ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"12" грудня 2025 р. справа № 300/5886/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Боршовський Т.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення від 07.08.2025, зобов'язання до вчинення дій, -
Виклад позицій сторін. Процесуальні дії та рішення суду:
Романків Ігор Михайлович в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач 1, ГУ ПФ України в Івано-Франківській області), Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач 2, ГУ ПФ України у Вінницькій області), в якому просить суд: визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 , оформлену рішенням від 07.08.2025 за №926090172683 про відмову у перерахунку пенсії; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 31.07.2025, зарахувавши до стажу період її роботи з 02.08.2004 по 29.03.2019 у Комунальному некомерційному підприємстві “Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради» в подвійному розмірі згідно ст. 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення».
Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 з 01.08.2018 отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2. Позивач звернулася до відповідача із заявою від 31.07.2025 про перерахунок пенсії, зарахувавши до стажу період її роботи з 02.08.2004 по 29.03.2019 у Комунальному некомерційному підприємстві “Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради» до стажу роботи у подвійному розмірі згідно статті 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення». До заяви від 31.07.2025 позивач долучила довідку від 17.07.2025 № 13537 про період роботи у Комунальному некомерційному підприємстві “Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради». За результатом розгляду заяви позивача від 31.07.2025 ГУ ПФ України у Вінницькій області прийняло рішення від 07.08.2025 за №926090172683 про відмову в перерахунку пенсії. Позивач вважає таке рішення відповідача від 07.08.2025 за №926090172683 протиправним, оскільки Законом України “Про пенсійне забезпечення» не передбачено обмежень щодо застосування статті 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення» під час обчислення пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах за списками № 1 і 2. Також статті 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не скасовує статтю 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення» та не зупиняє її дію. Так, статтею 16 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що положення Закону України “Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років. Отже, позивач має право на зарахування період її роботи з 02.08.2004 по 29.03.2019 у подвійному розмірі згідно статті 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення».
Ухвалою від 21.08.2025 суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
04.09.2025 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив ГУ ПФ України у Вінницькій області від 04.09.2025 на позовну заяву. У відзиві відповідач заперечив проти задоволення позову та зазначив, що 31.07.2025 позивач звернулась із заявою про перерахунок пенсії, а саме про зарахування стажу роботи з 02.08.2004 по 29.03.2019 відповідно до статті 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення». За результатом розгляду заяви позивача від 31.07.2025 ГУ ПФ України у Вінницькій області прийняло рішення від 07.08.2025 за №926090172683 про відмову в перерахунку пенсії. Так, пенсія за віком на пільгових умовах за Списком № 2 призначена позивачу відповідно до пункту 2 частини першої Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та пункту “б» статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення». Представник відповідача зазначив, що періоди трудової діяльності до 01.01.2004 (дата набрання чинності Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування») зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених раніше діючим законодавством, тоді як пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений таким законодавством, за період з 01.01.2004 застосовується тільки щодо визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. Таким чином, на думку представника відповідача, період роботи з 02.08.2004 по 29.03.2019 правомірно зараховані позивачу в одинарному розмірі. Представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позову (а.с. 41-57).
До відзиву від 04.09.2025 на позовну заяву ГУ ПФ України у Вінницькій області долучило копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 (а.с. 58-96).
08.09.2025 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив ГУ ПФ України в Івано-Франківській області № 0900-0803-8/43874 від 03.09.2025 щодо позову. Так, ГУ ПФ України в Івано-Франківській області заперечило проти задоволення позову. Представник ГУ ПФ України в Івано-Франківській області вказав, що пенсія за віком на пільгових умовах за Списком № 2 призначена позивачу відповідно до пункту 2 частини першої Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та пункту “б» статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення». Представник ГУ ПФ України в Івано-Франківській області зазначив, що періоди трудової діяльності до 01.01.2004 (дата набрання чинності Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування») зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених раніше діючим законодавством, тоді як пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений таким законодавством, за період з 01.01.2004 застосовується тільки щодо визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. Таким чином, на думку представника ГУ ПФ України в Івано-Франківській області, під час призначення пенсії та при проведених перерахунках пенсії за віком правомірно враховано з 01.01.2004 стаж роботи в одинарному розмірі. Представник ГУ ПФ України в Івано-Франківській області просив суд відмовити в задоволенні позову (а.с. 97-104).
До відзиву № 0900-0803-8/43874 від 03.09.2025 ГУ ПФ України в Івано-Франківській області долучило копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 (а.с. 105-129).
Обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в ГУ ПФ України в Івано-Франківській області. Позивачці з 01.08.2018 призначена пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту “б» статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення».
31.07.2025 ОСОБА_1 звернулась через веб-портал до Пенсійного фонду України із заявою від 31.07.2025 про перерахунок пенсії, зарахувавши до стажу період її роботи з 02.08.2004 по 29.03.2019 у Комунальному некомерційному підприємстві “Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради» в подвійному розмірі, відповідно до статті 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення» (а.с. 52). До заяви від 31.07.2025 позивачка долучила довідку Комунального некомерційного підприємства “Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради» від 17.07.2025 № 13537 в підтвердження того, що ОСОБА_1 з 02.08.2004 працювала у Комунальному некомерційному підприємстві “Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради» на посаді молодшої медичної сестри палатної 9-го відділення, з 01.01.2008 переведена на посаду молодшої медичної сестри палатної 6-го відділення, з 29.03.2019 звільнена з роботи (а.с. 31).
За результатом розгляду заяви від 31.07.2025 ГУ ПФ України у Вінницькій області прийняло рішення від 07.08.2025 за № и926090172683 про відмову у перерахунку пенсії позивачу із зарахуванням до стажу періоду її роботи з 02.08.2004 по 29.03.2019 в подвійному розмірі, оскільки пільгове обчислення страхового стажу застосовується тільки до 01.01.2004 (а.с. 32-33).
Вважаючи протиправним рішення ГУ ПФ України у Вінницькій області від 07.08.2025 за № 926090172683 представник позивача звернувся з цим позовом до суду, в якому просить суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 31.07.2025, зарахувавши до стажу період її роботи з 02.08.2004 по 29.03.2019 у Комунальному некомерційному підприємстві “Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради» в подвійному розмірі згідно ст. 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення».
При прийнятті рішення суд керується такими правовими нормами та мотивами:
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними (частини перша і друга даної статті).
Згідно з частиною третьою статті 46 Конституції України передбачено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян, є Закон № 1058.
Відповідно до статті 24 Закону України № 1058, страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Закон України №1058 набрав чинності 1 січня 2004 року. До цього моменту пенсійні відносини врегульовувалися Законом України “Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон № 1788).
Відповідно до статті 62 Закону № 1788, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Згідно відомостей трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 28.04.1983, копія якої наявна в матеріалах справи, суд встановив, що позивач з 02.08.2004 по 29.03.2019 працювала на посаді молодшої медичної сестри у Комунальному некомерційному підприємстві “Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради» (а.с. 145-152).
Відповідно до довідки Комунального некомерційного підприємства “Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради» від 17.07.2025 № 13537, ОСОБА_1 з 02.08.2004 працювала у Комунальному некомерційному підприємстві “Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради» на посаді молодшої медичної сестри палатної 9-го відділення, з 01.01.2008 переведена на посаду молодшої медичної сестри палатної 6-го відділення, з 29.03.2019 звільнена з роботи. Позивач перебувала у відпустці без збереження заробітної плати: з 23.06.2016 по 30.06.2016; з 17.09.2016 по 17.09.2016 (а.с. 31).
Пільги по обчисленню стажу за роботу в деяких медичних закладах встановлені статтею 60 Закону № 1788.
Так, згідно з статтею 60 Закону № 1788 робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Водночас статтею 1 Закону України “Про психіатричну допомогу» визначено, що психіатрична допомога - це комплекс спеціальних заходів, спрямованих на обстеження стану психічного здоров'я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медичну та психологічну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, у тому числі внаслідок вживання психоактивних речовин.
Фахівець - медичний працівник (лікар, медична сестра, фельдшер), психолог, соціальний працівник та інший працівник, який має відповідну освіту та спеціальну кваліфікацію і бере участь у наданні психіатричної допомоги.
Заклад з надання психіатричної допомоги - психіатричний, наркологічний чи інший спеціалізований заклад охорони здоров'я, центр, відділення, кабінет тощо, інші заклади та установи будь-якої форми власності, діяльність яких пов'язана з наданням психіатричної допомоги.
Амбулаторна психіатрична допомога - психіатрична допомога, що включає в себе обстеження стану психічного здоров'я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медико-соціальну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, в амбулаторних умовах.
Стаціонарна психіатрична допомога - психіатрична допомога, що включає в себе обстеження стану психічного здоров'я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медико-соціальну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, і надається в стаціонарних умовах понад 24 години підряд.
Згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, до видів діяльності КНП “Івано-Франківський спеціальний заклад надання психіатричної допомоги Івано-Франківської обласної ради» та КНП “Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради» належать спеціалізована медична практика 86.22 (цей клас включає медичне консультування та лікування у сфері спеціальної медицини лікарями-спеціалістами та хірургами), діяльність лікарняних закладів 86.10 (цей клас включає короткострокове та тривале перебування пацієнтів у лікарнях широкого профілю, які здійснюють медичну, діагностичну та лікувальну діяльність (наприклад, громадські та обласні лікарні, лікарні некомерційних організацій, університетські лікарні, військові шпиталі та в'язничні лікарні), та лікарняні установи спеціального призначення (наприклад, наркологічні та психіатричні клініки, інфекційні лікарні, пологові будинки, санаторно-курортні заклади) та загальна медична практика код 86.21 (цей клас включає медичне консультування та лікування у сфері загальної медицини, які надають лікарі загального профілю).
Отже, КНП “Івано-Франківський спеціальний заклад надання психіатричної допомоги Івано-Франківської обласної ради» та КНП “Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради», як лікарняні заклади призначені для надання психіатричної допомоги, і в розумінні статті 60 Закону № 1788 є закладами з надання психіатричної допомоги.
Також суд зазначає, що відповідачем не заперечується факт роботи позивача в психіатричному закладі охорони здоров'я в спірний період.
Щодо доводів відповідача про відсутність підстав для зарахування до страхового стажу у подвійному розмірі періоду роботи позивача у психіатричному закладі після 01.01.2004, то суд звертає увагу на таке.
Відповідно до преамбули Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який набрав чинності з 01.01.2004, цей Закон розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Згідно з частиною четвертою статті 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Крім того, за правилами пункту 16 Розділу XV “Прикінцеві положення» цього Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Таке правове регулювання вказує на те, що положення Закону України “Про пенсійне забезпечення», в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах (в тому числі щодо пільг по обчисленню стажу), продовжують діяти і підлягають застосуванню після 01.01.2004.
За правилами статті 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення» та в силу приписів пункту 16 Розділу XV “Прикінцеві положення» Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період роботи в закладі з надання психіатричної допомоги підлягає зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі.
Суд звертає увагу, що в кратному розмірі позивачу зараховано стаж з 02.08.2004 для визначення права на призначення пенсії (стаж, що дає право на зниження пенсійного віку). Водночас, вказаний період врахований до страхового стажу в одинарному розмірі, що підтверджується розрахунком стажу з 02.08.2004 по 29.03.2019.
Отже, відмова відповідача зарахувати до стажу позивача у подвійному розмірі періоди роботи в психіатричному закладі охорони здоров'я після 01.01.2004 не ґрунтується на вимогах чинного законодавства України та є протиправною.
Такий висновок суду відповідає висновкам Верховного Суду щодо застосування вказаних вище норм матеріального права, викладеним в постановах від 22.12.2021 в справі № 688/2916/17, від 20.04.2022 в справі № 214/3705/17, від 08.06.2022 в справі № 510/1593/16-а, від 27.04.2023 в справі № 160/14078/22 в справі №160/14078/22 від 27.04.2023, в справі № 214/3705/17 від 20.04.2022, в справі № 689/1593/16-а від 08.06.2022, в справі № 689/872/17 від 04.12.2019.
Також суд звертає увагу на те, що статтею 21 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) визначено, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Приписами статті 30 КЗпП України передбачено, що працівник повинен виконувати доручену йому роботу особисто і не має права передоручати її виконання іншій особі, за винятком випадків, передбачених законодавством (стаття 30 КЗпП України).
Отже, робота в розумінні статей 21, 30 КЗпП України є виконання певних дій працівником в межах трудових правовідносин за трудовим договором.
Аналіз наведених норм прав свідчить про те, що пільги, передбачені статтею 60 Закону №1788-ХІІ, стосуються саме часу фактичного виконання роботи в деяких медичних закладах, вказаних у цій статті, а тому період перебування осіб, які працюють у цих закладах, у відпустці без збереження заробітної плати зараховується до спеціального стажу роботи, проте в одинарному розмірі.
Таким чином, періоди перебування позивача у відпустці без збереження заробітної плати з 23.06.2016 по 30.06.2016 та з 17.09.2016 по 17.09.2016, зараховуються до стажу роботи лише в одинарному розмірі, а отже позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Водночас, стаж роботи ОСОБА_1 за періоди з 02.08.2004 по 22.06.2016, з 01.07.2016 по 16.09.2016, з 18.09.2016 по 29.03.2019 в КНП “Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради» має зараховуватися до спеціального стажу в подвійному розмірі, як це передбачено статтею 60 Закону №1788-ХІІ.
