про повернення позовної заяви
м. Вінниця
12 грудня 2025 р. Справа № 120/16419/25
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Комар Павло Анатолійович, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду від 02.12.2025 вказану позовну заяву залишено без руху, водночас позивачу встановлено 10-денний строк з дня отримання копії ухвали для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви.
05.12.2025 до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви.
Перевіряючи питання щодо усунення позивачем недоліків позовної заяви, про які зазначено в ухвалі суду від 02.12.2025, суд зазначає таке.
Частиною першою статті 171 КАС України передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Водночас положення статей 160, 161 КАС України поширюються на всі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недодержання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.
Так, відповідно частини 2 статті 79 КАС України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Тому, як встановлено частиною 4 статті 79 КАС України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Згідно зі частиною 1 статтею 80 КАС України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Частиною 2 статті 80 КАС України передбачено, що у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується;
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Згідно частини 3 статті 80 КАС України, про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Судом в ухвалі від 02.12.2025 зазначено, що до позову позивачем копії такого наказу надано не було.
Так, у зв'язку з викладеним, позивачу необхідно надати до суду належним чином засвідчену копію наказу про виключення позивача зі списків особового складу військової частини або докази, що підтверджують неможливість подання такого документа.
Втім, позивачем як заяву про усунення недоліків позову було надано клопотання про витребування доказів, а саме цього витягу із наказу №277.
Вказує, що даний документ знаходить у безпосередньому розпорядженні відповідача, а попри звернення позивача для надання йому такого витягу із наказу, відповідачем його надано не було.
Однак, доказом того, що позивач звертався для витребування такого доказу та як саме він це зідйснював, слугує заява до ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка надана як додаток до позову.
В мотивування даної заяви, позивач зазначає, що звертається до даного суб'єкта тому, що можливості звернутись до Військової частини НОМЕР_2 із відповідною заявою немає, оскільки адреса та пункт дислокації військової частини йому не відома і дізнатись із відкритих джерел адресу не можливо.
Так, суддя звертає увагу позивача, що ніяких належних доказів, які б підтверджували направлення такої заяви до даного суб'єкта не надано (відмітка поштового зв'язку, копія направлення заяви в електронному вигляді).
Суддя зазначає, що дана заява позивачем не підписана, дата заяви відсутня, що не дає можливості встановити, чи дійсно позивач звертався із такою заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Так, суддя зауважує, що при формуванні позовної заяви, в інформації про учасників справи, позивачем самостійно вказано адресу військової частини.
Таким чином, суддя вказує, що, незважаючи на залишення позовної заяви без руху та надання позивачу можливості подати мотивоване клопотання про витребування доказів з доказами на його підтвердження, позивач в заяві про усунення недоліків позовної заяви не навів поважних причин, які б унеможливили його звернення до відповідача із заявою, а натомість зазначає що дійсно звертався, але відповіді не отримав.
Згідно пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи викладені обставини вважаю за необхідне повернути позовну заяву.
Згідно з частиною 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ч. 4 ст. 169, ст.ст. 248, 256 КАС України, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.
2. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Комар Павло Анатолійович