Україна
Донецький окружний адміністративний суд
27 листопада 2025 року Справа№200/7008/20-а
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Комунального підприємства “Вода Донбасу» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
за участі:
секретаря судового засідання Столяренко Я.С.
від відповідача Моткова Н.В.
Комунальне підприємство “Компанія “Вода Донбасу» (далі - позивач, КП “Компанія “Вода Донбасу») звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі - відповідач, ГУ ДПС), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 31.03.2020 №0006421303, №0006401303.
У наданому до суду позові позивач зауважив на неправомірності визначення відповідачем в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору за основним платежем через фактичну сплату ним таких зобов'язань на час прийняття податкових повідомлень-рішень.
В обґрунтування протиправності застосування штрафних санкцій позивач зазначив, що порушення термінів сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору стали наслідком виникнення обставин непереборної сили, що підтверджено відповідними сертифікатами, свідчить про відсутність вини платника податків та унеможливлює притягнення такого платника до відповідальності. Крім цього, протиправність застосування штрафних санкцій та пені позивач обґрунтовував п. 116.2 ст. 116 Податкового кодексу України, яким визначено, що за одне податкове правопорушення контролюючий орган може застосувати тільки один вид штрафної (фінансової) санкції (штрафу), встановлений цим Кодексом і іншими законами України.
У наданому до суду позові позивач зауважив, що оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці. У 2015-2018 роках заробітна плата у Добропільському виробничому управління водопровідно-каналізаційного підприємства “Компанія “Вода Донбасу» виплачувалась із затримкою, але позачергово, а період прострочення виконання обов'язку щодо сплати податку з військового збору не може починатися раніше виконання зобов'язань із виплати заробітної плати.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, яким просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення були прийняті у зв'язку зі зменшенням визначених контролюючим органом суми штрафних санкцій згідно з постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2020 у справі № 200/9497/19-а. Вважає, що надані позивачем сертифікати не можуть засвідчувати форс-мажорні обставини на майбутнє.
В судовому засіданні представник відповідача надала пояснення аналогічні наведеним у відзиві, просила суд відмовити в задоволенні вимог позивача.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 29.10.2020 у задоволенні позову Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу» до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено повністю.
Постановою Першого апеляційного суду від 01.03.2021 залишено без задоволення апеляційну скаргу та залишено без змін рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29.10.2020.
Постановою Верховного суду від 10.09.2025 касаційну скаргу Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" в особі Добропільського виробничого управління комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" задоволено частково, рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29.10.2020 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 01.03.2021 скасовані, а справу №200/7008/20-а направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанову Верховного Суду від 10.09.2025 вмотивовано тим, що висновки судами першої та апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог не ґрунтуються на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі. В постанові зазначено, що обставини справи досліджені в неповному обсязі, тому для повного, об'єктивного та всебічного з'ясування обставин справи суду необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу та їх сукупності, які міститься в матеріалах справи або витребовуються, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення, враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Вказано, що суди, зробивши висновок про правомірність донарахування податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, військового збору, штрафних санкцій та пені, не зазначили, на підставі яких доказів суди дійшли до такого висновку, не з'ясували фактичних обставин у справі, не надали оцінку порушенням, встановленим в акті перевірки, щодо несвоєчасного перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб, не перевірили, чи підтверджується або спростовується дане порушення даними інтегрованої картки платника, платіжними дорученнями, розрахунками штрафних санкцій, податковими розрахунками сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, і сум утриманого з них податку, тощо, не встановили, за які періоди, в якій сумі, платник нараховував або не нараховував, утримував або не утримував та/або сплачував (перераховував) податок на доходи фізичних осіб і в якій сумі.
За змістом постанови Верховного Суду суди першої та апеляційної інстанції не надали оцінку доводам позивача про сплату податкових зобов'язань на дату прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень, що не було враховано контролюючим органом під час прийняття спірних рішень, що обумовило неможливість перевірити правомірність наведених вище висновків судів попередніх інстанцій. В постанові Верховного суду від 10.09.2025 зазначено, що судам слід чітко з'ясувати, яке правопорушення мало місце, зокрема, ненарахування (неутримання, несплата) сум податку під час виплати доходу на користь громадян або несвоєчасна сплата податку на доходи фізичних осіб і та чи правомірно платника притягнуто до відповідальності за якою нормою ПК України і чи правильно застосовано контролюючим органом цю норму права. Крім цього, зазначено про недослдіження та невстановлення судами попередніх інстанцій також обставин щодо нарахування пені та правильності нарахування пені.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29.09.2025 справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 15.10.2025. В підготовчому судовому засіданні оголошувалася перерва до 22.10.2025. Ухвалою від 22.10.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 20.11.2025. Судове засідання відкладалося на 27.11.2025.
