ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"12" грудня 2025 р. справа № 300/7169/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Біньковської Н.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій,-
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Малетин А.Я., звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до змісту якого просить: визнати протиправним рішення у формі частини протоколу №54 від 17.07.2025 про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період згідно п. 13 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»; скасувати це рішення як необгрунтоване та незаконне; зобов'язати розглянути заяву про відстрочку від призову під час мобілізації на підставі абз. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як військовозобов'язаному з числа осіб, на утриманні (догляді) якого перебуває ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , особа з інвалідністю ІІ групи, з урахуванням висновків суду.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він має право на відстрочку, оскільки його мати ОСОБА_2 , є особою з інвалідністю ІІ групи. Позивач проживає разом із матір'ю, а також відсутні інші особи, які не є військовозобов'язаними та які відповідно до закону зобов'язані утримувати матір. Стверджує, що реалізуючи своє право на відстрочку, позивач 09.07.2025 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою про надання відстрочки, надіславши її поштою з усіма необхідними додатками. Однак відповідач відмовив у наданні відстрочки. Вважає, що позивач має право на відстрочку, оскільки його матір письмово висловила бажання, щоб догляд за нею здійснював позивач. Її донька, ОСОБА_3 , зареєстрована та працює у м. Івано-Франківську, що розташований за 80 км, тому з об'єктивних причин не може постійно забезпечувати догляд на непрофесійній основі. Фактичний догляд за матір'ю здійснює саме позивач. Просить позов задовольнити.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду залучено до участі у адміністративній справі співвідповідача - ІНФОРМАЦІЯ_5 .
ІНФОРМАЦІЯ_6 стосовно задоволення позову заперечує. Зазначає, що у особи, над якою здійснюється догляд (матір позивача), є дочка, тобто наявний член сім'ї першого ступеня споріднення, що унеможливлює надання відстрочки відповідно до вказаної норми Закону ОСОБА_4 . Позивачем не надано, а у матеріалах справи відсутні належні й допустимі докази, які б підтверджували неможливість сестри позивача здійснювати догляд за рідною матір'ю. Стверджує, що у ОСОБА_1 уже є відстрочка від військової служби за мобілізацією на особливий період на підставі п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а сам ОСОБА_1 навчається у КЗ «Херсонський фаховий коледж культури і мистецтв». Незрозуміло, яким чином позивач може здійснювати догляд за матір'ю і водночас навчатися у навчальному закладі. Водночас чинним законодавством не передбачено можливості одночасного отримання двох різних видів відстрочки. Просить в задоволенні позову відмовити (а.с.53).
Заяв про розгляд справи з викликом сторін суду не надходило. У відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними в справі матеріалами.
Суд, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши в сукупності письмові докази, встановив наступне.
09.07.2025 ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про надання відстрочки від мобілізації згідно із пунктом 13 частини 1 статі 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізації» (а.с.17 зворот).
До вказаної заяви додано: ВОД ОСОБА_5 , копія свідоцтва про народження ОСОБА_6 , свідоцтва про смерть ОСОБА_7 , довідка до висновку МСЕК ІІ група інвалідності ОСОБА_8 , пенсійне посвідчення ОСОБА_8 , довідка про зареєстрованих осіб, заява (додаток №15 Порядку) ОСОБА_8 , копія паспорту ОСОБА_8 , копія довідки про РНОКПП ОСОБА_9 .
Згідно із змістом витягу з протоколу засідання комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 з розгляду питань надання та оформлення відстрочки, відмови у надання відстрочки, продовження терміну її дії, скасування (зміни) раніше прийнято рішення комісією з питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації від 17.05.2025 за №54 ОСОБА_1 відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації згідно із пунктом 13 частини 1 статі 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізації». Вказано, що відповідно до наданих документів догляд за ОСОБА_2 зобов'язана здійснювати невійськовозобов'язана донька ОСОБА_3 (а.с.33).
