Справа № 369/8935/25
Провадження № 2/369/7724/25
12.12.2025 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Мартиненко В. С.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
відповідача ОСОБА_3 ,
відповідача ОСОБА_4 ,
представника відповідачів ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном та вселення,
В провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває вказана цивільна справа.
Сторони в судовому засіданні не заперечували проти закриття підготовчого засідання.
Позивачем до закінчення підготовчого провадження подано заяву про виклик в судове засідання свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які можуть підтвердити обставини, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги.
Відповідачі та їх представник проти задоволення заяви заперечили, посилаючись на те, що свідок ОСОБА_6 має заінтересованість в розгляді справи.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 91 ЦПК України виклик свідків здійснюється за заявою учасника справи. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, - до початку першого судового засідання у справі.
Враховуючи те, що заява про виклик свідків подана в строк, передбачений ч. 3 ст. 91 ЦПК України, а саме лише посилання про те, що свідок може надати завідомо неправдиві показання не є самостійною підставою для того, щоб не викликати такого свідка до суду, суд дійшов висновку про необхідність задовольнити заяву позивача та викликати свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Підстав для відкладення підготовчого судового засідання, передбачених ч. 2 ст. 198, ч. 2 ст. 223 ЦПК України, не встановлено.
Відповідно до ст. 197 ЦПК України судом здійснені дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Справа підлягає призначенню до розгляду по суті.
Суд не бере до уваги клопотання відповідачів про продовження строку підготовчого засідання у справі, оскільки таке клопотання подано після оголошення судом перерви для постановлення цієї ухвали, що оформлюється окремим документом.
Водночас, зважаючи на те, що таке клопотання подане з приводу того, що після допиту свідка, проти виклику якого заперечують відповідачі, у них виникне необхідність подати додаткові докази, необхідно роз'яснити таке.
Відповідно до ч. 3-8 ст. 83 ЦПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.
У випадку прийняття судом відмови сторони від визнання обставин суд може встановити строк для подання доказів щодо таких обставин.
Якщо зі зміною предмета або підстав позову або поданням зустрічного позову змінилися обставини, що підлягають доказуванню, суд залежно від таких обставин встановлює строк подання додаткових доказів.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, у разі необхідності витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
Відповідно до ч. ч. 1-5 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 241 ЦПК України після з'ясування всіх обставин справи та перевірки їх доказами головуючий надає сторонам та іншим учасникам справи можливість дати додаткові пояснення, які можуть доповнити матеріали справи. У зв'язку з додатковими поясненнями учасника справи суд може ставити питання іншим учасникам судового процесу. Вислухавши додаткові пояснення і вирішивши заявлені при цьому клопотання учасників справи, суд постановляє ухвалу про закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами і переходить до судових дебатів.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно з Інформації, опублікованої Радою суддів України, про показники часу, необхідного для розгляду справ і матеріалів, які надійшли до місцевих судів за 9 місяців 2025 року, чисельність суддів з повноваженнями в Києво-Святошинському районному суді Київської області складає 14 суддів, а чисельність суддів за нормативами становить 53 суддя. Зважаючи на обставини, що склалися, розгляд справи необхідно призначити на 11.02.2026.
Відповідно до ч. 4 ст. 259 ЦПК України для постановлення ухвал, що оформлюються окремим документом, суд оголошує перерву. Відповідно до ч.ч. 4, 5, 9 ст. 268 ЦПК України ухвали суду проголошуються негайно після їх постановлення за правилами проголошення рішень суду. У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 197, 198, 260, 261, 353 ЦПК України,
Закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 11 лютого 2026 року о 14 годині 30 хвилин.
Викликати в судове засідання свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Повідомити свідка про те, що фізична особа не має права відмовитися давати показання, крім показань щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім'ї або близький родич цих осіб), які можуть тягнути юридичну відповідальність для нього або таких членів сім'ї чи близьких родичів. Особа, яка відмовляється давати показання, зобов'язана повідомити причини відмови.
Попередити свідка про кримінальну відповідальність, передбачену ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України, за завідомо неправдиве показання і за відмову від давання показань на вимогу суду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Мартиненко В.С.