Україна
Донецький окружний адміністративний суд
12 грудня 2025 року Справа№200/7478/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитрієва В.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні справу за позовом адвоката Лещенко Олени Дмитрівни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганський областях про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
29.09.2025 до Донецького окружного адміністративного суду, через систему “Електронний суд», надійшов адміністративний позов адвоката Лещенко Олени Дмитрівни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганський областях, з урахуванням уточненої позовної заяви від 10.10.2025, просив:
- визнати протиправними дії Відповідача щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 30.01.2020 по 31.12.2020, грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020;
- зобов'язати Відповідача здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення, а саме: посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості військової служби, щомісячної премії, інших надбавок та доплат з 30.01.2020 по 31.12.2020, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 на відповідний тарифний коефіцієнт та провести виплату недоплаченого розміру грошового забезпечення з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії Відповідача щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.01.2021 по 31.12.2021, грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021;
- зобов'язати Відповідача здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення, а саме: посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості військової служби, щомісячної премії, інших надбавок та доплат з 01.01.2021 по 31.12.2021, грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 на відповідний тарифний коефіцієнт та провести виплату недоплаченого розміру грошового забезпечення з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії Відповідача щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.01.2022 по 31.12.2022, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022;
- зобов'язати Відповідача здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення, а саме: посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості військової служби, щомісячної премії, інших надбавок та доплат з 01.01.2022 по 31.12.2022, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести виплату недоплаченого розміру грошового забезпечення з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії Відповідача щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.01.2023 по 20.05.2023, грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023;
- зобов'язати Відповідача здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення, а саме: посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості військової служби, щомісячної премії, інших надбавок та доплат з 01.01.2023 по 20.05.2023, грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести виплату недоплаченого розміру грошового забезпечення з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії Відповідача щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 18.06.2025 по 31.08.2025, одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток у кількості 210 календарних днів, компенсації за невикористані дні додаткової відпустки згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2015-2025 роки у кількості 154 календарних днів без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01.01.2025;
- зобов'язати Відповідача здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення, а саме: посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості військової служби, щомісячної премії, інших надбавок та доплат з 18.06.2025 по 31.08.2025, а також одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток у кількості 210 календарних днів, компенсації за невикористані дні додаткової відпустки згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2015-2025 роки у кількості 154 календарних днів, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01.01.2025 року, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести виплату недоплаченого розміру грошового забезпечення, одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток у кількості 210 календарних днів, компенсації за невикористані дні додаткової відпустки згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2015-2025 роки у кількості 154 календарних днів, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 виключений зі списків особового складу з 31.08.2025 за станом здоров'я у відставку. Позивач вказав, що при встановленні посадового окладу та окладу за військовим званням у 2020, 2021, 2022, 2023, 2025 роках Відповідач застосовував прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2018, що призвело до виплати Позивачу грошового забезпечення у заниженому розмірі, що є протиправним. Також вказав, що відповідач при звільненні не провів з ним остаточний розрахунок у частині виплати недотриманої суми грошового забезпечення яка утворилася із-за того що Відповідач під час нарахування складових грошового забезпечення з 2020 по 2023, 2025 роки застосовував прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2018 замість застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлених законодавством на відповідний рік, у зв'язку з чим ОСОБА_1 вимушений звернутися до суду з цим позовом.
Відповідач позов не визнав, надав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказав, що у спірний період позивачу розрахунок складових грошового забезпечення проводився з показників прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного чинним законодавством. Відповідач вважає помилковою позицію позивача щодо незастосування при обчисленні посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, такої розрахункової величини як мінімальна заробітна плата, оскільки зміст приміток до додатків 1 та 14 до Постанови КМУ № 704 не є нормами права та не узгоджуються з п. 3 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Відповідач вважає позовні вимоги безпідставними, в задоволенні позовних вимог просить відмовити у повному обсязі.
Сторона позивача надала відповідь на відзив у якій висловлено незгоду з позицією відповідача.
