про залишення позовної заяви без руху
10 грудня 2025 року справа № 320/51712/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Фастівської міської ради про скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" звернувся ОСОБА_2 з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому позивач просить суд:
- дати правову оцінку рішення комісії яка зобов'язала позивача переробляти довідку мсек, якою позивач був визнаний особою яка отримала поранення . контузію при виконанні службових обов'язків на те, що позивач отримав їх при участі в бойових діях на території інших держав;
- скасувати рішення комісії з надання грошової компенсації деяким категоріям громадян для придбання житла при Фастівському міськвиконкоммі від 11.08.2025, яке передбачало відмову в наданні грошової компенсації на житло в зв'яку з тим, що позивач не подав заяву в місячний термін;
- зобов'язати комісію розглянути дане питання.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Наданий адміністративний позов у вказаній частині не відповідає вимогам ст.160-161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.
Згідно з частиною першою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно з частиною другою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до пунктів 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи захисту свого публічного права, свободи чи інтересу, а обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти, з настанням яких суб'єкти публічного права вступають з фізичними чи юридичними особами у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології.
Суд зазначає, що пункт 9 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України вказує на невичерпний перелік інформації, яка може бути висвітлена в адміністративному позові задля правильного вирішення спору.
Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Позов в адміністративному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, яка складається з вимоги процесуального характеру (відкрити провадження по справі) і вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право).
При цьому складовими частинами позову є предмет позову та підстави позову.
Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, направлені на захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
Підстави позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. Тобто це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які об'єктивуються у поданих доказах. Під підставами позову слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання позивача на певну норму закону. До підстав позову входять лише юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів спірного матеріального правовідношення, та які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з вимогами до іншої особи.
Суд звертає увагу позивача на те, що дії суб'єкта владних повноважень активна поведінка, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб, в той час коли протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (пункт 19 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
Позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дії або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин. Оскільки наслідком розв'язання публічно-правового спору, по суті, має бути захист порушеного суб'єктивного права позивача, то у разі незгоди позивача із рішенням суб'єкта владних повноважень та діями відповідача із винесення оскаржуваного рішення позивач зобов'язаний окремо обґрунтувати кожну із заявлених вимог.
При цьому суд зауважує, що Велика Палата Верховного Суду, досліджуючи питання відповідності положенням КАС України формулювання прохальної частини позову із зазначенням альтернатив можливих способів захисту порушеного права у постанові від 22.02.2024 у справі №990/150/23 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 117241509) зазначила, що зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову, а формулювання прохальної частини позову із зазначенням альтернатив можливих способів захисту порушеного права є таким, що не відповідає положенням КАС України.
Отже позовні вимоги у прохальній частині позову мають бути максимально чіткими, зрозумілими, без зазначення альтернатив можливих способів захисту порушеного права.
Зі змісту прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивач просить суд, зокрема, дати правову оцінку рішення комісії, яка зобов'язала позивача переробляти довідку мсек, якою позивач був визнаний особою, яка отримала поранення, контузію при виконанні службових обов'язків на те, що позивач отримав їх при участі в бойових діях на території інших держав; зобов'язати комісію розглянути дане питання.
Суд зазначає, що заявлені позовні вимоги у зазначеному вигляді не відповідають положенням частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України та є незрозумілими, неконкретизованими.
Суд звертає увагу позивача на те, що до адміністративного суду не може бути заявлена позовна вимога (дати правову оцінку рішення комісії яка зобов'язала позивача переробляти довідку мсек, якою позивач був визнаний особою яка отримала поранення, контузію при виконанні службових обов'язків на те, що позивач отримав їх при участі в бойових діях на території інших держав) у спосіб, вказаний позивачем у позовній заяві.
Крім того, позивачем у зобов'язальній частині позову не вказано, яке саме питання має суд зобов'язати розглянути відповідача.
У зв'язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно усунути порушення шляхом чіткого зазначення та конкретизації прохальної частини позовних вимог відповідно до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, із зазначенням конкретних рішень, дій або бездіяльності відповідача (відповідачів), які оскаржуються, в тому числі із зазначенням реквізитів рішення суб'єкта владних повноважень, та зобов'язальну частину.
Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Пунктом 9 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Отже, суб'єктний склад учасників справи має бути чітко визначений позивачем, з метою визначення того суб'єкта, до якого адресовані позовні вимоги.
Також, відповідно до частини другої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
У позовній заяві в якості відповідача вказано "Управління соціального захисту населення Фастівської міської ради" (тел. 380446560214; адреса 08500, Київська область, м. Фастів, вул. Соборна, 1; ЄДРПОУ 04054926).
Проте у порушення вимог п. 4 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України прохальна частина позову не містить конкретних позовних вимог до відповідача - Управління соціального захисту населення Фастівської міської ради.
В той же час, Суд зазначає, що ідентифікаційний код 04054926 та адреса 08500, Київська область, м. Фастів, вул. Соборна, 1 належить Виконавчому комітету Фастівської міської ради, а не Управлінню соціального захисту населення Фастівської міської ради, що підтверджується відповіддю з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 11.12.2025 на запит судді.
Крім того, у прохальній частині позовних вимог позивач оскаржує рішення комісії з надання грошової компенсації деяким категоріям громадян для придбання житла при виконавчому комітеті Фастівської міської ради.
Однак Виконавчий комітет Фастівської міської ради як відповідач у позовній заяві позивач не вказаний.
При цьому, до позовної заяви додано квитанцію про доставку копії позову з додатками до електронного кабінету саме Виконавчого комітету Фастівської міської ради, у той час як відповідачем у позовній заяві є Управління соціального захисту населення Фастівської міської ради.
У зв'язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати уточнену позовну заяву, з урахуванням вказаних судом зауважень, в якій чітко визначити відповідача по справі, зазначення та конкретизації прохальної частини позовних вимог відповідно до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, із зазначенням конкретних рішень, дій або бездіяльності відповідача (відповідачів), які оскаржуються, в тому числі із зазначенням реквізитів рішення суб'єкта владних повноважень, та зобов'язальної частини (із доказами направлення належному відповідачу).
Також суд зазначає, що частиною четвертою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так, у прохальній частині позову позивач просить, зокрема, скасувати рішення комісії з надання грошової компенсації деяким категоріям громадян для придбання житла при виконавчому комітеті Фастівської міської ради від 11.08.2025 про відмову позивачу у наданні грошової компенсації на житло.
У той же час, оскаржуване рішення комісії з надання грошової компенсації деяким категоріям громадян для придбання житла при виконавчому комітеті Фастівської міської ради від 11.08.2025 позивач до позовної заяви не додає.
Крім того, у позовній заяві позивач посилається на те, що 06.01.2025 він звернувся до Управління соціального захисту та комісії Фастівського міськвиконкому з питань надання компенсації на житло як прирівняний до інваліда Другої Світової війни, друга група довічно, на що отримав відмову - рішення комісії від 21.01.2025. Зазначає, що 11.08.2025 за його заявою про продовження розгляду заяви від 06.01.2025 було засідання комісії, на якій була відмова у зв'язку з тим, що позивачем не подано заяву в місячний термін після того, як його було поставлено на позачергову чергу як інваліда війни 2 групи. Також вказує, що він був поставлений на чергу відповідно до рішення виконкому від 18.08.2021.
Проте на підтвердження вказаних обставин до позовної заяви позивачем не додано докази звернення позивача від 06.01.2025 та від 11.08.2025 до Управління соціального захисту та комісії Фастівського міськвиконкому з питань надання компенсації на житло, а також не додано докази перебування позивача у черзі на житло відповідно до рішення виконкому від 18.08.2021.
В порядку усунення недоліків позовної заяви позивачу слід надати докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: копії рішення комісії з надання грошової компенсації деяким категоріям громадян для придбання житла при виконавчому комітеті Фастівської міської ради від 11.08.2025; звернення позивача від 06.01.2025 та від 11.08.2025 до Управління соціального захисту та комісії Фастівського міськвиконкому з питань надання компенсації на житло; рішення виконкому від 18.08.2021 про поставлення позивача у чергу на житло.
Згідно з частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:
- надати уточнену позовну заяву, з урахуванням вказаних судом зауважень, в якій чітко визначити відповідача по справі, до якого заявлені позовні вимоги, зазначення та конкретизації прохальної частини позовних вимог відповідно до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, із зазначенням конкретних рішень, дій або бездіяльності відповідача (відповідачів), які оскаржуються, в тому числі із зазначенням реквізитів рішення суб'єкта владних повноважень та зобов'язальної частини (із доказами направлення належному відповідачу);
- надати належним чином засвідчені докази, на які позивач посилається у позовній заяві, а саме копії таких документів: рішення комісії з надання грошової компенсації деяким категоріям громадян для придбання житла при виконавчому комітеті Фастівської міської ради від 11.08.2025; звернення позивача від 06.01.2025 та від 11.08.2025 до Управління соціального захисту та комісії Фастівського міськвиконкому з питань надання компенсації на житло; рішення виконкому від 18.08.2021 про поставлення позивача у чергу на житло.
3. Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали надіслати позивачу (його представнику), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кушнова А.О.