11 грудня 2025 року ЛуцькСправа № 140/6120/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Шепелюка В.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач) про визнання протиправною бездіяльності щодо прийняття рішення за результатами розгляду заяви за 16 травня 2025 року про внесення даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо виключення з військового обліку на підставі визнання його непридатним до військової служби за статтею 76-А графи ІІ наказу Міністерства оборони України №402 від 14 серпня 2008 року; зобов'язання внести дані до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо виключення з військового обліку на підставі визнання його непридатним до військової служби за статтею 76-А графи ІІ наказу Міністерства оборони України №402 від 14 серпня 2008 року.
Позов обґрунтований тим, що відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 30 червня 2022 року №6/833 ОСОБА_2 визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку згідно зі статтею 76а графи ІІ Розладу хвороб наказу Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року №402. ІНФОРМАЦІЯ_3 30 червня 2022 року позивача було виключено із військового обліку на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон №2232-XII) про що у військовому квитку була зроблена відповідна відмітка. Однак, відповідно до даних, які містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів ОСОБА_1 - непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час і перебуває на обліку як військовозобов'язаний. З метою підтвердження факту внесення даних щодо виключення з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ОСОБА_2 14 травня 2025 року направив цінним листом з описом вкладень заяву про внесення даних щодо виключення з військового обліку, яку відповідач отримав 16 травня 2025 року, однак відповіді на вказану заяву не надав.
Таку бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 позивач вважає протиправною, тому звернувся за захистом своїх прав до суду.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 10 червня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У відзиві на позовну заяву відповідач позовних вимог не визнав та просив у їх задоволенні відмовити повністю (а.с.39-40). В обґрунтування такої позиції зазначив, що Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року №402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» (далі - Положення №402), передбачений порядок дій, який повинні дотримуватись районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки для визнання особи непридатною до військової служби під час дії особливого періоду. Так, відповідно до пункту 3.8 Положення №402 під час дії особливого періоду постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про непридатність до військової служби військовозобов'язаних оформлюються свідоцтвами про хворобу (додаток 11 до цього Положення) у трьох примірниках, які не пізніше десятиденного строку з дня закінчення медичного огляду та перевірки ВЛК обласних ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , направляються на затвердження до штатних ВЛК згідно адміністративно-територіальної зони відповідальності за проведення військово-лікарської експертизи. За наявної в ІНФОРМАЦІЯ_2 інформації, жодних свідоцтв про хворобу ОСОБА_1 не направлялось на затвердження до 16 регіональної військово-лікарської комісії. Окрім того, в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відсутня інформація про результати проходження ВЛК позивачем та протоколи засідань штатної ВЛК.
У відповіді на відзив позивач заперечив доводи відзиву та вказав, що на момент визнання його непридатним до військової служби і виключення з військового обліку - 30 червня 2022 року до військовозобов'язаного не висувалось вимог щодо затвердження висновку ВЛК на рівні регіональної комісії ВЛК. Дана норма Положення №402 набрала законної сили лише 25 серпня 2023 року, відповідно до наказу Міністерства оборони України від 18 серпня 2023 року №490 «Про затвердження Змін до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» (а.с.45-46).
Відповідач заперечення не подав.
Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.
30 червня 2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проходив медичний огляд ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 про що видано довідку позаштатної постійно-діючої військово-лікарської комісії від 30 червня 2022 року №6/833 (а.с.10).
За результатами проведеного медичного огляду ОСОБА_1 встановлено, що на підставі статті 76а графи ІІ Розладу хвороб позивач непридатний до військової служби з виключенням з військової служби.
Згідно з записами військового квитка серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_6 визнаний непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку за гр. ІІ ст. 76 а розладу хвороб (наказ МО України від 2008 №402. Згідно відмітки розділу«відмітки про військовий облік» наявний запис про зняття з військового обліку від 30 червня 2022 року (а.с.18-21).
