КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел. +380 (044) 207 80 91
17 листопада 2025 року № 320/22922/25
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання Ставничому Н.В., за участю позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - Шурубора В.І., представника відповідача - Годуна М.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить суд:
- визнати протиправними дії комісії із проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (аварії), яка створена наказом №267 від 24.05.2024, за фактом травмування молодшого сержанта ОСОБА_1 щодо встановлення, що травма військовослужбовця не пов'язана із виконанням обов'язків військової служби;
- визнати протиправними та скасувати акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) №1761/2267 від 20.06.2024, виданого військовою частиною НОМЕР_1 (Форма НB-2), а також наказ про результати службового розслідування за фактом травмування військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_1 №60 від 21.06.2024;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 повторно провести розслідування, відповідно до вимог Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 №332, за фактом травмування 16.04.2023 під час виконання обов'язків військової служби, оператора групи спеціального призначення роти спеціального призначення загону спеціального призначення військової частини НОМЕР_1 , молодшого сержанта ОСОБА_1 , яким встановити, що «травмування молодшого сержанта ОСОБА_1 отримане безпосередньо під час виконання обов'язків військової служби та пов'язане із захистом Батьківщини»;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 скласти за результатами розслідування акт за формою НВ-3 Додаток 5 до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 №332 та видати за результатами розслідування молодшому сержанту ОСОБА_1 Довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) Додаток 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.05.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 19.06.2025.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що дії Військової частини НОМЕР_1 є протиправними та полягають у невірному (незаконному) формулюванні причин нещасного випадку (аварії) та висновку комісії, а саме "нещасний випадок не пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби" в акті спеціального розслідування №1761/2267 від 20.06.2024 та наказі про результати службового розслідування №60 від 21.06.2024. На його думку, це потягло за собою не нарахування та невиплату йому належного грошового забезпечення та додаткової винагороди, а також позбавили належного йому права на соціальні гарантії, передбачені для військовослужбовців, які отримали поранення (контузію, травму, каліцтво), пов'язане із захистом Батьківщини.
Також вказує, що у період виконання бойових завдань, а саме 16.04.2023, він отримав травму шиї внаслідок зіткнення транспортних засобів під час артилерійського обстрілу противника, а після отримання травми його стан поступово погіршувався.
Крім того, позивач наголошує, що діагнози, встановлені під час госпіталізації, а також висновки кількох військово-лікарських комісій, однозначно вказують на наявність наслідків тяжкої хребетно-спинномозкової травми, отриманої у 2023 році. Однак, зазначає, що у ході проведення розслідування комісія не встановила факту отримання позивачем травми 16.04.2023 чи будь-якого його травмування під час виконання військових обов'язків.
До суду від представника відповідача надійшов відзив, в якому останній заперечує проти задоволення позову та зазначає, що позовна заява не містить жодних доказів, які б свідчили про протиправність дій чи рішень комісії, створеної наказом №267 від 24.05.2024 для проведення спеціального розслідування нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії). Також зазначає, що відсутні обґрунтування незаконності акта спеціального розслідування №1761/2267 від 20.06.2024 та наказу командира Військової частини НОМЕР_1 №60 від 21.06.2024 про результати службового розслідування.
Представник позивача у судових засіданнях позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити даний позов у повному обсязі,
Представник відповідача проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні даного позову.
Під час розгляду справи судом були допитані свідки.
Допитаний у якості свідка командир загону Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 повідомив, що проходив службу разом із позивачем. 16.04.2023 він особисто перебував на місці події - під час зіткнення двох автомобілів при виїзді з міста Бахмут. За його словами, рух автомобілями здійснювався у нічний час за умов обмеженої видимості та артилерійських обстрілів. Перший автомобіль, у якому він знаходився, пропустив поворот і раптово зупинився, внаслідок чого другий автомобіль, під керуванням позивача, здійснив зіткнення з ним. Було пошкоджено ліве крило другого авто. Вказане пошкодження було усунуто на місці.
Свідок зазначив, що одразу після інциденту перевірив стан усіх військовослужбовців. Жоден, у тому числі позивач, не повідомив про травми чи погіршення самопочуття. Після повернення до місця дислокації позивач скарг на здоров'я не висловлював, продовжував виконувати службові обов'язки та звертався лише з питання стоматологічної допомоги. За словами свідка, інші військовослужбовці також підтвердили відсутність скарг з боку позивача.
Допитаний у якості свідка ОСОБА_4 - командир роти, в якій проходив службу позивач. Свідок підтвердив факт зіткнення автомобілів. Вказав, що на момент події не перебував на бойовому завданні і дізнався про інцидент пізніше. За словами свідка, після події позивач не скаржився на здоров'я і до медпункту не звертався. Крім того, вказав, що під час інших бойових завдань позивач також не висловлював жодних скарг. Зазначив, що після повідомлення про можливе розформування частини позивач почав заявляти про погіршення самопочуття. Пояснив, що службове розслідування проведено відповідно до законодавства.
