02 грудня 2025 року Справа № 160/13109/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіВрони О. В.
за участі: секретаря судового засіданняХижняк В.В.
представника позивача Постольник О.С.
представника відповідача Талалаєва О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування пункту наказу, визнання протиправним та скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якому просить:
визнати протиправним та скасувати пункт перший наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 19.02.2025 №337к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника відділення моніторингу та контролю ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП майора поліції ОСОБА_1 »;
визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 28.02.2025 №255 о/с «По особовому складу» про звільнення зі служби майора поліції ОСОБА_1 , начальника відділення моніторингу та контролю полку поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області;
поновити ОСОБА_1 у спеціальному званні майора поліції на посаді начальника відділення моніторингу та контролю полку поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області;
стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.03.2025;
допустити негайне виконання судового рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділення моніторингу та контролю полку поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області та стягнення середнього заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що відповідачем протиправно застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції, без належнного проведення службового розслідування.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі №160/13109/25 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
30.05.23025 від Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву.
Відповідач звертає увагу на те, що позивач звільнений зі служби відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» ( у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби).
Поняття «Службова дисципліна» включає у себе не лише обов'язок осби належним чином виконувати свої службові обов'язки, а і обов'язок дотримуватися положень чинного законодавства та Присяги.
Ухвалою суду від 04.08.2025 перейдено до розгляду справи №160/13109/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії, за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання. Підготовче засідання призначено на 09.09.2025 року о 10:30.
09.09.2025 від позивача надійшло клопотання про долучення до справи довідки №174 від 09.06.2025 про середню заробітну плату (середнє грошове забезпечення) майора поліції ОСОБА_1 за попередні два місяці роботи (січень та лютий 2025 року), що передували звільненню.
09.09.2025 судом збільшено підготовче провадження на 30 днів, та оголошено перерву у підготовчому засідання до 23 вересня 2025 року об 13:30 год.
15.09.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив. Позивач підтримує позовні вимоги та просить врахувати, наведену ним практику Верховного Суду у подібних правовідносинах.
18.09.2025 Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області надало заперечення на відповідь на відзив, в яких вважає доводи у відповіді на відзив необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню з підстав, наведених у запереченні.
23.09.2025 у зв'язку з повітряною тривогою судом відкладено підготовче засідання до 09 жовтня 2025 року об 10:30 год.
08.10.2025 від представника позивача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання через зайнятість представника 09.10.2025 в засіданні Господарського суду Дніпропетровської області, що підтверджується копією ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 02.10.2025.
09.10.2025 судом задоволено клопотання представника позивача та відкладено підготовче засідання до 04 листопада 2025 року об 09:45 год.
30.10.2025 позивачем подано заяву про виклик свідка.
04.11.2025 судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18 листопада 2025 року об 14:00 год.
18.11.2025 судом ухвалено задовольнити клопотання позивача про виклик свідка та оголошено перерву у судовому засіданні до 02 грудня 2025 року об 11:20 год.
02.12 .2025 в судовому засіданні заслухано свідка позивача та оголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, вислухавши учасників справи, допитавши свідка, суд встановив наступні обставини.
Позивач - ОСОБА_1 проходив службу у Головному управлінні Національної поліції в Дніпропетровській області на посаді начальника відділення моніторингу та контролю полку поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії».
06.01.2025 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області з Дніпропетровського управління ДВБ НП України (СЕД N 819 2025 від 06.01.2025 (153505)) надійшла інформація про те, що 30.12.2024 начальник відділення моніторингу та контролю ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНІІ в Дніпропетровській області майор поліції В. Грецький разом з невстановленою особою, перебуваючи за адресою: м. Дніпро, вул. Луговська, N255, шахрайським шляхом заволоділи грошовими коштами в сумі 19 000 гривень, що належали ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1
За вказаним фактом 01.01.2025 СД ВП N1 Дніпровського РУП N2 ГУНП внесено відомості до ЄРДР за N 120250047220000001 від 01.01.2025 за ч.1 ст. 190 КК України.
До керівництва Головного управління Національної поліції 15.01.2025 надійшла довідка заступника начальника управління - начальника відділу підтримки УГІ ГУНП підполковника поліції Михайленка В. «Про результати перевірки службової діяльності відділення моніторингу та контролю ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП в Дніпропетровській області».