Позивач, Комунальне підприємство “Вода Донбасу» є юридичною особою, зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним кодом 00191678. Добропільське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства є відокремленим підрозділом Комунального підприємства “Вода Донбасу», код підрозділу 35581061, перебуває на обліку як платник податків в Головному управлінні Державної податкової служби у Донецькій області, що є відповідачем у справі.
08.04.2019 ГУ ДФС у Донецькій області, правонаступником якого є відповідач, проведено документальну планову виїзну перевірку підрозділу позивача з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2018, за результатами якої складено акт № 353/05-99-13-03/35581061.
За змістом акту перевіркою встановлено ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування), несвоєчасна сплата підприємством ПДФО та військового збору до або під час виплати доходу на користь інших платників податку (заробітної плати та винагороди).
В акті зазначено, що у підрозділу позивача станом на 31.12.2018 обліковувалася кредиторська заборгованість перед бюджетом з ПДФО за квітень - листопад 2018 року в розмірі 1 349 527,35 грн по звітних періодах: за квітень 2018 року у сумі 217 168,44 грн., за травень 2018 року у сумі 105 982,14 грн, за червень 2018 року у сумі 179 799,02 грн, за липень 2018 року у сумі 195 162,49 грн, за серпень 2018 року у сумі 199 313,51 грн, за вересень 2018 року у сумі 182 948,41 грн, за жовтень 2018 року у сумі 194 626,78 грн за листопад 2018 року у сумі 74 526,56 грн. Податок в цій сумі не був сплачений/не був перерахований до бюджету під час виплати оподаткованого доходу у вигляді заробітної плати.
Крім цього, за змістом акту, підприємство сплатило/перерахувало ПДФО в загальній сумі 5 045 041,34 грн із сум виплаченого (нарахованого) доходу з порушенням строку, встановленого для місячного податкового періоду (30 календарних днів), у тому числі: за березень 2015 року у сумі 32 619,18 грн., за квітень 2015 року у сумі 76 920,03 грн, за травень 2015 року у сумі 61 405,40 грн, за червень 2015 року у сумі 72 238,27 грн, за липень 2015 року у сумі 95 601,01 грн; за серпень 2015 року у сумі 83 570,20 грн., за вересень 2015 року у сумі 4376,45 грн, за жовтень 2015 року у сумі 72 860,06 грн, за листопад 2015 року у сумі 92 271,64 грн, за грудень 2015 року у сумі 157 273,35 грн, за січень 2016 року у сумі 97894,76 грн., за лютий 2016 року у сумі 106 525,01 грн, за березень 2016 року у сумі 133 771,38 грн., за квітень 2016 року у сумі 173 178,34 грн, за травень 2016 року у сумі 172 551,15 грн, за червень 2016 року у сумі 107 441,55 грн, за серпень 2017 року 99 102,92 грн., за вересень 2016 року у сумі 99 302,15 грн, за жовтень 2016 року у сумі 130 346,76 грн, за листопад 2016 року у сумі 70 167,71 грн, за грудень 2016 року у сумі 30 968 грн, за січень 2017 року у сумі 56700 грн., за лютий 2017 року у сумі 132 020,74 грн, за березень 2017 року у сумі 146 724,39 грн, за квітень 2017 року у сумі 58 609,71 грн., за травень 2017 року у сумі 137 844,30 грн, за червень 2017 року у сумі 151 664,04 грн., за липень 2017 року у сумі 119 609,44 грн, за серпень 2017 року у сумі 156 253,01 грн., за вересень 2017 року у сумі 95 522,67 грн, за жовтень 2017 року у сумі 150 248,82 грн., за листопад 2017 року у сумі 208 907,33 грн, за грудень 2017 року у сумі 190 906,94 грн., за січень 2018 року у сумі 275 226,81 грн., за лютий 2018 року у сумі 25 1400 грн., за березень 2018 року у сумі 189 817,13 грн., за травень 2018 року у сумі 117 800 грн., за червень 2018 року у сумі 30 250 грн., за липень 2018 року у сумі 59 000 грн., за серпень 2018 року у сумі 55 000 грн., за вересень 2018 року у сумі 8492 грн., за жовтень 2018 року у сумі 123 579,45 грн.
Станом на 31.12.2018 за підприємством обліковувалася кредиторська заборгованість перед бюджетом з військового збору за серпень - листопад 2018 року у розмірі 55 860,93 грн (військовий збір у цій сумі не був перерахований (сплачений) до бюджету, у тому числі за серпень 2018 року в сумі 9238,14 грн., за вересень 2018 року в сумі 15 319,79 грн., за жовтень 2018 року в сумі 16 105 грн., за листопад 2018 року в сумі 15 198 грн.