Допитаний у якості свідка військовослужбовець ОСОБА_5 , повідомив, що він перебував у другому автомобілі разом із позивачем. Підтвердив факт зіткнення та зазначив, що одразу після інциденту поцікавився станом усіх присутніх. Ніхто, включно з позивачем, не повідомив про травми чи будь-які неприємні відчуття. Після усунення пошкоджень автомобіль продовжив рух. Свідок наголосив, що він не чув від позивача жодних заяв про отримання травми внаслідок зазначеного інциденту, а позивач надалі брав участь у виконанні бойових завдань, зокрема, на Авдіївському напрямку.
Свідок ОСОБА_6 повідомив, що він був присутній у автомобілі під час зіткнення. Підтвердив, що позивач після події не скаржився на самопочуття та не звертався до медичних працівників за допомогою. Також додав, що позивач у подальшому продовжував виконувати бойові завдання. Протягом всього періоду служби він не отримував від позивача будь-яких скарг на стан здоров'я.
Позивач, представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили суд задовольнити позов у повному обсязі
Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення позивача, його представника, представника відповідача, показання свідків, дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 був призваний у Збройні Сили України та з 12.10.2022 проходив службу/перебував у списках особового складу Військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується витягом з наказу №11 від 12.10.2022.
У період з 09.04.2023 по 13.07.2023 позивач брав участь у заходах із забезпечення оборони України та захисту населення у зв'язку з військовою агресією рф. Перебував у Донецькій області, у районах Бахмута, Іванівського, Часового Яру та Костянтинівки. Вказане підтверджується довідкою №1761/471 від 29.09.2023, виданою командиром Військової частини НОМЕР_1 .
07.04.2023 з метою виконання бойових (спеціальних) завдань, позивач вибув у відрядження у ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що підтверджується витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №97 від 06.04.2023.
Позивач стверджує, що 16.04.2023 він зазнав травми шийного відділу під час виконання бойового завдання. Зокрема, під час евакуації особового складу з АДРЕСА_1 , керуючи транспортним засобом із застосуванням приладу нічного бачення, у момент руху розпочався артилерійський обстріл, що спричинило зіткнення автомобілів. Через декілька хвилин після зменшення інтенсивності обстрілу, проїхавши певну відстань у напрямку н.п. Іванівське Донецької області, позивач був змушений зупинити транспортний засіб, через різке погіршення самопочуття, що проявлялося напруженням і болем у ділянці шиї, онімінням потилиці та тимчасовою втратою зору.
Після прибуття до н.п. Дружківка первинна медична допомога позивачу надана не була. Надалі ОСОБА_1 продовжував виконувати службові обов'язки, однак позивач вказує, що стан його здоров'я поступово погіршувався. За словами позивача, він почав відчувати постійну напруженість м'язів шиї, втому, біль у грудній клітці та між лопатками, шум у вухах, оніміння потилиці та періодичні головні болі; рухи ставали обмеженими через біль. Для полегшення стану доводилося постійно приймати знеболювальні препарати. При зверненні до медика Залуцького Віктора в н.п. Дружківка йому було рекомендовано продовжувати прийом знеболювальних засобів.
26.02.2024 позивач звернувся до начальника медичного пункту Залуцького В.М., оскільки, як стверджує позивач, його фізичний стан постійно погіршувався і знеболювальні препарати вже не допомагали.
12.03.2024 позивача направлено на стаціонарне лікування до КНП «Київський клінічний госпіталь ветеранів війни», діагноз: «Хронічна вертеброгенна цервікалгія, фаза загострення», що підтверджується направленням №1761/50.
З 14.03.2024 по 05.04.2024 позивач перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Київський клінічний госпіталь ветеранів війни» Діагноз позивача, встановлений згідно перевідного епікризу із медичної картки стаціонарного хворого №505 - наслідки перенесеної ЗХСМТ (травень-червень 2023 р.), перелом зубовидного С2 хребця із зміщенням в стадії неповної консолідації (МСКТ від 01.03.2024). Верхній парапарез, радикулопатія С1-C2 білатерально, виражений больовий синдром, розповсюджений деформуючий спондильоз, спондилоартроз, міжхребцевий остеохондроз шийного відділу хребта, ускладнений протрузіями і килами міжхребцевих дисків С2-С3, С3-С4, C4-C5, С-Сб, С6-С7 хребців. з ознаками звуження корінцевих каналів і дурального мішка, вторинна дискогенна білатеральна радикулопатія С5-С6. С6-С7. Вертеброгенна раликулопатія
L4-L5, LS-S1 з вираженим больовим синдромом, м'язово-тонічним синдромом.