З метою повної та всебічної перевірки відомостей, вказаних у листі Дніпропетровського управління ДВБ НП України та довідці заступника начальника управління- начальника відділу підтримки УГІ ГУНП підполковника поліції В. Михайленка, відповідно до вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України, ст. 70 Закону України «Про Національну поліцію» та Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 N893, на підставі наказу Головного управління Національної поліції від 21.01.2025 №159 призначено службове розслідування за відомостями, викладеними в довідці УГІ ГУНП «Про результати перевірки службової діяльності відділення моніторингу та контролю ППОП «КОРД» (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області» та листі Дніпропетровського управління ДВБ НП України, щодо можливого порушення службової дисципліни начальником відділення моніторингу та контролю ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП майором поліції ОСОБА_1 та неналежної організації роботи останнього окремими поліцейськими Головного управління Національної поліції.
Наказом Головного управління Національної поліції №288 від 04.02.2025 продовжено строк проведення службового розслідування на 15 календарних днів.
Висновком службового розслідування від 19.02.2025 пунктами 1-3 запропоновано:
Відомості про порушення службової дисципліни начальником відділення моніторингу та контролю ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП майором поліції ОСОБА_1 вважати такими, що знайшли своє об'єктивне підтвердження, а в діях останнього склад дисциплінарного проступку вважати встановленим.
Службове розслідування за відомостями, викладеними в довідці УГІ ГУНП «Про результати перевірки службової діяльності відділення моніторингу та контролю ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП в Дніпропетровській області» та листі Дніпропетровського управління ДВБ НП України, щодо можливого порушення службової дисципліни начальником відділення моніторингу та контролю ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП майором поліції ОСОБА_1 та неналежної організації роботи останнього окремими поліцейськими ГУНП, закінчити.
За порушення службової дисципліни, недотримання вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, пунктів 1, 9 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, статей 22, 38 Закону України «Про запобігання корупції», частини 2 статті 13, частини 1 статті 24 Закону України «Про захист персональних даних», абзацу 2 частини 5 статті 14, частини 1 статті 37 Закону України «Про дорожній рух», абзаців 2, 3, 6 пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року N 1179, підпунктів 8, 9 та 12 пункту 2 розділу ІІ Посадової інструкції від 13.09.2025 N 35/1160, пункту 5 розділу V, абзаців 1, 3 пункту 2 розділу ХІ Інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію у Національній поліції України, затвердженої наказом НП України від 26.01.2017 N 65, пункту 46, абзацу 1 пункту 101 Типової інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 N 736, абзацу 10 пункту 7 розділу ІІІ Положення про організацію службової підготовки працівників Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 26.01.2016 N 50, абзацу 2 підпункту «в» пункту 2.9 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 N1306, абзацу 3 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2003 N 848 «Про впорядкування використання легкових автомобілів бюджетними установами та організаціями», пунктів 1, 2 розділу III Порядку використання і зберігання транспортних засобів Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.09.2017 N757, що виразилося у не забезпеченні підготовки аналітичних та звітно інформаційних матеріалів для доповідей та виступів командира полку на нарадах полку, в органах державної влади, громадських організаціях, трудових колективах та засобах масової інформації, не здійсненні аналізу стану дотримання підрозділами в полку порядку реєстрації звернень народних депутатів та звернень громадян, не проведенні роботи щодо вивчення, узагальнення та впровадження передового досвіду в діяльність віллілення з метою покращення ефективності його роботи, не належному оформленні документів з грифом «Для службового користування», не забезпеченні належного зберігання документів з обмеженим доступом та захисту даних, які містяться в них, керуванні 04.01.2025 службовим автомобілем із встановленими на ньому номерними знаками, що не належить цьому транспортному засобу та використанні службового автомобіля у власних цілях, в інтересах сторонніх фізичних осіб, не проходженні щомісячного тестування у січні 2025 року за видами службової підготовки в «Інформаційному порталі Національної поліції України», а також у вчиненні дій, несумісних з вимогами, які пред"являються до професійних і моральних якостей поліцейського, недотриманні принципів діяльності поліції в умовах воєнного стану, тобто скоєнні проступку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на працівника поліції основним обов"язкам, дискредитує звання поліцейського, враховуючи характер проступку, обставини за яких він був вчинений, застосувати до начальника відділення моніторингу та контролю полку поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_1 (0050013) дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.
Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області прийнято 19.02.2025 наказ №337к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника відділення моніторингу та контролю ППОП «КОРД» (стрілейцький) ГУНП майора поліції ОСОБА_1 .
Відповідно до вказаного наказу за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, пунктів 1, 9 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, статей 22, 38 Закону України «Про запобігання корупції», частини 2 статті 13, частини 1 статті 24 Закону України «Про захист персональних даних», абзацу 2 частини 5 статті 14, частини 1 статті 37 Закону України «Про дорожній рух», абзаців 2, 3, 6 пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року N 1179, підпунктів 8, 9 та 12 пункту 2 розділу ІІ Посадової інструкції від 13.09.2025 N 35/1160, пункту 5 розділу V, абзаців 1, 3 пункту 2 розділу XI Інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію у Національній поліції України, затвердженої наказом НП України від 26.01.2017 N 65, пункту 46, абзацу 1 пункту 101 Типової інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 N 736, абзацу 10 пункту 7 розділу ІІІ Положення про організацію службової підготовки працівників Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 26.01.2016 N 50, абзацу 2 підпункту «в» пункту 2.9 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 N? 1306, абзацу 3 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2003 N 848 «Про впорядкування використання легкових автомобілів бюджетними установами та організаціями», пунктів 1, 2 розділу III Порядку використання і зберігання транспортних засобів Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.09.2017 N 757, що виразилося у не забезпеченні підготовки аналітичних та звітно-інформаційних матеріалів для доповідей та виступів командира полку на нарадах полку, в органах державної влади, громадських організаціях, трудових колективах та засобах масової інформації, не здійсненні аналізу стану дотримання підрозділами в полку порядку реєстрації звернень народних депутатів та звернень громадян, не проведенні роботи щодо вивчення, узагальнення та впровадження передового досвіду в діяльність відділення з метою покращення ефективності його роботи, не належному оформленні документів з грифом «Для службового користування», не забезпеченні належного зберігання документів з обмеженим доступом та захисту даних, які містяться в них, керуванні 04.01.2025 службовим автомобілем із встановленими на ньому номерними знаками, що не належить цьому транспортному засобу та використанні службового автомобіля у власних цілях, в інтересах сторонніх фізичних осіб, не проходженні щомісячного тестування у січні 2025 року за видами службової підготовки в «Інформаційному порталі Національної поліції України», а також · у вчиненні дій, несумісних з вимогами, які пред"являються до професійних і моральних якостей поліцейського, · недотриманні принципів діяльності поліції в умовах воєнного стану, тобто скоєнні проступку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на працівника поліції основним обов'язкам, · дискредитує звання поліцейського, враховуючи характер проступку, обставини за яких він був вчинений, застосовано до начальника відділення моніторингу та контролю полку поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП в Дніпропетровській області, майора поліції ОСОБА_1 (0050013) дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.
Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 28.02.2025 №255 о/с «По особовому складу» майор поліції ОСОБА_1 , начальника відділення моніторингу та контролю полку поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький), з 28.02.2025 звільнений зі служби в поліції.
Не погодившись з вказаними наказами, вважаючи їх протиправними, позивач звернувся з відповідним позовом за захистом своїх порушених прав і інтересів до суду.
Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначаються Законом України «Про Національну поліцію» від 02.11.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини першої статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень (ч. 1 ст. 59 Закону №580-VIII).
За приписами частини першої статті 60 Закону № 580-VIII, відносини, що виникають у зв'язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції.
Згідно з частиною першою статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Частиною першої та другої статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
За пунктом 7 частини 1 статті 3 Дисциплінарного статуту, керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов'язаний контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об'єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень
Частиною першою статті 11 Дисциплінарного статуту передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За статтею 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Частиною третьою статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до частин першої-четвертої статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Суд зазначає, що підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень є вчинення дій, що порушують службову дисципліну. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини працівника органів поліції, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого керівник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні порушника складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтувавши при цьому своє рішення у відповідному наказі.
Під час службового розслідування було встановлено, що 31.12.2024 ОСОБА_2 звернувся з письмовою заявою до ВП № 1 Дніпровського РУП № 2 ГУНП про те, що 30.12.2024 приблизно о 17.59 невстановлені особи шляхом зловживання довірою, отримали грошові кошти заявника у сумі 19000 грн., які останній передав добровільно. Дана подія зареєстрована до ЄО ВП № 1 Дніпровського РУП № 2 ГУНП від 31.12.2024 № 36371 та за вказаним фактом 01.01.2025 сектором дізнання цього ж відділення поліції, внесено відомості до ЄРДР за № 12025047220000001 від 01.01.2025 за ч. 1 ст. 190 КК України.
