Справа № 756/10822/25
Провадження № 2/756/6093/25
24 листопада 2025 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Ткач М.М.,
за участі секретаря судового засідання - Тагієва Р.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АКСІЛІУМ-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АКСІЛІУМ-ФІНАНС» (далі - ТОВ «ФК «АКСІЛІУМ-ФІНАНС») звернувся до Оболонського районного суду міста Києва з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позову позивач зазначив, що між ОСОБА_1 та АТ «Кредобанк» було укладено кредитний договір №O26205131254949/980, за умовами якого банк зобов'язувався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених Кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту. Позичальник своїх зобов'язань за Кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 08.11.2023 заборгованість за Кредитним договором складала 34 584,38 грн., з яких прострочене тіло 34 584,38 грн. 08.11.2023 у правовідносинах за вказаною заборгованістю була здійснена заміна кредитора у зобов'язанні з АТ «Кредобанк» на ТОВ «ФК «МАРИН-ФІНАНС» на підставі договору факторингу. 12.12.2024 рішенням № 12/12/24-1 учасника ТзОВ «ФК «МАРИН-ФІНАНС» змінено найменування товариства на Товариство з обмеженою відповідальність «ФК «АКСІЛІУМ ФІНАНС». За період з 09.11.2023 по 31.05.2025 на суму заборгованості, відповідно до умов Кредитного договору, нараховано відсотки за користування кредитом, зокрема станом на 31.05.2025 сума нарахованих відсотків становить 16427,58 грн, загалом сума заборгованості за Кредитним договором складає 51 011,96 грн. З урахуванням наведеного, позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 51011,96 грн., а також сплачений судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 31.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АКСІЛІУМ-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, постановлено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про час та дату розгляду справи повідомлявся. При цьому, 02.10.2025 до суду від представника позивача надійшла заява, у якій підтримав позов та просив здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача, не заперечив проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та дату судового засідання повідомлявся. Правом на подання відзиву відповідач не скористався.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин та за відсутності заперечень позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
Враховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України).
За ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Як убачається із матеріалів справи, 18.02.2019 між Акціонерним товариством «КРЕДОБАНК» (банк) та ОСОБА_1 (клієнт) було укладено та підписано Заяву-договір №26205131254949/980/РКО про надання комплексних банківських послуг (надалі заява-договір).
Крім того, ОСОБА_1 підписав Додаток від 18.02.2019 до Заяви-Договору №26205131254949/980/РКО від 18.02.2019.
Відповідно до додатку від 18.02.2019 до Заяви-Договору №26205131254949/980/РКО від 18.02.2019, клієнт просить, а банк зобов'язується надати банківські послуги, визначені додатком, а саме: в тому числі, але не виключно, відкрити рахунок/рахунки/виконувати операції за рахунком/рахунками; здійснити кредитування рахунку № НОМЕР_1 у національній валюті гривня, на наступних умовах : відповідно до Алгоритму визначення ліміту кредитування, а також відповідно до інших умов Заяви- Договору та Правил, має право встановити клієнту ліміт кредитування і в межах цього ліміту надати кредит з цільовим призначенням - задоволення споживчих потреб клієнта (в розмірі до 100000,00 грн. (сто тисяч гривень 00 копійок); строк дії ліміту кредитування - до моменту пред'явлення вимоги банку або до настання підстав припинення дії ліміту кредитування, визначних правилами; процентна ставка за користування кредитом (кредитами) - 30,00% річних; орієнтовна реальна річна процентна ставка 35,63% річних; загальна вартість кредиту для клієнта за договором становить 130681,67 грн.
Як вказано позивачем у позові, 08.11.2023 між АТ «КРЕДОБАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «МАРИН-ФІНАНС» укладено договір факторингу із відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами та прав за забезпечувальними договорами, відповідно до умов якого АТ «Кредобанк» відступив ТОВ «Фінансова компанія «МАРИН-ФІНАНС'право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № O26205131254949/980/.
