Справа № 758/4557/25
03 листопада 2025 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі
головуючої судді Левицької Я.К.,
секретаря судового засідання Новіцької О.К.,
представника позивача ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ЖБК "Автомат-3, про визнання права власності на кооперативну квартиру в порядку спадкування за законом,
01.04.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Подільського районного суду м. Києва із позовною заявою до Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ЖБК "Автомат-3, про визнання за ним права власності на кооперативну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 72,9 кв.м, житловою площею 41,7 кв.м, яка складається з трьох житлових кімнат 14,7 кв.м, 10,0 кв.м та 17,0 кв.м в порядку спадкування за законом після смерті батька, ОСОБА_2 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є рідним сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є рідним сином ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після смерті діда позивача, ОСОБА_3 , його батько прийняв спадщину шляхом подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька до Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори. При цьому, спадкове майно складалось з квартири АДРЕСА_1 , яка йому належала на підставі ордеру № 074902 від 03.05.1989 року. ОСОБА_3 був членом ЖБК «Автомат-3» та сплатив повну вартість квартири, проте свідоцтво про право власності за життя не одержав. Відтак, оскільки зазначена квартира на праві власності не була зареєстрована за ОСОБА_3 , нотаріус відмовила у видачі Свідоцтва про право на спадщину.
Після смерті батька позивача, ОСОБА_2 залишилось спадкове майно, а саме прийнята спадщина батьком після смерті діда, ОСОБА_3 , але не оформлена трикімнатна кооперативна квартира АДРЕСА_1 . Померлий батько заповіт не залишив. Позивач, з огляду на приписи ст. 1258, 1261 ЦК України є спадкоємцем першої черги за законом всіх прав та обов'язків померлого та батька, ОСОБА_2 . Після смерті батька позивач у встановлений законом строк звернувся до Шостої державної нотаріальної контори, де була відкрита спадкова справа № 69347345. Однак права власності на квартиру за ним на даний час не може бути зареєстровано, оскільки відсутнє свідоцтво про право власності на таке нерухоме майно. У зв'язку з чим, позивач просить суд визнати за ним право власності на кооперативну квартиру.
Ухвалою судді від 07.04.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 23.07.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, просив позов задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Про причини неявки суд не повідомлено. Відзив на позовну заяву відповідач не подав.
23.06.2025 року від представника третьої особи - ЖБК «Автомат-3» надійшли письмові пояснення по суті спору, у яких зазначено, що ОСОБА_3 був членом ЖБК «Автомат-3» з 22.03.1989 року відповідно до рішення Київської міської ради народних депутатів № 237. За даними кооперативу, ОСОБА_3 повністю сплатив пайовий внесок за квартиру АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою № 2-Л/2024 від 22.11.2024. Сума пайового внеску склала 12 250 руб. СРСР, що становило повну вартість об'єкта. Зазначена квартира була надана ОСОБА_3 за ордером і ним фактично займалась як єдиний об'єкт користування та володіння. Після смерті ОСОБА_3 ніхто інший не заявляв про членство в кооперативі чи претензії на квартиру. Спадкоємцем виступив його син ОСОБА_2 , а після його смерті - онук ОСОБА_1 . На момент смерті ОСОБА_3 право власності на квартиру не було зареєстровано в реєстрі, однак це не скасовує факту набуття правовідносин кооперативної власності в результаті повної сплати пайового внеску. Кооператив не заперечує проти визнання права власності на квартиру АДРЕСА_2 за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом як єдиним спадкоємцем після смерті діда та батька. Крім того, представником третьої особи заявлено клопотання про розгляд справи без участі представника кооперативу.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.
Згідно з ч. 4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
За ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції від 1 січня 2013 року), державна реєстрація прав є обов'язковою, права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Положення ст. 328 Цивільного кодексу України (в редакції від 16 січня 2003 року) передбачають, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ст. 128 Цивільного кодексу України (в редакції 1963 року), право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Передачею визнається вручення речі набувачу.
За положеннями ст. 15 Закону України «Про власність», який діяв до вступу в законну силу Цивільного кодексу України в редакції 2003 року, передбачалось, що член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.