З 05.04.2024 по 18.04.2024 позивач перебував на стаціонарному лікування в КНП «Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги». Діагноз позивача, встановлений згідно перевідного епікризу із медичної картки стаціонарного хворого №730 - наслідки перенесеної ЗХСМТ (травень-червень 2023 р.), Перелом зубовидного С2 хребця із зміщенням в стадії неповної консолідації (МСКТ від 01.03.2024). Верхній парапарез, радикулопатія С1-C2 білатерально. Виражений больовий синдром. Розповсюджений деформуючий спондильоз, спондилоартроз, міжхребцевий остеохондроз шийного відділу хребта, ускладнений протрузіями і килами міжхребцевих дисків С2-С3, С3-С4, C4-C5, С5-С6, С6-С7 хребців. з ознаками звуження корінцевих каналів і дурального мішка, вторинна дискогенна білатеральна радикулопатія С5-С6. С6-С7. Вертеброгенна раликулопатія
L4-L5, L5-S1 з вираженим больовим синдромом, м'язово-тонічним синдромом.
З 19.04.2024 по 07.05.2024 та з 07.05.2024 по 28.05.2024 позивач перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги» з вищевказаним діагнозом, що підтверджується виписками із медичної картки стаціонарного хворого №853 та №1011.
01.05.2024 позивач повідомив Командира першої групи спеціального призначення шостої роти спеціального призначення третього загону спеціального призначення Військової частини НОМЕР_1 про те, що він 16.04.2023 отримав травму шиї від час вивезення особового складу з АДРЕСА_1 .
24.05.2024 наказом командира Військової частини НОМЕР_1 №267 призначено службове розслідування, з метою з'ясування обставин та причин, визначення виду події, що призвели до травмування молодшого сержанта ОСОБА_1 .
З 28.05.2024 по 14.06 2024 позивач перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Київська міська клінічна лікарня швидкої допомоги», де 05.06.2024 проведено операційне втручання: «Задній субламінарний металоспондиложез С1-С2 танталовим дротом», що підтверджується випискою №10269 із медичної картки стаціонарного хворого.
13.06.2024 проведено медичний огляд позивача ВЛК КНП «КМК ЛШМД», за результатами якого видано довідку №999 від 13.06.2024 та встановлено: «Травма, ТАК, пов'язана з захистом Батьківщини (довідка командира частини про обставини травми надана, №1761/471, видана 29.09.2023, командир в/ч ОСОБА_7 ). Травма тяжкого ступеню. На підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб, потребує відпустки для лікування після травми 30 календарних днів».
14.06.2024 тимчасово виконуючий обов'язки начальника медичного пункту Військової частини НОМЕР_1 молодший сержант - ОСОБА_8 подав рапорт на ім'я Командира Військової частини НОМЕР_1 . В даному рапорті повідомив, що довідка про обставини травми молодшого сержанта ОСОБА_1 №1761/471 від 29.09.2023 Військовою частиною НОМЕР_1 не видавалась, оскільки були відсутні звернення вказаного військовослужбовця за медичною допомогою в період, коли, на його думку, він отримав травму.
17.06.2024 Військовою частиною НОМЕР_1 направлено службовий лист №1761/2231 до Центральної військово-лікарської комісії ЗС України. В даному листі зазначено, що правовий аналіз вищезазначеної довідки ВЛК КНП «КМК ЛШМД» свідчить про факт прийняття постанови ВЛК з порушенням вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України 14.08.2008 №402.
Крім того, зазначено, що вказана постанова ВЛК в частині встановлення причинного зв'язку захворювання (травми) оформлена в порушення вимог п.21.7 та 21.8 Положення №402, а саме без наявності довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) або Акту про нещасний випадок та в порушення прямої заборони прийняття постанов ВЛК про встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва) без наявності документів, передбачених п.21.7 Положення №402. Довідка командира Військової частини НОМЕР_1 про обставини травми №1761/471 від 29.06.2023 не видавалась, під даним реєстраційним номером наявна довідка про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, видана молодшому сержанту ОСОБА_9 .
Як вбачається з Акту проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) №1761/2267 від 20.06.2024, ОСОБА_1 23.05.2024 подав рапорт на проведення службового розслідування та письмові пояснення. В яких позивач вказав, що 16.04.2023 він отримав травмування шиї (перелом зубовидного відростка С2 хребця із зміщенням в стадії неповної консолідації з відривом, з вираженим больовим синдромом), перебуваючи в автомобілі при вивезенні особового складу з м. Бахмут.
Однак, в ході службового розслідування встановлено, що в записах журналу ведення бойових дій Військової частини НОМЕР_1 відсутні дані щодо травмування військовослужбовця ОСОБА_1 .
Крім того, встановлено відсутність інших документів щодо факту травмування, які, відповідно до окремого доручення Головнокомандуючого Збройних Сил України (вх.№25488/С від 20.04.2023 АУ ГШ ЗСУ), можуть бути доказами та підставами видання командиром військової частини наказу за фактом травмування (поранення, загибелі, контузії, каліцтва): відповідних рапортів командирів підрозділів, бойових донесень, первинної медичної картки форми 100 тощо. Також, встановлено факт відсутності звернень молодшого сержанта ОСОБА_1 з приводу травмування, та пов'язаного з цим погіршенням стану здоров'я, до медичної служби Військової частини НОМЕР_1 та медичного персоналу підрозділів частини під час виконання завдань в складі тактичної групи та після повернення з відрядження.