З електронного військово-облікового документу “Резерв+» станом на 08 травня 2025 року судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є військовозобов'язаним та перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 , при цьому, наявний запис: дата ВЛК 30 червня 2022 року, постанова ВЛК: непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час (а.с.8).
14 травня 2025 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою, в якій просив надати інформацію стосовно внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо виключення з військового обліку на підставі непридатності до військової служби відповідно до підпункту 3 пункту 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», а у випадку відсутності таких відомостей - внести їх до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (а.с.15-16). До вказаної заяви додано нотаріально завірені копії військового квитка, довідки ВЛК, паспорту та реєстраційного номера облікової картки платника податків заявника.
Вказана заява направлена засобами поштового зв'язку та отримана відповідачем 16 травня 2025 року, про що свідчить копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 17).
Як вказав позивач, станом на момент звернення до суду, відповіді на дану заяву надано не було.
Вважаючи протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо прийняття рішення за результатами розгляду заяви від 14 травня 2025 року про внесення даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо виключення з військового обліку на підставі визнання його непридатним до військової служби, позивач звернувся до суду з даним позовом.
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених законом, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
За змістом статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби Закон №2232-XII.
Відповідно до частин першої, другої статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Згідно з частиною сьомою статті 1 Закону №2232-XII виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період (частина дев'ята статті 1 Закону №2232-ХІІ).
Частиною десятою статті 1 Закону №2232-XII передбачено, що громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону №2232-XIІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до частини першої статті 33 Закону №2232-ХІІ, військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно із частиною третьою статті 33 Закону №2232-ХІІ, військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина п'ята статті 33 Закону №2232-ХІІ).
Частиною першою статті 34 Закону №2232-ХІІ визначено, що персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 37 Закону №2232-ХІІ виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які визнані непридатними до військової служби.
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов'язані та резервісти) визначені в Законі України від 16 березня 2017 року №1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (далі - Закон №1951-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону №1951-VIII єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Згідно зі статтею 3 Закону №1951-VIII основними засадами ведення Реєстру є, зокрема, обов'язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів; повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Частиною п'ятою статті 5 Закону №1951-VIII передбачено, що органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є: уповноважений орган адміністрування володільця Реєстру; оперативні командування; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; Центральне управління Служби безпеки України; відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України.
Органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних (частини восьма-дев'ята статті 5 Закону №1951-VIII).
За змістом статті 6 Закону №1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
До службових даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать: відомості про виконання військового обов'язку; відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи); відомості про проходження альтернативної (невійськової) служби відповідно до Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу» відомості про участь у бойових діях (стаття 8 Закону № 1951-VIII).
Відповідно до статті 9 Закону №1951-VIII, призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право: отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста; звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
Відповідно до частин другої-третьої статті 13 Закону №1951-VIII відомості про громадян України, які не є призовниками, військовозобов'язаними та резервістами, знищуються суб'єктами Реєстру відповідно до Порядку ведення Реєстру, затвердженого держателем Реєстру. До Реєстру вносяться відомості, визначені статтею 6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов'язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 цього Закону.
Частиною першою статті 14 Закону №1951-VIII визначено, що ведення Реєстру включає: 1) внесення запису про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів існуючим обліковим даним; 2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов'язаними, резервістами; 3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.
Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом інформаційної взаємодії між Реєстром та інформаційно-телекомунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, зазначені у цій частині (частина третя статті 14 Закону №1951-VIII).
Отже, за змістом вказаних норм, у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів має відображатись повна та дійсна інформація щодо призовників, військовозобов'язаних і резервістів, для забезпечення ведення військового обліку громадян України. Органи адміністрування Реєстру, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зобов'язані вносити до Реєстру інформацію щодо призовників, військовозобов'язаних та резервістів, в тому числі і інформацію про проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи), а також проводити актуалізацію цієї інформації у разі її зміни.
На момент проходження позивачем військово-лікарської комісії був чинним Порядок організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07 грудня 2016 року №921 (далі - Порядок №921).
Відповідно до пунктів 1-3 Порядку №921, цей Порядок визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад та виконавчими апаратами районних, обласних рад (далі - державні органи), територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, військовими частинами, підприємствами, установами, організаціями та закладами освіти незалежно від їх підпорядкування та форми власності (далі - підприємства, установи та організації).
Військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави та полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, підприємств, установ та організацій щодо фіксації, накопичення та аналізу військово-облікових даних призовників і військовозобов'язаних із відображенням їх у військово-облікових документах, а також здійснення контролю за дотриманням призовниками і військовозобов'язаними, посадовими особами державних органів, підприємств, установ та організацій встановлених правил військового обліку.
Військовий облік ведеться з метою забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил та інших військових формувань, утворених відповідно до законів, особовим складом у мирний час та особливий період.
Відповідно до пункту 16 Порядку №921, військовий облік ведеться на підставі паспорта громадянина України та таких військово-облікових документів: для призовників - посвідчення про приписку до призовної дільниці; для військовозобов'язаних - військового квитка або тимчасового посвідчення військовозобов'язаного.
Абзацами 17-18, 20 пункту 56 Порядку №921 передбачено, що персонально-якісний облік призовників і військовозобов'язаних ведеться районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки шляхом обліку персональних та службових даних призовників і військовозобов'язаних, які узагальнюються в особових справах призовників або в облікових картках військовозобов'язаних та реєструються в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників і військовозобов'язаних у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки здійснюється за їх особистої присутності. При цьому взяття на військовий облік, зняття або виключення з нього здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України та військово-облікових документів, визначених у пункті 16 цього Порядку.
Про взяття призовників і військовозобов'язаних на військовий облік, зняття та виключення з нього в їх військово-облікових документах проставляються відповідні відмітки.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Порядок №1487). Відповідно до пункту 2 вказаної постанови визнано такою, що втратила чинність, постанова Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2016 року №921 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних».
Відповідно до пункту 79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема, організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов'язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов'язаних та резервістів військово-облікових документів; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виключають з військового обліку на підставі відповідних підтвердних документів осіб, які за рішенням суду визнані недієздатними, оголошені померлими (такими, що пропали безвісти), засуджені до позбавлення волі або померли; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Таким чином, згідно з положеннями Порядку №921 (чинного на момент проходження позивачем військово-лікарської комісії) та Порядку №1487, відповідальними за організацію та забезпечення зберігання облікової документації військовозобов'язаних, персональних даних, які в них містяться, збереження підтвердних документів, що стали підставою для виключення з військового обліку військовозобов'язаних, а також своєчасне внесення даних про відомості про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, у тому числі й про виключення з військового обліку із зазначенням підстав, до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, є саме територіальні центри комплектування та соціальної підтримки громадян.
Як встановлено судом на підставі довідки військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_6 від 30 червня 2022 року №6/833, на підставі статті 76а графи ІІ Розладу хвороб, ОСОБА_1 був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. У пункті 15 військового квитка позивача серії НОМЕР_1 міститься запис, що медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_6 визнаний непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку за гр. ІІ ст. 76 а Розладу хвороб (наказ МО України від 2008 №402. Згідно відмітки розділу VI «відмітки про військовий облік» наявний запис про зняття з військового обліку від 30 червня 2022 року.
Водночас, відповідно до відомостей електронного військово-облікового документу “Резерв+» станом на 08 травня 2025 року категорія обліку позивача - військовозобов'язаний.
У відзиві на позов відповідач, покликаючись на пункт 3.8 Положення №402, вказував на необхідність затвердження постанов військово-лікарської комісії регіональними комісіями, а свідоцтво про хворобу ОСОБА_1 не направлялось на затвердження до 16 регіональної військово-лікарської комісії.
Суд критично оцінює такі аргументи відповідача, позаяк постанова ВЛК від 30 червня 2022 року, згідно з якою позивача визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, є чинною та була прийнята відповідно до діючого на той час Положення №402, яке не передбачало затвердження регіональною ВЛК.
