про відмову в забезпеченні позову
10 грудня 2025 року 320/53783/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві заяву гр. ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за його позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся гр. ОСОБА_1 з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 17.06.2025 № 5383653-2408-1025-UA32040210000086086;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 18.06.2025 № 1168384-2408-1025-UA32040210000086086.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.11.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.12.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні.
Позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій він просить:
- заборонити Головному управлінню ДПС у Київській області вчиняти будь-які дії, спрямовані на складання, оформлення, пред'явлення чи реєстрацію акту опису майна у зв'язку з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, а також внесення відповідних записів про податкову заставу до Державного реєстру обтяжень рухомого майна та до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно до прийняття судового рішення у даній адміністративній справі;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Київській області не вчиняти жодних дій, що можуть безпосередньо чи опосередковано унеможливити виконання судового рішення у разі задоволення позову, зокрема не звертатися з заявами до державних реєстрів щодо накладення обтяжень на його майно, не ініціювати процедур розшуку або арешту майна, не накладати обтяжень на його рахунки та не вчиняти дій щодо реалізації майна як джерела погашення спірних податкових зобов'язань;
На обґрунтування заяви позивач зазначив, що невжиття заходів забезпечення позову може привести до реалізації відповідачем податкової застави, винесення відповідачем інших актів індивідуальної дії, нарахування штрафів/пені та порушенню господарської діяльності гр. ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
За правилами ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
- очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову (ч. 4 ст. 150 КАС України).
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано ст.ст. 150-158 КАС, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі. Наявність такого інституту є однією з гарантій виконання рішення адміністративного суду і спрямовані на забезпечення принципу обов'язковості судових рішень.
Як вже зазначалося, підстави для забезпечення позову визначені в ч. 1 ст. 150 КАС України.
Ці підстави є оціночними, тому необґрунтоване вжиття таких заходів може призвести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
При розгляді та вирішенні даної заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.
Отже, у випадку звернення сторони із вимогою про забезпечення позову заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою заявою.
Крім того, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 152 КАС України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується необхідність застосування певного заходу забезпечення позову.
Суд звертає увагу, що предметом розгляду даної адміністративної справи є оскарження податкових повідомлень-рішень Головного управління Державної податкової служби у Київській області: від 17.06.2025 № 5383653-2408-1025-UA32040210000086086 та від 18.06.2025 № 1168384-2408-1025-UA32040210000086086.
У заяві про забезпечення позову заявник посилається на акт Головного управління ДПС у Київській області від 05.11.2025 № 2628/10-36-13-06-24 про опис майна у податкову заставу.
Суд зауважує, що абзацом 4 пункту 56.18 Податкового кодексу України передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Отже, враховуючи те, що предметом спору у цій справі є правомірність винесення контролюючим органом податкових повідомлень-рішень від 17.06.2025 № 5383653-2408-1025-UA32040210000086086 та від 18.06.2025 № 1168384-2408-1025-UA32040210000086086, то, відповідно, на час процедури їх оскарження грошові зобов'язання вважаються неузгодженими до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Суд зазначає, що заявником не надано належних доказів на підтвердження реальної наявності підстав, передбачених статтею 150 КАС України, які є обов'язковими для постановлення ухвали про забезпечення позову.
Разом з тим, протиправність винесення відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень може бути встановлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності під час розгляду адміністративної справи по суті.
Великою Палатою Верховного Суду у рішенні від 28.03.2018 у справі № 800/521/17 зазначено, що позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.
Проте, позивачем не надано доказів існування, до ухвалення рішення в даній адміністративній справі, очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам.
До того ж, згідно з вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Однак, позивачем не надано доказів на підтвердження того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що заява про забезпечення адміністративного позову є необґрунтованою та передчасною, а тому задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 150-157, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні заяви гр. ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Лапій С.М.