Згідно із додатком №1 до договору факторингу із відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами та прав за забезпечувальними договорами від 08.11.2023 до ТОВ «Фінансова компанія «МАРИН-ФІНАНС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № O26205131254949/980/ від 18.02.2019 в розмірі 34 584,38грн.
12.12.2024 рішенням №12/12/24-1 учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «МАРИН-ФІНАНС» змінено найменування з ТОВ «ФК «МАРИН-ФІНАНС» на Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «АКСІЛІУМ ФІНАНС».
Відповідного до розрахунку заборгованості за період з 02.11.2020 по 31.05.2025, здійсненого ТОВ «ФК «АКСІЛІУМ ФІНАНС», заборгованість відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором станом на 08.11.2023 становить 34584,38 грн, з яких: сума заборгованості за тілом кредиту - 34584,38 грн; станом на 08.02.2025 становить 51011,96 грн., яка складається із: суми заборгованості за тілом кредиту - 34584,38 грн., нараховані відсотки 16427,58 грн.
Відповідно до досудової вимоги ТОВ «ФК «Аксіліум Фінанс» щодо виконання договірних зобов'язань та повідомлення про заміну кредитора від 27 червня 2025 року, відповідача повідомлено про необхідність усунути порушення умов кредитного договору та погасити прострочену заборгованість в розмірі простроченого боргу протягом 30 календарних днів з моменту отримання даної вимоги, але в будь-якому випадку не пізніше 35 календарних днів з моменту надсилання вимоги, а у випадку невиконання даної вимоги у визначений строк достроково повернути кредит у повній непогашеній сумі та сплатити всі нараховані і не сплачені проценти за користування кредитом, комісії у розмірі 51011,96 грн.
Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. ст. 3, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Частиною 1 статті 1055 ЦК України встановлено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Слід зазначити, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
У пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 року №75 зазначено, що виписки з клієнтських рахунківє підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 17 грудня 2020 року у справі №278/2177/15-ц (провадження № 61-22158св19).
Разом з тим, позивачем не надано до суду первинної виписки з карткового рахунку відкритого на ім'я відповідача, з якої можна було б встановити факт виконання банком договору щодо надання коштів та користування відповідачем кредитними коштами, а також наявність у нього заборгованості за кредитом.
В свою чергу, наданий позивачем розрахунок кредитної заборгованості не підтверджує умови кредитування та суму заборгованості за кредитом, зазначений доказ не є підтвердженням виконаних позивачем банківських операцій та повністю залежить від волевиявлення банку.
Крім того, даний розрахунок складається лише з підсумкової суми заборгованості станом на 31.05.2025. У розрахунку не розписано ані дату та розміри нарахування відсотків, а ні дату та розмір сплати заборгованості відповідачем.
Суд вважає, що позивачем не було надано належних та достатніх доказів у підтвердження надання відповідачу кредитних коштів та користування відповідачем кредитними коштами, а відповідно і доказів про наявність заборгованості за кредитним договором.
Звертаючись до суду із вказаним позовом, на підтвердження наявності права на звернення із відповідним позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором позивач вказував на наявність у нього такого права на момент звернення до суду, оскільки 08.11.2023 між АТ «КРЕДОБАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «МАРИН-ФІНАНС» укладено договір факторингу із відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами та прав за забезпечувальними договорами, відповідно до умов якого АТ «Кредобанк» відступив ТОВ «Фінансова компанія «МАРИН-ФІНАНС» право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № O26205131254949/980.
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).
Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України).
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (ч. 3 ст. 512 ЦК України). Правочинами, на підставі яких відбувається відступлення права вимоги, можуть бути, зокрема, купівля-продаж, дарування, факторинг.
Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 3 ст. 656 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України). Обсяг і зміст прав, що переходять до нового кредитора, залежать від зобов'язання, в якому здійснюється відступлення права вимоги.
Частиною 1 ст. 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до п. п. 1, 2, 4, 5, 6, 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Зі змісту ст. ст. 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.
