Справа № 369/5880/24
Провадження № 2/369/2069/25
05.12.2025 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Фінагеєвої І.О.,
за участю секретаря Іларіонова І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу №369/5880/24 за позовною заявою КП "Боярське Головне Виробниче Управління Житлово-Комунального Господарства "Боярської міської ради" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
У квітні 2024 року позивач КП «Боярське головне виробниче управління житлово-комунального господарства» Боярської міської ради Фастівського району Київської області звернулося до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Свої вимоги мотивував тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані та фактично проживають в квартирі АДРЕСА_1 , де користуються житлово-комунальними послугами, зокрема послугами з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії та обслуговування ліфтів.
Відповідно до статутних повноважень, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572, Постанови Кабінету Міністрів України «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги» від 01 червня 2011 року № 869, Постанови Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2018 року № 712 Про затвердження Правил надання послуг з управління багатоквартирним будинком та Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, Закону України «Про теплопостачання» та Договору №71 від 18 березня 2019 року Комунальне підприємство «Боярське головне виробниче управління житлово-комунального господарства» надає послуги з управління будинком АДРЕСА_2 та зокрема по квартирі АДРЕСА_3 в якій зареєстровані та отримують послуги відповідачі.
На підставі викладеного, позивач зазначає, що проводить нарахування платежів за житлово-комунальні послуги та щомісяця до 20 числа, наступного за розрахунковим, надає відповідачам рахунки на оплату наданих житлово-комунальних послуг, в яких вказується розмір заборгованості. Так, оскільки відповідачі не в повному обсязі здійснювали оплату за спожиті житлово-комунальні послуги, у них утворилась заборгованість у розмірі 38094,47 грн.
У зв'язку із викладеним, позивач просив суд:
- стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь КП «БГВУЖКГ» заборгованість за надану послугу з управління багатоквартирним будинком у загальному розмірі 38094,47 грн;
- стягнути в солідарному порядку по 1514 грн з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь КП «БГВУЖКГ» сплачений судовий збір у сумі 3028 грн.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 квітня 2024 року по справі відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
11 вересня 2024 року до суду від ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти її задоволення, посилаючись на те, що заявлена заборгованість є необґрунтованою. Зазначає, що відповідно до матеріалів виконавчого провадження ВП №22143281 від 12 січня 2011 року державним виконавцем було здійснено демонтаж стояків централізованого опалення та труб у квартирі АДРЕСА_1 , а замість них встановлено обвідні перемички поза межами квартири. У зв'язку з цим послуга з централізованого опалення у зазначеній квартирі надавалася не в повному обсязі, що на думку відповідача, виключає підстави для нарахування та стягнення плати за неї.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про дату, час та місце слухання справи сповіщений належним чином. Надав суду заяву, в якій просив розглядати справу за відсутності представника позивача. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідачі в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце слухання справи сповіщені належним чином, причини неявки не повідомили. До суду подано заяву, в якій відповідач заперечує проти задоволення позову та просить розглядати справу за його відсутності.
У зв'язку з розглядом справи за відсутності учасників в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за №761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, доводи сторін, викладені в заявах по суті спору, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов такого висновку.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Судом встановлено, що КП «БГВУЖКГ» Боярської міської ради відповідно до Рішення Боярської міської ради «Про призначення управителя багатоквартирних будинків міста Боярки» №12/2 від 14 березня 2019 року та Договору № 9 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком у м. Боярка від 18 березня 2019 року є виконавцем житлово-комунальних послуг в будинку за адресою: АДРЕСА_4 .
Пунктом 1 вказаного Договору визначено, що управитель зобов'язується надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком (далі - послуга з управління), що розташований, за адресою: АДРЕСА_2 (далі - будинок), а співвласники зобов'язуються оплачувати управителю послугу з управління згідно вимогами законодавства та умовами цього договору.
Список співвласників і площа квартир та приміщень, що перебувають у їх власності, станом дату укладення договору, зазначаються у додатку 1 до договору, що є невід'ємною його частиною (п. 2 Договору)
Згідно п. 5 Договору, кожен із співвласників має право одержувати від управителя своєчасно та належної якості послугу з управління згідно із законодавством та умовами цього договору.
Відповідно до п. 6 Договору, кожен із співвласників зобов'язаний оплачувати управителеві надані послуги з управління в порядку, за ціною та у строки, встановлені цим договором.
Ціна та порядок оплати послуги з управління визначена у пунктах 10-12 Договору, відповідно до яких, ціна послуги з управління становить 6,16 гривень (в тому числі податок на додану вартість) на місяць за 1 кв. метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку та включає: витрати на утримання будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна будинку в розмірі 4,75 гривень без ПДВ відповідно до кошторису витрат на утримання будинку та прибудинкової території (далі кошторис витрат), що міститься у додатку 4 до цього договору; винагороду управителю в розмірі 0,38 гривень без ПДВ на місяць (п. 10 Договору).
Плата за послугу з управління нараховується щомісяця управителем та вноситься кожним співвласником не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 11 Договору).