За податкові звітні періоди серпень 2015 року - листопад 2018 року підприємство сплатило/перерахувало військовий збір в загальній сумі 463 532,25 грн із сум виплаченого (нарахованого) доходу у формі заробітної плати та винагороди з порушенням строку, встановленого для місячного податкового періоду (30 календарних днів), у тому числі: за серпень 2015 року у сумі 4903,26 грн, за вересень 2015 року у сумі 11 659,67 грн, за жовтень 2015 року у сумі 10 400 грн, за листопад 2015 року у сумі 10 488,64 грн, за грудень 2015 року у сумі 16 652,79 грн, за січень 2016 року у сумі 11 389,03 грн, за лютий 2016 року у сумі 12 994,42 грн, за березень 2016 року у сумі 10 240,86 грн, за квітень 2016 року у сумі 15 070,49 грн, за травень 2016 року у сумі 3500 грн, за червень 2017 року у сумі 15 487,93 грн, за липень 2016 року у сумі 12 948,98 грн, за серпень 2017 року у сумі 2333,21 грн, за вересень 2016 року у сумі 9888,82 грн, за жовтень 2017 року у сумі 4350 грн, за листопад 2016 року у сумі 6989,38 грн, за січень 2017 року у сумі 6902 грн, за лютий 2017 року у сумі 8718,56 грн., за березень 2017 року в сумі 12 515,94 грн, за квітень 2017 року у сумі 14 041,62 грн; за травень 2017 року у сумі 7886,05 грн, за червень 2017 року у сумі 21 303,67 грн, за липень 2017 року у сумі 16 503,94 грн, за серпень 2017 року у сумі 8199,00 грн, за вересень 2017 року у сумі 11 454,52 грн, за жовтень 2017 року у сумі 17 503 грн, за листопад 2017 року у сумі 14 120 грн., за грудень 2017 року у сумі 24 391,45 грн, за січень 2018 року у сумі 23247,41 грн., лютий 2018 року у сумі 22 532,28 грн, за березень 2018 року у сумі 23 644,77 грн, за квітень 2018 року у сумі 13 467,85 грн, за травень 2018 року у сумі 8353,47 грн, за червень 2018 року у сумі 16 014,88 грн, за липень 2018 року у сумі 9089,76 грн, за серпень 2018 року у сумі 3793,82 грн, за вересень 2018 року у сумі 8377,56 грн, за жовтень 2018 року у сумі 8671,22 грн, за листопад 2018 року у сумі 3502 грн.
За несплачені/несвоєчасно сплачені суми ПДФО та військового збору контролюючий орган згідно зі спірними податковими повідомленнями-рішеннями від 02.05.2019 №0005801303, №0005811303, крім визначення підприємству сум податкових зобов'язань з ПДФО (1 349 527,35 грн) та з військового збору (55 860,93 грн), застосував штрафні (фінансові) санкції, встановлені ст. 126, пунктом 127.1 статті 127 ПК України, та нарахував пеню за кожний календарний день прострочення сплати, включаючи день сплати, відповідно до підпункту 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 ПК.
Податковим повідомленням-рішенням від 02.05.2019 № 0005811303 збільшено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з військового збору на загальну суму 378 073,87 грн., з якої 55 860,93 грн. - податкові зобов'язання, 318 367,11 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи), 3845,83 грн. - пеня;
Податковим повідомленням-рішенням від 02.05.2019 № 0005801303 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 5 260 510,71 грн., з якої 1 349 527,35 грн. - податкові зобов'язання, 3 544 143,90 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи), 366 839,46 грн. - пеня.
Не погодившись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду із позовом.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2020 у справі № 200/9497/19-а позовні вимоги Комунального підприємства “Компанія Вода Донбасу» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено частково. Зазначеним рішенням визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення від 02.05.2019 № 0005811303 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 30 375,38 грн та нарахування пені в сумі 1 275,38 грн, на загальну суму 31 650,76 грн, податкове повідомлення-рішення від 02.05.2019 № 0005801303 - в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 581 797,26 грн та нарахованої пені в сумі 714 22,73 грн, на загальну суму 653 219,99 грн. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Суд апеляційної інстанції у вказаному рішенні зазначив, що контролюючим органом неправомірно застосовано штраф та пеню до позивача за порушення строків несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) податку на доходи фізичних осіб за період з березня 2015 року по березень 2016 року, а також з військового збору за період з листопада 2015 року по березень 2016 року.