Як зазначено у позові, 08.11.2023 між АТ «КРЕДОБАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «МАРИН-ФІНАНС» укладено договір факторингу із відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами та прав за забезпечувальними договорами, відповідно до умов якого АТ «Кредобанк» відступив ТОВ «Фінансова компанія «МАРИН-ФІНАНС'право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № O26205131254949/980.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).
У ч. 2 ст. 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).
Проте, до матеріалів справи не додано повний текст договору факторингу договір факторингу із відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами та прав за забезпечувальними договорами від 08.11.2023, укладеного між АТ «КРЕДОБАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «МАРИН-ФІНАНС», надано лише перший та останній аркуші, а тому, суд не може встановити факт переходу права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором від АТ «КРЕДОБАНК» до ТОВ «Фінансова компанія «МАРИН-ФІНАНС», зокрема домовленість щодо предмету, ціни договору, підстав розірвання договору, моменту передачі права вимоги, прав та обов'язків сторін та інших обставин, які мають суттєве значення для встановлення домовленості між АТ «КРЕДОБАНК» та ТОВ «ФК «МАРИН-ФІНАНС».
Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
У постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі №905/306/17, а також постановах Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі №753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі №334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі №5026/886/2012 зазначено, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі.
Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
Всупереч вищевикладеному, позивачем не було надано повний текст договору факторингу із відступлення прав грошової вимоги за кредитними договорами та прав за забезпечувальними договорами від 08.11.2023, що укладений між АТ «КРЕДОБАНК» та ТОВ «ФК «МАРИН-ФІНАНС».
Водночас не надано доказів, які підтверджують, що ТОВ «ФК «МАРИН-ФІНАНС» сплатило кошти за передані права вимоги за Договором факторингу із відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами та прав за забезпечувальними договорами від 08.11.2023.
Відтак, позивачем не доведено факту відступлення права грошової вимоги до відповідача за вказаним договором від первісного кредитора - АТ «КРЕДОБАНК» до ТОВ «ФК «МАРИН-ФІНАНС», яке змінило найменування на ТОВ «ФК «АКСІЛІУМ-ФІНАНС».
Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, як встановлено ч. 2 ст. 77 ЦПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Таким чином, доказуванням є процесуальна і розумова діяльність суб'єктів доказування, яка здійснюється в урегульованому цивільному процесуальному порядку і спрямована на з'ясування дійсних обставин справи, прав і обов'язків сторін, встановлення певних обставин шляхом ствердження юридичних фактів, зазначення доказів, а також подання, прийняття, збирання, витребування, дослідження і оцінки доказів; докази і доказування виступають процесуальними засобами пізнання в цивільному судочинстві.
Процес доказування (на достовірність знань про предмет) відбувається у межах передбачених процесуальних форм і структурно складається з декількох елементів або стадій, які взаємопов'язані й взаємообумовлені. Виділяються такі елементи: твердження про факти; визначення заінтересованих осіб щодо доказів; подання доказів; витребування доказів судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі; дослідження доказів; оцінка доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Суд наголошує, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує.
Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Верховний Суд звертається до власних висновків у Постанові від 02.10.2018 року у справі № 910/18036/17.
Таким чином, жодних належних та допустимих доказів тих обставин, про які заявляє позивач у позові, щодо переходу до позивача права вимоги за Договором №26205131254949/980/РКО від 18.02.2019 до ОСОБА_1 матеріали справи не містять, а відтак позивачем не доведено наявності у відповідача заборгованості перед позивачем за вказаним договором у розмірі, зазначеному у розрахунку.
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судові витрати слід залишити за позивачем.
Керуючись статтями 12-13, 76-81, 141, 259, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АКСІЛІУМ-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга позивачем подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду складено 24.11.2025.
Відомості про сторони:
1. Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АКСІЛІУМ-ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 43231894; місцезнаходження: м. Львів, вул. Академіка Лазаренка Є., буд. 4, каб. 4);
2. Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Суддя М. М. Ткач