12 грудня 2025 року ЛуцькСправа № 140/6223/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - ВЧ НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач ОСОБА_1 в період з 02.03.2022 по 21.09.2024 проходив військову службу по мобілізації та перебував на грошовому забезпеченні у ВЧ НОМЕР_1 .
На виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 у справі №140/11881/24 позивачу 24.04.2024 було виплачене грошове забезпечення в розмірі 2945,72 грн.
Проте, внаслідок проведеного перерахунку відповідач зменшив відсоткові розміри премії позивача, а саме: з 262% до 122 % в розрахунковий період з 01.04.2022 по 30.04.2022; з 254% по 126% в розрахунковий період з 01.05.2022 по 30.06.2022; з 257% по 120% в розрахунковий період з 01.07.2022 по 31.07.2022; з 252% по 132% в розрахунковий період з 01.08.2022 по 31.08.2022; з 250% по 126% в розрахунковий період з 01.09.2022 по 31.12.2022; з 250% по 110% в розрахунковий період з 01.09.2022 по 31.12.2022; з 500% по 200% в розрахунковий період з 01.01.2023 по 31.01.2023; із 500% до 285% в розрахунковий період з 01.03.2023 по 19.05.2023.
Такі дії відповідача позивач вважає протиправними, оскільки при проходженні служби він отримував грошове забезпечення з визначенням премії в розмірах 262%, 254%, 257%, 252%, 250% та 500% від посадового окладу (за відповідний місяць), тому підстави для встановлення інших відсотків премії при виконанні рішення суду у справі №140/11881/24 у відповідача відсутні, а зменшення відсотку премії свідчить про штучний характер такого зниження, що порушує принцип призначення преміювання та виплати премії саме за ті умови і результати роботи, що були враховані під час їх виплати працівнику (перегляд оцінки виконаної роботи).
Позивач просить визнати протиправними дії ВЧ НОМЕР_1 щодо зменшення відсоткового розміру премії під час перерахунку, на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 у справі №140/11881/24, грошового забезпечення за період з 02.03.2022 по 19.05.2023, та зобов'язати відповідача провести, враховуючи рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 у справі №140/11881/24, перерахунок складових грошового забезпечення за період з 02.03.2022 по 19.05.2023, в тому числі премії, у належних відсоткових розмірах, установлених до проведення перерахунку грошового забезпечення на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 у справі № 140/11881/24, тобто у відсотках, встановлених на момент проходження позивачем військової служби, та виплатити недоотримані суми грошового забезпечення, зокрема, посадового окладу, окладу за військовим званням, вислуги років, надбавки за особливості проходження служби, премії, а також інших похідних видів грошового забезпечення, в тому числі допомоги на оздоровлення, допомоги для вирішення соціально-побутових питань, нарахованих та виплачених у зв'язку із проходженням військової служби та звільненням із неї, з урахуванням раніше виплачених сум та з одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44 (далі - Порядок №44).
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а. с. 23).
В поданому до суду відзиві на позовну заяву (а. с. 27-33) відповідач позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні за безпідставністю. Крім того, стверджує про пропуск позивачем строку звернення до суду.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 в період з 02.03.2022 по 21.09.2024 проходив військову службу по мобілізації та перебував на грошовому забезпеченні у ВЧ НОМЕР_1 , що підтверджується особовими картками грошового забезпечення за 2022-2023 рр (а. с. 16-19).
Як вбачається з особових карток грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2022-2023 рр., у період проходження позивачем військової служби у ВЧ НОМЕР_1 йому була встановлена премія у таких розмірах: 271,635% - у березні 2022 року; 260,00% - у квітні-червні 2022 року; 270,153% - у липні 2022 року; 240,223% - у серпні 2022 року; 250,00% - у вересні 2022 року -січні 2023 року; 500% - у лютому-травні 2023 року (а. с. 16-19).
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 у справі № 140/11881/24 за позовом ОСОБА_1 до ВЧ НОМЕР_2 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, позов задоволено, зокрема, зобов'язано ВЧ НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 02.03.2022 по 19.05.2023 грошового забезпечення, зокрема, посадового окладу, окладу за військовим званням, вислуги років та премії, а також інших похідних видів грошового забезпечення, в тому числі допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, нарахованих та виплачених у зв'язку із проходження військової служби та звільненням із неї, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, на 01.01.2023 відповідно, з урахуванням виплачених сум (а. с. 10-14).
24.04.2025, на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від у справі №140/11881/24, на картковий рахунок позивача були зараховані кошти в сумі 2945,72 грн, що підтверджується випискою із карткового рахунку (а. с. 15).
Листом від 29.05.2025 №50/141/12-К-19-Аз (а. с. 20), у відповідь на адвокатський запит від 25.05.2025 №05/17, ВЧ НОМЕР_2 повідомила, що перерахунок та виплата одноразової грошової допомоги при звільненні та перерахунок грошового забезпечення на виконання вимог рішення Волинського окружного адміністративного суду у справі №140/1181/24 проводилась на підставі постанов Кабінету Міністрів України №460 від 17.09.2014, №704 від 30.08.2017 та наказу МВС від 15.03.2018 №200 (а. с. 20).
Одночасно відповідач надав розрахунок перерахованого грошового забезпечення, з якого можна дійти висновку про те, що відповідачем при здійсненні перерахунку грошового забезпечення зменшено відсотковий розмір премії позивача, яка йому була виплачена при проходженні військової служби, зокрема: з 260% до 122 % за квітень 2022 року; з 260% до 126% за період з 01.05.2022 по 30.06.2022; з 270,153% до 120% за період з 01.07.2022 по 31.07.2022; з 240,223% до 132% за серпень 2022 року; з 250% до 126% за період з 01.09.2022 по 31.12.2022; з 250; до 110% за січень 2023 року; з 500% до 200% за лютий 2023 року; з 500% до 285% за період з 01.03.2023 по 19.05.2023 (а. с. 21).
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Частиною четвертою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 (далі - Постанова №704), якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років. Установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Пунктом 2 Постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Підпунктом 2 пункту 5 Постанови №704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання: здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії України (далі - військовослужбовці), які обіймають посади в Головному управлінні Національної гвардії України, територіальних управліннях, з'єднаннях, військових частинах (підрозділах), вищих військових навчальних закладах, навчальних військових частинах (центрах), базах, закладах охорони здоров'я та установах Національної гвардії України (далі - військові частини) визначено Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.03.2018 №200, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05.04.2018 за № 405/31857 (далі - Інструкція №200).
Відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції №200 грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
До складу грошового забезпечення військовослужбовців (крім курсантів вищих військових навчальних закладів із числа осіб, які не перебували на військовій службі перед зарахуванням на навчання) входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
За змістом пунктів 2, 3, 6 розділу XVII Інструкції №200 розміри премії встановлюються за рішенням командувача Національної гвардії України з урахуванням наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Національної гвардії України, та особливостей проходження служби. Виплата премії військовослужбовцям здійснюється щомісяця за попередній місяць під час виплати грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу командира військової частини (командирам військових частин - наказу вищих командирів (начальників)), який видається до 05 числа місяця, що настає за місяцем преміювання. У разі переведення або звільнення військовослужбовців з військової служби - у місяці виключення зі списків особового складу в розмірі, що визначається пропорційно часу їх служби в поточному місяці. Премія не виплачується військовослужбовцям: які звільняються з військової служби за службовою невідповідністю, у зв'язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку, у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, у зв'язку з набранням законної сили судовим рішенням, відповідно до якого військовослужбовця притягнено до відповідальності за адміністративне корупційне правопорушення, у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем (з місяця, у якому надійшов витяг з наказу про звільнення); у разі скоєння у військовій частині аварій, подій, пов'язаних із загибеллю людей з вини військовослужбовців під час виконання ними службових обов'язків, чи злочинів (командиру та іншим посадовим особам, які не вживали заходів для запобігання аваріям, подіям і злочинам).
Аналіз наведених норм вказує на те, що право преміювати осіб офіцерського складу, осіб рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу, за їх особистий внесок у загальні результати служби належить командирам (начальникам) військових частин Національної гвардії України. Водночас у разі вчинення військовослужбовцем порушення (проступку), військовослужбовець, який допустив таке правопорушення (проступок), може бути за рішенням командира військової частини, оформленим відповідним наказом, позбавлений премії або ж її розмір може бути зменшений, проте виключно за той календарний місяць, у якому допущене відповідне порушення (проступок). Право військової частини зменшувати розмір премії або ж позбавляти військовослужбовця премії вже після її виплати та звільнення військовослужбовця зі служби Інструкцією № 200 не передбачене.
Як видно з особових карток грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2022-2023 рр., у період проходження позивачем військової служби у ВЧ НОМЕР_1 йому була встановлена премія у таких розмірах: 271,635% - у березні 2022 року; 260,00% - у квітні-червні 2022 року; 270,153% - у липні 2022 року; 240,223% - у серпні 2022 року; 250,00% - у вересні 2022 року -січні 2023 року; 500% - у лютому-травні 2023 року (а. с. 16-19).
