10 грудня 2025 р.Справа №160/33642/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в письмовому провадженні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПУЛЬС» про забезпечення позову у справі №160/33642/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПУЛЬС» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги,-
26.11.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПУЛЬС» (пр. Олександра Поля, буд. 129-б, кв. 35, м. Дніпро, 49055, РНОКПП 33005613) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ ВП 44118658) в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Дніпропетровській області від 04.06.2025 №0310040705 за формою «Р» згідно якого на підставі акта №1996/04-36-07-05/33005613 від 01.05.2025 ТОВ "ІМПУЛЬС" збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток (код платежу 11021000) на суму 243750,00 грн. (в тому числі основний платіж - 195000,00 грн., штрафна санкція - 48750,00 грн.);
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Дніпропетровській області від 04.06.2025 № 0310050705 за формою «Р» згідно якого на підставі акта №1996/04-36-07-05/33005613 від 01.05.2025 ТОВ "ІМПУЛЬС" збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість (код платежу 14010100) на суму 270832,50 грн. (в тому числі основний платіж - 216666,00 грн., штрафна санкція - 54166,50 грн.);
- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу ГУ ДПС в Дніпропетровській області №0031516-1305-0436 від 13.10.2025, згідно якої ТОВ "ІМПУЛЬС" повідомлено про наявність податкового боргу в сумі 440735,28 грн. (з яких 238413,55 грн. з податку на прибуток підприємств та 202321,73 з податку на додану вартість) з вимогою терміново його сплатити.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.12.2025 відкрито провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПУЛЬС» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги. Справу призначено до розгляду порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін.
08.12.2025 ТОВ «ІМПУЛЬС» до суду надіслано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить зупинити дію податкової вимоги ГУ ДПС в Дніпропетровській області №0031516- 1305-0436 від 13.10.2025, згідно якої ТОВ "ІМПУЛЬС" (код ЄДРПОУ 33005613) повідомлено про наявність податкового боргу в сумі 440 735,28 грн. (з яких 238 413,55 грн. з податку на прибуток підприємств та 202 321,73 з податку на додану вартість) з вимогою терміново його сплатити, до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі № 160/33642/25.
Заява мотивована тим, що позивач не зможе в подальшому сплачувати поточні податкові зобов'язання, адже сплачені ним суми в першу чергу будуть зараховані в рахунок погашення податкового боргу згідно податкової вимоги №0031516-1305-04 36 від 13.10.2025, що в свою чергу може призвести до виникнення необґрунтованого податкового боргу за майбутні періоди. Отже, у разі вчинення контролюючим органом дій, направлених на погашення податкового боргу в примусовому порядку, до вирішення питання правомірності оскаржуваних рішень, подальше відновлення порушеного права у формі повернення ТОВ «ІМПУЛЬС» до початкового стану потребуватиме значних зусиль та втрат часу і бюджету.
Дослідивши подану позивачем заяву та доводи, наведені в ній, судом встановлено наступне.
Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано статтями 150, 151 Кодексу адміністративного судочинства України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті визначених законом заходів з метою створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Відповідно до вимог частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Вказані підстави для вжиття заходів забезпечення позову є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
За змістом частини другої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття забезпечення позову для заінтересованих осіб.
В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина шоста статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України).
Тобто, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування: або обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. А також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав, будуть значними.
При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
У межах цього судового провадження позивач оскаржує правомірність податкових повідомлень-рішень від 04.06.2025 №0310040705, від 04.06.2025 № 0310050705 та податкової вимоги №0031516-1305-0436 від 13.10.2025.
Водночас, позивачем не надано суду доказів на підтвердження того, що, зокрема, податкова вимога №0031516-1305-0436 від 13.10.2025 пред'явлена до примусового виконання та державним виконавцем вчиняються дії, спрямовані на її примусове виконання. Позивачем не надано до суду доказів того, що кошти в рахунок сплати зазначеного боргу будуть стягнуті негайно тощо.
Крім того, відповідно до пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо:
- сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення;
- контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу;
- контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі;
- рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі;
- рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.
Отже, оцінюючи обґрунтованість заяви позивача про забезпечення позову, суд зазначає, що позивачем не наведено доказів на підтвердження того, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення судового рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення треба буде докласти значних зусиль та витрат, а також, що є очевидними ознаки протиправності рішень чи дій відповідача. У матеріалах справи докази, що підтверджують необхідність застосування заходів забезпечення позову, також відсутні.
При цьому суд звертає увагу, що при розгляді заяви про забезпечення позову не вирішується питання про правомірність рішень, дій чи бездіяльності відповідача, що є предметом спору. Оцінка рішенням, діям чи бездіяльності відповідача буде надана під час розгляду справи по суті.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а тому заява позивача про забезпечення адміністративного позову залишається судом без задоволення.
Керуючись ст.ст. 150, 151, 153, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПУЛЬС» про забезпечення позову у справі №160/33642/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПУЛЬС» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Луніна