Вказані норми дублюються у ст. 384 ЦК України (в редакції від 2003 року), де зазначено, що в разі викупу квартири, член житлово-будівельного кооперативу стає власником квартири.
В п. 69, 71 Листа Верховного Суду України від 26 травня 2001 року «Правові позиції щодо розгляду судами окремих категорій судових справ (Житлове право)» зазначалось, що члени ЖБК, які повністю внесли пайовий внесок за квартиру відповідно до ст. 15 Закону України «Про власність», набувають права власності на квартиру.
У пункті 5-1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.09.1987 року №9 «Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи» зазначено, що член ЖБК, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, надану йому в користування, набуває право власності на квартиру і вправі розпоряджатись нею на свій розсуд - продавати, заповідати, обмінювати, в тому числі на інше жиле приміщення у будинку державного або громадського житлового фонду чи іншого ЖБК, на жилий будинок (частину будинку), що належить громадянину на праві власності і вчиняти відносно неї інші угоди, що не заборонені законом. Виходячи з цього, особа, якій відчужена членом ЖБК квартира, має переважне право на вступ до цього кооперативу.
У підпункті б) пункту 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 р. №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» наголошено, що слід враховувати, що при повному внесені пайових внесків за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані члену житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, у особи, яка має право на частку в пайових внесках, виникає право власності на відповідну частку квартири, дачі, гаража чи іншої будівлі.
Відповідно до Закону України «Про кооперацію» кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.
Порядок набуття права власності на кооперативну квартиру суттєво відрізняється від приватизації державного житлового фонду.
Виходячи зі змісту ст. 384 ЦК України кооперативна квартира спочатку є приватною власністю кооперативу як юридичної особи, а після повної виплати членом кооперативу пайового внеску переходить в його приватну власність як фізичної особи. При цьому всі господарські, прибудинкові споруди, а також прибудинкова територія залишаються у власності кооперативу.
Крім того, згідно з п. 81 Порядку державної реєстрації речових правна нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25 грудня 2015 р. № 1127, у разі участі особи у діяльності кооперативу документом, що підтверджує набуття у власність членом кооперативу завершеного будівництвом об'єкта, є видана таким кооперативом довідка про членство особи в кооперативі та внесення таким членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі.
Отже, момент виникнення права власності на квартиру у житлово-будівельному кооперативі пов'язується з повною виплатою його членом пайового внеску.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 був членом ЖБК «Автомат-3» з 22.03.1989 року відповідно до рішення Київської міської ради народних депутатів № 237 по 22.03.2016 року на підставі рішення членів правлінняЖБК «Автомат-3» № 24/ЖБК від 22.03.2016 року.
Відповідно до довідки ЖБК «Автомат-3» № вих. 2-Л/2024 від 22.11.2024 року ОСОБА_3 є власником кооперативної квартири АДРЕСА_1 . Сума пайового внеску за квартиру в розмірі 12 250 рублів СРСР сплачена 03.05.1989 року у повному обсязі, що складає суму паєнакопичення. Вказана квартира розташована на 4 поверсі 10-ти поверхового будинку, складається з 3-х кімнат, ізольована. Загальна площа - 65,7 кв.м., житлова площа - 41,69 кв.м.
Відповідно до ордеру на житлове приміщення у будинку житлово-будівельного кооперативу № 074902 серія Ж, виданого виконавчим комітетом Київської міської ради народних депутатів 03.05.1989 року, члену кооперативу ОСОБА_3 з сім'єю у складі чотирьох осіб ( ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (дружина), ОСОБА_5 (син) та ОСОБА_2 (син)) надано право на заняття житлового приміщення 41,69 кв.м, що складається з трьох кімнат в ізольованій квартирі за адресою: АДРЕСА_3 . Ордер виданий на підставі рішення загальних зборів членів ЖБК «Автомат-3», затвердженого рішенням виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 22.03.1989 року № 237.
За життя ОСОБА_3 не зареєстрував права власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Як вбачається зі свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_1 , виданого 04.04.2016 року Відділом реєстрації смерті у м. Києві Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Києві.
Після його смерті відкрилась спадщина.
Як вбачається з матеріалів спадкової справи № 411/16 щодо спадщини померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , заведеної нотаріусом Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори, із заявами про прийняття спадщини звернулись ОСОБА_2 (син) та ОСОБА_6 (мати).
Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 3086/02-31 від 25.10.2016 року державний нотаріус Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори Іваненко Р.С. відмовлено ОСОБА_2 та ОСОБА_6 у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру за номером АДРЕСА_1 . Постанова обґрунтована тим, що зазначена квартира не приватизована за життя спадкодавця, право власності не неї не отримано.
За життя ОСОБА_2 та ОСОБА_6 державна реєстрація права власності на квартиру АДРЕСА_1 так і не була проведена.
Відповідно до Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого повторно 26.11.2020 року Подільським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ІНФОРМАЦІЯ_4 у місті Києві померла ОСОБА_6 .
Відповідно до Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 18.05.2022 року Виконавчим комітетом Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області, ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_2 у селі Катюжанка Вишгородського району Київської області.
Як вбачається з матеріалів спадкової справи № 163/2022 щодо спадщини померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 , заведеної державним нотаріусом Шостої київської державної нотаріальної контори Капелькою Н.М., із заявою про прийняття спадщини звернувся лише ОСОБА_1 (син).
Крім того, судом взято до уваги, що ЖБК «Автомат-3» визнано факт повної сплати членом кооперативу ОСОБА_3 пайовий внесок за квартиру АДРЕСА_1 та кооператив немає заперечень проти визнання права власності на квартиру АДРЕСА_2 за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом як єдиним спадкоємцем після смерті діда та батька.
Суд зауважує, що виникнення права власності на будинки, споруди та нерухоме майно не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності Цивільним кодексом України в редакції від 2003 року та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції від 2004 року.
Водночас, суд звертає увагу, що лише на підставі «Правил державної реєстрації об'єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб», затверджених Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13 грудня 1995 року № 56, «Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб», затверджених Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 9 червня 1998 року № 121, «Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5, передбачалось оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами державної виконавчої влади, місцевого самоврядування членам житлово-будівельного кооперативу, які повністю внесли свої пайові внески.
Враховуючи перелічені норми суд дійшов висновку, що на момент набуття права власності ОСОБА_3 на кооперативну квартиру ((03.05.1989 року), законодавством не була передбачена як видача свідоцтва про право власності на кооперативну квартиру, так і обов'язкова державна реєстрація права власності на таку квартиру.
Враховуючи наведені норми та зважаючи, що саме на підставі ордеру № 074902 серія Ж, виданого виконавчим комітетом Київської міської ради народних депутатів 03.05.1989 року, ОСОБА_3 отримав дозвіл на вселення від виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів право на користування спірною кооперативною квартирою, а у подальшому не отримав свідоцтва про право власності на це майно та не зареєстрував його в БТІ, існує спір щодо підтвердження права власності на вказану квартиру. При цьому, на даний час право власності на зазначену квартиру належне позивачу ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом як єдиному спадкоємцю після смерті діда та батька.
За змістом ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
На підставі п. 37 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 7 лютого 2014 року № 5, з урахуванням положень ч. 1 ст. 15 та ст. 392 ЦК в редакції від 2003 року, власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.
Таким чином, суд дійшов висновку, що у позивача існують перешкоди щодо підтвердження відповідними правовстановлюючими документами його права власності на кооперативну квартиру, набутого ним правомірно.
На підставі викладеного, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі шляхом визнання за ОСОБА_1 права власності на кооперативну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 72,9 кв.м, житловою площею 41,7 кв.м, в порядку спадкування за законом після смерті батька, ОСОБА_2 .
Керуючись ст. 10, 12, 81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-268, 273 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ЖБК "Автомат-3, про визнання права власності на кооперативну квартиру в порядку спадкування за законом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 права власності на кооперативну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 72,9 кв.м, житловою площею 41,7 кв.м, в порядку спадкування за законом після смерті батька, ОСОБА_2
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 ;
відповідач - Київська міська рада, код ЄДРПОУ 22883141, місцезнаходження: м. Київ, вул. Хрещатик, 36;
третя особа - ЖБК «Автомат - 3», код ЄДРПОУ 22908527, місцезнаходження : м. Київ, вул. Мостицька, буд. 14.
Суддя Я.К. Левицька