про відмову у задоволенні клопотання про призначення судової економічної експертизи
11 грудня 2025 року ЛуцькСправа № 140/10672/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Андрусенко О. О.,
при секретарі судового засідання Купалової Т. В.,
за участю представника позивача Лилика В. В.,
представника відповідача Карпюк Л. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника позивача про призначення експертизи в адміністративній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та податкових вимог,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.03.2025 № 0083982407 на суму 340,00 грн, від 11.03.2025 № 0083922407 на суму 23 539,18 грн, від 11.03.2025 № 0083902407 на суму 282 470,31 грн, від 11.03.2025 № 0083912407 на суму 680,00 грн, від 11.03.2025 № 0083972407 на суму 1020 грн, від 11.03.2025 № 0083942407 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 68 801,04 грн; вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 11.03.2025 № Ф-0083932407 на суму 137 602,08 грн, податкової вимоги від 16.05.2025 № 004943-1303-0320 на суму 346 421,42 грн, вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 12.05.2025 № Ф-5369-0320 на суму 200 205,06 грн.
Ухвалою суду від 06.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначено у даній справі підготовче засідання на 11:00 12.11.2025.
У підготовчому засіданні оголошувались перерви до 11:00 24.11.2025, до 14:30 11.12.2025.
24.11.2025 представником позивача подано клопотання про призначення експертизи. Дана заява обґрунтована тим, що, встановлення документальної обґрунтованості заявлених позивачем у податкових деклараціях за 2018-2019 рр. витрат є ключовим для вирішення спору, оскільки у разі підтвердження правомірності такого декларування спростовуються висновки відповідача про нібито завищення витрат та заниження доходу, які стали підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Водночас, для дослідження податкових декларацій, облікової документації та первинних документів необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право та не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування, оскільки жодна зі сторін не надала експертного висновку з цих питань. У свою чергу, на вирішення судової економічної експертизи слід поставити такі питання:
Чи відповідають визначені та задекларовані ФОП ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) витрати за період 2018-2019 рр. згідно з податковими деклараціями за 2018-2019 рр. (які містяться в матеріалах справи) наданим первинним документам та вимогам Податкового кодексу України?
02.12.2025 від представника відповідача надійшло заперечення на клопотання позивача про призначення експертизи, яке обґрунтовано тим, що таке призначення суперечить вимогам пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України), який виключає можливість подання нових доказів у суді, якщо платник не виконав свого обов'язку надати їх під час перевірки. Представник ГУ ДПС у Волинській області зазначає, що позивач був належним чином повідомлений про проведення контрольних заходів, а всі листи направлялися за його податковою адресою. Крім того, позивач самостійно надавав пояснення у 2023 році та повідомляв про готовність надати документи, однак жодних первинних документів так і не подав; відповідні документи відсутні й у матеріалах справи.
У підготовчому засіданні представник позивача підтримав заяву про призначення судової економічної експертизи.
У свою чергу, представник відповідача заперечив проти призначення експертизи.
Розглянувши дане клопотання, заслухавши думку учасників справи, суд дійшов висновку, що в задоволенні клопотання про призначення експертизи у справі необхідно відмовити з таких мотивів та підстав.
Згідно із пунктом 8 частини другої статті 180 Кодексу адміністративного судочинства України(далі -КАС України) у підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи.
Відповідно до частини першої статті 102 КАС України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.
За приписами частин третьої - п'ятої статті 102 КАС України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їх думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Як передбачено частинами першою, третьою, п'ятою статті 103 КАС України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій (яким) доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об'єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі). В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Відповідно до підпункту 1.2.3 пункту 1.2 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.10.98 № 53/5 (далі -Інструкція№ 53/5) одним із видів експертизи є економічна: бухгалтерського та податкового обліку; фінансово-господарської діяльності; фінансово-кредитних операцій.
Підпунктом 3.3 пункту 3 Інструкції №53/5 передбачено, що у документі про призначення експертизи (залучення експерта) зазначаються такі дані: місце й дата винесення постанови чи ухвали; посада, звання та прізвище особи, що призначила експертизу (залучила експерта); назва суду; назва справи та її номер; обставини справи, які мають значення для проведення експертизи; підстави для призначення експертизи; прізвище експерта або назва експертної установи, експертам якої доручається проведення експертизи; питання, які виносяться на вирішення експертові; перелік об'єктів, що підлягають дослідженню (у тому числі порівняльних зразків та інших матеріалів, направлених експертові, або посилання на такі переліки, що містяться в матеріалах справи); інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Відповідно до розділу ІІІ “Економічна експертиза» Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5, основними завданнями експертизи документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності є визначення: документальної обґрунтованості розміру нестачі або надлишків товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів, періоду і місця їх утворення; документальної обґрунтованості оформлення операцій з одержання, зберігання, виготовлення, реалізації товарно-матеріальних цінностей, у тому числі грошових, основних засобів, надання послуг; документальної обґрунтованості відображення в обліку грошових коштів, цінних паперів; документальної обґрунтованості відображення в обліку операцій з нарахування та виплати заробітної плати, інших виплат; відповідності нормативно-правовим актам відображення в податковому обліку доходів та витрат за фінансово-господарськими операціями, що підлягають оподаткуванню податком на прибуток; відповідності нормативно-правовим актам відображення в податковому обліку податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість.
