м. Вінниця
12 грудня 2025 р. Справа № 120/15199/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вільчинського О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю дій відповідача щодо відмови у внесенні відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про порушення правил військового обліку та щодо внесення відомостей про розшук позивача, у зв'язку із неприбуттям за мобілізаційним розпорядженням.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
У встановлений судом строк відповідачем відзив на позовну заяву подано не було.
З огляду на викладене, а також керуючись ч. 6 ст. 162 КАС України, на думку суду, наявні підстави для вирішення даної справи за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, судом встановлено наступне.
Позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після оновлення облікових даних у військово-обліковому документі Резерв+ відобразилась інформація, що позивач перебуває у розшуку від 25.08.2025 року.
15.10.2025 року представником позивача подано адвокатський запит №5/Г-171 до відповідача для отримання інформації щодо підстав внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації про порушення позивачем правил військового обліку.
Листом від 16.10.2025 №5/3491 відповідач повідомив представника позивача про те, що мобілізаційне розпорядження №5/716 від 24.07.2025 було направлено до органів місцевого самоврядування для проведення заходів оповіщення, а саме вручення повістки на виклик позивача до п'ятого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою направлення військовозобов'язаного на проходження військово-лікарської комісії для визначення придатності до військової служби. По акту групи оповіщення Тиврівської селищної ради від 11.08.2025, при оповіщенні громадянина ОСОБА_1 , з будинку, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , ніхто не вийшов. Оскільки, позивач не з'явився за даним розпорядженням з 25.08.2025 в системі АІТС «Оберіг» було в автоматичному режимі подано звернення до Національної Поліції про доставлення та складання адміністративного протоколу за ч.3 ст.210-1 КУПАП.
Не погоджуючись з діями відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Згідно з частинами 1, 3 статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі Закон №2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Частиною 1, 3 статті 33 Закону №2232-XII встановлено, що військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
За правилами частини 5 статті 33 Закону №2232-XII, військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частиною 1 статті 34 Закону №2232-XII персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
На виконання частини п'ятої статті 33 Закону №2232-XII Кабінет Міністрів України затвердив Порядок №1487, пунктом 2 якого визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави.
Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" (далі Закон №1951-VIII) Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №1951-VIII основними завданнями Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку.
Частинами восьмою, дев'ятою статті 5 Закону №1951-VIII встановлено, що органами ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Органи ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів забезпечують ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та актуалізацію його бази даних.
До Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно пункту 20-1 частини 1 статті 7 Закону №1951-VIII до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).
Таким чином, до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів вносяться дані саме про притягнення до відповідальності за порушення правил обліку.
Відповідно до листа №5/3491 від 16.10.2025, відповідач не заперечує, що позивач до адміністративної відповідальності не притягувався.
З матеріалів справи слідує, що мобілізаційне розпорядження №5/716 від 24.07.2025 було направлено до органів місцевого самоврядування для проведення заходів оповіщення, а саме вручення повістки на виклик позивача до п'ятого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою направлення військовозобов'язаного на проходження військово-лікарської комісії для визначення придатності до військової служби.
25.08.2025 відповідачем засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів надіслано звернення до органів Національної поліції про доставлення ОСОБА_1 для складання протоколу про адміністративне правопорушення у зв'язку з його неприбуттям по мобілізаційному розпорядженню до п'ятого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Разом із тим відповідачем не надано достатніх доказів ознайомлення позивача із мобілізаційним розпорядження №5/716 від 24.07.2025 про необхідність прибути до п'ятого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відтак, на думку суду, правила військового обліку позивач не порушував.
Суд зазначає, що стаття 210 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність саме за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження притягнення позивача до адміністративної відповідальності на підставі ст. 210, 210-1 КУпАП за порушення правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, суд дійшов висновку, що внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку є протиправними діями відповідача.
Відповідно до пункту 38 частини 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції щодо доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно частини 1 статті 27 Закону №3543-XII за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Оскільки як було встановлено вище, до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не притягувався відповідно до ст. 210, 210-1 КУпАП за порушення правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, то у відповідача не виникло підстав для звернення до органів Національної поліції України для доставлення позивача до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
За таких обставин, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача буде зобов'язання відповідача виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку та запис про оголошення ОСОБА_1 , в розшук , у зв'язку з порушенням правил військового обліку, а саме неприбуттям за мобілізаційним розпорядженням.
Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість основних доводів сторін, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. (частина 1 статті 139 КАС України).
Таким чином, судові витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 1211,20 грн. належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі П'ятого відділу щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації про порушення правил військового обліку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі П'ятого відділу виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та запису про оголошення ОСОБА_1 в розшук, у зв'язку з порушенням правил військового обліку, а саме неприбуттям за мобілізаційним розпорядженням.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі П'ятого відділу.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_4 )
Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович