Справа № 752/14881/23
Провадження № 2/369/907/25
11.12.2025 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Фінагеєвої І.О.,
за участю секретаря Іларіонова І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу №752/14881/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору та стягнення грошових збитків, -
У липні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про розірвання договору та стягнення грошових збитків.
На обґрунтування позову зазначає, що 12 червня 2021 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір підряду №1206-БУД на виконання комплексу робіт з капітального ремонту даху приватного житлового будинку. За умовами зазначеного договору відповідач зобов'язувався за кошти позивача придбати необхідні будівельні матеріали відповідно до комерційних кошторисів та особисто виконати будівельні роботи з капітального ремонту даху у визначений договором строк. Позивач, зі свого боку, зобов'язувався здійснити оплату на умовах договору та забезпечити безперешкодний доступ відповідача до об'єкта, у тому числі можливість користування електроенергією (220 В), водопроводом, туалетом та господарськими приміщеннями для зберігання інструменту. У той же день, 12 червня 2021 року, сторони підписали Акт приймання-передачі фронту робіт, а відповідач отримав від позивача готівкові кошти у розмірі 270 000,00 грн, що підтверджується розпискою №1 від 12 червня 2021 року.
Позивач вважає, що у повному обсязі виконав свої договірні зобов'язання щодо фінансування робіт та передачі об'єкта для їх виконання (пункт 4.2.1 договору). Натомість відповідач, всупереч вимогам пунктів 4.3.-4.4 договору, своїх обов'язків не виконав, роботи не розпочав та не завершив, що свідчить про істотне порушення умов договору.
Враховуючи викладене, позивач просив суд розірвати договір підряду №1206-БУД від 12 червня 2021 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову суму в розмірі 270 000,00 грн.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 25 липня 2023 року цивільну справу передано за підсудністю до Києво-Святошинського районного суду Київської області.
Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Дубас Т.В. від 24 серпня 2023 року провадження в справі було відкрито в подяку загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання.
Згідно розпорядження керівника апарату Києво-Святошинського районного суду Київської області Распутної Н.О. щодо повторного автоматичного розподілу справи від 21 червня 2024 року та протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 21 червня 2024 року, який проведений відповідно до пунктів 2.3.49, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, дану справу передано для розгляду судді Фінагеєвій І.О.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 червня 2024 року цивільну справу прийнято до провадження із призначенням підготовчого судового засідання.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 січня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи сповіщений належним чином. Представник позивача надав суду заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника, позов підтримав, просив його задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи сповіщений належним чином, причини неявки не повідомив, судом вживалися заходи щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі «Судова влада України». Відповідач на адресу суду відзиву на позовну заяву не подав, причини неможливості подати відзив суду не повідомив. Ухвалу суду про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з додатками отримав, вказана кореспонденція повернулася на адресу суду з відміткою працівника поштового зв'язку «вручено особисто». Будь-яких заяв, клопотань станом на час прийняття рішення до суду не надходило.
У зв'язку з розглядом справи за відсутності учасників в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин суд, враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача та ухвалити по справі заочне рішення.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов такого висновку.
Згідно зі ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Судом встановлено, що 12 червня 2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір підряду №1206-БУД на виконання робіт.
Відповідно до п. 1.1. Договору, Підрядник зобов'язується виконати за завданням Замовника комплекс робіт з капітального ремонту даху приватного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , у відповідності до додатків до цього Договору, а Замовник зобов'язується здійснити своєчасне фінансування робіт та прийняти виконані роботи.
Згідно з положеннями п. 2.1. Договору, загальна вартість робіт за цим Договором (ціна Договору), включаючи вартість обладнання, матеріалів, ресурсів, інші обумовлені Сторонами витрати, всі податки та збори, визначаються Договірною ціною та або кошторисами до цього Договору.
Відповідно до п. 2.2. Договору, договірна ціна є жорсткою (остаточною), остаточна вартість робіт (включаючи вартість робіт та матеріалів), яку має сплатити Замовник на користь Підрядника, визначається на підставі відповідних комерційних кошторисів до цього Договору і дорівнює математичній сумі вартості робіт та матеріалів, організаційно-виробничих витрат, транспортних витрат.
Згідно з п.п. 3.1.1. Договору, початок робіт - протягом двох робочих днів після підписання Сторонами цього Договору з додатками та отримання Підрядником попередньої оплати відповідно до умов Договору, передання Замовником Підряднику за Актом приймання-передачі проектної документації для виконання робіт (у випадку нового будівництва) та передання за Актом фронту робіт (придатного для виконання робіт майданчика Об'єкта).
Відповідно до п.п 3.1.2. Договору, закінченням робіт Підрядником - протягом двадцяти календарних днів, за умови належного виконання Замовником його зобов'язань.
Відповідно до п.п. 4.2.1. Договору, Замовник зобов'язаний вчасно передати Підряднику усю необхідну для виконання Договору інформацію, вихідні дані, своєчасно (не пізніше двох робочих днів з дня укладання Договору) передати Підряднику за Актом фронт робіт.
Згідно п.п. 4.4.1. Договору, Підрядник зобов'язаний здійснювати роботи відповідно до затвердженої Замовником проектної документації (стадія «Робоча документації» або стадія «Робочий проект»), умов цього Договору, Додатків до цього Договору.
12 червня 2021 року Сторони підписали Акт приймання - передачі фронту робіт, одночасно з чим Відповідач отримав від Позивача 270 000,00 грн., що підтверджується розпискою №1 від 12 червня 2021 року.