ІНФОРМАЦІЯ_1 листом від 07.08.2025 №3194 повідомив позивача про те, що протоколом від 17.07.2025 за №54 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до пункту 13 частини 1 статі 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізації». Вказано, що відповідно до наданих документів догляд за ОСОБА_2 зобов'язана здійснювати невійськовозобов'язана донька ОСОБА_3 (а.с.17).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні» (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ) введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (надалі також - Закон № 3543-XII, в редакції, станом на час спірних правовідносин).
Відповідно до статті 1 Закону №3543-ХІІ мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Статтею 23 Закону №3543-ХІІ визначені категорії військовозобов'язаних які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.
Зокрема, згідно з пунктом 13 частини 1 статті 23 Закону №3543-ХІІ не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов'язаних за вибором такої особи з інвалідністю.
Відповідно до пункту 56 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (надалі також - Порядок №560, в редакції, станом а час спірних правовідносин), відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації) (абзаци 1 - 3 пункту 57 Порядку №560).
Згідно із пунктом 58 Порядку № 560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов'язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.
Відповідно до змісту підпункту 14 пункту 1 Додатка 5 Порядку №560 документами, що підтверджують право на відстрочку для військовозобов'язаного, який має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи, є такі документи:
для батьків військовозобов'язаного з числа осіб з інвалідністю I чи II групи - один із таких документів, що підтверджує інвалідність: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики; заява за формою згідно з додатком 15 (у разі потреби) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові (за наявності) особи, яку вона обирає для здійснення свого утримання;
для військовозобов'язаного, який має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтво про народження);
для військовозобов'язаного, який має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи, - один із таких документів, що підтверджує неможливість інших осіб, які не є військовозобов'язаними та зобов'язані за законом утримувати одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, або документ, що підтверджує перебування під арештом (крім домашнього арешту), або відбування покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі.
За змістом абзаців 2, 4 пункту 58-1 вказаного Порядку №560 військовозобов'язані, які відповідно до закону зобов'язані утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зазначають у заяві (додаток 4) про відсутність інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а за умови наявності кількох військовозобов'язаних - додають заяву особи з інвалідністю I або II групи за формою згідно з додатком 15, в якій зазначається прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) особи, яку особа з інвалідністю обирає для здійснення свого утримання.
Районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ за місцем перебування на військовому обліку військовозобов'язаного, який відповідно до закону зобов'язаний утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», або здійснює постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», під час прийняття рішення про надання відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації перевіряє перебування такого військовозобов'язаного на військовому обліку, родинні зв'язки військовозобов'язаного та особи, яку відповідно до законодавства зобов'язаний утримувати військовозобов'язаний або за якою здійснює постійний догляд, наявність інших осіб, місце проживання яких задекларовано/зареєстровано за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання військовозобов'язаного або особи, яка перебуває на утриманні або потребує постійного догляду, з використанням відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, інших інформаційних систем, реєстрів та баз даних, у тому числі шляхом інформаційного обміну.
За змістом пункту 60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п'яти робочих днів з дати його отримання.
Комісія зобов'язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення заявникові повідомляється у спосіб, зазначений військовозобов'язаним у заяві про надання відстрочки, засобами телефонного, електронного або поштового зв'язку не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному видається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою згідно з додатком 6.
Про відмову у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляється письмово із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Отже, відповідно до наведених вище норм права в контексті спірних правовідносин, для підтвердження права на відстрочку відповідно до пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» військовозобов'язаний повинен надати, зокрема, документ, що підтверджує інвалідність особи, яка потребує догляду (у спірному випадку ОСОБА_2 ), документ, що підтверджує родинні зв'язки з такою особою, та один із документів, що підтверджує неможливість інших осіб, які не є військовозобов'язаними та які зобов'язані за законом утримувати одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи, здійснювати догляд за ними (інвалідність такої особи, її потребу у постійному догляді, перебування під арештом (крім домашнього арешту), відбування покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі).
Позивачем до заяви від 09.07.2025 долучено свідоцтво про своє народження НОМЕР_1 , в якому в графі “мати» зазначено ОСОБА_2 (а.с.18).
Також, позивачем надано копію довідки до акта огляду МСЕК від 10.07.2023, якою підтверджується, що ОСОБА_2 є особою з інвалідністю ІІ групи (а.с.18 зворот).
Отже, позивачем надано документи, що підтверджують встановлення ОСОБА_2 . ІІ групи інвалідності, без переогляду, та родинні зв'язки із нею.
Згідно із свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 ОСОБА_10 (батько позивача) помер ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.21).
Причиною відмови відповідачем позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації згідно із пунктом 13 частини 1 статі 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізації» стало те, що відповідно до наданих документів догляд за ОСОБА_2 зобов'язана здійснювати невійськовозобов'язана донька ОСОБА_3 .
Суд звертає увагу на те, що Законом № 3543-XII визначено обов'язкову умову для надання військовозобов'язаному, який має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи, відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII - відсутність інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі).
Для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII необхідно встановити відсутності в особи з інвалідністю I чи II групи інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати.
В спірному випадку матір позивача - ОСОБА_2 , окрім сина ОСОБА_1 , має також доньку - ОСОБА_3 , яка не є військовозобов'язаною та має обов'язок утримувати свою матір.
Такий обов'язок визначений в статті 51 Конституції України та в Сімейному кодексі України.
Так, за змістом частини 2 статі 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.
Відповідно до статті 202 Сімейного кодексу України повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги. Якщо мати, батько були позбавлені батьківських прав і ці права не були поновлені, обов'язок утримувати матір, батька у дочки, сина, щодо яких вони були позбавлені батьківських прав, не виникає.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 204 Сімейного кодексу України дочка, син можуть бути звільнені судом від обов'язку утримувати матір, батька та обов'язку брати участь у додаткових витратах, якщо буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов'язків. Дочка, син звільняються судом від обов'язку утримувати матір, батька та обов'язку брати участь у додаткових витратах, якщо буде встановлено, що мати, батько не сплачували аліменти на утримання дитини, що призвело до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, і така заборгованість є непогашеною на момент прийняття судом рішення про визначення розміру аліментів на батьків. У виняткових випадках суд може присудити з дочки, сина аліменти на строк не більш як три роки.
Несплата аліментів на утримання дитини, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, підтверджується довідкою, виданою органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем у порядку, встановленому законом.
У спірному випадку позивач не надав ні відповідачу разом із заявою від 09.07.2025, ні суду разом із позовною заявою жодних документів, які б містили підстави для звільнення сестри позивача - ОСОБА_3 , від обов'язку утримувати матір.
Щодо доводів позивача про те, що ОСОБА_3 , не має можливості здійснювати догляд на непрофесійній основі за своєю матір'ю оскільки зареєстрована та працює за 80 км від місця проживання ОСОБА_2 , суд звертає увагу на те, що такі обставини не є підставами, які відповідно до статті 51 Конституції України та статей 202-204 Сімейного кодексу України звільняють сестру позивача від обов'язку піклуватися про свою матір.
Також позивачем не надано жодних доказів того, що ОСОБА_3 є особою з інвалідністю, потребує постійного догляду, перебуває під арештом або відбуває покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі.
Суд зауважує, що в спірному випадку наявна інша невійськовозобов'язана особа - ОСОБА_3 , а тому вибір особою з інвалідністю (матір'ю позивача) для догляду ОСОБА_1 , а не ОСОБА_3 , є неможливим, оскільки такий вибір здійснюється між військовозобов'язанами особами.
При прийнятті рішення суд також приймає до уваги, що згідно наданої ІНФОРМАЦІЯ_5 інформації ОСОБА_1 01.10.2025 надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації до 02.02.2026 відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону № 3543-ХІІ (здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури) (а.с.37).
Відтак, з урахуванням зазначеного, зважаючи на недоведення позивачем наявності підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період за пунктом 13 частини першої ст. 23 Закону № 3543-ХІІ, суд виснує про правомірність прийнятого відповідачем рішення у формі протоколу від 17.07.2025 за №54 в частині відмови позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі цієї правової норми.
Решта аргументів учасників справи на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.
Підсумовуючи наведене суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, відтак, в задоволенні позову слід відмовити.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.