12 грудня 2025 року Справа 215/8415/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Лозицька І.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» Криворізької міської ради в особі директора Косяк Наталії Володимирівни про встановлення наявності компетенції (повноважень), визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду на підставі ухвали Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10.11.2025 надійшли матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» Криворізької міської ради в особі директора Косяк Наталії Володимирівни, в якій позивач просить суд:
- встановити наявність компетенції (повноважень) Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» Криворізької міської ради в особі директора Косяк Наталії Володимирівни при отриманні заяви від 27.06.2025 вх. 224 організувати роботу таким чином, щоб виконувалася дія правової позиції ст. 3, 22, 28, 46, 49, 92 Конституції України, а не пояснення позначки (*) додатка №2 постанови КМУ від 17.08.1998 №1303 при виписці безоплатних рецептів на ліки інваліду з онко хворобою та визнати відмову від такої процедури протиправною бездіяльністю та зобов'язати надати помісячно з 01.01.2024 по 30.05.2025 нараховану премію ОСОБА_2 з загальним підсумком.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.12.2025 року зазначена справа розподілена судді Лозицькій І.О.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Порядок обчислення та справляння судового збору визначений Законом України «Про судовий збір».
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 3028,00 грн.
За змістом приписів пп. 1 п. 3 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1211,20 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, позовні вимоги про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії є однією вимогою, судовий збір становить 1211,20грн.
Із змісту позову встановлено, що позивачем заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру, які по суті є однією позовною вимогою, в зв'язку з тим, що позивачем заявлено позовні вимоги, які є похідними від основної. Проте, до позову не додано документу на підтвердження сплати судового збору за подання позову немайнового характеру, сплаченого в установленому порядку та розмірі з урахуванням кількості заявлених позовних вимог немайнового характеру.
За таких обставин, судом встановлено, що позов поданий без додержання вимог, встановлених ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивачем подано заяву про звільнення від сплати судового збору.
В обґрунтування заяви позивачем зазначено про те, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Позивачем надано довідку Тернівського управління праці та соціального захисту населення № 3441 від 09.10.2025, згідно якої позивач отримав компенсаційні виплати працездатній особі, що не працює (не вчиться) і здійснює догляд за інвалідом І групи ОСОБА_3 за період з січня 2023 року по грудень 2024 року в загальному розмірі 58068,00 грн.
Розглянувши клопотання позивача, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Такі положення Кодексу адміністративного судочинства України кореспондуються з положенням ст. 8 Закону України Закон України «Про судовий збір».
Так, згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
У розумінні наведених норм права відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від його сплати може мати місце за наявності виключних обставин та підтвердження їх належними доказами.
При цьому, наведеною статтею передбачено право суду, а не обов'язок, щодо відстрочки, розстрочки або звільнення позивачів від сплати судового збору.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Отже, при вирішенні питання про задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судових витрат, звільнення від сплати судового збору суд досліджує наявність обставин для відстрочення, зменшення або звільнення, які мають бути підтверджені належними доказами.
До заявленого клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання даного позову позивачем було надано довідку Тернівського управління праці та соціального захисту населення № 3441 від 09.10.2025, згідно якої позивач отримав компенсаційні виплати працездатній особі, що не працює (не вчиться) і здійснює догляд за інвалідом І групи ОСОБА_3 за період з січня 2023 року по грудень 2024 року в загальному розмірі 58068,00 грн.
Жодних інших документів на підтвердження скрутного матеріального становища позивачем не надано.
Слід зазначити, що з довідки Тернівського управління праці та соціального захисту населення № 3441 від 09.10.2025 неможливо визначити розмір річного доходу позивача, як того вимагає стаття 8 Закону України «Про судовий збір».
Зазначена довідка не є достатнім доказом на підтвердження тяжкого майнового стану позивача, яким підтверджується факт неможливості сплати останнім судового збору, оскільки не містить відомостей про майновий стан позивача, який може мати інші джерела для існування та забезпечення своїх потреб, зокрема, для сплати судового збору.