За наслідком касаційного перегляду постановою Верховного суду від 12.07.2021 залишено без змін постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2020 у справі № 200/9497/19-а.
В подальшому, відповідач, вважаючи відкликаними податкові повідомлення-рішення від 02.05.2019 № 0005811303 та № 0005801303 через зменшення постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2020 у справі 200/9497/19 сум грошового зобов'язання, прийняв оскаржувані в цій справі податкові повідомлення-рішення із врахуванням постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2020 у справі № 200/9497/19-а, а саме:
- від 31.03.2020 № 0006421303, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб і пені, у тому числі: за податковим зобов'язанням 1 349 527,35 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 2 962 346,64 грн, пеня 295 416,73 грн. Із врахуванням постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2020 у справі № 200/9497/19-а суму штрафних санкцій, первинно застосованих за податковим повідомленням рішенням від 02.05.2019 №0005801303 зменшено на 581 793,26 грн, суму пені - на 71 422,73 грн.
- від 31.03.2020 № 0006401303, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору, у тому числі: за податковим зобов'язанням 55 860,93 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 287 991,73 грн, пеня 2 570,45 грн. Із врахуванням постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2020 у справі № 200/9497/19-а суму штрафних санкцій, первинно застосованих за податковим повідомленням рішенням від 02.05.2019 №0005811303 зменшено на 30 375,38 грн, суму пені - на 1275,38 грн.
Позивачем до позову додані платіжні доручення від 22.05.2019 № 658 на суму 5000,00 грн, від 22.05.2019 № 659 на суму 10 000,00 грн, від 23.05.2019 № 667 на суму 8000,00 грн, від 23.05.2019 № 668 на суму 20 000,00 грн, від 23.05.2019 № 660 на суму 5000,00 грн, від 23.05.2019 № 661 на суму 10 000,00 грн, від 24.05.2019 № 669 на суму 5000,00 грн, від 24.05.2019 № 670 на суму 10 000,00 грн, від 27.05.2019 № 672 на суму 5000,00 грн, від 27.05.2019 № 673 на суму 10000,00 грн, від 28.05.2019 № 677 на суму 5000,00 грн, від 28.05.2019 № 676 на суму 10000,00 грн, від 29.05.2019 № 690 на суму 5000,00 грн, від 29.05.2019 № 689 на суму 10000,00 грн, від 30.05.2019 № 704 на суму 5000,00 грн, від 30.05.2019 № 703 на суму 10000,00 грн, від 31.05.2019 № 714 на суму 5000,00 грн, від 31.05.2019 № 715 на суму 10000,00 грн, від 03.06.2019 № 723 на суму 10 000,00 грн, від 03.06.2019 № 724 на суму 5000,00 грн, від 04.06.2019 № 725 на суму 2860,93 грн, від 04.06.2019 № 726 на суму 10000,00 грн, від 06.06.2019 на суму 15000,00 грн, від 05.06.2019 № 730 на суму 15000,00 грн, від 10.06.2019 на суму 15 000,00 грн, від 07.06.2019 № 738 на суму 15000,00 грн, від 12.06.2019 № 761 на суму 15000,00 грн, від 11.06.2019 № 758 на суму 15000,00 грн, від 14.06.2019 № 778 на суму 15000,00 грн, від 13.06.2019 № 768 на суму 15000,00 грн, від 19.06.2019 на суму 15000,00 грн, від 18.06.2019 № 780 на суму 15000,00 грн, від 21.06.2019 на суму 15000,00 грн, від 20.06.2019 № 794 на суму 15000,00 грн, від 25.06.2019 на суму 15000,00 грн, від 24.06.2019 № 818 на суму 15000,00 грн, від 27.06.2019 на суму 15000,00 грн, від 26.06.2019 № 837 на суму 15000,00 грн, від 02.07.2019 на суму 15000,00 грн, від 01.07.2019 № 860 на суму 15000,00 грн, від 03.07.2019 № 865 на суму 15 000,00 грн, від 04.07.2019 на суму 15 000,00 грн, від 05.07.2019 № 873 на суму 15 000,00 грн, від 08.07.2019 на суму 15 000,00 грн, від 09.07.2019 № 890 на суму 15 000,00 грн, від 10.07.2019 на суму 15 000,00 грн, від 11.07.2019 № 898 на суму 15 000,00 грн, від 12.07.2019 на суму 15 000,00 грн, від 15.07.2019 № 920 на суму 15 000,00 грн, від 16.07.2019 № 921 на суму 15 000,00 грн, від 17.07.2019 № 929 на суму 15 000,00 грн, від 18.07.2019 № 960 на суму 15 000,00 грн, від 19.07.2019 № 961 на суму 15 000,00 грн, від 22.07.2019 № 972 на суму 15 000,00 грн, від 23.07.2019 № 979 на суму 20 000,00 грн, від 24.07.2019 № 982 на суму 20 000,00 грн, від 25.07.2019 № 995 на суму 20 000,00 грн, від 26.07.2019 № 1000 на суму 20 000,00 грн, від 29.07.2019 № 1015 на суму 20 000,00 грн, від 30.07.2019 № 1019 на суму 20 000,00 грн, від 31.07.2019 № 1024 на суму 20 000,00 грн, від 01.08.2019 № 1025 на суму 20 000,00 грн, від 02.08.2019 № 1032 на суму 20 000,00 грн, від 05.08.2019 № 1033 на суму 20 000,00 грн, від 06.08.2019 № 1034 на суму 20 000,00 грн, від 