11 грудня 2025 рокуСправа №160/28702/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування акта, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправними та скасувати акт перевірки характеристик продукції від 09.09.2025 №0094 та постанову ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області від 23.09.2025 №68.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржувані акт та рішення є незаконними, необґрунтованим та такими, що підлягають скасуванню, оскільки відповідачем зроблені висновки на підставі протоколу випробування, в якому невірно оцінено вік дітей для яких призначено іграшку. Випробування були проведені у відношенні іграшки, яка була вилучена у розповсюджувача, і відповідач протиправно прийшов до висновку, що саме виробник ввів в обіг продукцію, яка не відповідає вимогам Технічного регламенту безпечності іграшок. Позивач вважає недопустимим доказом протокол випробування, на підставі якого ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області встановило порушення виробником іграшки. Вказане стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.10.2025 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Копія ухвали суду від 13.10.2025 доставлена до електронного кабінету відповідача 14.10.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка міститься в матеріалах справи.
Від відповідача відзив на позовну заяву до суду не надходив.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Головним управлінням Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області з 04.09.2025 по 09.09.2025 проведено позапланову перевірку Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , за результатами якої складено Акт перевірки характеристик продукції від 09.09.2025 №0094, яким встановлено порушення, а саме:
- під час проведення перевірки характеристик продукції у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який розташований по АДРЕСА_1 у ФОП ОСОБА_2 було встановлено розповсюдження продукції (м'яка іграшка Змія Зміюлька 65 ТМ «Dreamtoys», арт. згідно накладної «ZMIYA», виробник Україна), яка не відповідає встановленим вимогам пп.10, 19, 36, 38, 44 та п.1, 2 Додатку 5 «Технічного регламенту безпечності іграшок», а саме: на іграшці та її пакуванні не вказано найменування, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстровану торговельну марку (знак для товарів та послуг) та контактну поштову адресу виробника, не вказано найменування зареєстроване комерційне найменування чи зареєстровану торговельну марку (знак для товарів та послуг) та контактну поштову адресу імпортера, не нанесено зображення знаку відповідності технічним регламентам, відсутні попередження для безпечного користування іграшкою.
- за результатами експертизи (випробування) м'яка іграшка Змія Зміюлька 65 ТМ «Dreamtoys», арт. згідно накладної «ZMIYA», виробник Україна, проведеної в ДП «Укрметртестстандарт» (протокол випробувань №4923/25-і від 09.07.2025 року) встановлено невідповідність продукції вимогам пп. 5.1, 7.1 та 7.2 ДСТУ EN 71-1:2019 (ДСТУ EN 71-1:2019:20194+А1:2018, IDT) «Безпечність іграшок. Частина 1. Механічні та фізичні властивості»:
- відсутнє маркування попереджувальної інформації, маркування та інструкції з використання;
- відсутнє маркування «Іграшки, не призначені для дітей віком до 36 місяців»
- за показником випробування розтягування (загальні вимоги) іграшка утворює частини (пластикові очі), які поміщаються в циліндр та доступні гострі кінці.
Під час проведення позапланової перевірки представником ФОП ОСОБА_1 надані документи про походження продукції та її подальший обіг, декларації про відповідність продукції вимогам технічного регламенту іграшок. Залишок продукції на момент перевірки 0 шт.
Головним управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області 09.09.2025 складено протокол №0094 про введення в обіг продукції м'яка іграшка Змія Зміюлька 65 ТМ «Dreamtoys», арт. згідно накладної «ZMIYA», яка не відповідає вимогам пп.10, 19, 36, 38, 44 та п.1, 2 Додатку 5 «Технічного регламенту безпечності іграшок» та пп. 5.1, 7.1 та 7.2 ДСТУ EN 71-1:2019 (ДСТУ EN 71- 1:2019:20194+А1:2018, IDT) «Безпечність іграшок. Частина 1. Механічні та фізичні властивості».
Постановою №68 від 23.09.2025 за порушення п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» на ФОП ОСОБА_1 накладний штраф в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000,00 грн.
Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції встановлено Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» державний ринковий нагляд (далі - ринковий нагляд) - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам; національний знак відповідності - знак, що засвідчує відповідність позначеної ним продукції вимогам технічних регламентів, які на неї поширюються. Неналежне застосування Національного знака відповідності - порушення правил застосування і нанесення Національного знака відповідності, встановлених законами України, та виданих відповідно до них інших нормативно-правових актів, у тому числі технічних регламентів.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.