Доказів, що вказана виплата є єдиним доходом, а також інших доказів щодо тяжкого матеріального стану, заявником до позовної заяви не надано.
Позивачем не надано й документів на підтвердження того, що він має статус малозабезпеченої особи, дохід якої є нижчим від прожиткового мінімуму, що могло б беззаперечно свідчити про скрутне матеріальне становище позивача.
Таким чином, позивачем не надано до суду доказів на підтвердження обставин того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору за подану ним позовну заяву у встановленому законом порядку, а саме, що компенсаційні виплати по догляду за особою з інвалідністю І групи та за надання соціальних послуг особам з інвалідністю І групи є єдиним джерелом доходу, в тому числі, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, що може бути підтверджено довідкою податкового органу про доходи тощо.
Необхідність підтвердження неможливості сплатити судовий збір підтверджується правовими позиціями, викладеними у судових рішеннях Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду від 24.01.2020 року у справі № 815/2320/18 касаційний суд зробив акцент, що в кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою пор звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди мають встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо) рухомого, нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Княт проти Польщі, заява № 71731/01; п. 63-64 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Єдамський та Єдамська проти Польщі, заява № 73547/01).
В ухвалі від 08.12.2020 у справі № 215/1907/20 Верховний Суд зазначив, що доказами неможливості сплати судового збору можуть слугувати, зокрема, документ, з якого можна буде визначити сукупний розмір його доходу за попередній рік (зокрема, відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків за рік, що передує зверненню до суду, які надаються органами Державної фіскальної служби тощо).
Проте, подана скаржником довідка Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривому Розі ради вказує лише на розмір отриманої компенсації, а не річного доходу, а тому не може бути доказом на підтвердження майнового стану особи. Інших доказів на підтвердження свого майнового стану (довідки органу доходів і зборів про доходи, або про відсутність інших доходів за попередній календарний рік тощо) скаржник не надав.
Крім того, сам по собі факт отримання особою щомісячної компенсаційної виплати як непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за особою з інвалідністю І групи не позбавляє цю особу права та можливості отримання інших доходів.
Також, Суд зауважує, що позивач, звертаючись із клопотанням про звільнення його від сплати судового збору, не надав достатніх доказів, відповідно до яких суд може розглянути клопотання про звільнення від сплати судового збору, ураховуючи розмір річного доходу за попередній календарний рік. Таким доказом може слугувати, зокрема, довідка органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік.
Така позиція була висловлена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 10.05.2019 у справі № 9901/166/19.
Позивачем не надано належних доказів на підтвердження обставин, що зумовлюють звільнення від сплати судового збору.
Таким чином, заява про звільнення від сплати судового збору є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Крім того, ч. 1 ст. 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.
Однак, як слідує із доданих до позову документів, позивачем до позовної заяви не додано копій всіх документів, які додаються до позовної заяви, відповідно до кількості учасників справи в порушення вимог ч. 1 ст. 161 КАС України (не надано додатків до позовної заяви для відповідача).
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
За вимогами ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема:
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (п. 5);
- у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача (п. 9).
Разом з тим, зміст позовної заяви позивача не містить чітких вимог та їх належного обґрунтування, доказів на підтвердження позовних вимог та суті спору.
Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, а саме: до позову не додано документа про сплату судового збору, а також не додано копій додатків до позовної заяви для відповідача, суд вважає за необхідне залишити цю позовну заяву без руху.
Керуючись ст. ст. 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» Криворізької міської ради в особі директора Косяк Наталії Володимирівни про встановлення наявності компетенції (повноважень), визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачеві строк - п'ять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:
- оригіналу документа про сплату судового збору за подання до суду адміністративного позову у розмірі 1211,20 грн або доказів на підтвердження наявності підстав для звільнення від сплати судового збору;
- позовної заяви, оформленої у відповідності до вимог ст. ст. 160, 161 КАС України, а саме, виклавши зміст позовних вимог і виклад обставин, якими обґрунтовує свої вимоги, зазначивши докази, що підтверджують вказані обставини;
- додатків, доданих до позовної заяви, для відповідача, засвідчених належним чином.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя І.О. Лозицька