Відповідно до Акту проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) №1761/2267 від 20.06.2024 встановлено, що позивач звернувся до медичного пункту Військової частини НОМЕР_1 лише у вересні 2023 року зі стоматологічними скаргами. Будь-яких нарікань на стан здоров'я, пов'язаних із можливим травмуванням, під час зазначеного звернення ним не висловлювалося. У ході службового розслідування обставини, на які посилався молодший сержант ОСОБА_1 , не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим факт його травмування за заявлених обставин встановлено не було.
Як вбачається з п. 6 Акту проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) №1761/2267 від 20.06.2024, у зв'язку із не встановленням обставин травмування ОСОБА_1 , зокрема визначених п. 10 розділу ІІ Інструкції щодо обставин, за яких нещасний випадок визнається пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби і за яких складається акт за формою НВ-3, даний нещасний випадок не підлягає обліку і на нього не складається акт за формою НВ-3.
Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 - ОСОБА_10 №60 від 21.06.2024 про результати службового розслідування за фактом травмування військовослужбовця Військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_1 встановлено, що на підставі висновку комісії з розслідування вважати нещасний випадок із молодшим сержантом ОСОБА_1 не пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби.
25.06.2024 представником позивача - Шурубором Вячеславом Ігоровичем подано адвокатський запит до Міністерства оборони України , в якому він просив:
- посприяти у якнайшвидшому наданні військовослужбовцю в/ч НОМЕР_1 - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відпуски на 30 календарних днів для лікування у зв'язку з травмою з 14 червня 2024 року, відповідно до його рапортів та наданих підтверджуючих документів;
- у зв'язку з його стаціонарним лікуванням просив направити належним чином завірену копію наказу про відпустку та відпускні талони на його поштову адресу: АДРЕСА_2 ;
- посприяти у видачі військовослужбовцю в/ч НОМЕР_1 - ОСОБА_1 довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва - Додаток 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в ЗС України, затвердженої наказом МОУ від 14.08.2008, №402 (зі змінами)), відповідно до його рапортів та наданих підтверджуючих документів;
- вирішити питання щодо притягнення до відповідальності осіб, які здійснили порушення прав військовослужбовця ОСОБА_1 та низки норм законодавства України.
28.06.2024 Військова частина НОМЕР_1 надіслала до Оболонського районного управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві повідомлення №1761/2367 від 28.06.2024, у зв'язку з тим, що підроблений документ військовослужбовцем ОСОБА_1 був наданий командуванню Військової частини НОМЕР_1 з метою отримання додаткової оплачуваної відпустки для лікування та звільнення від виконання обов'язків військової служби.
03.07.2024 Військова частина НОМЕР_1 листом №17.61/2414 надала відповідь на адвокатський запит від 25.06.2024. В якому повідомила, що позивач дійсно звернувся 14.06.2024 з рапортом до командира військової частини НОМЕР_1 з клопотанням щодо надання йому відпустки для лікування після травми на 30 календарних днів.
Однак, в ході проведеного службового розслідування отримані дані, які свідчать, що ОСОБА_1 надана довідка №999 від 13.06.2024, яка має ознаки підробленого документа, а саме офіційного документу в який внесені завідомо неправдиві відомості та висновок, прийнятий з грубим порушенням вимог Положення №402.
У зв'язку з чим, повідомлено відповідний орган досудового розслідування та ініційовано перегляд (скасування) Центральною ВЛК постанови (довідки) позаштатної ВЛК, яка була надана ОСОБА_1 , як підстава для надання відпустки для лікування.
Щодо видачі довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) ОСОБА_1 , відповідач зазначив, що підставою для її оформлення є наказ командира Військової частини про обставини (поранення, контузії тощо), який видається на підставі акту та матеріалів відповідного службового розслідування щодо обставин травми (поранення, контузії, каліцтва).
Крім того, відповідач у листі зазначив, що в ході службового розслідування не встановлено заявленого позивачем факту отримання травми 16.04.2023, а також не встановлено факту його травмування під час виконання обов'язків військової служби.
03.07.2024 Центральна військо-лікарська комісія надіслала командиру Військової частини НОМЕР_1 витяг з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії ЗС України від 02.07.2023 №5253 щодо встановлення причинного зв'язку травми ОСОБА_1 , в якому зазначено « ІНФОРМАЦІЯ_3 (2023 р.) перелом зубовидного відростку С2 хребця в стадії неповної консолідації. Верхній па парез Frankel D Радикулопатія С1, С2 з 2-х сторін. Виражений цервікалгічний синдром (05.06.2024). Задній субламінарний металоспондилодез С1-С2 танталовим дротом. Тимчасове Порушення функцій за рахунок незміцнілого післяопераційного рубця» молодшого сержанта ОСОБА_11 , 1989 року народження, що підтверджується військово-обліковою та медичною документацією - ТРАВМА, ТАК, ПОВ'ЯЗАНА З ПРОХОДЖЕННЯМ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ (Довідка про обставини травми не надана). Постанова ВЛК про причинний зв'язок зазначеної травми за довідкою військово-лікарської комісії комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» від 13.06.2024 №999 - СКАСУВАТИ.».
