про забезпечення позову
12 грудня 2025 року м. Житомир справа №240/22858/25
категорія 113070000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черняхович І.Е., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови,
встановив:
29 вересня 2024 року до Житомирського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови від 02.09.2025 №015171 про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000,00 гривень.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею для розгляду адміністративної справи №240/22858/25 за позовом ОСОБА_1 було визначено суддю Черняхович І.Е.
Ухвалою судді від 03 жовтня 2025 року провадження у даній справі було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
11 грудня 2025 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, в якій позивач просить вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 02.09.2025 №015171 про стягнення адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000,00 грн у виконавчому провадженні №79580623, яке відкрите 13.11.2025 Корольовським відділом державної виконавчої служби у м. Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління юстиції України.
На обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 зазначила, що на підставі оскаржуваної постанови від 02.09.2025 №015171 Корольовський відділ державної виконавчої служби у м. Житомирі 13 листопада 2025 року відкрив виконавче провадження №79580623 про стягнення з неї на користь Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000,00 гривень. Вказує, що у межах вказаного виконавчого провадження був накладений арешт на її пенсійний рахунок, а також на інші рахунки. У зв'язку із цим, вона, як особа з інвалідністю І групи, позбавлена можливості отримати пенсію, що ставить її у вкрай тяжке матеріальне становище. Крім того позивач звертає увагу, що відкриття провадження в даній адміністративній справі щодо оскарження постанови від 02.09.2025 №015171 не зупиняє її дію, а тому у випадку невжиття судом заходу забезпечення позову з неї може бути стягнена суми штрафу, що є втручанням в право власності. Відтак, позивач зауважує, що з огляду на процедуру примусового стягнення штрафу через виконавчу службу, існує реальна загроза завдання їй матеріальної шкоди.
Частиною першою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Згідно з частинами 2 та 3 статті 154 КАС України суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.
У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
Ознайомившись із заявою про забезпечення позову та приєднаними до неї документами, суд вважає за можливе розглянути вказану заяву в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
При вирішенні питання щодо наявності підстав для забезпечення адміністративного позову суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За правилами частини 1 статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною 2 статті 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
За змістом приписів частин 4, 5, 6 ст. 154 КАС України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Згідно із п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 №2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Аналіз наведеної правової норми свідчить на користь висновку, що законодавець встановив наступні підстави для постановляння ухвали про забезпечення позову у справі: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; захист прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності. Забезпечення адміністративного позову можливе виключно за наявності вищевказаних обставин, які підлягають доведенню позивачем та встановленню судом у разі вжиття таких заходів.
У контексті наведеного суд наголошує, що забезпечення позову - це заходи адміністративного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Вони повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову. Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення. Мета забезпечення позову це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику. Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно будь-якої із сторін у спорі, їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ'я сторін.
Відтак, під час вирішення питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду без вжиття заходів задоволення позову. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Розглянувши заяву про забезпечення позову та вивчивши надані докази на її підтвердження, суд приходить до висновку про наявність достатніх та обґрунтованих правових підстав для задоволення вищевказаної заяви, виходячи з наступного.
З доданої до заяви про забезпечення позову копії постанови вбачається, що 13 листопада 2025 року головним державним виконавцем Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Трохачовою М.В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №79580623 з примусового виконання постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області від 02.09.2025 №015171 про застосування до ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000,00 гривень. Стягувачем у цьому виконавчому провадженні є Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області, а боржником - ОСОБА_1 .
Вказане свідчить, що даний час постанова Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області від 02.09.2025 №015171 знаходиться в стані примусового виконання, а тому за викладених обставин є очевидними ознаки можливості стягнення з ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000,00 гривень.
Крім того, відкриття виконавчого провадження з виконання постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області від 02.09.2025 №015171, яка є предметом оскарження в даній справі, зумовлює примусове виконання такої постанови та тягне за собою й інші наслідки, передбачені Законом України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" , зокрема стягнення з позивача виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що вчиненні в межах виконавчого провадження №79580623 дії можуть призвести до негативних фінансових наслідків для ОСОБА_1 у вигляді стягнення з неї як суми штрафної санкції в розмірі 17000,00 гривень, яка є спірною, так і виконавчого збору та інших витрат виконавчого провадження.
Також судом приймається до уваги і те, що стаття 34 Закону України "Про виконавче провадження" не містить таких підстав для зупинення виконавчого провадження, як оскарження виконавчого документу, яким в даному випадку є постанова Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області від 02.09.2025 №015171, в судовому порядку, а тому зупинення стягнення за оспорюваною постановою (виконавчим документом) можливе лише шляхом вжиття заходів забезпечення позову.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону №1404-VIII виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Частиною 1 статті 35 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у випадках, передбачених пунктами 1,4,6,8,11 частини першої статті 34 цього Закону, до закінчення строку дії зазначених обставин, а у випадках, передбачених пунктами 2, 3 і 5 частини першої статті 34 цього Закону, - до розгляду питання по суті.
Наведені фактичні обставини дають суду підстави для висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди її правам до ухвалення рішення в даній адміністративній справі, внаслідок вчинення державними виконавцями виконавчих дій на підставі оскаржуваної постанови від 02.09.2025 №015171, а невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду або ефективний захист прав та інтересів позивача, за захистом яких вона звернулась до суду.
Крім того, запропоновані позивачем заходи забезпечення позову стосуються предмету позову і є співмірними з позовними вимогами.
З огляду на наведене та враховуючи відсутність у Законі України "Про виконавче провадження" механізму зупинення виконання оскаржуваної постанови від 02.09.2025 №015171 до ухвалення судового рішення по суті, суд вважає наявними підстави для задоволення заяви про забезпечення позову та відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 150, ч. 1 ст. 151 КАС України приходить до висновку про необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області від 02.09.2025 №015171 до набранням законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №240/22858/25.
Керуючись статтями 150, 151, 156, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.
Вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні №79580623 з примусового виконання виконавчого документа - постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 02.09.2025 №015171 про застосування до ОСОБА_1 адміністративно господарського штрафу в розмірі 17000,00 гривень - до набранням законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №240/22858/25.
Негайно надіслати примірник ухвали про забезпечення позову заявнику та всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвалу суду складено у повному обсязі: 12 грудня 2025 року.
Суддя І.Е.Черняхович