Частинами 1, 2, 5 та 6 статті 10 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» визначено, що ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Органи ринкового нагляду становлять єдину систему.
Сфери відповідальності органів ринкового нагляду включають види продукції, що є об'єктами технічних регламентів, і можуть включати види продукції, що не є об'єктами технічних регламентів.
Повноваження та порядок діяльності органів ринкового нагляду, права та обов'язки їх посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, встановлюються цим Законом, законами України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».
Органи ринкового нагляду та сфери їх відповідальності визначаються Президентом України.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 11 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» з метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності приймають у випадках та порядку, визначених цим Законом, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, здійснюють контроль стану виконання суб'єктами господарювання цих рішень.
Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2015 року № 667 визначено, що Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування.
Правові та організаційні засади розроблення, прийняття та застосування технічних регламентів і передбачених ними процедур оцінки відповідності, а також здійснення добровільної оцінки відповідності визначено Законом України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності».
Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» знак відповідності технічним регламентам - маркування, за допомогою якого виробник вказує, що продукція відповідає вимогам, які застосовуються до зазначеної продукції та визначені в технічних регламентах, якими передбачене нанесення цього маркування.
Відповідно до частини 1 статті 29 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» у випадках, визначених у технічних регламентах, які передбачають застосування процедур оцінки відповідності, на продукцію та/або на інші об'єкти, що визначені такими технічними регламентами (табличку з технічними даними, пакування, супровідні документи тощо), повинен наноситися знак відповідності технічним регламентам.
Нанесенням знака відповідності технічним регламентам на продукцію вважається також нанесення цього знака на будь-який інший, ніж сама продукція, об'єкт, який визначений у відповідному технічному регламенті.
Згідно з частиною 3 статті 29 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» у певних технічних регламентах можуть бути встановлені додаткові загальні принципи маркування знаком відповідності технічним регламентам.
Приписами частини 1 статті 30 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» визначено, що знак відповідності технічним регламентам повинен наноситися лише виробником або його уповноваженим представником.
Пунктами 1 та 2 Правил та умов нанесення знака відповідності технічним регламентам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 №1184 передбачено, що знак відповідності технічним регламентам наноситься на продукцію або на її табличку з технічними даними таким чином, щоб він був видимим, розбірливим і незмивним. У разі коли це є неможливим або невиправданим через характер продукції, знак відповідності наноситься на пакування та на супровідні документи, якщо такі документи передбачені відповідним технічним регламентом.
Знак відповідності наноситься перед уведенням продукції в обіг. Знак відповідності може супроводжуватися піктограмою або будь-яким іншим знаком, що вказує на особливий ризик або використання.
Обов'язки виробників, імпортерів та розповсюджувачів щодо безпечності іграшок та їх обігу на території України передбачені Технічним регламентом безпечності іграшок, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 №151 (далі - Технічний регламент №151).
Відповідно до п. 10, 36, 38 та 44 Технічного регламенту №151, виробники вказують на іграшці своє найменування, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстровану торговельну марку (знак для товарів і послуг) та контактну поштову адресу, а у разі, коли це не є можливим, - на її пакуванні або в документі, що супроводжує іграшку. В адресі повинне зазначатися одне місце, за яким можна зв'язатися з виробником.
Для безпечного користування іграшкою попередження, виконані для цілей пункту 34 цього Технічного регламенту, повинні містити інформацію про обмеження, визначені згідно з пунктом 1 частини А додатка 5.
Для категорій іграшок, наведених у пунктах 2-11 частини Б додатка 5, повинні використовуватися відповідні попередження.
Іграшка не повинна містити жодного із попереджень, наведених у пунктах 2-11 частини Б додатка 5, якщо попередження суперечить використанню іграшки за призначенням, що визначається залежно від її функції, розміру і характеристик. Такі попередження та інструкції щодо безпеки повинні бути складені згідно з вимогами закону про порядок застосування мов.
Іграшки, які надаються на ринку, повинні мати зображення знака відповідності технічним регламентам.