Вважаючи дії Військової частини НОМЕР_1 протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначені Законом України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-XII)
Згідно з частиною першою статті 2 Закону 2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Відповідно до частин другої - четвертої статті 2 Закону 2232-ХІІ проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України. Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями. Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
У Збройних Силах України розслідування випадків гострого професійного захворювання (отруєння), поранення, контузії, травми, каліцтва, зникнення, смерті або загибелі військовослужбовців проводиться відповідно до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27 жовтня 2021 року №332, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2021 року за №1667/37289 (далі - Інструкція №332).
Відповідно до пункту 1 розділу І Інструкції №332 вона визначає процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту (у тому числі з відрядженими зі Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту), військовозобов'язаними та резервістами, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, отриманих ними професійних захворювань, їх загибелі або смерті зі встановленням зв'язку з виконанням обов'язків військової служби і аварій, що сталися у військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України, Державній спеціальній службі транспорту.
Відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції №332 військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, у випадках, визначених частиною четвертою статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Згідно із пунктом 3 розділу І Інструкції №332 її дія поширюється на військові частини та військовослужбовців, крім військовослужбовців, які отримали гостре професійне захворювання (отруєння), поранення, контузію, травму, каліцтво, зникли, померли або загинули внаслідок бойових уражень або дій з боку противника в районі ведення бойових дій або проведення операції Об'єднаних сил. Випадки гострого професійного захворювання (отруєння), поранення, контузії, травми, каліцтва, зникнення, смерті або загибелі військовослужбовців внаслідок бойових уражень або дій з боку противника є бойовими людськими втратами і обліку як нещасні випадки не підлягають.
За приписами частини четвертої статті 24 Закону № 2232-XII військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби:
1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);
2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;
3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);
4) під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою;
5) під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 №548-XIV (далі - Статут внутрішньої служби). Статутом керуються всі військові частини, кораблі, управління, штаби, організації, установи і військові навчальні заклади Збройних Сил України.
Статтею 12 Статуту внутрішньої служби передбачено, що про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові, крім тих обставин, щодо надання яких є пряма заборона у законі (таємниця сповіді, лікарська таємниця, професійна таємниця захисника, таємниця нарадчої кімнати тощо).
Відповідно до статті 13 Статуту внутрішньої служби військовослужбовець зобов'язаний додержуватися вимог безпеки, вживати заходів до запобігання захворюванню, травматизму, повсякденно підвищувати фізичну загартованість і тренованість, утримуватися від шкідливих для здоров'я звичок.
Статтею 254 Статуту внутрішньої служби визначено, що військовослужбовці зобов'язані негайно повідомити про захворювання безпосередньому начальникові, який зобов'язаний направити хворого до медичного пункту частини.
Згідно з статтею 260 Статуту внутрішньої служби на стаціонарне лікування та/або реабілітацію у сфері охорони здоров'я поза розташуванням військової частини військовослужбовці направляються в порядку направлення пацієнтів до закладів охорони здоров'я за висновком лікаря військової частини, а для надання допомоги у разі виникнення невідкладного стану за відсутності лікаря - черговим фельдшером (санітарним інструктором) медичного пункту з одночасним доповіданням про це начальникові медичної служби і черговому військової частини. За необхідності, з огляду на стан здоров'я військовослужбовця, хворі доставляються до лікувальних закладів у супроводі медичного працівника (фельдшера, санітарного інструктора тощо).
У разі направлення на лікування та/або реабілітацію у сфері охорони здоров'я поза розташуванням частини військовослужбовці повинні бути одягнені відповідно до пори року і мати при собі номер електронного направлення (а в разі відсутності технічної можливості виписування направлень в електронній формі - направлення в паперовій формі), медичну книжку, документ, який посвідчує особу, необхідні особисті речі, атестат на продовольство, довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) і медичну характеристику, а в разі вибуття на лікування та/або реабілітацію у сфері охорони здоров'я за межі гарнізону - додатково атестат на речове і грошове забезпечення, проїзні документи до місця розташування лікувального закладу і назад.
Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) складається начальником медичної служби військової частини, як правило, після проведення відповідного розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва).
Пунктом 1 розділу ІІ Інструкції №332 передбачено, що розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання ним обов'язків військової служби, унаслідок чого зафіксовано шкоду здоров'ю, зокрема, від одержання ним поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного отруєння, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, отримання інших ушкоджень унаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, комахами, іншими представниками флори і фауни (далі - нещасні випадки), які призвели до звільнення від виконання обов'язків військової служби військовослужбовця на один день і більше, а також у випадку смерті військовослужбовців під час виконання ними обов'язків військової служби.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Інструкції №332 про кожний нещасний випадок потерпілий або військовослужбовець, який його виявив, чи інша особа повинен(на) негайно сповістити безпосереднього командира (начальника) чи керівника робіт і вжити заходів щодо надання необхідної допомоги потерпілому.
