11 грудня 2025 року Справа 160/34982/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним, скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії,
09.12.2025 року через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ/рішення військової частини про встановлення внутрішнього статусу СЗЧ;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 поновити виплату грошового забезпечення ,та здійснити нарахування за весь період з дати виходу на позиції- 31.10.2025 військовослужбовця ОСОБА_2 на розрахунковий рахунок малолітньої доньки ОСОБА_2 - ОСОБА_3 : Отримувач: ОСОБА_3 IBAN : НОМЕР_2 ІПН: НОМЕР_3 Номер картки : НОМЕР_4 - посадовий оклад- по 24.000 (двадцять чотири тисячі гривень) за жовтень, листопад, грудень, а усього -72.000 (сімдесят дві тисячі гривень) на момент звернення до суду; - бойові виплати - по 100 000 ( сто тисяч гривень ) за жовтень, листопад, грудень, а усього -300 000 (триста тисяч гривень) на момент звернення до суду; - надбавки за особливі умови (безпосередньо виконання бойових завдань) 30 000 (тридцять тисяч гривень) еквівалентно дням виконання бойових завдань 31.10-51.11- усього 6.000 (шість тисяч гривень )
- стягнути з військової частини НОМЕР_1 середнє грошове забезпечення за весь період затримки виплат, з 11 листопада 2025 року, по день ухвали рішення суду, розраховане, як місячне грошове забезпечення розділене на 30 днів (календарний місяць), та помножене на кількість днів затримки виплат частиною, на момент виходу ухвали суду та помісячно здійснювати нарахування грошового забезпечення з дати незаконного встановлення СЗЧ і до моменту припинення обставин, що перешкоджають виплатам, зокрема до завершення досудового розслідування або встановлення статусу військовослужбовця .
Відповідно до пунктів 1, 3, 4 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 2 ст. 5 КАС України).
До суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право (ч. 3 ст. 5 КАС України).
Сукупний аналіз наведених норм процесуального закону доводить, що позивач має право звертатися до суду лише у разі порушення своїх прав.
Так, позивачем заявлено позовні вимоги щодо оскарження наказу/рішення військової частини про встановлення внутрішнього статусу СЗЧ та щодо грошового забезпечення військовослужбовця ОСОБА_2 .
Виходячи зі змісту позовних вимог оскаржуване рішення суб'єкта владних повноважень про встановлення внутрішнього статусу СЗЧ та щодо грошового забезпечення порушує права, свободи або законні інтереси особи щодо якої його застосовано, а саме ОСОБА_2 .
Тобто цей наказ є актом індивідуальної дії, адресований конкретній особі і має юридичне значення виключно для цієї особи.
Відповідно до ч. 2 ст. 160 КАС України, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Позовна заява надійшла до суду від імені та за підписом ОСОБА_1 , яка є дружиною ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 07.05.2011 року серії НОМЕР_5 .
При цьому, суд звертає увагу, що оскарження вказаного наказу не передбачено дружиною військовослужбовця. Оскарження будь-якого рішення суб'єкта владних повноважень може здійснюватись або особисто або через уповноваженого представника.
Проте, суд звертає увагу, що до суду не надано доказів на підтвердження повноважень ОСОБА_1 , яка є дружиною ОСОБА_2 статусу особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Посилання позивача на те, що через прийняття оскаржуваного наказу, позивач позбавлена всіх можливих виплат, не є обґрунтованою підставою для звернення до суду із позовними вимогами щодо оскарження вказаного акту індивідуальної дії.
Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини, суд доходить висновку про необхідність надання позивачем у справі належних обґрунтувань звернення до суду щодо оскарження наказу наказу/рішення військової частини про встановлення внутрішнього статусу СЗЧ та щодо грошового забезпечення військовослужбовця ОСОБА_2 , саме дружиною.
Також, частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно абзацу 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 зазначеного Закону за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру фізичною особою судовий збір складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 зазначеного Закону за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 1 січня 2025 року встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на рівні 3028,00 гривні.
Відповідно до ч.4 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З позовних матеріалів вбачається, що позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру, таким чином сума судового збору за вимоги немайнового характеру, з врахуванням коефіцієнту пониження, складає - 968,96 грн.
Також, позивачем заявлено майнову вимогу, в частині, що стосується виплати грошового забезпечення, на загальну суму 360000,00 грн, таким чином сума судового збору за вимоги майнового характеру, з врахуванням коефіцієнту пониження, складає - 2880,00 грн.
Позивачем не долучено до позовної заяви докази сплати судового збору, у зв'язку з чим сума несплаченого судового збору складає - 3848,96 грн.
Для сплати судового збору за подання адміністративного позову до Дніпропетровського окружного адміністративного суду встановлені наступні реквізити: Отримувач коштів ГУК у Дн-кiйобл/Чечел.р/ 22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155; Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA368999980313141206084004632; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про необхідність залишити адміністративний позов без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 - залишити без руху.
Встановити позивачу строк у 5 днів з моменту отримання ухвали для усунення недоліків визначених в ухвалі суду.
Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо оскарженню не підлягає.
Суддя М.В. Дєєв