Щодо ефективного способу захисту порушеного права, та періоду, що підлягає захисту, то суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так, судом враховано, що позивачу, безпідставно не зараховано до страхового стажу в подвійному розмірі періоди роботи з 02.08.2004 по 22.06.2016, з 01.07.2016 по 16.09.2016, з 18.09.2016 по 29.03.2019; представник позивача просить перерахувати пенсію ОСОБА_1 з врахуванням страхового стажу в подвійному розмірі по 29.03.2019 (дату припинення трудових відносин на посаді, робота на якій дає право на зарахуванню такого страхового стажу в подвійному розмірі).
Суд пам'ятає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Відповідно до положень статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акту чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Встановлені судом обставини, з огляду на критерії правомірності поведінки суб'єкта владних повноважень, вказують на протиправність рішення ГУ ПФ України у Вінницькій області від 07.08.2025 за №926090172683 про відмову у перерахунку пенсії в подвійному розмірі згідно з статтею 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення».
Водночас, суд звертає увагу на те, що статтею 58 Закону України “Про пенсійне забезпечення» передбачено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, тобто Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Відповідно до приписів розділу IV Порядку № 22-1, заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію (п. 4.1). Після реєстрації заяви та сканування документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу (п. 4.2). Рішення за результатами заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи (п. 4.3).
Заяву про перерахунок пенсії позивач подала за місцем проживання, тобто до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.
Подана заява відповідно до екстериторіальності розподілу єдиної черги завдань розглядалась Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області, яке прийняло спірне рішення про відмову в перерахунку пенсії.
Із вказаного можна виснувати, що після реєстрації заяви ОСОБА_1 , орган пенсійного забезпечення, який її розглядав і вирішував за принципом екстериторіальності питання про наявність в позивача права на перерахунок пенсію, в розумінні Порядок № 22-1, є Головне управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Отже, саме Головне управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області є повноважним територіальним органом Пенсійного фонду України, визначеним за принципом екстериторіальності, що розглянув заяву позивача про перерахунок пенсії, який повинен вчинити дії зобов'язального характеру за наслідками скасування прийнятого ним протиправного рішення.
Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду щодо застосування норм права в аналогічних спірних правовідносинах, висловленій у постанові від 08.02.2024 у справі № 500/1216/23, від 07.05.2024 у справі № 460/38580/22, від 24.05.2024 у справі № 460/17257/23.
Суд пам'ятає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Відповідно до положень статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Встановлені судом обставини, з огляду на критерії правомірності поведінки суб'єкта владних повноважень, вказують на протиправність відмови відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 за заявою від 31.07.2025 з зарахуванням до страхового стажу періоду її роботи з 02.08.2004 по 22.06.2016, з 01.07.2016 по 16.09.2016, з 18.09.2016 по 29.03.2019 (включно) в подвійному розмірі згідно з статтею 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення».
Суд дійшов висновку, що ефективним способом відновлення порушених відповідачем прав позивача, окрім скасування рішення, буде зобов'язання ГУ ПФ України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 31.07.2025 та прийняти рішення за результатами розгляду, про перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , із зарахуванням до страхового стажу періоду її роботи з 02.08.2004 по 22.06.2016, з 01.07.2016 по 16.09.2016, з 18.09.2016 по 29.03.2019 в подвійному розмірі згідно із статтею 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення», та з урахуванням уже проведених платежів.
Таким чином, позов належить задовольнити частково.
Щодо розподілу судових витрат у справі:
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
В підтвердження судових витрат у справі позивачем подано квитанцію від 18.08.2025 про сплату судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 968,96 грн. (а.с. 5).
З огляду на часткове задоволення позову, ОСОБА_1 належить присудити за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФ України у Вінницькій області судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 484,48 грн.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 26, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 07.08.2025 за № 926090172683 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 31.07.2025 та прийняти рішення про перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , із зарахуванням до страхового стажу періодів її роботи з 02.08.2004 по 22.06.2016, з 01.07.2016 по 16.09.2016, з 18.09.2016 по 29.03.2019 в подвійному розмірі згідно з статтею 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення», та з урахуванням проведених платежів.
Відмовити в задоволенні решти позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області .
Відмовити в задоволенні позову до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) гривні 48 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .
Відповідач 1: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ - 20551088, вулиця Січових Стрільців, 15, місто Івано-Франківськ, 76018.
Відповідач 2: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, код ЄДРПОУ - 13322403, вулиця Зодчих, 22, місто Вінниця, Вінницька область, 21005.
Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.