07.08.2019 № 1040 на суму 20 000,00 грн, від 08.08.2019 № 1041 на суму 20 000,00 грн, від 09.08.2019 № 1044 на суму 20 000,00 грн, від 12.08.2019 на суму 20 000,00 грн, від 13.08.2019 № 1052 на суму 20 000,00 грн, від 14.08.2019 № 1057 на суму 20 000,00 грн, від 15.08.2019 № 1064 на суму 20 000,00 грн, від 16.08.2019 № 1071 на суму 20 000,00 грн, від 19.08.2019 № 1084 на суму 20 000,00 грн, від 20.08.2019 № 1091 на суму 20 000,00 грн, від 21.08.2019 № 1097 на суму 20 000,00 грн, від 22.08.2019 № 1099 на суму 20 000,00 грн, від 23.08.2019 № 1117 на суму 20 000,00 грн, від 27.08.2019 № 1120 на суму 20 000,00 грн, від 28.08.2019 № 1127 на суму 20 000,00 грн, від 29.08.2019 № 1139 на суму 20 000,00 грн, від 30.08.2019 № 1142 на суму 20 000,00 грн, від 03.09.2019 № 1152 на суму 20 000,00 грн, від 03.09.2019 № 1157 на суму 20 000,00 грн, від 04.09.2019 № 1160 на суму 20 000,00 грн, від 05.09.2019 № 1162 на суму 20 000,00 грн, від 06.09.2019 № 1164 на суму 20 000,00 грн, від 09.09.2019 № 1167 на суму 20 000,00 грн, від 10.09.2019 № 1196 на суму 17900,00 грн, від 11.09.2019 № 1197 на суму 20 000,00 грн, від 12.09.2019 № 1200 на суму 20627,35 грн, від 04.07.2019 № 13 на суму 11 000,00 грн(т. 1 арк. справи 52-99). За змістом зазначеного призначення платежу в платіжних дорученнях позивачем сплачено грошові зобов'язання за актом перевірки від 08.04.2019 № 353/05-99-13-03/35581061.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ, ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначені Податковим кодексом України (надалі за текстом рішення ПК України).
Підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платник податків, зокрема, зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно з пунктом 162.1 статті 162 ПК України платниками податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.
Підпунктом 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18тарозділом IV цього Кодексу.
Підпунктами “а», “б» пункту 176.2 статті 176 ПК України встановлено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.
Відповідно до підпунктів 168.1.1, 168.1.2, 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.
Для цілей цього розділу та пункту 54.2 статті 54 цього Кодексу під терміном "граничний термін сплати до бюджету податку" розуміються строки сплати податку, визначені цим пунктом.
Положеннями пункту 54.2 статті 54 ПК України передбачено, що грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.
За правилами пункту 171.1 статі 171 ПК України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.
Відповідно до п. а та г п. 176.2 статті 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок та нести відповідальність у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Підпунктами 1.1.-1.6 пункту 16-1 розділу ХХ ПК України визначено, що платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу. Платники збору зобов'язані забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 57.1. ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.Податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.
Підпунктом 126.1 статті 126 ПК України визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Згідно з підпунктом 127.1 статті 127 ПК України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначено Законом України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 №1669-VІІ (далі - Закон №1669-VІІ), що набрав чинності з 15.10.2014.
Відповідно до статті 1 цього Закону період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 №405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Згідно положень статті 10 Закону №1669-VІІ протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.
Відповідно до частин 1-3 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону №1669-VІІ цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону. Дія цього Закону поширювалась на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення.
Статтею 11 цього Закону Торгово-промисловій палаті України надано право засвідчувати форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видавати сертифікати про такі обставини.
Статтею 14-1 Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні» (в редакції від 02.09.2014) визначено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Частиною першою статті 14 цього Закону визначено, що Торгово-промислова палата України здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, інших законів, нормативно-правових актів та свого Статуту.
Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) визначений Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що затверджений Рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 №44(5), який набрав чинності з 18.12.2014 та чинний на момент виникнення спірних правовідносин.
Статтею 6.1 вказаного Регламенту передбачено, що підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у статті 14-1 Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні» в редакції від 02.09.2014, а також визначених сторонами за договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов'язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідно договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами.
Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. До кожної окремої заяви додається окремий комплект документів (стаття 6.2.)
Якщо сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) виданий щодо обставин, які на момент його видачі тривають та період дії яких встановити неможливо, Заявник, після закінчення дії таких обставин, має право звернутися до Торгово-промислової палати України/регіональної Торгово-промислової палати для засвідчення форс-мажорних обставин за подальший період з дня, наступного за датою видачі сертифікату до дня їх закінчення. Засвідчення форс-мажорних обставин у такому випадку проводиться на загальних засадах відповідно до цього Регламенту.
Податкові повідомлення-рішення від 31.03.2020 № 0006421303 та № 0006401303, з приводу правомірності яких виник спір, прийняті на підставі акту від 08.04.2019 №353/05-99-13-03/35581061 та за наслідком визнання протиправними та скасування в частині первинно прийнятих на підставі зазначеного акту податкових повідомлень-рішень від 02.05.2019 №0005801303, №0005811303.
Згідно з розрахунком податкових зобов'язань до податкового повідомлення-рішення від 31.03.2020 № 0006421303 позивачу визначено податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 1 379 527,35 грн за період з квітня по листопад 2018 року, штрафні санкції на підставі ст.127 Податкового кодексу України в сумі 2 802 790,97 грн (період нарахування з квітня 2016 року), штрафні санкції на підставі ст.126 Податкового кодексу України в сумі 159 555,68 грн (період нарахування з квітня 2016 року), пеня відповідно до підпункту 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 ПК за прострочку несплачених зобов'язань за кожний календарний день прострочення сплати в сумі 46 953,48 грн та пеню за кожний календарний день прострочення сплати, включаючи день сплати, за несвоєчасно сплачені податкові зобов'язання за період прострочення в сумі 248 463,25 грн.
Згідно з розрахунком податкових зобов'язань до податкового повідомлення-рішення від 31.03.2020 № 0006401303 позивачу нараховано податкові зобов'язання з військового збору в сумі 55860,93 грн за період з серпня по листопад 2018 року, штрафні санкції на підставі ст.127 Податкового кодексу України в сумі 281 431,21 грн (період нарахування з квітня 2016 року), штрафні санкції на підставі ст.126 Податкового кодексу України в сумі 6560,52 грн (період нарахування з квітня 2016 року), пеня відповідно до підпункту 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 ПК за прострочку несплачених зобов'язань за кожний календарний день прострочення сплати в сумі 10,93 грн та пеню за кожний календарний день прострочення сплати, включаючи день сплати, за несвоєчасно сплачені податкові зобов'язання за період прострочення в сумі 2559,52 грн.
Щодо визначення спірними податковими повідомленнями-рішеннями грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб в сумі 1 349 527,35 грн (за основним платежем) та військового збору в сумі 55 860,93 грн (за основним платежем) суд зазначає, що обставини щодо наявності боргу в зазначеному розмірі встановлено актом перевірки від 08.04.2019 №353/05-99-13-03/35581061, за змістом якого періодом їх виникнення є квітень 2018 року - листопад 2018 року щодо податку на доходи фізичних осіб, серпень 2018 року - листопада 2018 року - щодо військового збору.
Під час оцінки доводів позивача протиправність визначення в оскаржуваних податкових повідомленнях рішеннях суми основного зобов'язання в сумі 1 379 527,35 грн та 55 860,93 грн через їх сплату судом досліджені наявні в матеріалах справи платіжні доручення, згідно з якими протягом травня 2019 року - липня 2019 року позивачем сплачено кошти із визначенням призначення платежу “на погашення зобов'язань за актом перевірки від 08.04.2019 № 353/05-99-13-03/35581061».
Суд зауважує, що згідно з актом перевірки борг з податку на доходи фізичних осіб та військового збору встановлено станом на 31.12.2018, сплата позивачем суми несплачених зобов'язань, після встановлення факту їх несплати під час перевірки не свідчить про їх відсутність станом на час проведення перевірки. Тобто, в цьому випадку перерахування коштів після встановлення боргу з податку на доходи та військового збору лише зменшує борг за грошовими зобов'язаннями з податку на доходи фізичних осіб та військового збору визначеними в податкових повідомленнях, проте, не впливає на правомірність визначення такого основного зобов'язання за актом від 08.04.2019 за період до грудня 2018 року включно.
