ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"12" грудня 2025 р. справа № 300/3701/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Микитюка Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів до державного бюджету
Представник Військової частини НОМЕР_1 (далі також - позивач, в/ч НОМЕР_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі також - відповідач, ОСОБА_1 ), в якому просить:
стягнути із ОСОБА_1 на користь Військової частини НОМЕР_1 заподіяну шкоду на суму 7 143,57 грн (сім тисяч сто сорок три гривні 57 копійок).
Позовні вимоги представник позивача мотивував тим, що ОСОБА_1 в період з 28.02.2022 по 08.01.2025 проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 , зокрема з 26.09.2023 по 27.06.2024 на посаді командира медичної роти. Позивачем відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 04.12.2024 №587 проведено службове розслідування щодо можливої розтрати військового майна внаслідок зловживання службовим становищем чи недбалого ставлення до військової служби військовослужбовцями Військової частини НОМЕР_1 . Службовим розслідуванням встановлено, що на підставі дорожніх листів №1499 від 01.06.2024, №1620 від 11.06.2024 командир медичної роти майор медичної служби ОСОБА_1 склав донесення №6/86 від 20.06.2024 про стан та рух військового майна у медичній роті та рух військового майна у медичній роті за період з 21.05.2024 по 20.06.2024, яке було подане до служби пально-мастильних матеріалів військової частини НОМЕР_1 . В даному донесенні вказаний висновок «списане пальне та мастильні матеріали використані згідно норм» що підписано командиром медичної роти майором медичної служби ОСОБА_1 , однак позивач вважає що підстав для списання майна не було, оскільки дорожні листи були виписані на військовослужбовця, який в той час перебував у відпустці та не керував транспортним засобом. Відтак представник позивача просить суд стягнути з відповідача заподіяну шкоду в сумі 7 143, 57 грн, що становить вартість пального яке було списане.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі. Встановлено відповідачу з дня вручення цієї ухвали п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позов (а.с.76-77).
Відповідачем отримано ухвалу про відкриття провадження, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (а.с. 80).
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд зазначає, що відповідачем не було надано у строк, встановлений судом, відзиву на позовну заяву.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розгляд даної справи здійснено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з урахуванням строку перебування головуючого судді в основній щорічній відпустці, в порядку черговості.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, судом встановлено такі обставини.
ОСОБА_1 з 28.02.2022 по 08.01.2025 проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 , зокрема з 26.09.2023 по 27.06.2024 на посаді командира медичної роти (а.с.7-9).
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 04.12.2024 № 587 “Про призначення службового розслідування по можливого факту розтрати військового майна» передбачено в період з 05.12.2024 по 03.01.2025 провести службове розслідування по факту недбалого ставлення до військової служби посадовими особами та списання пально-мастильних матеріалів (а.с.11).
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 31.12.2024 №653 продовжено термін проведення службового розслідування призначеного вищезгаданим наказом (а.с.12).
За результатами службового розслідування складено акт службового розслідування вх. №28 від 02.02.2025, у відповідності до якого встановлено, що в період з 30.05.2024 по 16.06.2024 водій автомобіля КРАЗ 250, військовий номерний знак НОМЕР_2 , солдат ОСОБА_2 , водій відділення забезпечення взводу забезпечення медичної роти військової частини НОМЕР_1 , перебував у відпустці, в тому числі в період з 02.06.2024 по 13.06.2024 за межами України. В цей період військовослужбовцями логістики оформлено маршрутні листи автомобіля КРАЗ 250, військовий номерний знак НОМЕР_2 , під управлінням ОСОБА_2 .
Військовослужбовцями медичної роти використані такі дорожні листи:
№ 1499 від 01.06.2024 за 06.06.2024 військової частини НОМЕР_1 (медичної роти) з пробігом 208 км. та витратою 104 літрів дизельного пального (а.с.56 та зворотна сторона).