Відповідно до пункту 27 Технічного регламенту, перед наданням іграшки на ринку розповсюджувачі перевіряють наявність на іграшці знака відповідності технічним регламентам, необхідних документів, інструкцій з експлуатації та інформації щодо безпечності, що складені згідно з вимогами закону про порядок застосування мов, та виконання виробником та імпортером вимог, визначених у пунктах 9, 10 і 19 цього Технічного регламенту.
Якщо розповсюджувач вважає або має підстави вважати, що іграшка не відповідає суттєвим вимогам, визначеним у пунктах 33-35 цього Технічного регламенту і додатку 2, він не надає таку іграшку на ринку України до приведення її у відповідність з такими вимогами. Крім того, якщо зазначена іграшка становить ризик, розповсюджувач повідомляє про це виробнику або імпортеру, а також відповідному органу державного ринкового нагляду.
З матеріалів справи вбачається що іграшка була вилучена відповідачем саме у розповсюджувача. Будь-яких доказів того, що розповсюджувач звертався до виробника на виконання наведених норм Технічного регламенту №151 з вимогами про приведення її у відповідність не має, а під час перевірки такі факти не встановлювались.
Водночас, частину 2 статті 33 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» у системному зв'язку з положеннями пунктів 10, 11 Технічного регламенту №151 необхідно розуміти так, що законодавець надає право виробникам (або його уповноваженим представником) наносити знак відповідності на пакування товару та супровідні документи виключно у випадку, коли є неможливим нанесення видимого, розбірливого та незмивного знака відповідності технічним регламентам на виріб виключно через його технічні характеристики розміри, матеріал, можливість пошкодження продукції.
Суд враховує ст.3 Конституції України, якою визначено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Частина 3 статті 42 Конституції України передбачає, що держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.
Згідно зі статтями 415 та 416 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, ратифікована Законом України №1678-VII від 16.09.2014, Україна взяла зобов'язання забезпечувати високий рівень захисту прав споживачів.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» безпека продукції - відсутність будь-якого ризику для життя, здоров'я, майна споживача і навколишнього природного середовища при звичайних умовах використання, зберігання, транспортування, виготовлення і утилізації продукції.
У силу вимог статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» держава зобов'язана забезпечувати, зокрема, дотримання прав споживачів на належну якість продукції та безпеку продукції.
Згідно з частиною 1 статті 5 Закону України «Про захист прав споживачів» держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.
Правовий висновок про пріоритетність життя та здоров'я людини у сфері захисту прав споживачів, що забезпечується, у тому числі належним інформуванням споживачів про якість товару, його відповідність встановленим вимогам, неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 14.11.2019 у справі №817/381/16, від 14.02.2020 у справі №808/2525/16, від 28.09.2020 у справі №826/855/16, від 17.02.2021 у справі №640/19248/19.
Разом з тим, відповідно до частин 2 та 5 статті 33 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів можуть бути прийняті:
1) за результатами проведених органами ринкового нагляду перевірок характеристик продукції (крім перевірок, що проводяться відповідно до статті 26 цього Закону), у тому числі перевірок, що проводяться на підставі повідомлень митних органів про призупинення митного оформлення продукції відповідно до частини 6 статті 38 цього Закону;
2) за результатами моніторингу результативності запровадженої заборони надання продукції на ринку, здійсненого відповідно до частини 10 статті 34 цього Закону;
3) на підставі повідомлень про продукцію, що становить ризик, наданих суб'єктами господарювання відповідно до вимог відповідних технічних регламентів;
4) на підставі повідомлень про продукцію, що не відповідає загальній вимозі щодо безпечності продукції, наданих суб'єктами господарювання відповідно до Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».
Будь-який захід щодо обмеження чи заборони надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу чи її відкликання, що вживається відповідно до цього Закону або Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», має бути пропорційним рівню загрози відповідної продукції суспільним інтересам. У рішенні про застосування обмеження чи заборону надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу чи її відкликання мають бути зазначені підстави його застосування.
Відповідно до статті 28 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» якщо орган ринкового нагляду встановив, що продукція становить серйозний ризик, він невідкладно вимагає відповідно до методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, затвердженої Кабінетом Міністрів України, від відповідного суб'єкта господарювання вилучити таку продукцію з обігу та/або відкликати її чи забороняє надання такої продукції на ринку.