В той же час, після перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 02.03.2022 по 19.05.2023 на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 у справі №140/11881/24 відповідач зменшив відсоткові розміри премії, а саме: з 260% до 122 % за квітень 2022 року; з 260% до 126% за період з 01.05.2022 по 30.06.2022; з 270,153% до 120% за період з 01.07.2022 по 31.07.2022; з 240,223% до 132% за серпень 2022 року; з 250% до 126% за період з 01.09.2022 по 31.12.2022; з 250; до 110% за січень 2023 року; з 500% до 200% за лютий 2023 року; з 500% до 285% за період з 01.03.2023 по 19.05.2023 (а. с. 21).
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, оскільки суд дійшов висновку про те, що відповідач протиправно зменшив позивачу відсотковий розмір премії під час перерахунку грошового забезпечення за період з 02.03.2022 по 19.05.2023 на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду у справі № 140/11881/24, внаслідок чого позивачу протиправно не виплачено премію у належному розмірі, тому взаємопов'язані позовні вимоги належить задовольнити у спосіб прийняття судом рішення про визнання протиправними дій ВЧ НОМЕР_1 щодо зменшення відсоткового розміру премії під час перерахунку, на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 у справі № 140/11881/24, грошового забезпечення за період з 02.03.2022 по 19.05.2023, та зобов'язання здійснити перерахунок складових грошового забезпечення за період з 02.03.2022 по 19.05.2023, з урахуванням премій у належних відсоткових розмірах, установлених до проведення перерахунку грошового забезпечення на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 у справі № 140/11881/24.
Крім того, відповідно до пунктів 2-5 Порядку № 44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби. Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби, що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб». Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
З огляду на викладене, суд вважає, що виплата премії у перерахованому розмірі повинна відбуватися із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44.
Суд відхиляє доводи відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду, з огляду на таке.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.07.2024 у справі №990/156/23 зазначила, що норма статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) є нормою матеріального права, яка визначає строк судового захисту права працівника у разі порушення законодавства про працю. Указана норма поширює свою дію на всіх працівників і службовців підприємства, установи, організації та незалежно від характеру їх трудової діяльності, у тому числі на осіб, які проходять публічну чи державну службу.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до 19.07.2022) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 №2352-IX (далі Закон №2352-IX), який набрав чинності з 19.07.2022, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено у такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду, вирішуючи питання щодо застосування статті 233 КЗпП України в частині строку звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати, у постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23 дійшов таких висновків: якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19.07.2022, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону №2352-IX, то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19.07.2022, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19.07.2022 підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону №2352-IX).
Отже, у цій справі до вимог щодо нарахування та виплати грошового забезпечення за період з 02.03.2022 по 18.07.2022 норму частини другої статті 233 КЗпП України необхідно застосовувати у редакції до змін, внесених згідно із Законом № 2352-IX, якою визначено, що особа (працівник, службовець) має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. До вимог щодо нарахування та виплати грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 19.05.2023 у редакції норми частини першої статті 233 КЗпП України після 19.07.2022, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня, коли особа (працівник, службовець) дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Початок перебігу строку звернення до суду у цій справі, з урахуванням частини другої статті 233 КЗпП України (у чинній редакції), необхідно пов'язувати з моментом, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому (у період з 19.07.2022 по 12.05.2023) сум. Цим моментом може бути день вручення розрахункового листа, довідки про нараховані та виплачені суми тощо. Такий підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23 (підтриманий у подальшому у постановах Верховного Суду від 30.09.2025 у справі №440/15457/24, від 01.10.2025 у справі № 580/11545/24 та ін.).
24.04.2025, на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від у справі № 140/11881/24, на картковий рахунок позивача були зараховані кошти в сумі 2945,72 грн, що підтверджується випискою із карткового рахунку (а. с. 15).
Листом від 29.05.2025 №50/141/12-К-19-Аз (а. с. 20) відповідач надав розрахунок перерахованого грошового забезпечення на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 у справі № 140/11881/24 за період з 02.03.2022 по 19.05.2023 (а. с. 21).
Тому суд вважає, що про порушення своїх прав на отримання грошового забезпечення у належному розмірі позивач дізнався після отримання листа ВЧ НОМЕР_1 від 29.05.2025 №50/141/12-К-19-Аз (а. с. 20), та, з огляду на подання позову до суду 09.06.2025, строк звернення до суду з цим позовом (в частині вимог за період з 19.07.2022 по 19.05.2023) не пропущений.
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо зменшення ОСОБА_1 відсоткового розміру премії під час перерахунку, на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 у справі № 140/11881/24, грошового забезпечення за період з 02.03.2022 по 19.05.2023.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) перерахунок складових грошового забезпечення за період з 02.03.2022 по 19.05.2023, з урахуванням премій у належних відсоткових розмірах, установлених до проведення перерахунку грошового забезпечення на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 у справі № 140/11881/24, та виплатити недоотримані суми грошового забезпечення, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.М. Валюх