№ 1620 від 11.06.2024 за 14.06.2024 військової частини НОМЕР_1 (медичної роти) з пробігом 198 км. та витратою 99 літрів дизельного пального (а.с. 57 та зворотна сторона).
Вказані дорожні листи оформлені на водія ОСОБА_2 .
Наказом командира військової частини від 08.01.2025 №8 майора медичної служби ОСОБА_1 виключено із списків Військової частини НОМЕР_1
Відповідно до наказу від 02.02.2025 за №34 Про результати службового розслідування по можливому факту розтрати військового майна (а.с.41-55), встановлено, що ОСОБА_1 , на підставі дорожніх листів №1499 від 01.06.2024 та №1620 від 11.06.2024 склав та підписав донесення №6/86 від 20.06.2024 про стан та рух військового майна у медичній роті за період з 21.05.2024 по 20.06.2024, із вказаним висновком «списане пальне та мастильні матеріали використані згідно норм. Однак зазначені відомості не відповідають дійсності, документальних підстав для списання майна - не було. Відповідно до довідки від 02.02.2025 №1472/21/176 (а.с.68) вартість пального, яке списано складає 7 143, 57 грн. Відтак, сума заподіяної військовому майну матеріальної школи яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 складає 7 143,57 грн (сім тисяч сто сорок три гривні 57 копійок).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (далі - Статут, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно із ст. 9 Статуту військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 11 Статуту необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки, зокрема, свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок.
Згідно із статтею 12 Статуту про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові.
Статтею 16 Статуту визначено, що кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов'язків визначає Закон України Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі від 03.10.2019 №160-IX (далі Закон №160-IX).
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону №160-IX підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов'язків військової служби або службових обов'язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.
Відповідно до ст. 4 Закону №160-IX особа може бути притягнута до матеріальної відповідальності протягом трьох років з дня виявлення завданої шкоди.
Згідно з ч. 4 ст. 3 Закону №160-IX переведення особи до іншого місця служби чи її звільнення з посади або служби не може бути підставою для звільнення її від матеріальної відповідальності, встановленої законом.
Пунктом 1 частини 1 ст. 6 Закону №160-IX визначено, що особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону №160-ІХ розмір завданої шкоди встановлюється за фактичними втратами на підставі даних бухгалтерського обліку з урахуванням цін, що діють на період розгляду питання про притягнення особи до матеріальної відповідальності.
У разі відсутності таких даних розмір шкоди визначається суб'єктами оціночної діяльності відповідно до законодавства або за рішенням суду.
Згідно з частиною 1 статті 8 Закону №160-ІХ посадові (службові) особи зобов'язані письмово доповісти командиру (начальнику) про всі факти завдання шкоди протягом доби з моменту виявлення таких фактів.
Частиною 2 статті 8 Закону №160-ІХ передбачено, що разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб.
Відповідно до частини 3 статті 8 Закону №160-ІХ розслідування повинно бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення. В окремих випадках зазначений строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив розслідування, але не більше ніж на один місяць.
Частиною 4 статті 8 Закону №160-ІХ визначено, що розслідування може не призначатися, якщо причини завдання шкоди, її розмір та винна особа встановлені за результатами аудиту (перевірки), інвентаризації, досудового розслідування або судом.
Відповідно до частини 1 статті 10 Закону №160-ІХ відшкодування шкоди, завданої особою, здійснюється на підставі наказу командира (начальника) шляхом стягнення сум завданої шкоди з місячного грошового забезпечення винної особи, крім випадків, передбачених частинами третьою, четвертою та п'ятою цієї статті та частиною першою статті 12 цього Закону.
Згідно до частини 2 статті 10 Закону №160-ІХ особа, яка завдала шкоду, за згодою командира (начальника) може добровільно відшкодувати її розмір повністю або частково, передати для відшкодування завданої шкоди рівноцінне майно або відремонтувати чи відновити пошкоджене, про що видається відповідний наказ. Не допускається відшкодування завданої шкоди рівноцінним майном у разі втрати чи пошкодження зброї, боєприпасів, спеціальної техніки та іншого майна, що відповідно до закону вилучене з цивільного обороту або обмежене в обороті.