Крім цього, суд зауважує на тому, що первинно грошові зобов'язання за основним платежем з податку на доходи фізичних осіб та військового збору визначено податковими повідомленнями рішеннями від 02.05.2019 №0005801303, №0005811303, що були частково скасовані постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2020 у справі 200/9497/19-а через протиправність застосування штрафних санкцій та пені за період до березня 2016 року включно. За фактом прийняття податкових повідомлень-рішень від 02.05.2019 №0005801303, №0005811303 в інтегрованих картках позивача відображено збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та з військового збору, та зменшення після початку позивачем процедури їх оскарження, виключення грошових зобов'язань у зв'язку із прийняттям Першим апеляційним адміністративним судом постанови від 20.02.2020 у справі № 200/9497/19-а, та, після прийняття податкових повідомлень-рішень від 31.03.2020 № 0006421303 та № 0006401303 - грошові зобов'язання знов були збільшені.
Стосовно доводів позивача про неправомірність застосування штрафних санкцій через наявні в нього сертифікати про засвідчення форс мажорних обставин суд зазначає таке.
Матеріали справи містять сертифікати (висновки) Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили, а саме:
- № 1735 від 25.11.2014, яким відповідно до п.п. 100.4, 100.5 статті 100 ПК України КП Компанія Вода Донбасу засвідчено настання обставин непереборної сили з 10.06.2014 при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів;
- № 1736 від 25.11.2014, яким відповідно до п. 102.6-102.7 статті 102 ПК України КП Компанія Вода Донбасу засвідчено настання обставин непереборної сили з 10.06.2014 при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України для продовження граничного строку подання податкових декларацій;
- № 1215 від 29.10.2014, яким відповідно до п.п. 100.4 і 100.5 статті 100 ПК України Добропільському ВУВКГ КП Компанія Вода Донбасу засвідчено настання обставин непереборної сили з 10.06.2014 при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів.
Системний аналіз положень Закону № 1669 та регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що затверджений Рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 №44(5), дає підстави для висновку, що засвідченню підлягають форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) щодо певного податкового та/чи іншого зобов'язання/обов'язку, виконання якого настало згідно нормативно-правових актів, проте, таке виконання стало неможливим через наявність зазначених обставин. Сертифікат не може засвідчувати форс-мажорні обставини на майбутнє. У разі якщо сертифікат про форс-мажорні обставини виданий щодо обставин, які на момент його видачі тривають та період дії яких встановити неможливо, заявник, після закінчення дії таких обставин, має право звернутися до Торгово-промислової палати України для засвідчення форс-мажорних обставин за подальший період саме з дня, наступного за датою видачі сертифікату до дня їх закінчення.
Такий висновок щодо застосування норм статті 10 Закону №1669-VII відповідає сталій правовій позиції Верховного Суду, що викладена у постановах від 10.12.2020 №805/1570/17-а та від 05.03.2021 у справі №805/1079/17-а, але не виключно.
З огляду на зазначене, враховуючи застосування відповідачем штрафних санкцій, передбачених ст.ст. 126, 127 ПК України в редакції, чинній на час прийняття зазначених податкових повідомлень-рішень, за ненарахування, неутримання та/або несплату (неперерахування), несвоєчасну сплату підприємством ПДФО та військового збору до або під час виплати доходу на користь інших платників податку (заробітної плати та винагороди) за звітні періоди, починаючи з квітня 2016 року, надані позивачем сертифікати (висновки) Торгово-промислової палати від 25.11.2014 №№1735, 1736 та від 29.10.2014 №1215, не є допустимим доказом дії обставин непереборної сили щодо виконання позивачем податкового обов'язку зі сплати ПДФО та військового збору за квітень 2016 - грудень 2018 року, оскільки ними засвідчено дію обставин непереборної сили для позивача у період з 10.06.2014 до 29.10.2014 (сертифікат №1215) та 25.11.2014 (сертифікати №1735 та №1736).
Тотожні висновки наведені в постанові Першого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2020 у справі 200/9497/19-а, залишеної без змін постановою Верховного Суду від 12.07.2021, під час вирішення спору про скасування податкових повідомлень-рішень від 02.05.2019 №0005801303, №0005811303
В обґрунтування протиправності застосування відповідачем штрафних санкцій та пені в оскаржуваних податкових повідомлень-рішень позивач зауважив на порушенні відповідачем п. п.116.2 ст. 116 Податкового кодексу України та нарахування штрафних санкцій за встановлені актом перевірки від 02.05.2019 №0005801303, №0005811303 порушення податковими повідомленнями-рішеннями .