У разі настання нещасного випадку безпосередній командир (начальник) або керівник робіт зобов'язаний:
- терміново організувати надання домедичної допомоги, а за можливості - невідкладної (екстреної) медичної допомоги потерпілому військовослужбовцю, забезпечити за потреби його доставку до закладу охорони здоров'я;
- негайно повідомити про нещасний випадок командира військової частини;
- зберегти до прибуття комісії з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку місце події та устаткування, яке там знаходилось, у такому стані, у якому вони перебували на дату настання нещасного випадку (якщо це не загрожує життю чи здоров'ю інших військовослужбовців і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів щодо недопущення подібних нещасних випадків.
За приписами пункту 5 розділу ІІ Інструкції №332 командир військової частини, який отримав повідомлення про нещасний випадок, у свою чергу зобов'язаний, зокрема:
- негайно через засоби зв'язку повідомити про нещасний випадок (зникнення, смерть) старшого командира (начальника) та протягом доби надати йому письмове повідомлення за формою НВ-1 наведеною у додатку 2 до цієї Інструкції (далі - повідомлення за формою НВ-1);
- залежно від того, з чим пов'язаний нещасний випадок (виконання робіт, пожежа, аварія транспортного засобу будь-якого виду та форми власності, гостре професійне захворювання або отруєння тощо),- протягом доби надіслати повідомлення за формою НВ-1 до відповідного військового органу нагляду чи контролю у сфері, з якою пов'язаний нещасний випадок (органу нагляду за безпечним веденням робіт військовослужбовцями, пожежного нагляду, контролю безпеки військової служби, контролю безпеки дорожнього руху, санітарно-епідеміологічного нагляду тощо), а в передбачених законодавством випадках, - повідомити Військову службу правопорядку у Збройних Силах України та (або) Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері;
- протягом доби призначити комісію з розслідування нещасного випадку чисельністю не менш як три особи у складі голови комісії (яким є один із його заступників) та членів - командира роти, батальйону (дивізіону, ескадрильї тощо), до складу якого входить підрозділ, де стався нещасний випадок, та залежно від того, з чим пов'язаний нещасний випадок, - фахівців профільних служб (озброєння, тилу, пожежної, автомобільної, інженерної, медичної тощо). До складу комісії не може входити безпосередній командир (начальник) потерпілого військовослужбовця;
Приписами пункту 3 розділу V Інструкції №332 передбачено, що командир (начальник), який отримав повідомлення про нещасний випадок, після вжиття ним першочергових заходів, зазначених у пункті 2 цього розділу, складає, особисто підписує рапорт та за можливості негайно надсилає (надає) його разом з зібраними ним безпосередньо на місці нещасного випадку матеріалами (пояснення, ескізи, схеми та інші документи) командиру військової частини, у складі якої на дату настання нещасного випадку проходив службу потерпілий військовослужбовець.
У рапорті зазначаються: дата і час настання нещасного випадку; стислий опис та характеристика місця нещасного випадку; відомості про потерпілого військовослужбовця: посада, військове звання, прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), число, місяць та рік народження; стислий опис обставин та ймовірних причин нещасного випадку; вид, характер та локалізація травми або поранення, що отримав потерпілий від нещасного випадку військовослужбовець; відомості про свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб; інформація про обсяг домедичної допомоги або невідкладної (екстреної) медичної допомоги, наданої безпосередньо на місці нещасного випадку; заклад охорони здоров'я, у який евакуйовано потерпілого військовослужбовця; час та дата складення рапорту, посада, військове звання, підпис, власне ім'я прізвище командира (начальника), який склав рапорт.
Відповідно до пункту 4 розділу V Інструкції №332 командир військової частини після отримання рапорту зобов'язаний організувати проведення розслідування та його документальне оформлення згідно з вимогами цієї Інструкції.
Комісія з розслідування після розгляду та вивчення інформації, що міститься у первинному рапорті та наданих разом з ним документах, оформлює акт за формою НВ-2 та у разі, якщо випадок за висновком комісії визнано таким, що пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби, складає акт за формою НВ-3 (пункт 5 Розділу V «Особливості розслідування нещасних випадків, що сталися в районах бойових дій або проведення антитерористичної операції» Інструкції №332).
За змістом пунктів 8, 9, 12 -13, 15, 17 19, 25 Розділу ІІ Інструкції №332 комісія з розслідування нещасного випадку зобов'язана: обстежити місце нещасного випадку, одержати письмові та усні пояснення (провести опитування) свідків і осіб, які причетні до події, та одержати письмові пояснення потерпілого, якщо це можливо; з'ясувати обставини та причини, що призвели до нещасного випадку, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам; визначити вид події, що призвела до нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), причини нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та обладнання, устаткування, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), відповідно до Класифікатора видів подій, причин, обладнання, устаткування, машин, механізмів, транспортних засобів, що призвели до настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, який наведений у додатку 3 до цієї Інструкції; скласти акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) за формою НВ-2 наведеною у додатку 4 до цієї Інструкції (далі - акт за формою НВ-2) та акт про нещасний випадок (зникнення, смерть) під час виконання обов'язків військової служби за формою НВ-3 наведеною у додатку 5 до цієї Інструкції (далі - акт за формою НВ-3) у разі, якщо нещасний випадок (смерть) визнаний комісією з розслідування таким, що пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби, і надати їх командиру військової частини на затвердження.