Таким чином, процедура виключення з військового обліку позивача завершена у повній відповідності до чинного на той момент законодавства.
Так, зміни до Положення №402, внесені наказом Міністерства оборони України від 18 серпня 2023 року №490, зокрема щодо обов'язкового затвердження постанов ВЛК регіональними комісіями, не можуть застосовуватися до правовідносин, що виникли до набрання ними чинності. Це прямо заборонено статтею 58 Конституції України, яка гарантує незворотність дії в часі законів, що погіршують становище особи. Конституційний Суд України (рішення №1-зп/1997, №5-р/2018) наголосив, що нові обов'язки не можуть покладатися на особу заднім числом, а стабільність правовідносин є складовою верховенства права.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №559 «Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа» затверджено Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів (Порядок №559).
Приписами пунктів 3, 4 Порядку №559 зокрема передбачено, що відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
У разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін: у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку; в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку. Зміни вносяться протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Таким чином, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо внесення відповідних змін у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, в тому числі відомостей, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку, після отримання заяв позивача, за наслідком розгляду таких заяв повинен був прийняти рішення про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів або ж надати мотивовану відмову про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
При цьому, приписами 4 Порядку №559 не передбачена обов'язкова особиста явка військовозобов'язаного до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу для вирішення питання щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, в тому числі у разі визнання його непридатним до військової служби.
Тож на переконання суду, відповідач мав розглянути питання про внесення даних у Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів згідно з поданою заявою, а у випадку відмови у вчиненні дій, про які йшлося повідомити обґрунтовані причини та нормативні підстави.
Однак, в спірному випадку відповідач не розглянув заяву позивача від 14 травня 2025 року та не ухвалив рішення про внесення або відмову у внесенні змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів або відмову у наданні відстрочки, доказів протилежного суду не надано.
В той же час, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не може утриматись від прийняття рішення, що входить до його виключної компетенції, та, відповідно, відсутність належним чином оформленого рішення про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів або мотивованої відмови у внесенні змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, свідчить про протиправну бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо розгляду заяви по суті.
Відповідно до пунктів 4, 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; про спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Судом встановлено, що саме відповідач наділений відповідними повноваженнями щодо розгляду заяви позивача та прийняття відповідного рішення щодо перевірки відомостей та внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Суд не може підміняти територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, уповноважений на здійснення відповідних дій щодо перевірки наведених у заяві службових відомостей та внесення відповідних змін до електронного реєстру чи військово-облікового документа.
За вказаних обставин суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково у спосіб визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо розгляду заяви позивача від 14 травня 2025 року щодо внесення відомостей до даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо виключення його з військового обліку на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону №2232-ХІІ та зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути заяву позивача від 14 травня 2025 року щодо внесення відомостей до даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо виключення з військового обліку на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону №2232-ХІІ з урахуванням висновків суду.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Звертаючись до суду, позивач сплатив судовий збір у сумі 2422,40 грн, що підтверджується квитанцією від 03 червня 2025 року №34, випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету (а.с.6, 35).
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI) при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки задоволено позов, який було подано до суду в електронній формі через систему «Електронний суд», що передбачає застосування коефіцієнту для пониження відповідного розміру ставки судового збору (1211,20 грн х 0,8), тому на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 968,96 грн. Надміру сплачений судовий збір може бути повернуто позивачу за окремо поданим клопотанням на підставі статті 7 Закону №3674-VI. При цьому суд зазначає, що часткове задоволення позову зумовлено застосування судом іншого способу захисту прав позивача.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 244-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 14 травня 2025 року щодо внесення відомостей до даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо виключення з військового обліку на підставі на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_7 розглянути заяву ОСОБА_1 від 14 травня 2025 року щодо внесення відомостей до даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо виключення з військового обліку на підставі на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з урахуванням висновків суду.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати у сумі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім грн 96 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В. Л. Шепелюк