Фактичними обставинами справи встановлено, Позивач виконав умови Договору у повному обсязі щодо фінансування та передачі об'єкта для проведення робіт.
Станом на дату звернення до суду з позовом, роботи виконані ще не були. Докази на підтвердження зворотного в розпорядження суду не надані.
Згідно ст. 1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до статей 3, 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини
Однією з засад цивільного судочинства проголошено свободу договору, що передбачено у ст. 3 ЦК України.
Згідно із ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За статтями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Судом встановлено, що між сторонами дійсно було укладено відповідний договір підряду № 1206-БУД від 12 червня 2021 року на виконання комплексу робіт по капітальному ремонту даху приватного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
У ст. 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Змістом частин 1 та 3 ст. 857 ЦК України підтверджено обов'язок підрядника виконати роботу відповідно до умов договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимог, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.
Частинами 2 та 3 ст. 849 ЦК України встановлено, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, Замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання Підрядником цієї вимоги-відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.
Частиною 4 ст. 849 ЦК України передбачено, що замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
Отже, частиною другою цієї статті передбачено право замовника на відмову від договору підряду лише за наявності конкретно визначеної законодавством умови, коли підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим. При цьому наслідком такої відмови є виникнення саме у замовника права вимагати відшкодування збитків з підрядника.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 875 ЦК України встановлено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Згідно із ч. 3 ст. 875 ЦК України до договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Для правильного вирішення спору, що виник у зв'язку з виконанням договору будівельного підряду необхідно з'ясовувати обставини належного/неналежного виконання як замовником, так і підрядником умов договору підряду, в тому числі і щодо виникнення/не виникнення у замовника права на відмову від договору підряду, яке відповідно до ч. 2 ст. 849 ЦК України не є безумовним і пов'язано із діями підрядника (своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим), та чи належним чином воно (право на відмову) реалізовано (постанова Верховного Суду від 21.12.2020 року у справі №910/14846/19).
Аналогічні положення містяться і в частинах 1 та 2 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», якою, зокрема, передбачено, що споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.
Якщо під час виконання робіт (надання послуг) стане очевидним, що їх не буде виконано з вини виконавця згідно з умовами договору, споживач має право призначити виконавцю відповідний строк для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги у визначений строк - розірвати договір і вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення недоліків третій особі за рахунок виконавця.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в Постанові № 5 від 12 квітня 1996 року «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів», при вирішенні цих справ суди мають виходити насамперед із положень Закону України «Про захист прав споживачів». Відповідно до Преамбули Закону він регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів. При вирішенні спорів про захист прав споживачів слід ураховувати, що тягар доказування обставин, які звільняють від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов'язання, в тому числі і за спричинену шкоду, лежить на продавцеві (виготівникові).
Щодо вимог про розірвання договору підряду.
Підстави для зміни або розірвання договору визначені положеннями ст. 651 ЦК України, відповідно до яких зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Відповідно до ч. 2 ст. 849 ЦК України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Судом встановлено факт укладення між позивачем та відповідачем договору підряду №1206-БУД від 12 червня 2021 року. У пункті 5.1. договору підряду передбачено, що відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання даного договору настає згідно з чинним законодавством України.
Крім того, під час розгляду справи встановлено, що позивач виконав умови Договору щодо фінансування та передачі об'єкта для проведення робіт, проте Відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, будівельні роботи не провів.
Реалізація принципу змагальності сторін у цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.
Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (стаття 76 ЦПК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ст. 77 ЦПК України).
Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (частини 1-3 ст. 89 ЦПК України).
Однак, при вирішенні спорів про захист прав споживачів слід враховувати, що тягар доказування обставин, які звільняють від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов'язання, в тому числі і за спричинену шкоду, лежить на продавцеві (виготівникові).
Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що ним виконано будівельні роботи в обсязі та у строки, передбачені договором підряду №1206-БУД від 12 червня 2021 року. Доказів наявності поважних причин невиконання ним своїх обов'язків по даному договору підряду щодо виконання будівельних робіт не надав.
З огляду на вищевикладене, вимоги ОСОБА_1 про розірвання договору підряду № 1206-БУД від 12 червня 2021 року підлягають задоволенню.
Щодо вимог про стягнення грошових коштів.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За таких обставин, у зв'язку з тим, що відповідачем до теперішнього часу не було виконано умови договору підряду №1206-БУД від 12 червня 2021 року, а саме порушено зобов'язання з виконання комплексу робіт з капітального ремонту даху приватного житлового будинку, то сплачена позивачем сума у розмірі 270000,00 грн. за вказаним договором підлягає поверненню у повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідача грошових коштів є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, у зв'язку з чим вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму сплачених грошових коштів за договором підряду №1206-БУД від 12 червня 2021 року в розмірі 270000,00 грн.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживачі, в тому числі, фінансових послуг, звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Таким чином, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір за подання позову в сумі 3773,60 грн (2700,00 грн за вимогу майнового характеру та 1073,60 грн за вимогу немайнового характеру).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 11, 525, 526, 530, 546, 570, 626, 629, 651, 849 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-89, 141, 247, 258, 263-265, 280-284, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору та стягнення грошових збитків, - задовольнити.
Розірвати договір підряду №1206-БУД на виконання робіт від 12 червня 2021 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти за договором підряду на виконання робіт №1206-БУД від 12 червня 2021 року в розмірі 270 000 (двісті сімдесят тисяч) грн. 00 коп.
Стягнути зі ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 3 773 (три тисячі сімсот сімдесят три) грн. 60 копійок. в дохід держави.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня винесення рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Інформація про відповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
Суддя Інна ФІНАГЕЄВА