12 грудня 2025 року м. Житомир справа № 240/25250/25
категорія 111020300
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Панкеєвої В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Житомирській області до ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДПС у Житомирській області із позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість в сумі 5185,48 грн.
На обґрунтування заявлених позовних вимог Головним управлінням ДПС у Житомирській області зазначено, що за відповідачем рахується податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, на загальну суму 5185,48 гривень. У зв'язку з тим, що вказана заборгованість в добровільному порядку не сплачена, позивач просить стягнути її з відповідача в примусовому порядку.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 10.11.2025 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
Для з'ясування місця реєстрації відповідача судом, за допомогою засобів підсистеми ЄСІТС "Електронний суд", отримано відповідь №2066641 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яким підтверджено адресу реєстрації ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 .
Копію ухвали про відкриття провадження у справі було отримано відповідачем 19.11.2025, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції №R067037853990.
Відповідач не скористався своїм правом на подання до суду відзиву на позовну заяву, не зважаючи на те, що був належним чином повідомлений про розгляд справи.
Відтак, суд, з урахуванням приписів ст.162 КАС України, здійснюватиме розгляд справи за наявними у ній матеріалами.
Частиною 4 статті 159 КАС України встановлено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
У відповідності до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
У період з 19.11.2025 по 03.12.2025 головуюча суддя перебувала у відпустці.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 як платник податків перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Житомирській області.
За відповідачем рахується податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості на загальну суму 5185,48 грн, що підтверджується детальними зведеними розрахунками та витягом з інтегрованих карток платника податку.
Оскільки податковий борг у добровільному порядку відповідачем не сплачений, Головне управління ДПС у Житомирській області звернулося до суду з відповідним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.
Положеннями статті 19 Конституції України проголошено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 67 Основного Закону закріплено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України).
Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з підпунктом 14.1.39. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків (п.54.1. ст.54 Податкового кодексу України).
Згідно з п.54.3. ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених дим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Відповідно до п.57.3. ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1.-54.3.6. пункту 54.3. статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошове зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкове повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податку розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Відповідно до п.п.266.1.1. п.266.1. ст.266 Податкового кодексу України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Згідно з п.п.266.3.2. п.266.3. ст.266 Податкового кодексу України база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом па підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Відповідно до п.п.266.7.2. п.266.7. ст.266 Податкового кодексу України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1. пункту 266.7. цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 01 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Згідно з карткою особового рахунку платника податків за відповідачем рахується податкова заборгованість в сумі 5185,48 грн, яка складається з наступних платежів: податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості - основний платіж 5185,48 грн.
Заборгованість по платежу податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості виникла у зв'язку із несплатою узгоджених податкових/грошових зобов'язань нарахованих відповідно до податкових повідомлень-рішень:
- від 08.05.2019 №0004855-5513-0616, яким визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 466,23 грн;
- від 20.05.2020 №0022787-5533-0616, яким визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 522,59 грн;
- від 12.05.2021 №0632208-2407-0616, яким визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 394,31 грн;
- від 23.09.2022 №0327832-2411-0616, яким визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 500,92 грн;
- від 05.06.2023 №0171348-2411-0616-UA18060170000069581, яким визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 542,66 грн;
- від 21.08.2024 №1081534-2411-0616-UA18060170000069581, яким визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 229,53 грн;
- від 08.05.2019 №0004854-5513-0616, яким визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 337,89 грн;
- від 20.05.2020 №0022786-5533-0616, яким визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 378,73 грн;
- від 12.05.2021 №0632207-2407-0616, яким визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 428,64 грн;
- від 23.09.2022 №0327831-2411-0616, яким визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 544,54 грн;
- від 05.06.2023 №0171347-2411-0616-UA18060030000039943, яким визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 589,92 грн;
- від 21.08.2024 №1081535-2411-0616-UA18060030000039943, яким визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 249,52 грн.
Вищезазначені податкові повідомлення-рішення відповідачем не оскаржувались у судовому порядку. Доказів протилежного матеріали справи не містять.
З огляду на вказане, податковий борг (грошове зобов'язання) відповідача в сумі 5185,48 грн вважається узгодженим.
Пунктом 59.1. статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
Згідно з пунктом 59.5. статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Головним управлінням ДПС у Житомирській області відповідно до положень статті 59 Податкового кодексу України на податкову адресу ОСОБА_1 надсилалася податкова вимога форми "Ф" від 01.11.2011 №382 на суму 12089,08 грн.
Докази сплати відповідачем податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у загальній сумі 5185,48 грн відсутні.
Відтак, згідно з підпунктом 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання у загальній сумі 5185,48 грн вважається податковим боргом.
Пунктом 95.1. статті 95 ПК України визнано, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно із п.87.11. ст.87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За змістом статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Надані представником позивача докази свідчать про невиконання платником податків у добровільному порядку обов'язків, передбачених вимогами Податкового кодексу України, в частині сплати податкового зобов'язання у загальній сумі 5185,48 грн.
Беручи до уваги приписи зазначених норм, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити.
Відповідно до положень ст.139 КАС України судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Позов задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Головного управління ДПС у Житомирській області (вул.Юрка Тютюнника,7, м. Житомир, Житомирський р-н, Житомирська обл., 10003, ЄДРПОУ: 44096781) податкову заборгованість у розмірі 5185 (п'ять тисяч сто вісімдесят п'ять) гривень 48 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.А. Панкеєва
12.12.25