Частиною 4 статті 10 Закону №160-ІХ передбачено, що відшкодування шкоди, визначеної частиною 2 статті 6 цього Закону, здійснюється в судовому порядку за позовом військової частини, установи, організації, закладу в разі відмови особи від її добровільного відшкодування.
Відповідно до частини 1 статті 12 Закону №160-ІХ у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку.
Наведені норми в сукупності передбачають алгоритм дій, який повинен вчинити уповноважена особа військової частини, установи, організації, закладу, якій завдано шкоду, з метою отримання відшкодування такої завданої шкоди. Так, першочерговим кроком у випадку завдання шкоди підприємству, установі, організації згідно приписів частини 2 статті 8 Закону №160-IX, є призначення розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до наказу командира Військової частини від 02.02.2025 за №34 "Про результати проведення службового розслідування" визначено вжиття заходів по стягненню з ОСОБА_1 , шкоди заподіяної військовому майну Військової частини НОМЕР_1 на суму 7 143,57 грн (сім тисяч сто сорок три гривні 57 копійок).
Суд зазначає, що відповідачем складені на підписані дорожні листи №1499 від 01.06.2024 та №1620 від 11.06.2024 оформлені на водія ОСОБА_2 , який у той час перебував у відпустці. Факт відпустки ОСОБА_2 підтверджений матеріалами справи, а саме відповідно Наказу від 30.05.2024 солдата ОСОБА_2 вважати таким що вибув з Військової частини НОМЕР_1 у щорічну основну відпустку за 2024 рік до м. Краків, Республіка Польща строком на 15 діб та 3 доби до місця проведення відпустки та назад з 30 травня 2024 року по 16 червня 2024 рік (а.с.63). Згідно з наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 17.06.2024 № 169 солдат ОСОБА_2 , водій відділення забезпечення взводу забезпечення медичної роти вважається таким що прибув до Військової частини НОМЕР_1 , тобто повернувся із відпустки.
Відтак суд зазначає, що вищезазначені дорожні листи №1499 від 01.06.2024 та №1620 від 11.06.2024 самочинно оформлені відповідачем на водія ОСОБА_2 , оскільки останній у той час перебував у відпустці. Також суд звертає увагу, що дорожній лист №1499 від 01.06.2024 за 06.06. 2024 оформлений на водія ОСОБА_2 підписаний водієм ОСОБА_3 .
Враховуючи, що матеріалами справи підтверджено факт завдання відповідачем державі збитків у розмірі 7 143,57 грн (сім тисяч сто сорок три гривні 57 копійок), тому суд прийшов до висновку, що ці грошові кошти підлягають стягненню з нього на користь позивача.
При прийнятті рішення у цій справі, суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 05 грудня 2018 року у справі № 818/1688/16, в якій вказано, що спори щодо відшкодування шкоди/стягнення збитків, завданих особою, яка перебуває або перебувала на посадах, віднесених до державної або публічної служби, за позовом суб'єкта владних повноважень віднесено до розгляду в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов'язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення зі служби.
Враховуючи встановлені судом обставини та норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги військової частини є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а тому з відповідача на користь Військової частини НОМЕР_1 належить стягнути суму завданих державі збитків у розмірі 7 143,57 грн (сім тисяч сто сорок три гривні 57 копійок).
За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити повністю.
Згідно частиною 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи наведене, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і наявним матеріалам, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
У зв'язку з відсутністю судових витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, суд не вирішує питання щодо їх стягнення з відповідача.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ) про стягнення коштів до державного бюджету - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ) на користь Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) завдану матеріальну шкоду у розмірі 7 143 (сім тисяч сто сорок три) гривні 57 копійок.
Позивачу рішення надіслати через підсистему "Електронний суд".
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя /підпис/ Микитюк Р.В.