12 грудня 2025 року ЛуцькСправа № 140/9986/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Ксензюка А.Я.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд із позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - В/ч НОМЕР_1 , відповідач) про визнання протиправною бездіяльності щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з січня 2016 року по день фактичної виплати 24.06.2025; зобов'язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з січня 2016 року по день фактичної виплати 24.06.2025.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що проходив військову службу в органах Державної прикордонної служби України. Згідно з витягом з наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону ДПС України від 26.08.2024 №874-ОС ОСОБА_1 припинено (розірвано) контракт, звільнено з військової служби згідно з підпунктом «д» (у зв'язку із звільненням з полону) пунктом 3 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» в запас. Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону ДПС України від 29.08.2024 № 885-ОС ОСОБА_2 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 29.08.2024.
Вказує, що на постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2025 у справі №140/13774/24 відповідачем було виплачено заборгованість з індексації грошового забезпечення на суму 171 278,19 грн., що підтверджується випискою по надходженнях по картці рахунку АТ КБ «Приватбанк».
Позивач вважає, що під час виплати заборгованості індексації грошового забезпечення відповідачем не нараховано та не виплачено компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з січня 2016 року по день її фактичної виплати 24.06.2025.
У зв'язку з наведеним просить визнати бездіяльність відповідача протиправною та позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 08.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.25).
У відзиві на позовну заяву представник відповідача проти вимог, викладених у позовній заяві, заперечив та просив у задоволенні позову відмовити повністю (а.с.29-47).
В обґрунтування своєї позиції вказав, що відповідно до наявних облікових даних, ОСОБА_1 в період 07.03.1999 по 14.06.2023 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 ( НОМЕР_3 прикордонному загону) та був зарахований до списків особового складу та на всі види забезпечення.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2025 у справі №140/13774/24 апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10.01.2025 - задоволено частково. З метою добровільного виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2025 у справі № 140/13774/24 військовою частиною НОМЕР_1 , 27.05.2025 нараховано індексацію грошового забезпечення та 28.05.2025 у зв'язку з відсутністю реквізитів позивача здійснено перерахунок коштів на депонентський рахунок в загальній сумі 171 278,19, що підтверджується платіжною інструкцією від 27.05.2025 №5279.
Вказує, що 19.06.2025 на адресу військової частини НОМЕР_1 надійшла заява ОСОБА_1 , в якій зазначені реквізити для виплати коштів позивачу по справі № 140/13774/24. 23.06.2025 здійснено перерахунок індексації грошового забезпечення згідно у справі №140/13774/24 та 24.06.2025 виплачено ОСОБА_1 відповідні кошти.
Представник відповідача зазначив, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші. Наведене дає підстави для висновку, що дія зазначеного Закону поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності й господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), і стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України та які (відповідні доходи) не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата).
Підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов: 1) нарахування громадянину належних йому доходів (заробітної плати, пенсії, соціальних виплат, стипендії); 2) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); 3) затримка виплати доходів один і більше календарних місяців; 4) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги 5) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата). Пунктом 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 (далі - Порядок № 159) передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001.
Відповідно до абзацу 1 пункту 4 Порядку № 159, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Згідно з пп. 2 пункту 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2023 № 1078 (далі - Порядок № 1078) виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Закон № 2050-ІІІ та Порядок № 159 за своїм змістом розділяють категорії доходів, а саме доходи, які мають разовий і постійний характер. Відповідно, вважає, що в даному випадку доходи, отримані позивачем на підставі рішення суду від 10.01.2025 та постанови суду від 03.04.2025 у справі № 140/13774/24, необхідно оцінювати як доходи, які мають разовий характер з огляду на наступне.
Відповідно, індексація грошового забезпечення не є постійною виплатою, а залежить від величини індексу споживчих цін та підвищення посадових окладів (тарифних розрядів). Аналогічна правова позиція викладена у постанові Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.08.2018 у справі № 820/285/18. Виходячи з системного аналізу вищезазначених нормативно-правових актів, індексація грошового забезпечення не має постійного характеру, відповідно, не є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, що узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 01.03.2018 у справі № 761/17387/17, від 19.06.2018 у справі № 825/1138/17, тому позов є безпідставним, у зв'язку з чим просив у його задоволенні відмовити.
Інших заяви по суті справи до суду не надходили.
Згідно із частиною шостою статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 перебував на військовій службі та грошовому забезпеченні у В/ч НОМЕР_1 та наказом начальника начальника НОМЕР_2 прикордонного загону ДПС України від 26.08.2024 №874-ОС було припинено (розірвано) контракт, звільнено позивача з військової служби згідно з підпунктом «д» (у зв'язку із звільненням з полону) пунктом 3 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» в запас. Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону ДПС України від 29.08.2024 № 885-ОС виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 29.08.2024 (а.с.8-9).
