12 грудня 2025 рокуСправа №160/28046/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Златіна С.В.,
за участі секретаря судового засідання - Дубина Ю.О.
представника позивача - Лисиця Т.І., Баранова Л.В.
представника відповідача - Лейченко І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМТЕК СЕРВІС" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.12.2025 року позовну заяву задоволено:
визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення:
від 02 червня 2025 року № 0304772409 на суму 61 370,79 грн.,
від 02 червня 2025 року № 0304802409 на суму 18 411,24 грн,
від 04 червня 2025 року № 0310950714 на суму 6 655 762,25 грн., в томучислі: основний платіж - 5 876 753 грн., штрафна санкція -779 009,25 грн.
стягнуто з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМТЕК СЕРВІС» сплачену суму судового збору у розмірі 30280 грн.
призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати на правничу допомогу на 12.12.2025 року на 09-30 год. та зобов'язати позивача надати суду належним чином засвідчені докази понесення витрат на правничу допомогу до 08.12.2025 року включно. Судове засідання відбудеться у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, буд. 4, зала № 10.
05.12.2025 року позивач подав заяву про ухвалення додаткового рішення в частині витрат на правничу допомогу в сумі 40000 грн. До заяви позивач додав: копію ордеру, договір про надання послуг правничої допомоги від 21.04.2025 року, розрахунок витрат на правову допомогу, платіжні інструкції, акти здачі-приймання робіт від 01.10.2025 року.
Відповідач надав суду заперечення стосовно витрат на правничу допомогу, у яких просить суд зменшити витрати на правничу допомогу, оскільки вважає їх розмір завищеним та необгрунтованим.
Суд, вирішуючи питання стосовно стягнення витрат на правничу допомогу, встановив наступне.
У відповідності до ч.3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 4 статті 134 КАС України).
Відповідно до положень частини 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Судом встановлено, що між позивачем та ФОП ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги від 21.04.2025 року
У матеріалах справи міститься розрахунок витрат на правничу допомогу.
У актах приймання-передачі наданих послуг від 01.10.2025 року та від 12.05.2025 року сторони визначили види наданих послуг та їх вартість.
Позивачем також надано докази оплати витрат на правничу допомогу у розмірі 40 000 грн.
У матеріалах справи міститься також копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та ордер адвоката.
У Практичній рекомендації «Вимоги щодо справедливої сатисфакції», яка видана Головою ЕСПЛ 28.03.2007 року відповідно до правила 32 Регламенту ЕСПЛ, витрати (до яких зазвичай відносять вартість юридичної допомоги), повинні бути дійсними, тобто вони мають бути справді сплачені заявником, або ж він має бути зобов'язаний їх сплатити, відповідно до юридичних чи договірних зобов'язань. Витрати мають бути необхідними, тобто їх сплата мала бути необхідною для запобігання порушенню чи для отримання компенсації після того, як воно сталося. Їх сума повинна бути обґрунтованою. Суду мають бути надані докази, такі як докладні розрахунки та фактури. Вони повинні бути достатньо детальними або Суд міг визначити, наскільки вищенаведені вимоги були дотримані.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Згідно правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 5 вересня 2019 року у справі № 826/841/17 та у постанові від 14 липня 2021 року у справі № 200/7763/19-а, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одним із основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним порівняно з ринковими цінами адвокатських послуг.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 зазначила, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (п. 5.44 Постанови).
Враховуючи критерії співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи, приймаючи до уваги що дана справа є складною (за обсягом доказів), а також те, що витрати на оплату послуг адвоката мають бути дійсні, необхідні та обґрунтовані, з огляду на те, що домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між позивачем та адвокатом, і є обов'язковими до виконання, а також те, що угода про надання правничої допомоги є дійсною, приймаючи до уваги також і те, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, витрачених коштів, але і в певному сенсі спонукання суб'єкта владних повноважень своєчасно вчиняти певні дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних чи юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, однак приймаючи до уваги принципи добросовісності, розумності та справедливості, то суд вважає за необхідне стягнути витрати на правничу допомогу лише у розмірі 10000 грн. з відповідача.
Керуючись ст. 252 КАС України, суд -
Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМТЕК СЕРВІС" витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 10000 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Златін