м. Вінниця
12 грудня 2025 р. Справа № 120/10791/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вільчинського О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - ГУ ПФУ у Вінницькій області, відповідач) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовуються протиправністю дій відповідача щодо нарахування та виплати позивачу пенсії в разі втрати годувальника, розрахованої в розмірі 30% від грошового забезпечення годувальника - ОСОБА_2 , визначеного на рівні 10586,80 грн.
Ухвалою суду від 01.08.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
19.08.2025 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що під час призначення пенсії враховується грошове забезпечення, яке отримували під час служби безпосередньо самі ці особи.
Вказує, що статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Отже, відповідач зауважує, що якщо при призначенні має враховуватись грошове забезпечення яке отримували безпосередньо самі ці особи під час служби на день виходу на пенсію, то під час перерахунку пенсій має враховуватись грошове забезпечення, яке отримують за відповідною посадою, що прирівнюється до посади, з якої особа звільнена на пенсію.
При цьому, відповідач наголошує, що право на перерахунок пенсії у особи не виникає з кожною зміною фактичного розміру отримуваного грошового забезпечення особою, що працює за відповідною посадою. Таке право у пенсіонера виникає виключно у зв'язку з прийняттям рішення Кабінетом Міністрів України, а відповідного рішення окрім як Постанови КМУ № 103 не приймалось.
Також зазначає, що додаткові складові отримувані позивачем на момент виходу на пенсію, враховувались Головним управлінням при розрахунку пенсії до здійснення перерахунку на підставі Постанови КМУ №103.
Постанова №103 та Порядок №45 звузили перелік складових, але надали право на отримання пенсії з більших розмірів основних видів грошового забезпечення, що як наслідок призвело до зростання розміру отримуваної пенсії позивачем.
3 огляду на все вищевикладене, на думку відповідача, у Головного управління відсутні правові підстави для здійснення перерахунку пенсії позивача на підставі довідки від 10.01.2022 №4.2/8-22/Б-2018.
Враховуючи наведене, представник відповідача вважає, що підстави для задоволення даного адміністративного позову відсутні.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив наступне.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію по втраті годувальника, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 27.06.2022 року у справі № 120/2340/22-а, яке набрало законної сили, зобов'язано головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області перерахувати та виплачувати ОСОБА_2 з 01.04.2019 року пенсію виходячи з 62% грошового забезпечення відповідно до довідки Центрально - Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 10.01.2022 року №4.2/8-22/Б-2018 з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та положень Постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 року, з врахуванням раніше виплачених сум.
Таким чином, після виконання вказаного рішення суду, ОСОБА_2 отримував пенсію, розмір якої обраховано як з основних, так і з додаткових видів грошового забезпечення, визначених у довідці Центрально - Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 10.01.2022 року №4.2/8-22/Б-2018.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .
В подальшому, позивачеві призначено пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у розмірі 30% грошового забезпечення померлого годувальника - ОСОБА_2 .
При цьому, відповідно до розрахунку пенсії по втраті годувальника, така позивачеві обчислена із грошового забезпечення в розмірі 10586,80 грн.
Тобто, пенсія по втраті годувальника позивачеві обчислена в розмірі 30 % грошового забезпечення померлого годувальника, розрахованого лише з основних видів грошового забезпечення.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.
Згідно зі ст. 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, а також пенсійного забезпечення членів сімей військовослужбовців, яким призначена пенсія в разі втрати годувальника, є, зокрема, Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Відповідно до ст. 29 Закону № 2262-XII пенсії в разі втрати годувальника сім'ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім'ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом - якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати.
Розміри пенсії в разі втрати годувальника визначені у ст. 36 Закону №2262, та визначаються у відсотковому вираженні від розміру грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника.
