Україна
Донецький окружний адміністративний суд
12 грудня 2025 року Справа№200/8129/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черникової А.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 у не наданні позивачу відповіді на заяву про оформлення відстрочки, яка прямо ототожнюється з ненаданням відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву від 05.09.2025 про надання позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та прийняти рішення, яким надати позивачу відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у спосіб, визначений Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що 05 вересня 2025 року звернувся із письмовою заявою до відповідача з проханням оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації н6а підставі абз. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Проте відповідач в установленому порядку не прийняв рішення. В телефонній розмові працівник ІНФОРМАЦІЯ_3 запропонував позивачу прибути безпосередньо до ТЦК для оформлення відстрочки. Позивач вважає, що для розгляду його заяви не передбачено обов'язку особистого відвідування, у зв'язку з чим, звернувся до суду із даним позовом.
Ухвалою від 27 жовтня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (без виклику сторін).
Станом на 12 грудня 2025 року відповідач правом надання відзиву не скористався.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Таким чином, виходячи з вищенаведених положень КАС України, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи, а відтак суд вважає за можливе здійснити розгляд справи в письмовому провадженні, за наявними в ній матеріалами.
Суд вважає за необхідне зазначити, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку із військовою агресією російської федерації в Україні введено воєнний стан із 5 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженими відповідними законами, дія воєнного стану неодноразово продовжувалась та станом на час розгляду справи в Україні продовжує діяти воєнний стан.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є громадянином України згідно паспорта серії НОМЕР_1 , який виданий Краматорським МВ УМВС України в Донецькій області 09 березня 1998 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 за місцезнаходженням: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , є суб'єктом владних повноважень та належним відповідачем у справі.
05 вересня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у відповідності до вимог п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як військовозобов'язаному, який проживає з матір'ю - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка відповідно до Висновку Комунального некомерційного підприємства «Центру первинної медико-санітарної допомоги Краматорської міської ради» №9 від 29.07.2023 року за станом здоров'я потребує постійного стороннього догляду. Висновок дійсний до 01 серпня 2026 року.
Також позивачем була надана довідка Управління соціального захисту населення Краматорської міської ради від 20.08.25 № 455 про те, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради і йому відповідно до Постанови КМУ № 859 від 23.09.202 отримує компенсацію за надання соціальних послуг невиліковно хворим з 01.08.2025 року по 31.07.2026 року, Призначено допомогу на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Допомогу нараховано у розмірі 2 120,00 грн.
Згідно з Описом вкладення до цінного листа на ім'я ІНФОРМАЦІЯ_7 убачається, що позивач направив відповідачу заяву про оформлення відстрочки, копію паспорта, копію довідки ІПН, копію тимчасового посвідчення, копію паспорта ОСОБА_2 , копія довідки ІП ОСОБА_2 , копію Висновку № 9 ЛКК, копію довідки про отримання допомоги. Відповідно повідомлення Укрпошта теркінг - 84 393 0002 5723, убачається, що відправлення отримано відповідачем за довіреністю 09.09.2025 року.
Не отримавши відповідь на свою заяву, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів унормовані Законом України від 21.10.1993 № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон № 3543-XII).
Статтею 23 Закону № 3543-XII врегульовано питання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Частинами 7, 8 ст. 23 Закону № 3543-XII регламентовано, що перевірка підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на одну з вищезазначених відстрочок. Порядок оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою цього реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.
18.05.2024 набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі - порядок № 560), у якому, серед іншого, визначено процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.
Відповідно до п. 56, 57 порядку № 560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
За правилами п. 58 порядку № 560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Відповідно до п. 60 порядку № 560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Предметом цього спору є не розглянута відповідачем заява позивача про надання відстрочки.
Суд зазначає, що до своєї заяви позивач на підтвердження обставин у ній зазначених додав належні документи, які підтверджують подання заяви про відстрочку.
Водночас заява по суті порушеного у ній питання розглянута не була, позивача повідомлено про необхідність особистої явки для її розгляду.
Суд зазначає, що ані Закон № 2232-XII, ані Закон № 3543-XII, а також Порядок № 1487, Правила № 1487 та Порядок № 560 не зобов'язують військовозобов'язаного особисто прибувати до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для реалізації права на відстрочення від призову під час мобілізації з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII.
Окрім того, Порядок № 1487 та Порядок № 560 не визначають конкретних способів надання документів, що підтверджують саме право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації (власноручно, поштою тощо). При цьому обов'язок «особисто повідомити», «особисто подати» та «особисто прибути» не є тотожним у спірних правовідносинах.
У цих правовідносинах відповідач не може утриматись від прийняття рішення, що входить до його виключної компетенції.
Однак всупереч пунктам 9, 11 Положення № 154 та пункту 60 Порядку № 560 заяву позивача не розглянуто по суті та не здійснено перевірку наявності (відсутності) підстав для оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за доданими документами, що свідчить про протиправну бездіяльність.
Оскільки відповідач належним чином не розглянув заяву позивача про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та не прийняв будь-яке рішення, яке б породжувало для позивача юридичні наслідки, то порушення заявленого права позивача допущене відповідачем саме бездіяльністю щодо розгляду заяви по суті.
На підставі наведеного у сукупності, враховуючи, що у спірних правовідносинах відповідач не розглянув по суті заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача розглянути заяву вищезазначену позивача та прийняти відповідне рішення по суті.
Суд зазначає, що в ході розгляду справи не надавалася оцінка наявності або відсутності у позивача права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, згідно з пунктом 9 частини 1 статті статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки відповідачем не приймалося жодного рішення по суті порушеного питання, що позбавляє суд можливості встановити правомірність або протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень щодо вказаної обставини.
На підставі наведеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходить з такого.
Згідно з квитанцією АТ КБ «ПриватБанк» від 07 жовтня 2025 року та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Держбюджету України, позивачем за подання позову було сплачено судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Враховуючи характер задоволених вимог, на користь позивача слід присудити понесені ним судові витрати в повному розмірі 1 211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 12, 72-77, 94, 132, 139, 192-193, 242-246, 255-258, 262, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 з розгляду заяви ОСОБА_1 від 05.09.2025 року про надання відстрочки від призову під час мобілізації на підставі ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.09.2025 року про надання позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у спосіб, визначений Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 та прийняти відповідне рішення по суті.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.О.Черникова