Справа № 367/14507/25
Провадження №2/367/7917/2025
Іменем України
12 грудня 2025 року суддя Ірпінського міського суду Київської області Третяк Я.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до виконавчого комітету Ірпінської міської ради, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Служба у справах дітей та сім'ї Ірпінської міської ради, ОСОБА_4 , про визначення часток у праві спільної часткової власності,
До Ірпінського міського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до виконавчого комітету Ірпінської міської ради, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Служба у справах дітей та сім'ї Ірпінської міської ради, ОСОБА_4 , про визначення часток у праві спільної часткової власності, яка не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, приходжу до висновку про необхідністьзалишення її без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст.175 ЦПК України заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків(для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Проте позивачем не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету учасників, електронні адреси сторін.
Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач просить суд: перерозподілити та визначити частки співвласників у спільній частковій власності житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , пропорційно таким чином, щоб сукупність часток становила 1 «одиницю» (100 %); визнати за співвласниками права власності на нові частки у спільній частковій власності житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 у порядку перерозподілу часток; зобов'язати відповідача внести відповідні зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до частини третьої статті 364 ЦК України у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
Таким чином, позовна вимога про виділ у натурі частки з нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є вимогою майнового характеру.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 30 березня 2023 року у справі № 591/3750/20.
Згідно із пунктом другим частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.
Пунктом 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» передбачено, що розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п'ятою статті 216, статтею 1212 ЦК України тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Зазначення ціни позову щодо вимог майнового характеру є обов'язковою вимогою до змісту позовної заяви. Зазначаючи ціну позову, позивач повинен обґрунтувати у позовній заяві наведену ним оцінку, оскільки щодо цієї обставини застосовується загальне правило про те, що кожна особа повинна довести обставини, на які вона посилається.
Підпунктом першим пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зазначеної вище Постанови Кабінету Міністрів України № 358 від 21 серпня 2014 року строк дії звіту про оцінку нерухомого майна становить не більше шести місяців з дати оцінки.
Таким чином, позивачу необхідно визначити ціну позову, виходячи з дійсної (ринкової) вартості нерухомого майна на момент звернення до суду, яка повинна бути підтверджена відповідними відомостями (оцінкою відповідної установи, ін.) та сплатити судовий збір за ставками встановленими ЗУ «Про судовий збір».
При чому оцінка спірного майна для визначення ціни цього позову має бути проведена відповідно до вимог ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Позивачу роз'яснюється, що від змісту позовних вимог та їх розміру залежить як процес судового розгляду так і результат цього розгляду, оскільки суду необхідно знати, в яких межах здійснювати розгляд справи, а відповідачу усвідомлювати, які вимоги до нього заявлені, та, в залежності від цього, вибудовувати свою позицію і її аргументацію.
За наведеного, чіткий виклад змісту позовних вимог є обов'язком позивача, який він виконує шляхом подання до суду обґрунтованої позовної заяви з додатками, які підтверджують обставини, викладені у позові.
Як вбачається із змісту позовних вимог, позивач просить суд: перерозподілити та визначити частки співвласників у спільній частковій власності житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , пропорційно таким чином, щоб сукупність часток становила 1 «одиницю» (100 %); визнати за співвласниками права власності на нові частки у спільній частковій власності житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 у порядку перерозподілу часток; зобов'язати відповідача внести відповідні зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до вимог статей 355 та 356 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно. Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Суб'єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.
Згідно вимог ст. 367 ЦК України, майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Разом з тим, висунуті позовні вимоги є недостатньо визначеними та не відповідають вимогам ст. 364 ЦК України.
Так, в частковій власності сторін знаходиться житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Проте, яку частку слід виділити позивачу ОСОБА_1 та іншим співвласникам, а саме: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , в натурі в окремий об'єкт нерухомості, в позові не зазначено.
Також слід зазначити, що позовна вимога про визнання за співвласниками права власності на нові частки у спільній частковій власності житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку перерозподілу часток, викладена некоректно, оскільки позивачу слід вказати співвласників житлового будинку.
Отже, позивачу слід усунути вказані недоліки заяви шляхом подання уточненої позовної заяви із зазначенням позовних вимог, які відповідають фактично виниклим спірним правовідносинам, визначивши належний склад учасників такого спору
Згідно з ч.ч.1, 2, 4, 5 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Як вбачається з поданої позовної заяви, копії всіх документів, що додаються до неї не місять всіх атрибутів засвідчення копії документа, а саме: особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так у позовній заяві позивачем зазначено, що житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , знищено внаслідок збройної агресії російської федерації про України, проте доказів на підтвердження зазначених обставин матеріали справи не містять.
Таким чином судом визначається спосіб усунення недоліків, а саме подання позовної заяви у новій редакції із усуненням зазначених недоліків: визначення дійсної вартості майна, надання звіту про оцінку майна відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», уточнити зміст позовних вимог, щодо того, яке саме майно є об'єктом спільної сумісної власності підлягає поділу, визначити спосіб та порядок поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя відповідно до вимог Сімейного кодексу України та сплатити судовий збір за позовну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтею 177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Додатково суд роз'яснює, що відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України у випадку повернення позовної заяви позивачу, це не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення зазначених недоліків.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до виконавчого комітету Ірпінської міської ради, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Служба у справах дітей та сім'ї Ірпінської міської ради, ОСОБА_4 , про визначення часток у праві спільної часткової власності - залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду - 5 днів з дня отримання копії даної ухвали.
У разі не усунення недоліків у встановлений строк, позовна заява відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України буде визнана неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://ip.ko.court.gov.ua/sud1013/.
Суддя: Я.М.Третяк