для отримання жиле приміщення особі, яка перебуває у черзі на отримання житлового приміщення на склад сім'ї 7 осіб зі зняттям з квартирного обліку в гарнізоні м. Києва.
Міністерство оборони України, надаючи відповідь на адвокатський запит, проінформувало листом за № 370/2/2088 від 01.03.2021 про наступне: 1. З метою дотримання вимог п. 10 Порядку визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 728 (далі - Порядок № 728), полковника запасу ОСОБА_1 було поінформовано житловою комісією за місце перебування його на обліку щодо виплати грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення; 2. ОСОБА_1 та члени його сім'ї проживають у службовому житловому приміщенні фонду Міністерства оборони України; 3. Законодавством не передбачено виплату грошової компенсації з урахуванням утримуваної службової площі (зняття статусу службова); 4. На час розгляду заяви ОСОБА_1 від 14.05.2019 не надходили для розподілу військовослужбовцям гарнізону міста Києва житлові приміщення, які відповідали б нормам забезпечення на склад сім'ї 7 осіб (5-ти кімнатні квартири).
Станом на 25.02.2021 до Київського квартирно-експлуатаційного управління 5-ти кімнатні квартири для обліку та розподілу також не надходили.
Позивач вважаючи, що Міністерство оборони України відмовило у задоволенні клопотання, що зумовило на звернення до суду з даним позовом.
При вирішенні спору, суд виходить з наступного.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII), який встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом (ст. 1 Закону № 2011-ХІІ).
Згідно із ст. 1-2 Закону № 2011-ХІІ військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України (ст. 2 Закону № 2011-ХІІ).
Пунктом 1 ст. 12 Закону № 2011-ХІІ визначено, що держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла, з урахуванням особливостей, визначених пунктом 10 цієї статті (абз. 4 п. 1 ст. 12 Закону № 2011-ХІІ).
Тож, з наведеного слідує, що держава взяла на себе обов'язок забезпечення військовослужбовців (військовослужбовців запасу) жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення.
Механізм визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей, що перебувають разом з ними на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, який ведеться у військових частинах, органах, підрозділах, загонах, військових навчальних закладах, установах (далі - військові частини), а у разі їх розформування - у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та квартирно-експлуатаційних установах (організаціях), за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення визначено Порядком №728.
Черговість надання компенсації визначається за часом взяття військовослужбовця та членів його сім'ї на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, та/або включення до списків осіб, які мають право на першочергове чи позачергове отримання жилих приміщень (п. 5 Порядку № 728).
Підставою для відмови у наданні військовослужбовцю та членам його сім'ї компенсації є їх зняття з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або виключення із списків громадян, що мають право на першочергове чи позачергове отримання жилих приміщень (п. 6 Порядку № 728).
Згідно з приписами п. 9 Порядку №728 визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, Адміністрація Держприкордонслужби, СБУ, ДСНС, розвідувальні органи, Національна гвардія, Управління державної охорони, ДКА, Адміністрація Держспецзв'язку щороку протягом I кварталу після визначення загальної суми видатків на надання компенсації розподіляють її між військовими частинами, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки та квартирно-експлуатаційними установами (організаціями), в яких ведеться облік військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов, з урахуванням часу взяття військовослужбовців та членів їх сімей на такий облік та/або включення їх до списків осіб, які мають право на першочергове чи позачергове отримання жилих приміщень. Житлові комісії військових частин, військових комісаріатів та квартирно-експлуатаційних установ (організацій) письмово інформують військовослужбовців та членів їх сімей, у яких настала черга на отримання жилих приміщень у поточному році, про їх право на отримання компенсації та про її орієнтовний розмір (п. 10 Порядку №728)
Відповідно до п. 12 Порядку № 728 житлові комісії розглядають рапорти військовослужбовців (заяви, зазначені в п. 11 цього Порядку) щодо надання компенсації та приймають рішення про її надання або відмову в наданні.
Рішення житлової комісії затверджується відповідно командирами військових частин, після чого в порядку, визначеному Національною гвардією, списки осіб, щодо яких прийнято рішення про надання компенсації, подаються на затвердження відповідно командувачу Національної гвардії.
З огляду на викладене, суд звертає увагу, що процедура отримання військовослужбовцем грошової компенсації замість житла передбачає певний порядок послідовних дій.
Таким чином, військовослужбовці та особи, на яких розповсюджується дія Закону № 2011-XII, забезпечуються житловими приміщеннями для постійного проживання або грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення згідно з чергою, яка визначається часом зарахування на квартирний облік осіб, що потребують поліпшення житлових умов та/або включення до списків осіб, які мають право на першочергове чи позачергове отримання жилих приміщень.
Також, порядок виплати грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення регулюється і Інструкцією з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженою наказом Міністерства оборони України № 380 від 31.07.2018, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.09.2018 за № 1020/32472.
Відповідно до положень Інструкції, в редакції, чинній на момент виникнення спору, передбачено, що для отримання грошової компенсації та визначення її остаточного розміру військовослужбовці та члени їх сімей подають до житлових комісій військових частин (об'єднаних житлових комісій) документи, визначені в Порядку визначення розміру і надання грошової компенсації.