Ухвалою судді Донецького окружного адміністративного суду від 03.10.2025 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою судді від 17.10.2025 вирішено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі, розгляд справи провести суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), питання дотримання строку звернення до суду вирішити під час розгляду справи.
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_1 .
Позивач має статус учасника бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_2 від 21.08.2015.
ОСОБА_1 у період, зокрема з 30.01.2020 по 31.08.2025 проходив військову службу в Головному управлінні Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.
Так, наказом начальника Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 22.08.2025 №590-ОС-дск підполковника ОСОБА_1 , звільненого на підставі підпункту «в» пункту 61 Положення, підпункту “б» (за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби) пункту 3 частини шостої статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» у відставку, виключено зі списків особового складу з 31.08.2025.
Під час служби, нарахування грошового забезпечення позивача проводилося, виходячи із розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, обчисленого з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до Закону України “Про державний бюджет України на 2018 рік» - 1762 грн, що підтверджується довідкою від 24.10.2025 №15/294 та не заперечується відповідачем.
Також, листом від 26.09.2025 відповідач повідомив адвоката, що у період з 30.01.2020 по 20.05.2023, застосовувався розмір прожиткового мінімуму станом на 01.03.2018.
Отримавши лист від 26.09.2025 та не погодившись з бездіяльністю відповідача щодо розрахунку грошового забезпечення виходячи із розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, обчисленого з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до Закону України “Про державний бюджет України на 2018 рік», позивач звернувся до суду з цим позовом.
Стосовно строку звернення до суду, суд зазначає, що оскільки матеріалами справи підтверджено повідомлення позивача про застосування, при обрахунку грошового забезпечення за період з 30.01.2025 по 31.08.2025, прожиткового мінімуму станом на 01.03.2018 листом від 26.09.2025, строк звернення до суду з цим позовом не порушений.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд зазначає наступне.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та врегульовує відносини у цій галузі.
Відповідно до статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанови № 704), якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців.
Відповідно до п. 10 Постанови № 704 вказана постанова набрала чинності з 01.01.2018.
Постановою № 704, зокрема, затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
Пунктом 4 Постанови № 704 в редакції, чинній на момент прийняття постанови, визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
У свою чергу, у пункті 1 приміток Додатку 1 до Постанови № 704 закріплено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.
У примітці Додатку 14 Постанови № 704 визначено, що оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли розмір окладу визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.
З 24.02.2018 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103), п. 6 якої, пункт 4 Постанови № 704 викладено в новій редакції, яка передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Як наведено вище, станом на час прийняття Постанови № 704, пункт 4 зазначеної постанови передбачав, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
В подальшому, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103.
Отже, з 29.01.2020 відновлена дія пункту 4 Постанови № 704 у первісній редакції, яка запроваджувала алгоритм розрахунку посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
При цьому необхідно врахувати, що 01.01.2017 набрав чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII (далі - Закон № 1774-VIII) пунктом 3 розділу ІІ якого встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 01.01.2017.
Таким чином, п. 4 Постанови № 704 щодо встановленого алгоритму розрахунку “але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року» під час розрахунку посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, не застосовується, а здійснюється шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
За наведених обставин суд вважає, що з 29.01.2020, розрахунковою величиною для визначення розміру посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, є множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Отже, на підставі викладеного вище, суд дійшов висновку, що грошове забезпечення позивача має обчислюватися із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня календарного року починаючи з 29.01.2020.
Разом з тим, пунктом 2 постанови КМУ № 481 від 12.05.2023 “Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704» внесена зміна до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (Офіційний вісник України, 2017 р., № 77, ст. 2374), викладено абзац перший в такій редакції: установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Отже пункт 4 Постанови КМУ № 704 в первісній редакції, яка визначала застосування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, був застосовним до 19.05.2023.
З 20.05.2023 застосуванню підлягає розрахункова величина 1762 грн, встановлена пунктом 4 постанови № 704. При цьому частиною четвертою статті 9 Закону № 2011 грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно у період з 29.01.2020 по 19.05.2023, не здійснено нарахування грошового забезпечення позивача, виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 01 січня відповідного календарного року.