Акти підписуються головою комісії та її членами. У разі незгоди зі змістом акта член комісії підписує його з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово і додає до акта за формою НВ-2, як його невід'ємну частину.
До акта додаються письмові пояснення (опитування) свідків, потерпілого, а за потреби також схеми, фотографії, витяги з експлуатаційної документації та інші документи, що характеризують місце події (устаткування, машини, апаратура, територія, будівля тощо), медичний висновок щодо діагнозу потерпілого, наявності в його організмі алкоголю (наркотичних засобів чи токсичних або отруйних речовин).
Якщо нещасний випадок визнаний комісією з розслідування таким, що не пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби, на затвердження командиру військової частини надається тільки акт за формою НВ-2, який зберігається у діловодстві військової частини.
Випадки, на які складаються акти за формою НВ-3, реєструються в журналі реєстрації потерпілих від нещасних випадків (зникнення, смерті), який наведений в додатку 7 до цієї Інструкції, який зберігається в діловодстві військової частини.
Комісія з розслідування нещасного випадку має право: отримувати письмові та усні пояснення (провести опитування) свідків та всіх осіб, причетних до нещасного випадку, для з'ясування його обставин та причин; залучати за узгодженням з командиром військової частини до участі в розслідуванні необхідних спеціалістів військової частини та сторонніх організацій.
Командир військової частини протягом двох робочих днів після закінчення розслідування затверджує акти за формами НВ-2 та НВ-3.
У разі незгоди потерпілого військовослужбовця, або членів його сім'ї, або особи, яка представляє їх інтереси, з висновками комісії з розслідування вони мають право протягом місяця, починаючи з дати отримання акта за формою НВ-2, подати скаргу старшому командирові або до органу, що здійснює контроль за своєчасним і об'єктивним розслідуванням нещасних випадків, чи звернутися до суду у визначений законом строк.
За результатами розслідування командир військової частини протягом двох робочих днів після затвердження актів за формами НВ-2 та НВ-3 видає наказ, в якому зазначаються:
дата, місце та обставини, за яких стався нещасний випадок;
військове звання, прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) та дата народження потерпілого військовослужбовця;
вид, характер і локалізація поранення, травми, контузії, каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я;
коли стався нещасний випадок (під час виконання обов'язків військової служби чи ні);
перебував чи ні потерпілий військовослужбовець в стані алкогольного сп'яніння або під впливом наркотичних чи токсичних або отруйних речовин;
порушення нормативно-правових актів, що спричинили нещасний випадок або були супутніми факторами його настання, посадові особи, які допустили ці порушення;
заходи з попередження подібних нещасних випадків у майбутньому.
На підставі наказу командира військової частини складається довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) у двох примірниках за формою наведеною у додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за №1109/15800 (далі - Положення №402).
Отже, у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання військовослужбовцем обов'язків військової служби, унаслідок чого зафіксовано шкоду здоров'ю, зокрема, від одержання ним поранення, розслідування проводиться за процедурою, визначеною розділами ІІ та V Інструкції №332.
Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), передбачена додатком 5 до Положення № 402, складається на підставі наказу командира (начальника) військової частини та в ній вказується вид, характер травми, та обставини її отримання. Така довідка складається начальником медичної служби військової частини, як правило, після проведення відповідного розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва). У разі якщо травма (поранення, контузія, каліцтво) військовослужбовця спричинена діями противника, відповідне розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва) не проводиться. Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) надалі враховується ВЛК під час прийняття постанови про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв.
З матеріалів справи вбачається, що позивач за медичною допомогою не звертався, далі виконував свої службові обов'язки.
Суд наголошує, що звернення до командира Військової частини щодо стану свого здоров'я є не тільки правом військовослужбовця, але і його обов'язком. Однак, як вбачається з матеріалів справи, в записах журналу ведення бойових дій Військової частини НОМЕР_1 відсутні дані щодо травмування позивача.
Судом встановлено та підтверджується свідком ОСОБА_3 , що позивач лише у вересні звернувся до медичного пункту Військової частини НОМЕР_1 з стоматологічними скаргами.
Крім того, наказом №267 від 24.05.2024 «Про призначення службового розслідування за фактом травмування військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_12 » призначено розслідування з метою встановлення обставин травмування оператора першої групи спеціального призначення шостої роти спеціального призначення третього загону спеціального призначення Військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_1 , зазначеними в рапорті вх.№1761/2918 від 23.05.2024.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 №60 від 21.06.2024 затверджено Акт службового розслідування №1761/2267 від 20.06.2024 та визначено, що нещасний випадок із молодшим сержантом ОСОБА_1 не пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби.