Як слідує з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 10.01.2025 у справі №140/13774/24, позовну заяву було задоволено частково, зокрема: визнано протиправними дії НОМЕР_3 прикордонного загону ДПС України (Військової частини НОМЕР_1 ) щодо нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період із 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із урахуванням іншого ніж січень 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця); зобов'язано НОМЕР_3 прикордонний загін ДПС України (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період із 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із урахуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) та виплатити з відрахуванням виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб; визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_3 прикордонного загону ДПС України (військова частина НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 включно у розмірі 2 704,18 грн на місяць із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб; зобов'язано НОМЕР_3 прикордонний загін ДПС України (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 включно у розмірі 2 704,18 грн на місяць з урахуванням виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб; визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_4 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації-різниці за період 01.01.2024 по 29.08.2024 включно у розмірі 2 704,18 грн на місяць із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб; зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_4 ) здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 29.08.2024 включно у розмірі 2 704,18 грн на місяць з урахуванням виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2025 у справі №140/13774/24 апеляційні скарги НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України та Військової частини НОМЕР_4 задовольнити частково, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10.01.2025 у справі №140/13774/24 скасовано та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено частково, зокрема: визнано протиправними дії НОМЕР_3 прикордонного загону ДПС України (Військової частини НОМЕР_1 ) щодо нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період із 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно із урахуванням іншого ніж січень 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця); зобов'язано НОМЕР_3 прикордонний загін ДПС України (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період із 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно із урахуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) та виплатити з відрахуванням виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб; визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_3 прикордонного загону ДПС України (військова частина НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації-різниці за період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року включно у розмірі 1758,97 грн на місяць із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб; зобов'язано НОМЕР_3 прикордонний загін ДПС України (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року включно у розмірі 1 758,97 грн на місяць з урахуванням виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб; визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_4 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період 01.01.2024 року по 29.08.2024 року із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб; зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_4 ) здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2024 року по 29.08.2024 року включно з урахуванням виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
На виконання судового рішення В/ч НОМЕР_1 24.06.2025 здійснено виплату грошового забезпечення на загальну суму 171 278,19 грн, що підтверджується випискою по надходженнях по картці/рахунку АТ «Приватбанк» (а.с.7).
Разом з тим, під час виплати заборгованості індексації грошового забезпечення відповідачем не нараховано та не виплачено компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати із січня 2016 року по день її фактичної виплати 24.06.2025.
Позивач вважає, що має право на виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з несвоєчасною виплатою індексації грошового забезпечення, у зв'язку з чим звернувся з цим позовом до суду. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами спору, суд враховує такі нормативно-правові акти.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Як визначено пунктом 2 статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (далі - Закон №2011-ХІІ), до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (пункт 3 статті 9 Закону №2011-ХІІ).
З матеріалів справи вбачається, що під час проходження військової служби позивачу здійснювалось нарахування та виплата індексації грошового забезпечення у неналежному розмірі, та при виключенні позивача із списків особового складу відповідачем не здійснено з ним повного розрахунку при звільненні.
Зокрема, лише 24.06.2025 на виконання Постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2025 у справі №140/13774/24 позивачу виплачено заборгованість з індексації грошового забезпечення за період з відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 у розмірі 171 278,19 грн, що підтверджується випискою по надходженням по картці/рахунку АТ КБ «Приватбанк» (а.с.7).
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України Про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати №2050-III (далі Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі Порядок №159).
Згідно з статтями 1, 2 Закону №2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Стаття 2 Закону № 2050-ІІІ визначає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі № 2050-ІІІ слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Відповідно до статті 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Згідно зі статтею 4 Закону № 2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Аналогічного змісту норми містяться у Порядку №159, відповідно до якого компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року. Компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру.
Аналіз наведених положень дає підстави вважати, що основною умовою для виплати громадянину, передбаченої статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком №159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів, що не мають разового характеру, зокрема заробітної плати (грошового забезпечення). У зв'язку з цим, виплата компенсації проводиться незалежно від порядку і підстав нарахування грошового доходу: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема у постановах від 14.04.2021 у справі №465/322/17, від 21.09.2022 у справі №816/1627/18.
Системний аналіз даних положень дає змогу дійти висновку, що основними умовами для виплати суми компенсації є: порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів та виплата нарахованих доходів. При цьому, виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 16.05.2019 у справі № 134/89/16-а, від 10.02.2020 у справі № 134/87/16-а.
З матеріалів справи вбачається, що індексація грошового забезпечення відповідачем виплачена позивачу 24.06.2025 на виконання Постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2025 у справі №140/13774/24 (а.с.7).
Разом з тим, відповідач у порушення вищезазначених норм права при несвоєчасній виплаті позивачу сум індексації грошового забезпечення не нарахував та не виплатив йому компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за весь час такої затримки.
Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Використане у ст. 3 Закону № 2050-ІІІ та п. 4 Порядку формулювання, що компенсація обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Отже, основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст. 46 Закону №1058-ІV, cт. 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком, компенсації є порушення встановлених строків витати нарахованих доходів. Водночас компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень cт. 1- 3 Закону № 2050-III, окремих положень Порядку дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але невиплачені.
Ураховуючи періоди, за які індексації грошового забезпечення, мала бути виплачена позивачу, та час її фактичної виплати, суд дійшов висновку про те, що відповідач порушив строки виплати позивачу вказаної виплати.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач заборгованість з індексації грошового забезпечення виплатив позивачу 24.06.2025.
Таким чином, відповідач, одночасно із виплатою суми заборгованості мав обов'язок виплатити позивачу суму компенсації втрати частини доходів за період з січня 2016 року по день фактичної виплати 24.06.2025, однак не виконав його.
Оскільки індексація грошового забезпечення, належить до доходу, який позивач одержує на території України і який не має разового характеру, та враховуючи те, що відповідач здійснив її виплату з порушенням строків, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на виплату йому компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків виплати сум індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати, починаючи з 01.01.2016 (як про це просить позивач, що підтверджено Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2025 у справі №140/13774/24) по день фактичної виплати 24.06.2025 відповідно до Закону №2050-ІІІ та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів її виплати, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2001 №159.
Відтак, враховуючи встановлені обставини справи, вищевикладені норми чинного законодавства та правові позиції Верховного Суду, з метою повного та ефективного захисту порушеного права позивача позов належить задовольнити та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків виплати сум індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати, починаючи з 01.01.2016 по день фактичної виплати 24.06.2025.
Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат пов'язаних із розглядом справи, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за період з 01.01.2016 по день її фактичної виплати 24.06.2025.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 01.01.2016 по день фактичної виплати 24.06.2025.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ).
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ).
Суддя А.Я. Ксензюк