Згідно з пунктом п. 116.2 ст. 116 Податкового кодексу України, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, за одне податкове правопорушення контролюючий орган може застосувати тільки один вид штрафної (фінансової) санкції (штрафу), передбаченої цим Кодексом та іншими законами України
Оцінивши зазначені доводи позивача суд не приймає їх до уваги через їх необґрунтованість, та зауважує на тому, що згідно з пп. 60.1.5, пункту 60.1. та пункту 60.4. Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі. У випадках, визначених підпунктом 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2020 у справі № 200/9497/19-а, залишеною без змін постановою Верховного суду від 12.07.2021, визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 02.05.2019 №0005811303 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 30 375,38 грн та нарахованої пені в сумі 1275,38 грн (на загальну суму 31 650,76 грн); податкове повідомлення-рішення від 02.05.2019 №0005801303 - в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 581 797,26 грн та нарахованої пені в сумі 71422,73 грн (на загальну суму 653 219,99 грн); в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Тобто, податкові повідомлення-рішення від 02.05.2019 №0005801303, №0005811303, що прийняті на підставі акту перевірки від 08.04.2019 №353/05-99-13-03/35581061 та скасовані постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2020 у справі № 200/9497/19-а вважаються відкликаними через зменшення на підставі рішення суду, що набрало законної сили, визначених в них зобов'язань.
Згідно з обліковими картками позивача з податку на доходи фізичних осіб та військового збору 30.05.2019 після початку позивачем процедури оскарження податкових повідомлень-рішень від 02.05.2019 №0005801303, №0005811303 в облікових картках відображено зменшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суми 1 349 527,35 грн (основний платіж), 3 544 143,90 грн (штрафні санкції), 366 839,46 грн (пеня) та зменшення грошового зобов'язання з військового збору на суми 55860,93 грн (основний платіж), 318367,11 грн (штрафні санкції), 3 845,83 грн (пеня). Після набрання чинності постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2020 у справі № 200/9497/19-а в облікових картках позивача з податку на доходи фізичних осіб та військового збору 27.02.2020 відображено виключення суми грошових зобов'язань, та 13.04.2020 відображено збільшення грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб на 1 349 527,35 грн (основний платіж), 2 962 346,64 грн (штрафні санкції), 295 416,73 грн (пеня) та збільшення грошового зобов'язання з військового збору на суми 55 860,93 грн (основний платіж), 287 991,73 грн (штрафні санкції), 2 570,45 грн (пеня) на підставі податкових повідомлень-рішень від 31.03.2020 № 31.03.2020 № 0006421303 та № 0006401303, що є предметом оскарження в цій справі.
Тобто, за підсумком грошові зобов'язання позивача з податку на доходи фізичних осіб та військового збору збільшено один раз на підставі податкових повідомлень рішень від 31.03.2020 № 0006421303 та № 0006401303, з огляду на що доводи позивача про притягнення його до відповідальності за одне й те саме порушення, що зафіксовано в акті перевірки від 08.04.2019 №353/05-99-13-03/ НОМЕР_1 , є необґрунтованими.
Крім цього, суд зауважує на тому, що під час розгляду справи № 200/9497/19-а вже вирішувалося питання вчинення позивачем податкового порушення та наявності підстав для застосування штрафних санкцій на підставі висновків акту перевірки 08.04.2019 №353/05-99-13-03/35581061. Під час судового розгляду справи суд апеляційної інстанції дійшов висновку про правомірність визначення відповідачем на підставі акту перевірки від 08.04.2019 №353/05-99-13-03/ НОМЕР_1 грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб в сумі 4 607 290,72 грн., у т.ч. за основним платежем - 1 349 527,35 грн, штрафні санкції - 2 962 346,64 грн, пеня 295 416,73 грн. та військового збору в сумі 346 423,11 грн, у т.ч. за податковим зобов'язанням 55 860,93 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 287 991,73 грн, пеня 2 570,45 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, з урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 31.03.2020 № 0006421303 та № 0006401303, та відсутність підстав для задоволення вимог позивача.
Підстави для здійснення розподілу судових витрат відсутні.
З огляду на викладене вище, на підставі положень Податкового кодексу України, та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" в особі Добропільського виробничого управління комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень, - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано протягом 08.12.2025.
Відомості про сторін:
Комунальне підприємства "Компанія "Вода Донбасу" в особі Добропільського виробничого управління комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" (позивач), адреса: 87547, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. К. Лібкнехта, буд. 177а ЄДРПОУ 00191678,
Головне управління ДПС у Донецькій області (відповідач), адреса: 87500, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59, ЄДРПОУ 43142826.
Суддя А.С. Михайлик