04.01.2025 в межах розслідування вказаного кримінального провадження поліцейськими ВП № 1 Дніпровського РУП № 2 встановлено особу, яка за прикметами схожа на особу, яка вчинила злочин. Вказаною особою виявився начальник відділення моніторингу та контролю ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП майор поліції ОСОБА_1 .
30.01.2025 надійшов рапорт від старшого оперуповноваженого ВП № 1 ДРУП № 2, про те, що в ході бесіди з потерпілим було встановлено, що невідомі особи, під час спілкування з потерпілим в день скоєння кримінального правопорушення, пересувались на автомобілі «Renault Duster» білого кольору з д.н.з. НОМЕР_1 . При перевірці вищевказаних номерних знаків встановлено, що вони не належать автомобілю марки Рено Дастер, а взагалі зняті з реєстрації та належали автомобілю Ауді А3 2016 року випуску білого кольору. 07.02.2025 прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра, надіслано запит до управління кадрового забезпечення в Дніпропетровській області, з метою отримання інформації стосовно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , чи проводилось відносно нього службове розслідування за фактом причетності до подій, які мали місце 30.12.2024 відносно ОСОБА_2 в рамках даного кримінального провадження.
Управлінням головної інспекції ГУНП в Дніпропетровській області було повідомлено, про те, що дисциплінарною комісією Головного управління на підставі наказу ГУНП від 21.01.2025 № 159 проведено службове розслідування за відомостями викладеними в довідці УГІ ГУНП, щодо можливого порушення службової дисципліни ОСОБА_1 та неналежної організаційної роботи та до останнього застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Службовим розслідуванням також було встановлено, що наказом ГУНП від 14.10.2024 № 2144 за начальником відділення моніторингу та контролю ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП майором поліції Грецьким В.О. закріплений службовий автомобіль « Renault Duster», н.з. НОМЕР_2 (на синьому фоні).
Факт постійного використання майором поліції Грецьким В.О. службового автомобіля «Renault Duster», н.з. НОМЕР_2 , підтверджується також поясненнями інспектора відділення моніторингу та контролю ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції Лапіна О.А. та старшого інспектора відділення моніторингу та контролю ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції Пушкаренка О.В.
Згідно записів у дорожньому листі № 1/10219 службовий автомобіль «Renault Duster», н.з. НОМЕР_2 , експлуатувався майором поліції ОСОБА_1 30.12.2024 з 08.00 до 20.00 год. (пробіг за зміну 68 км).
Згідно записів у дорожньому листі № 1/509 службовий автомобіль « Renault Duster», н.з. НОМЕР_2 , експлуатувався майором поліції ОСОБА_1 04.01.2024 з 08.00 до 20.00 год. (пробіг за зміну 82 км), 09.01.2024 з 08.00 до 20.00 год. (пробіг за зміну 82 км).
Під час проведення службового розслідування на запит дисциплінарної комісії (вих. СЕД № 8836-2025 від 06.02.2025) щодо надання інформації з камер системи відеоспостереження «Безпечне місто» м. Дніпро: К-73.2Н за період 04.01.2025 з 11:53:00 по 11:55:00 та 09.01.2025 з 13:46:00 по 13:47:00, отримано інформацію з УІАП ГУНП (вих. СЕД № 10877-2025 від 14.02.2025) про розпізнані номерні знаки автомобілів за вказаний проміжок часу.
Згідно наданої інформації, 04.01.2025 об 11 год. 53 хв. 49 с. на перехресті просп. Дмитра Яворницького - вул. Степана Бандери зафіксовано рух легкового автомобіля марки «Renault Duster» білого кольору з н.з. НОМЕР_1 . 09.01.2025 об 13 год. 46 хв. 41 с. на перехресті просп. Дмитра Яворницького вул. Степана Бандери зафіксовано рух легкового автомобіля марки «Renault Duster» білого кольору з н.з. НОМЕР_2 (на синьому фоні).
Під час проведення службового розслідування було проведено порівняльний аналіз фотозображень автомобілів марки « Renault Duster» білого кольору з н.з. НОМЕР_1 та н.з. НОМЕР_2 (на синьому фоні) та особи водія, отриманих з архіву камер відеоспостереження системи «Безпечне місто» м. Дніпро, за деякими прикметами які повторюються, а саме: 1. Диск автомобільного колеса; 2. Наліпка сонцезахисної панелі салону автомобіля; 3. Куртка водія чорного кольору; 4. Борода водія; 5. Кофта водія синього кольору. Таким чином, під час проведення службового розслідування порівняльним аналізом за прикметами, було встановлено, що водії обох автомобілів одна й та ж особа, а автомобілі марки « Renault Duster» білого кольору з н.з. НОМЕР_1 та н.з. НОМЕР_2 (на синьому фоні) один і той же автомобіль перегляду фотозображень № 11939-2025 від 19.02.2025).
