м. Вінниця
11 грудня 2025 р. Справа № 120/15007/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вільчинського Олександра Ванадійовича, розглянувши у письмовому провадженні заяву про забезпечення позову у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Іберсон Компонентс" до Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування рішень та постанов
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Іберсон Компонентс" до Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування рішень та постанов.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на протиправність рішення від 07.07.2025 №000316/ВН317/25 про внесення змін до рішень від 17.02.2025 №000087/ВН088/25, №000089/ВН090/25, №000091/ВН092/25, №000093/ВН094/25, рішення від 22.09.2025 №000379/ВН380/25 про внесення змін до рішень від 17.02.2025 №000088/ВН089/25, №000089/ВН090/25, №000090/ВН091/25, №000091/ВН092/25, постанов від 07.10.2025 №000134 та №000135.
Ухвалою суду від 03.11.2025 року відкрито провадження у цій справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
17.11.2025 до суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову, шляхом зупинення дії індивідуального акту рішення від 22.09.2025 №000379/ВН380/25 про внесення змін до рішень від 17.02.2025 №000088/ВН089/25, №000089/ВН090/25, №000090/ВН091/25, №000091/ВН092/25 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №120/15007/25.
Вказане клопотання мотивоване тим, що через систематичні, на думку позивача, порушення процедури проведення перевірок Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області та триваючу заборону реалізації продукції на ринку, Товариство зазнало фінансових збитків. Такі обставини погано вплинули на репутацію в сфері надання послуг з продажу товарів, щодо яких встановлено такі обмежувальні заходи, адже, за 2025 рік Товариство вперше стало збитковим у своїй фінансовій звітності. Зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити виконання рішення суду або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, адже рішення про внесення змін до рішень про обмежувальні заходи в частині тимчасової заборони надання продукції на ринку у випадку скасування буде неможливою для виконання в часі.
Частиною 1 статті 154 КАС України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Дослідивши подану заяву про забезпечення позову та долучені до неї матеріали, суд вважає за можливим розглянути її в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до положень частини 1 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. (частина 2 статі 150 КАС України).
При цьому, за приписами пункту 1 частини 1 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено, серед іншого, шляхом, зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.
Інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.
Заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.
Отже, суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Судом встановлено, що необхідність вжиття заходів забезпечення позову позивач фактично пов'язує із протиправністю оскаржуваних рішень, вважаючи їх необґрунтованими та такими, що були складені з порушенням законодавства, яке регулює порядок проведення перевірок.
Водночас, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2020 року у справі №800/521/17 звернула увагу, що позов не може бути забезпечено таким способом, який фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом.
Твердження про очевидність порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.05.2023 року у справі № 640/10883/22.
Безумовно, рішення чи дії суб'єктів владних повноважень справляють певний вплив на осіб, на яких поширюються. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте, відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.
Що стосується доводу позивача, що невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити виконання рішення суду або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, адже рішення про внесення змін до рішень про обмежувальні заходи в частині тимчасової заборони надання продукції на ринку у випадку скасування буде неможливою для виконання в часі, то суд зазначає, що метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони прав позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Разом з тим, позивачем не надано жодних доказів того, що оскаржувані рішення відповідача на момент вирішення означеного питання створить очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам позивача або ускладнить чи зробить неможливим виконання рішення суду за наслідками розгляду цієї справи.
Також, суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.
Позивачем не доведені та документально не підтверджені обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі.
За таких обставин суд доходить висновку, що вимоги, заявлені позивачем у цьому клопотанні, не узгоджуються з цілями, на які направлено вжиття заходів забезпечення позову, а отже доводи позивача в обґрунтування клопотання про забезпечення позову на думку суду є припущенням того, що права та інтереси позивача можуть бути порушені.
Відтак, суд дійшов висновку, що заява позивача про забезпечення позову є необґрунтованою.
Дата постановлення цієї ухвали обумовлена тимчасовою непрацездатністю судді та перебуванням судді у відпустці.
Керуючись ст.ст. 150-154, 156, 248, 256, 294 КАС України, -
Відмовити у задоволення заяви товариства "ІБЕРСОН КОМПОНЕНТС" про забезпечення позову.
Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).
Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович