з питань зміни способу і порядку виконання судового рішення
12 грудня 2025 року ЛуцькСправа № 140/11219/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Мачульського В.В.,
при секретарі судового засідання Гудімової Т.О.
за участю представника позивача Масюка П.М.
представника відповідача Харчука А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача про зміну способу та порядку виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся із позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - в/ч НОМЕР_1 , відповідач) в якому просив:
Визнати протиправною бездіяльності щодо не здійснення перерахунку та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 20.12.2016 з урахування січня 2008 року, як базового місяця;
Зобов'язати здійснити перерахунок та виплату індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 20.12.2016 зі встановленням базового місяця - січень 2008 року з урахуванням раніше виплачених сум;
Визнати протиправною бездіяльність щодо не здійснення перерахунку та виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2014 - 2015 роки, грошової допомоги на оздоровлення за 2015 - 2016 роки, з урахуванням в складі при їх обрахунку щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 60% місячного грошового забезпечення, та індексації грошового забезпечення;
Зобов'язати здійснити перерахунок та виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2014 - 2015 роки, грошової допомоги на оздоровлення за 2015 - 2016 роки, з урахуванням в складі при їх обрахунку щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 60% місячного грошового забезпечення, та індексації грошового забезпечення з урахуванням раніше виплачених сум;
Визнати протиправною бездіяльність щодо не здійснення перерахунку та виплати щомісячної додаткової грошової винагороди за період з 01.12.2015 по 20.12.2016 з урахуванням в складі з якої вона обраховується індексації грошового забезпечення;
Зобов'язати здійснити перерахунок та виплату щомісячної додаткової грошової винагороди за період з 01.12.2015 по 20.12.2016 з урахуванням в складі з якої вона обраховується індексації грошового забезпечення, та раніше виплачених сум.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 09.12.2024, яке набрало законної сили 09.01.2025 у даній справі позов задоволено, а саме вирішено:
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 20.12.2016 з урахування січня 2008 року, як базового місяця.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 20.12.2016 зі встановленням базового місяця - січень 2008 року з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2014-2015 роки, грошової допомоги на оздоровлення за 2015-2016 роки, з урахуванням в складі при їх обрахунку щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 60% місячного грошового забезпечення, та індексації грошового забезпечення.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2014-2015 роки, грошової допомоги на оздоровлення за 2015-2016 роки, з урахуванням в складі при їх обрахунку щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 60% місячного грошового забезпечення, та індексації грошового забезпечення з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди за період з 01.12.2015 по 20.12.2016 з урахуванням в складі з якої вона обраховується індексації грошового забезпечення.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди за період з 01.12.2015 по 20.12.2016 з урахуванням в складі з якої вона обраховується індексації грошового забезпечення, та раніше виплачених сум.
Оскільки по даний час рішення суду не виконано, представник позивача 03.12.2025 на адресу суду від надіслав заяву про зміну порядку та способу виконання рішення суду в порядку ст.378 КАС України, у зв'язку з не виконанням рішення у повному обсязі.
З врахуванням заяви про уточнення вимог заяви представник позивача просить суд змінити спосіб та порядок виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09.12.2024 року у справі №140/11219/24, шляхом стягнення з в/ч НОМЕР_1 за кодом економічної класифікації видатків (КЕКВ) 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців» на користь ОСОБА_1 нараховане та невиплачене грошове забезпечення в загальній сумі 63 569,89 грн.
Оскільки заборгованість з виплати пенсії у сумі 63 569,89 грн залишається невиплаченою упродовж тривалого часу, а згадане рішення суду, яке набрало законної сили, - невиконаним, то, на переконання сторони позивача, наявні достатні підстави для застосування чинної редакції статті 378 КАС України та зміни способу і порядку виконання цього рішення у спосіб стягнення з відповідача вказаної суми.
Відповідно до частини другої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Ухвалою суду від 04.12.2025 розгляд заяви призначено 12.12.2025 на 10:30.
11.12.2025 від представника в/ч НОМЕР_1 через систему «Електронний суд» надійшли письмові пояснення з приводу поданої заяви у яких останній зазначив, що в/ч НОМЕР_1 є бюджетною організацією, яка підпорядкована Міністерству оборони України та як розпорядник бюджетних коштів, проводить видатки виключно в межах бюджетних асигнувань. Безпосередньо самостійно відповідач не має змоги виконати рішення Волинського окружного адміністративного суду №140/11219/24 від 09.12.2024. В даному випадку для проведення виплат на користь ОСОБА_1 в/ч НОМЕР_1 дотримувалась певного алгоритму дій, який передбачає подання письмового клопотання з наявними рішеннями судів та розрахунками сум (перерахунками) до командувань видів (родів військ, сил) Збройних сил України, ІНФОРМАЦІЯ_1 для розгляду та погодження їхніми фінансово-економічними та юридичними службами. Враховуючи вищезазначене, в/ч НОМЕР_1 було подано таке письмове клопотання і наданий час очікує виділення коштів для проведення виплати згідно рішення Волинського окружного адміністративного суду №140/11219/24 від 09.12.2024.
У письмових поясненнях від 11.12.2025 представник позивача підтримав подану заяву з підстав викладених у ній та просив її задовольнити. Зауважив, що фонду грошового забезпечення, згідно з правовими висновками викладеними у постановах Верховного Суду від 19.07.2019 у справі №240/4911/18, від 07.08.2019 у справі № 825/694/17, від 20.11.2019 у справі №620/1892/19, від 26.04.2023 у справі №420/19450/21, від 15.04.2024 у справі №380/2263/22 виплата грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати грошове забезпечення. Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (постанова Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №206/4411/16-а, від 15.04.2024 у справі №380/2263/22).
У судовому засіданні представники сторін підтримали свої заяви.
Заслухавши пояснення представників сторін, суд дослідивши матеріали справи, уважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, стаття 14 КАС України, що узгоджується з приписами статті 129-1 Конституції України, встановлює, що судові рішення, зокрема постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться у статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частини першої статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Згідно з частиною третьою статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
З аналізу положень частин першої, третьої статті 378 КАС України суд приходить до висновку, що підставою для застосування правил цієї норми є настання обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, а для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин.
Тобто, зміна способу і порядку виконання рішення суду - це прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими судом. Отже, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, однак не змінюючи при цьому його змісту, або ж відмовити в задоволенні такої заяви.
Подібна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.06.2019 у справі № 800/203/17.
Судом встановлено, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 09.12.2024 у справі №140/11219/24, було задоволено у повному обсязі позовні вимоги, звернуті до в/ч НОМЕР_1 , а саме:
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 20.12.2016 з урахування січня 2008 року, як базового місяця.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 20.12.2016 зі встановленням базового місяця - січень 2008 року з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2014-2015 роки, грошової допомоги на оздоровлення за 2015-2016 роки, з урахуванням в складі при їх обрахунку щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 60% місячного грошового забезпечення, та індексації грошового забезпечення.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2014-2015 роки, грошової допомоги на оздоровлення за 2015-2016 роки, з урахуванням в складі при їх обрахунку щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 60% місячного грошового забезпечення, та індексації грошового забезпечення з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди за період з 01.12.2015 по 20.12.2016 з урахуванням в складі з якої вона обраховується індексації грошового забезпечення.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди за період з 01.12.2015 по 20.12.2016 з урахуванням в складі з якої вона обраховується індексації грошового забезпечення, та раніше виплачених сум.
З метою примусового виконання зазначеного судового рішення ОСОБА_1 судом видано виконавчі листи від 03.02.2025 №925/2025р., №926/2025р. та №927/2025р.
11.06.2025 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління юстиції (далі - виконавець) було відкрито виконавчі провадження за №78339056, №78339227 та №78338470 щодо виконання вищевказаних виконавчих листів.
09.07.2025 виконавцем було винесено вимоги до боржника за №78339056, №78339227 та №78338470 щодо негайного надання інформації щодо виконання вищевказаного рішення суду з наданням підтверджуючих документів.
Виходячи з того розрахунку, що судом було зобов'язано відповідача виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 20.12.2016 з врахуванням базового місяця - січень 2008 року, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2014-2015 роки, грошової допомоги на оздоровлення за 2015-2016 роки, щомісячної додаткової грошової винагороди за період з 01.12.2015 по 20.12.2016 то залишок заборгованості за відповідачем становить 63 569,89 грн.
Суду не надано доказів того, що відповідач у справі, який є боржником, відмовляється виплачувати позивачу вказану суму.
Суд зауважує, що військова частина фінансується виключно з державного бюджету, і в умовах повномасштабного вторгнення збройних сил російської федерації на територію нашої держави, спричинення безпрецедентно значних збитків державі та виснаженість державного бюджету, у військової частини відсутня фактична можливість впливати на терміновість виділення бюджетних коштів для виконання рішення суду.
Суд зазначає, що сторонами не наведено конкретних обставини, що унеможливлюють виконання судового рішення у справі №140/11219/24, не вказано, які обставини ускладнюють виконання рішення суду.
При цьому суд зазначає, що зобов'язання відповідача вчинити певні дії щодо нарахування та виплати належних грошових коштів і стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень певного розміру грошових коштів є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом при ухваленні рішення.
Резолютивна частина рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09.12.2024 в адміністративній справі №140/11219/24 має зобов'язальний характер, проте судом при розгляді вказаної справи не вирішувалися позовні вимоги майнового характеру щодо стягнення певної суми коштів і, як наслідок, не перевірялася правильність нарахування заборгованості по додатковій винагороді позивача.
Оскільки розрахунок належної позивачу заборгованості по належному грошовому забезпеченню судом не здійснювався, тому, зміна способу виконання вказаного вище судового рішення із зобов'язання здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 20.12.2016 з врахуванням базового місяця - січень 2008 року, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2014-2015 роки, грошової допомоги на оздоровлення за 2015-2016 роки, щомісячної додаткової грошової винагороди за період з 01.12.2015 по 20.12.2016, на стягнення конкретної суми цієї заборгованості (63 569,89 грн) фактично призведе до зміни рішення по суті з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішення питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті, що не передбачено статтею 378 КАС України.
Суд зазначає, що поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Порядок виконання судового рішення означає визначену у рішенні суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним/приватним виконавцем, спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі об'єктивної (безумовної) неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений судом.
Так, у постановах Верховного Суду від 07.03.2018 у справі № 456/953/15-а, від 16.07.2020 у справі №130/2176/17, від 11.11.2020 у справі №817/628/15 та від 17.02.2021 у справі №295/16238/14-а викладено правовий висновок, що зміну способу і порядку виконання судового рішення необхідно розуміти як застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв'язку з неможливістю виконання цього рішення раніше визначеними способом і порядком. При цьому зміна способу виконання не має змінювати (зачіпати) суті самого судового рішення.
Верховний Суд у постановах від 10.07.2018 у справі № 490/9519/16-а та від 30.07.2019 у справі №281/1618/14-а сформулював правовий висновок, за яким змінивши спосіб виконання постанови із зобов'язання виплатити виплати на стягнення суми цих виплат, буде змінено постанову по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті.
Так у справі, що розглядається, встановлено, що способом відновлення порушеного права позивача у цій справі судом обрано зобов'язання відповідача вчинити певні дії, а стягнення конкретних сум додаткового грошового забезпечення не було предметом позовних вимог та способом відновлення порушених прав, суд приходить до висновку про неможливість зміни способу та порядку виконання рішення суду у спосіб, який просить представник позивача, адже запропонований останнім спосіб виконання судового рішення фактично змінює зміст резолютивної частини судового рішення у справі №140/11219/24.
При цьому суд зазначає, що грошові кошти у виді заборгованості, які належать стягувачу, не є власністю відповідача і не знаходяться на його рахунках.
Таким чином, виконання рішення суду від 09.12.2024 у справі №140/11219/24 залежить від бюджетного фінансування, то його виконання не залежить від визначеного судом способу виконання.
У такому випадку зміна способу і порядку виконання судового рішення не може призведе до його фактичного виконання, оскільки така процесуальна дія не може вплинути на фінансування державою витрат по виплаті заборгованості із додаткової винагороди позивачу.
З огляду на вищевикладене, враховуючи те, що фактично єдиною причиною, яка ускладнює виконання рішення суду, є неналежне фінансування державою витрат по виплаті грошового забезпечення, суд вважає безпідставними доводи представника позивача, наведені в його заяві про наявність правових підстав для зміни способу та порядку виконання рішення суду від 09.12.2024 у справі №140/11219/24.
Суд зазначає, що право особи, тобто стягувача, на здійснення виплати заборгованості не може ставитися в залежність від бюджетних асигнувань, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Водночас, у спірному випадку йдеться не про право особи на таку виплату, а про правові підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення.
Так, зміна способу і порядку виконання рішення суду, у такому випадку, не захищає право позивача на отримання суми заборгованості із додаткової винагороди, яка фактично може бути виплачена за наявності відповідних бюджетних асигнувань.
Щодо посилання позивача в заяві на абзац другий частини третьої статті 378 КАС України, яким статтю було доповнено згідно з Законом №4094-IX від 21.11.2024, суд зазначає, що вказана норма не є релевантною щодо спірних правовідносин. Спір у даній справі стосується недотримання відповідачем законодавства щодо грошового забезпечення військовослужбовців і не належить до категорії справ щодо захисту соціальних прав.
Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви представника позивача про зміну способу і порядку виконання рішення суду від 09.12.2024 в адміністративній справі №140/11219/24.
Керуючись статтями 241-242, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви представника позивача про зміну порядку та способу виконання рішення суду в адміністративній справі №140/11219/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складено 12 грудня 2025 року.
Суддя В.В. Мачульський