Отже, під час проведення службового розслідування встановлено, що 04.01.2025 ОСОБА_1 використовував службовий автомобіль « Renault Duster», н.з. НОМЕР_2 , у власних цілях, в інтересах сторонніх фізичних осіб.
Суд зазначає, що частиною 1 статті 26 Дисциплінарного статуту визначено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
За частиною 1 статті 29 Дисциплінарного статуту, у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею .
Відповідно до частини 2 статті 29 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.
Зі змісту статті 29 Дисциплінарного статуту слідує, що її положення застосовуються у сукупності з іншими нормами, які визначають загальні критерії та підходи до застосування дисциплінарної відповідальності, а саме з урахуванням положень статі 19 цього статуту, яка регламентує порядок застосування дисциплінарних стягнень.
Оскільки за Дисциплінарним статутом підставою притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, частиною восьмою статті 19 статуту визначено, що під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Водночас застосування ч. 2 ст. 29 Дисциплінарного статуту виключно у поєднанні зі статтею 13, якою визначено перелік видів дисциплінарних стягнень та послідовність їх застосування, виключало б з процедури визначення виду стягнення такого визначального елементу як оцінка характеру самого проступку внаслідок однакового підходу до оцінки різних за ступенем тяжкості проступків та, відповідно, результату обрання виду відповідальності виключно в порядку послідовності.
За правовими висновками Верховного Суду у справах № 420/14443/22, № 260/5566/22, №420/11778/22 положення частин першої, другої статті 29 Дисциплінарного статуту, Верховний Суд дійшов висновку, що вказаною нормою встановлено правило, відповідно до якого за вчинення поліцейським кожного наступного дисциплінарного проступку неможливо застосувати таке саме або менш суворе дисциплінарне стягнення, якщо це прямо не передбачено цією нормою. Іншими словами, згадана норма визначає, що дисциплінарне стягнення накладається в порядку зростання, а не застосовується послідовно. З наведеного слідує, що повноваження керівника щодо обрання одного з видів дисциплінарного стягнення у період дії воєнного стану залишаються дискреційними, але з урахуванням особливості його застосування, визначеного у статті 29 Дисциплінарного статуту, зокрема, з дотриманням порядку зростання.
З врахуванням наведеного, доводи ОСОБА_1 щодо неспівмірно застосованого дисциплінарного стягнення є безпідставними.
Щодо доводів позивача, що він не отримував запрошення для надання пояснень під час проведення службового розслідування, чим не було забезпечено його право на захист та надання пояснень, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень статті 27 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов'язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення.
У разі відсутності поліцейського на службі уповноважена особа зобов'язана викликати його для надання пояснень.
Виклик здійснюється шляхом його безпосереднього вручення поліцейському або надсилання поштовим зв'язком чи з використанням електронної комунікації.
За наявної можливості надсилання виклику поштовим зв'язком здійснюється рекомендованим листом на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі.
Виклик надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше однієї доби для прибуття за вказаною у виклику адресою.
Якщо поліцейський, викликаний уповноваженою особою у визначеному цією статтею порядку, не з'явився та не повідомив про наявність поважних причин свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень, про що уповноваженою особою складається акт.
На виконання вищевказаних вимог законодавства дисциплінарною комісією отримано в ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП в Дніпропетровській області інформацію про наявну в особовій справі ОСОБА_1 адреси місця зареєстрованого проживання та проживання останнього (довідка ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП в Дніпропетровській області від 30.01.2025 СЕД № 6820-2025, копія якої наявна в матеріалах службового розслідування).
Дисциплінарною комісією на адресу зареєстрованого місця проживання та проживання останнього відповідно до вищезазначеної довідки, рекомендованими листами вих. СЕД № 5753 від 10.02.2025 та № 5754 від 10.02.2025 були надіслані письмові повідомлення про необхідність прибуття для надання пояснень, які додані до матеріалів службового розслідування.
Крім того, 13.02.2025 майору поліції ОСОБА_1 було надіслано у мессенджері «Whatsapp» на номер телефону НОМЕР_3 фотокопію виклику (вих. СЕД № 5753 від 10.02.2025) про, що доведено у судовому засіданні свідком ОСОБА_4 .