Отже, розрахунковою величиною для визначення розміру посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення, у спірний період, повинно бути визначене шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених Законом України “Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01.01.2020, Законом України “Про Державний бюджет України на 2021 рік» на 01.01.2021, Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01.01.2022, Законом України “Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01.01.2023.
Також підлягають перерахунку щомісячні додаткові види грошового забезпечення, премії, за період з 30.01.2020 по 19.05.2023, оскільки при їх обрахунку використано посадовий оклад та оклад за військовим званням не в тому розмірі, який визначений чинним законодавством.
Позовні вимоги за період - 20.05.2023 задоволенню не підлягають, оскільки як зазначалось вище, 20.05.2023 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481, якою внесені зміни до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та викладено у наступній редакції: "Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14".
Тобто, починаючи з 20.05.2023 пункт 4 Постанови №704 викладено в новій редакції, яка не передбачає застосування прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня відповідного календарного року при розрахунку розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб.
Стосовно позовних вимог в частині періоду з 18.06.2025 по 31.08.2025, суд зазначає, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі № 320/29450/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025, визнано неправомірними дії Кабінету Міністрів України при прийнятті Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481. Також визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 стосовно внесення змін до пункту 4постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Зазначене рішення набрало законної сили 18.06.2025, відтак саме з цієї дати знову виникли підстави для розрахунку грошового забезпечення військовослужбовців, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року.
Отже позовні вимоги в цій частині суд задовольняє.
Стосовно позовних вимог в частині перерахунку щомісячних основних видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, одноразових додаткових видів грошового забезпечення, суд зазначає наступне.
Згідно з довідкою від 24.10.2025 №15/294, що надана відповідачем разом з відзивом на адміністративний позов, у період проходження військової служби позивачу виплачувалась матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань в квітні 2020 року, в травні 2021 року, в квітні 2022 року та в квітні 2023 року.
Так, пунктом 5 Постанови КМУ №704 установлено надати право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, зокрема надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Отже, відповідачу необхідно провести перерахунок додаткових виплат за період з 30.01.2020 по 19.05.2023, оскільки при їх обрахунку використано посадовий оклад та оклад за військовим званням не в тому розмірі, який визначений чинним законодавством.
Також, суд дійшов висновку, що бездіяльність відповідача щодо обчислення та виплати позивачу грошового забезпечення за період з 19.06.2025 по 31.08.2025, а також всіх інших належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення (грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної основної та додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільнені, премії) без врахування розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01.01.2025 року є протиправними.
Стосовно позовних вимог зобов'язального характеру про необхідність перерахунку та виплати грошового забезпечення, а також всіх інших належних за спірний період додаткових видів грошового забезпечення, то такі вимоги є похідними та підлягають задоволенню, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01.01.2025.
При цьому, ураховуючи, що в матеріалах справи відсутні відомості щодо кількості днів виплати компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, компенсації за невикористані дні додаткової відпустки згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2015-2025 роки, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в цій частині шляхом зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату компенсацій невикористаної щорічної основної та додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільнені, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01.01.2025.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на зазначені вище обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, ураховуючи, що докази понесення інших судових витрат позивачем не надані, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 262, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов адвоката Лещенко Олени Дмитрівни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганський областях про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,- задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганський областях щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 30.01.2020 по 19.05.2023, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Зобов'язати Головне управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганський областях (ЄДРПОУ 20001504) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за період з 30.01.2020 по 19.05.2023, грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, премії та одноразові додаткові види грошового забезпечення), визначивши його розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, Законом України “Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017, з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганський областях щодо не нарахування та не виплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення з 19.06.2025 по 31.08.2025, одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток, компенсації за невикористані дні додаткової відпустки згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» , без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01.01.2025.
Зобов'язати Головне управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганський областях (ЄДРПОУ 20001504) здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) перерахунок грошового забезпечення, а саме: посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості військової служби, щомісячної премії, інших надбавок та доплат з 19.06.2025 по 31.08.2025, а також одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток, компенсації за невикористані дні додаткової відпустки згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01.01.2025 року, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести виплату недоплаченого розміру грошового забезпечення, одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток, компенсації за невикористані дні додаткової відпустки згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя В.С. Дмитрієв