Згідно пункту 9 Інструкції №332 якщо нещасний випадок визнаний комісією з розслідування таким, що не пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби, на затвердження командиру військової частини надається тільки акт за формою НВ-2, який зберігається у діловодстві військової частини.
Також, судом встановлено, що в ході службового розслідування відповідачем з'ясовано наступне. 14.06.2024 позивач подав до Військової частини НОМЕР_1 довідку військово-лікарської комісії КНП «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» №999 від 13.06.2024. У вказаній довідці ВЛК міститься висновок про наявність причинного зв'язку отриманої позивачем травми із захистом Батьківщини. Зазначений висновок ґрунтується на довідці командира Військової частини НОМЕР_1 про обставини травми №1761/471 від 29.06.2023.
Разом із тим, відповідно до встановлених під час службового розслідування даних, довідка №1761/471 від 29.06.2023 позивачу не видавалася. Під цим реєстраційним номером оформлена та наявна довідка іншого змісту - про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації. Таким чином, документ, на який посилалася ВЛК під час формування висновку, фактично не існує у заявленому змісті та не був виданий позивачу як довідка про обставини травми.
У зв'язку з вищевикладеними обставинами, Військовою частиною НОМЕР_1 повідомлено про виявлені ознаки протиправних дій Центральну військово-лікарську комісію листом №1761/2231 від 17.06.2024, а також Оболонське районне управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві листом №1761/2367 від 28.06.2024.
У результаті розгляду зазначеної інформації, Центральною військово-лікарською комісією скасовано постанову військово-лікарської комісії «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» №999 від 13.06.2024 та, відповідно, висновок щодо визначення травми громадянина ОСОБА_1 як «Травма, ТАК, пов'язана з захистом Батьківщини».
Крім того, 02.08.2024 органом досудового розслідування - підрозділом дізнання Оболонського районного управління поліції ГУНП у м. Києві внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо можливого вчинення кримінального правопорушення за ознаками ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України.
Відповідно до пункту 21.7 Положення №402 постанова ВЛК про причинний зв'язок травми (поранення, контузії, каліцтва) та її наслідків приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або висновку, зазначеного в Акті проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії), за формою, наведеною у додатку 4 до Інструкції 332, Акті про нещасний випадок (зникнення, смерть), за формою, наведеною у додатку 5 до Інструкції №332, у разі проведення розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва). Також до ВЛК надається медична документація про первинне звернення за медичною допомогою військовослужбовця безпосередньо після одержання травми (поранення, контузії, каліцтва).
Отже, саме висновки отримані комісіями із розслідування, які відображені у відповідних Актах про результати розслідування є підставами для висновків ВЛК про причинний зв'язок травми та її наслідків.
Крім того, зазначені висновки ВЛК повинні відповідати висновкам зробленим відповідними комісіями за результатами здійснених службових розслідувань.
Пунктом 21.8 Положення №402 визначено, що при медичному огляді військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на збори, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) до введення в дію Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 4 січня 1994 року № 2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 липня 1994 року за №177/386, і не мають довідки, виданої військовою частиною, ВЛК можуть бути прийняті до уваги достовірні документи про причини і обставини одержання військовослужбовцем поранення (контузії, травми, каліцтва) (записи про первинне звернення по медичну допомогу із зазначенням обставин одержання поранення (травми), витяг із медичної карти стаціонарного хворого, матеріали службового розслідування, дізнання, досудового слідства за фактом поранення (травми) та інші медичні або військово-облікові документи).
Показання свідків не є підставою для встановлення у військовослужбовців (осіб, звільнених з військової служби) факту перенесеного захворювання, травми (контузії, каліцтва, поранення).
Прийняття ВЛК постанов про встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва) без наявності документів, передбачених пунктом 21.7 та абзацом першим пункту 21.8 цієї глави, забороняється.
Суд зазначає, що основним документом для зазначеного висновку ВЛК є відповідний Акт за результатами розслідування та довідка видана Військовою частиною щодо обставин травми (додаток 5 до Положення №402).
Однак, таких документів позивачем до суду не надано.
Крім того, відсутні медичні документи про первинне звернення позивача після травми до Військової частина НОМЕР_1 , а показання свідків не можуть бути підставою для прийняття ВЛК висновку про причинний зв'язок травми.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що оскаржуваний Акт проведення розслідування (спеціального) розслідування нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) №1761/2267 від 20.06.2024 та наказ командира Військової частини НОМЕР_1 №60 від 21.06.2024 «Про результати службового розслідування» прийнято на правових підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені положеннями чинного законодавства.
Суд зазначає, що предметом судового розгляду в межах даної справи є правомірність прийняття відповідачем оскаржуваного вищевказаного Акту та наказу.
Суд наголошує, що позивачем у цій справі не доведено протиправності оскаржуваного Акту та наказу. Вказане дає підстави вважати, що оскаржуваним Актом та наказом жодних порушень прав позивача не допущено, а тому у суду відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.
Враховуючи положення частин першої, другої статті 77, 90 КАС України, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 КАС України, суд,
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Щавінський В.Р.
Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення- 10 грудня 2025 р.