З матеріалів справи вбачається, що на підставі виконавчого листа № 2-3920/2010, виданого 11 жовтня 2010 року Києво-Святошинським районним судом Київської області, державним виконавцем Міщенко Л.М. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №22143281 щодо забезпечення доступу до квартири АДРЕСА_1 з метою проведення повного ремонту магістрального стояка розподільчої системи опалення, що забезпечує теплопостачання квартир зазначеного будинку. Як убачається з акта державного виконавця від 12 січня 2011 року, ремонтні роботи були здійснені в повному обсязі, а саме проведено заміну магістрального стояка розподільчої системи опалення у приміщеннях кухні та житлової кімнати квартири АДРЕСА_5 , із забезпеченням належного підключення стояка до джерела теплопостачання шляхом прокладення відповідної тепломережі в напрямку від квартири АДРЕСА_6 до квартири АДРЕСА_2 . При цьому будь-якого «відключення» квартири відповідача від центрального опалення, на чому він наполягає у своїх поясненнях, фактично не відбувалося. Навпаки, виконання зазначених робіт забезпечило відновлення та належне функціонування системи теплопостачання в будинку.
Суд також враховує, що ОСОБА_3 не висловлював заперечень щодо проведення зазначених робіт, що підтверджується його підписом на акті державного виконавця, яким засвідчено факт завершення ремонтних заходів та їх повний обсяг. Підпис відповідача свідчить про погодження ним не лише змісту, але й результатів виконаних робіт, що спростовує доводи про нібито незаконне втручання в систему опалення його квартири чи припинення подачі тепла.
З огляду на наведене, доводи відповідача щодо відключення його квартири від центрального опалення є безпідставними, не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються матеріалами виконавчого провадження.
Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 отримують комунальні послуги за адресою: АДРЕСА_4 .
Згідно особового рахунку № НОМЕР_1 за яким обліковується кв. АДРЕСА_5 , станом на лютий 2024 року за відповідачами рахується заборгованість на загальну суму 38094,47 грн.
Вказане свідчить про те, що користуючись усіма наданими житлово-комунальними послугами, відповідачі неналежним чином та не у повному обсязі сплачували за їх споживання, що є порушенням прав позивача.
Спірні правовідносини виникли у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг і регулюються, зокрема, Законом України від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон).
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону, житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг
Згідно ч. 1 ст. 12 Закону, Надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).
Частина 1 ст. 13 Закону передбачає, що Договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону, споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 322 ЦК України).
Частина 1 ст. 9 Закону передбачає, що Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Порядок користування приміщеннями, а також утримання житлових будинків визначається Правилами користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року № 572 в редакції від 14.01.2009 року і ст. ст. 20, 21 Закону України від 24.06.2004 р. «Про житлово-комунальні послуги» відповідно до яких власник або споживач, зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом та інше.
У постанові Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі №750/12850/16-ц (провадження №61-11107св18) була висловлена позиція про те, що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Аналогічна позиція сформульована у постанові Верховного Суду від 06 листопада 2019 року у справі №642/2858/16 (провадження №61-26204св18)
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Відповідно до п. 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, водовідведення, п. п. 4, 17, 29 Правил надання населенню послуг з газопостачання, споживачі зобов'язані своєчасно оплачувати надані їм житлово-комунальні послуги (опалення, постачання холодної та гарячої води, водовідведення та газопостачання) та витрати на утримання будинку і прибудинкової території пропорційно загальної площі квартири, згідно Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 року №869.
Згідно п. 7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків», затверджених Постановою КМУ № 45 від 24 січня 2006 року «Про внесення змін до постанови Кабміну від 08 жовтня 1992 року № 572», власник та наймач квартири зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до загальних умов виконання зобов'язання, установлених ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо боржник не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, за правилами ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив.
Стаття 76 ЦПК України визначає, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Стаття 81 ЦПК України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачами по справі були порушені обов'язки щодо оплати вартості наданих житлово-комунальних послуг, а тому вимоги позивача підлягають до задоволення.
В силу ст. 141 ЦПК України судові витрати, суд покладає на відповідачів.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 76-82, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позов КП "Боярське Головне Виробниче Управління Житлово-Комунального Господарства "Боярської міської ради" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Боярське головне виробниче управління житлово-комунального господарства» Боярської міської ради» заборгованість за надані житлово-комунальні послуги у розмірі 38094 (тридцять вісім тисяч дев'яносто чотири) грн 47 коп., яка складається з заборгованості за надану послугу з управління багатоквартирним будинком у розмірі 11625,03 грн, за надану послугу з обслуговування ліфтів у розмірі 1443,24 грн, за надану послугу з постачання теплової енергії у сумі 25026,20 грн.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Боярське головне виробниче управління житлово-комунального господарства» Боярської міської ради» судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня винесення рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про позивача: Комунальне підприємство «Боярське головне виробниче управління житлово-комунального господарства» Боярської міської ради, код ЄДРПОУ 34702930, адреса місцезнаходження: Київська область, Фастівський район, м. Боярка, вул. П. Сагайдачного, 30.
Інформація про відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_4 .
Інформація про відповідача: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_4 .
Суддя: Інна ФІНАГЕЄВА