Позивач у визначену йому у повідомленнях дату -14.02.2025 за вказаною адресою не прибув, пр причини неявки не повідомив.
Процедура проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначена Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893 (далі - Порядок № 893).
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку № 893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
За приписами пункту 4 розділу V Порядку № 893 службове розслідування має встановити:
- наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування;
- наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій;
- ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок;
- обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього;
- відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;
- вид і розмір заподіяної шкоди;
- причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються (пункт 2 розділу ІV Порядку № 893).
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень (пункт 3 розділу ІV Порядку № 893)
Відповідно до пункту 13 розділу V Порядку № 893 поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування.
Пунктами 2-5 розділу VІ Порядку № 893 установлено, що підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
У вступній частині висновку службового розслідування викладаються такі відомості:
- дата і місце складання висновку службового розслідування, прізвище та ініціали, посада і місце служби (роботи) голови (заступника голови) та членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування;
- підстава для проведення службового розслідування;
- форма розгляду справи дисциплінарною комісією (відкрите засідання чи письмове провадження).
В описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування:
- обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим;
- посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних"), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;
- пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення;
- пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи;
- пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи;
- документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку;
- обставини, що обтяжують або пом'якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України;
- причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.
У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються:
- висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено.
У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування;
- вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку;
- відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством;
- запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.
Поряд з цим, підпунктом 2 пункту 3 розділу ІІІ Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затверджене наказом МВС України від 07 листопада 2018 року № 893 (далі - Положення № 893) установлено, що член дисциплінарної комісії для з'ясування питань, пов'язаних зі службовим розслідуванням, із дотриманням чинного законодавства України відвідує органи, підрозділи, установи поліції або за погодженням з адміністрацією інші органи державної влади та місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації незалежно від форм власності, отримує від їх працівників письмові або усні пояснення, документи та матеріали, що стосуються предмета службового розслідування.
У разі відмови поліцейського, щодо якого проводиться службове розслідування, надати пояснення факт відмови фіксує шляхом складання акта, що підписують члени дисциплінарної комісії, присутні під час відмови, та особи, присутні під час відмови (підпункт 10 пункту 3 розділу ІІІ Положення № 893).
Відповідно до вимог статті 27 Дисциплінарного статуту, було зафіксовано факт неприбуття ОСОБА_1 для надання пояснень у відповідному акті, копія якого наявна в матеріалах службового розслідування.
Крім того, станом на дату затвердження висновку службового розслідування, від позивача пояснення не надходили.
Суд зауважує, що відповідно до частини п'ятої статті 15 Дисциплінарного статуту кожна посадова особа поліції відповідно до своїх повноважень зобов'язана сприяти проведенню службового розслідування.
Враховуючи встановлені судом обставини , суд дійшов висновку, що відповідачем були дотримані вимоги щодо проведення службового розслідування та не допущені порушення щодо порядку його проведення, а тому позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування пункту першого наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 19.02.2025 №337к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника відділення моніторингу та контролю ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП майора поліції ОСОБА_1 » і визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 28.02.2025 №255 о/с «По особовому складу» про звільнення зі служби майора поліції ОСОБА_1 , начальника відділення моніторингу та контролю полку поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії», не підлягають задоволенню.
Посилання позивача на те, що він не проходив щомісячне тестування у січні 2025 року за видами службової підготовки в «Інформаційному порталі Національної поліції України», так як з 07 січня 2025 року був тимчасово непрацездатним, а також був відсторонений від виконання службових обов'язків, не приймаються судом.
Положенням про організацію службової підготовки працівників Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 26.01.2016 № 50, та наказом ГУНП від 10.01.2025 № 91 «Про організацію навчання особового складу ГУНП в Дніпропетровській області зі службової підготовки у 2025 навчальному році» передбачено, що поліцейські зобов'язані самостійно опановувати розміщену на Освітньому порталі навчальну тематику за видами службової підготовки та щомісячно проходити тестування в ньому для визначення власного рівня службової підготовленості та виключень з цього немає.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Оскільки судом відмовлено в частині позовних вимог про скасування наказу про звільнення позивача, похідні вимоги позивача щодо поновлення його на посаді і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу також не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Згідно ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на встановлені обставини справи, наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної заяви.
Оскільки у позовних вимогах відмовлено, судом не здійснюється розподіл судових витрат.
Керуючись ст. ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування пункту наказу, визнання протиправним та скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії -відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 10.12.2025.
Суддя О.В. Врона