У вказаному розділі наводиться орієнтовний перелік вирішуваних питань, що можуть бути поставлені при проведенні економічної експертизи.
Частиною другою статті 101 КАС України установлено, що предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Ураховуючи наведене правове регулювання, суд зазначає, що призначення експертизи у справі є правом суду, а не обов'язком. Судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Необхідність призначення експертизи у судочинстві визначена тим, що в процесі здійснення правосуддя в суду виникає потреба встановлення таких фактів і обставин, які виходять за межі юридичних професійних знань судді і потребують спеціальних досліджень. Тобто, право на проведення експертизи є засобом створити для сторони можливість довести в змагальному процесі переконливість своїх доводів.
Суд зауважує, що обов'язковою передумовою призначення в адміністративному процесі судової експертизи є необхідність з'ясування судом тих обставин, які потребують спеціальних знань, та в силу їх специфічного характеру не можуть бути з'ясовані судом на основі положень чинного законодавства, що може вплинути на правильне вирішення адміністративного спору по суті.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно, розсудливо (пункти 1, 3, 5, 6 частини другої цієї ж статті).
Перевірка рішення відповідача на відповідність зазначеним вище критеріям є суто правовим питанням, відтак не вимагає наявності інших спеціальних знань для правильного вирішення спору.
Зазначене узгоджується з висновком, викладеним Верховним Судом у постанові від 29.07.2024 у справі №160/9289/20.
Відповідно до частин першої, четвертої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно із частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За приписами частин першої, другої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Суд зазначає, що предметом доказування у цій справі, зокрема, є правомірність висновків контролюючого органу, викладених в акті перевірки, та оскільки такі мотивовані саме відсутністю первинних документів, суд повинен першочергово надати оцінку факту ненадання платником документів контролюючому органу та правомірність висновків контролюючого органу, з огляду на положення пункту 44.6 статті 44 ПК України.
Так, матеріалами справи підтверджується, що 22.12.2023 ГУ ДПС у Волинській області отримано лист від ФОП ОСОБА_1 за вх. №33014/6/55, яким платник повідомив контролюючий орган, що у зв'язку із терміном давності документи на витрати відсутні в наявності, до підготовки яких потрібен час; по знаходженню та відновленню документів буде подана декларація та сплачено податки.
У розглядуваній справі при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки, періодом, що підлягав перевірці - є період з 01.01.2018 по 01.08.2019.
Водночас представник позивача, після заявленого клопотання про призначення експертизи, 11.12.2025 долучив до позову копії первинних документів за період 2018-2019 рр.
Разом з тим суду не надано жодних доказів, які б підтверджували, що обставини, з приводу яких між сторонами виник спір, не можуть бути встановлені без проведення судової експертизи. Особою, що заявила відповідне клопотання не наведено обґрунтування, яким чином висновок експерта спростує або підтвердить обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд звертає увагу, що у поданому представником позивача клопотанні відсутні належні та достатні обґрунтування щодо необхідності призначення судової експертизи, неможливості розгляду справи без її проведення, відсутності компетенції суду самостійно дослідити та оцінити надані сторонами докази.
З поданого клопотання судом встановлено, що питання, які позивач хоче з'ясувати шляхом проведення судової економічної експертизи (щодо підтвердження документально висновків акту перевірки) стосуються наявності та повноти відомостей первинних документів господарської діяльності позивача у період, який підлягав перевірці, тобто фактично мають суто інформаційний характер щодо цифрових значень у акті перевірки, первинних та інших документах господарської діяльності. При цьому, суд зважає на те, що запропоновані представником позивача питання до експерта має вирішувати суд при розгляді справи, оцінюючи фактичні обставини справи та приписи законодавства, з урахуванням чинної редакції на час виникнення спірних правовідносин.
Суд також звертає увагу на те, що поданий на дослідження пакет документів містить неповний обсяг даних, у зв'язку з чим проведення економічної експертизи є неможливим, а встановлення правильності здійснених контролюючим органом донарахувань - виключеним.
Водночас, призначення необґрунтованої експертизи призводить до невиправданого затягування судового процесу, що є неприпустимим.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, проголошуючи право на справедливий суд, указала його складовою розгляд справи упродовж розумного строку. Реалізація цього елемента права на справедливий суд знайшла своє відображення у приписах статті 2 КАС України щодо завдань та основних засад адміністративного судочинства, яка, визначаючи завдання адміністративного судочинства, передбачила необхідність своєчасного вирішення судом спорів.
Таким чином, оскільки представником позивача не доведена доцільність та необхідність у проведенні судової економічної експертизи, суд доходить висновку про необґрунтованість поданого клопотання, у зв'язку із чим, відсутні підстави для призначення економічної експертизи.
Керуючись статтями 102, 103, 248 КАС України, суд
У задоволенні клопотання представника позивача про призначення судової економічної експертизи відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
Суддя О. О. Андрусенко
Повний текст ухвали складено 12.12.2025.