Житлові комісії військових частин (об'єднані житлові комісії) розглядають надані документи протягом десяти робочих днів та приймають відповідне рішення про надання грошової компенсації.
Про прийняте рішення житлова комісія у п'ятиденний строк письмово інформує військовослужбовців та членів їх сімей.
Протокол засідання житлової комісії військової частини (об'єднаної житлової комісії) затверджується наказом командира військової частини та з обліковою справою направляється до КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району.
На підставі отриманих документів у КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району розробляється список осіб, які мають право та надали згоду на отримання грошової компенсації за належне їм для отримання житдове приміщення у військовій частині (далі - Список виплати грошової компенсації) (додаток 24), разом із розрахунком виплати грошової компенсації за належне для отримання житлове приміщення (додаток 25) окремо на кожного військовослужбовця.
За наявності у військовослужбовців та членів їх сімей права на отримання однокімнатної квартири компенсація нараховується за житло загальною площею 40 кв.м.
Список виплати грошової компенсації, підписаний начальником КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району, направляється до ГКЕУ для узагальнення та внесення на розгляд Комісії з контролю.
Для розгляду Комісією з контролю Списків виплати грошової компенсації на її засідання можуть запрошуватися голови житлових комісій військових частин (об'єднаних житлових комісій).
За результатами розгляду Списків виплати грошової компенсації Комісія з контролю приймає рішення окремо щодо кожного військовослужбовця про: погодження виплати грошової компенсації; відмову в погодженні виплати грошової компенсації із зазначенням причини такої відмови.
Рішення Комісії з контролю оформлюється протоколом.
ГКЕУ на підставі рішення Комісії з контролю готує Списки виплати грошової компенсації в Збройних Силах України та після затвердження Міністром оборони України направляє їх до військових частин, військових комісаріатів та КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району для оформлення документів на перерахування коштів військовослужбовцям на їх особистий рахунок у банківській установі.
Військовослужбовець відкриває поточний рахунок в уповноваженому Міністерством фінансів України банку, через який здійснюються виплати заробітної плати (грошового забезпечення) працівникам (військовослужбовцям) та проводяться виплати соціальної допомоги.
Військова частина, військовий комісаріат, КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району інформує військовослужбовців та членів їх сімей щодо готовності до виплати грошової компенсації та її розміру.
Про виплату грошової компенсації КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району протягом трьох робочих днів письмово повідомляє житлову комісію військової частини, яка на найближчому засіданні приймає рішення про зняття військовослужбовця з обліку.
Рішення житлової комісії військової частини (об'єднаної житлової комісії) є підставою для видання наказу командира військової частини про отримання військовослужбовцем грошової компенсації та зняття з обліку.
Відтак, перед затвердженням Міністром оборони України відповідних списків, підлягали здійсненню дії кількома іншими суб'єктами у встановленому порядку.
За даних обставин, після прийняття рішення Об'єднаної житлової комісії Генерального штабу Збройних Сил України та військових частин безпосередньо йому підпорядкованих від 13.09.2019 та оголошення його наказом начальника Головного управління персоналу - заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 01.11.2019 № 102, наступних відповідних дій іншими суб'єктами за вказаною вище процедурою не здійснювалось. Протилежного, суду не повідомлено, хоча визначений чіткий порядок прийняття рішення щодо виплати грошової компенсації та безпосередньої її виплати, і можливість виконання дій кожним із залучених суб'єктів залежить від безпосереднього виконання визначених дій попереднім суб'єктом.
Як вбачається з матеріалів справи, питання надання грошової комсенсації встановленим порядком на розгляд Міністерства оборони України не виносилось, з огляду на що, суд вважає, що позовні вимоги до Міністерства оборони України є передчасними, при цьому, у позовній заяві не викладено зміст позовних вимог щодо Міністерства оборони України, не зазначено і не доведено, яким чином саме Міністерством оборони України було допущено порушення прав позивача.
З огляду на вимоги ст. ст. 2, 5 КАС України, об'єктом судового захисту в адміністративному судочинстві є не будь-який законний інтерес, а порушений суб'єктом владних повноважень. Тож, результативним обраний спосіб захисту порушеного права (у контексті цього спору) буде тоді, коли існуватиме взаємозв'язок між порушенням (суб'єктивного права особи) та (дозволеним, прийнятним) способом його захисту, водночас останній сприятиме вичерпному його поновленню. Однією з умов для досягнення такого результату, є визначення належного відповідача/відповідачів за позовом, адже від цього значною мірою теж залежить та ж таки ефективність захисту порушеного права
Суд вважає, що за наведених у позовній заяві фактичних обставин, відповідач у спірних правовідносинах діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, бездіяльність щодо позивача не допустив, і не порушив права та законні інтереси позивача.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до норм ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За змістом ч. 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наслідком розгляду даного спору, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та недоведеними, не знайшли своє підтвердження під час розгляду спору, а тому, задоволенню не підлягають.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. 77, 90, 241-247, 255, 293, 295-297 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головенко О.Д.