Оцінка ризику проводиться органом ринкового нагляду відповідно до методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, затвердженої Кабінетом Міністрів України.
Продукція не може вважатися такою, що становить серйозний ризик, за тих лише підстав, що існують можливості для досягнення більш високого рівня безпечності продукції або на ринку пропонується інша продукція, що становить менший ступінь ризику.
Орган ринкового нагляду повідомляє про продукцію, що становить серйозний ризик, та обмежувальні (корегувальні) заходи, вжиті щодо неї, органам з оцінки відповідності, що виконували процедури оцінки відповідності цієї продукції.
Технічним регламентом на певний вид продукції може бути встановлено особливості застосування обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачених цією статтею.
Як встановлено судом спірне рішення обґрунтовано тим, що під час перевірки виявлено розповсюдження продукції розповсюджувачем, а не виробником, яка не відповідає встановленим вимогам, що є порушенням п. 10, 36, 38 та 44 Технічного регламенту №151.
Водночас, на підтвердження відповідності вимогам технічного регламенту позивач подав декларацію про відповідність, видані уповноваженими органами, а саме - на м'яку іграшку Змія Зміюлька 65 ТМ «Dreamtoys», артікул «ZMIYA», декларацію від 14.03.2025 строком дії до 13.03.2026 та про відповідність Технічному регламенту безпечності Іграшок, затвердженого постановою КМУ від 28.02.№151.
З аналізу протоколу випробувань іграшок №4923/25-і судом встановлено, що ДП «Укрметртестстандарт» зроблено висновки про невідповідність досліджуваної іграшки вимогам пунктів пп. 5.1, 7.1 та 7.2 ДСТУ EN 71-1:2019 (ДСТУ EN 71-1:2019:20194+А1:2018, IDT) «Безпечність іграшок. Частина 1. Механічні та фізичні властивості» для іграшок, призначених для дітей до 36 місяців. Однак, згідно декларації про відповідність, виданої уповноваженим органом на м'яку іграшку Змія Зміюлька 65 ТМ «Dreamtoys», артікул «ZMIYA» ця іграшка призначена для використання дітьми від 3-х років.
З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що відповідність іграшки вимогам Технічного регламенту №151 та ДСТУ EN 71-1:2019 (ДСТУ EN 71-1:2019:20194+А1:2018, IDT) «Безпечність іграшок. Частина 1. Механічні та фізичні властивості».
При цьому, саме по собі нанесення знака відповідності технічним регламентам не безпосередньо на виробі, а на його супровідних документах упаковку, з урахуванням встановлення фактичної відповідності таких виробів технічним регламентам, не свідчить про небезпечність або ризикованість продукції.
Такі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 31.01.2022 у справі №640/15352/19.
Суд враховує, що відповідно до сталої практики ЄСПЛ втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов'язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає втручання в її право власності. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення.
«Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. (див. рішення ЄСПЛ у справах «Рисовський проти України», заява №29979/04, пункт 68, «Кривенький проти України», заява № 43768/07, пункт 45, «Щокін проти України», заяви № 23759/03 та № 37943/06, пункт 50, «Трегубенко проти України», заява №61333/00, пункт 53, «Spacek, s.r.o. v. the Czech Republic», заява № 26449/95, пункт 54).
Отже, у справі, що розглядається, суд доходить висновку, що застосування штрафу не було обґрунтованим, а тому не відповідає вимогам частини 2 статті 2 КАС України, що є підставою для визнання такого рішення протиправним та його скасування.
Отже, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо позовної вимоги про скасування акту перевірки характеристик продукції від 09.09.2025 №0094, суд зазначає, що Акт перевірки Держпродспоживслужби сам по собі не є остаточним рішенням, а лише документом, що фіксує результати перевірки і без винесення рішення по його результатам не породжує будь-яких прав та обов'язків для суб'єкта господарювання. Оскарження акту перевірки не є належним захистом порушених прав позивача, а тому в цій частині позову суд відмовляє в його задоволенні.
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Враховуючи положення статті 139 КАС України та часткове задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1937,92 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в розмірі 968,96 грн.
Керуючись ст.77, 90, 139, 241-246, 255, 257 - 262, 295 КАС України, суд, -
Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування акта - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області від 23.09.2025 №68 про накладення штрафу.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 968,96 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Маковська