Згідно із ст. 36 Закону №2262-XII визначено, що пенсії в разі втрати годувальника призначаються в таких розмірах:
а) членам сімей військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули (померли) внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи або виконанні інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з'єднаннях та підпільних організаціях і групах, визнаних такими законодавством України, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи участю у бойових діях у мирний час, а саме батькам (одному з батьків), дружині (чоловікові), іншому непрацездатному члену сім'ї загиблого (померлого) годувальника, якщо право на пенсію має один непрацездатний член сім'ї, - у розмірі 70 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї; якщо право на пенсію мають два і більше непрацездатних членів сім'ї (крім батьків, дружини (чоловіка) - у розмірі 50 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї. У таких самих розмірах, незалежно від причини смерті годувальника, обчислюються пенсії членам сімей померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни та членам сімей, до складу яких входять діти, які втратили обох батьків;
б) сім'ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які померли внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби, - 30 процентів заробітку годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї.
За приписами ч. 1 та 2 ст. 45 Закону 2262-XII сім'ям пенсіонерів з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, пенсії в разі втрати годувальника обчислюються з того ж грошового забезпечення (заробітку), з якого було обчислено пенсію годувальникові.
Членам сімей пенсіонерів з числа військовослужбовців строкової служби, які мали право на перерахунок пенсії в порядку, передбаченому статтею 44 цього Закону, пенсії в разі втрати годувальника обчислюються із заробітку, з якого було проведено або мало бути проведено зазначений перерахунок пенсії.
Вказані норми Закону № 2262-ХІІ структурно розміщені в розділі V «Обчислення пенсії», тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначають складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.
Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 826/3858/18.
З огляду на положення наведених норм, суд зазначає, що розмір пенсії у разі втрати годувальника обчислюється виходячи із грошового забезпечення (заробітку), з якого розраховується пенсія годувальникові.
Таким чином, з огляду на викладене, розмір пенсії ОСОБА_1 по втраті годувальника має обраховуватись з грошового забезпечення годувальника ОСОБА_2 , з якого обчислена його пенсія, та яке включає як основні, так і додаткові види грошового забезпечення, та премію станом на 05.03.2019 року .
Натомість, суд звертає увагу на те, що відповідач під час обчислення розміру пенсії позивача всупереч вимог частини першої статті 45 Закону № 2262-XII, здійснив розрахунок пенсії позивача у разі втрати годувальника за основними складовими грошового забезпечення годувальника ОСОБА_2 , без врахування додаткових видів грошового забезпечення та премії станом на 05.03.2019 року, що визначені у довідці Центрально - Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 10.01.2022 року №4.2/8-22/Б-2018, а на звернення позивача щодо здійснення перерахунку її пенсії на підставі вищезазначеної довідки, - протиправно відмовив у такому перерахунку.
За таких обставин, з метою ефективного поновлення порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії на підставі довідки про грошове забезпечення ОСОБА_2 , виданої Центрально - Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 10.01.2022 року №4.2/8-22/Б-2018.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст. 1 Протоколу №1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
В даному ж випадку, враховуючи те, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу в здійсненні перерахунку її пенсії, а тому належним для відновлення порушених прав та інтересів позивача буде зобов'язання відповідача здійснити з 01.11.2024 року перерахунок та виплату позивачу на підставі довідки про грошове забезпечення ОСОБА_2 , виданої Центрально - Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 10.01.2022 року №4.2/8-22/Б-2018, з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин 1, 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, про наявність підстав для задоволення даного адміністративного позову.
Таким чином, судові витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 1211,20 грн. грн. належить стягнути на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії на підставі довідки про грошове забезпечення ОСОБА_2 , виданої Центрально - Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 10.01.2022 року №4.2/8-22/Б-2018.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 01.11.2024 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії на підставі довідки про грошове забезпечення ОСОБА_2 , виданої Центрально - Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 10.01.2022 року №4.2/8-22/Б-2018, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені витрати на оплату судового збору в розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21005, м. Вінниця, вул. Зодчих, буд. 22, код ЄДРПОУ 13322403)
Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович