Справа № 650/4076/25
провадження № 1-кп/650/762/25
11 грудня 2025 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
потерпілої - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Олександрівка кримінальне провадження № 12025231090000716 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Максима Горького Бериславського району Херсонської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційно непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 185, частиною першою статті 361 КК України,
встановив:
ОСОБА_4 не пізніше 12.03.2024 (більш точну дату встановити не виявилось можливим), перебуваючи за адресою свого мешкання: АДРЕСА_2 , умисно, не санкціоновано, тобто самочинно, без дозволу держателя спеціального платіжного засобу або уповноваженої особи, з використанням номеру мобільного телефону НОМЕР_1 та вигаданого паролю до автоматизованої системи віддаленого доступу WEB-банкінгу «Приват24» (база даних - програмно-апаратний комплекс банку, що забезпечує здійснення клієнтом операцій по рахунках/картках/вкладах і містить інформацію про клієнта, достатню для його ідентифікації та аутентифікації відповідно договору), яка згідно Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» є програмно-технічним комплексом та відповідно до Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» є інформаційною (автоматизованою) системою, користуючись власним мобільним телефоном марки Motorolа моделі moto e13 10 ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , з корисливих спонукань, здійснив несанкціонований доступ до інформації, яка зберігається та обробляється в автоматизованій системі, чим ввів в оману вказану систему віддаленого доступу WEB-банкінгу «Приват24» ПАТ КБ «ПриватБанк», видавши себе за потерпілу ОСОБА_5 , що призвело до витоку інформації, що виразилось у відображенні на екрані телефону у WEB-банкінгу «Приват24» даних поточного стану рахунку потерпілої ОСОБА_5 та спотворені процесу обробки інформації на рахунку останньої.
Так, 12.03.2024 о 09:12 годині, ОСОБА_4 перерахував з карткового рахунку ПАТ КБ «Приватбанк» НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_5 на особистий картковий банківський рахунок НОМЕР_5 , відкритий у АТ КБ «Приват Банк», грошові кошти у сумі 2010,05 гривень, при цьому спотворив інформацію про належного користувача облікового запису не маючи законного доступу до нього.
Вказані дії ОСОБА_4 судом кваліфіковані за частиною першою статті 361 КК України, як несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем.
Крім того, ОСОБА_4 перебуваючи за адресою свого мешкання: АДРЕСА_2 , у період дії воєнного стану, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна і обернення його на свою користь, діючи з корисливих мотивів, у період часу з 12.03.2024 по 25.03.2025, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з використанням електронно-обчислювальної техніки, а саме власного мобільного телефону марки Motorolа, моделі moto e13 10 ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 з доступом до мережі Інтернет, без відома та дозволу ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , шляхом входу до автоматизованої системи віддаленого доступу Інтернет-банкінгу «Приват24», зареєстрованого на клієнта ОСОБА_5 , таємно викрав належні останній грошові кошти у сумі 98 805, 91 гривень з рахунку АТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_4 , відкритого на її ім'я, шляхом переводу на власний рахунок АТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_5 , відкритий на ім'я ОСОБА_4 , перерахувавши їх наступними транзакціями:
12.03.2024 о 09:12 годині у сумі 2010,05 грн.,
20.03.2024 о 14:38 годині у сумі 2010,05 грн.,
15.12.2024 о 13:00 годині у сумі 2010,05 грн.,
18.12.2024 о 15:40 годині у сумі 4010,05 грн.,
28.12.2024 о 12:32 годині у сумі 6030,15 грн.,
04.01.2025 о 10:41 годині у сумі 6030,15 грн.,
06.01.2025 о 10:20 годині у сумі 4020,10 грн.,
11.01.2025 о 16:04 годині у сумі 20050,00 грн.,
15.01.2025 об 11:33 годині у сумі 3015,08 грн.,
19.01.2025 о 13:41 годині у сумі 3421,11 грн.,
22.01.2025 о 08:30 годині у сумі 3015,08 грн.,
24.01.2025 о 16:32 годині на суму 2512,56 грн.,
26.01.2025 о 14:31 годині у сумі 4020,10 грн.,
03.02.2025 о 14:00 годині у сумі 4020,10 грн.,
14.02.2025 о 14:50 годині у сумі 3216,08 грн.,
16.02.2025 о 18:54 годині у сумі 2995,00 грн.,
19.02.2025 о 18:21 годині у сумі 2512,56 грн.,
22.02.2025 о 12:32 годині у сумі 487,00 грн.,
24.02.2025 о 17:05 годині у сумі 1005,03 грн.,
25.02.2025 об 11:49 годині у сумі 995,00 грн.,
01.03.2025 о 12:54 годині у сумі 1005,03 грн.,
02.03.2025 о 13:16 годині у сумі 994,97 грн.,
03.03.2025 о 14:10 годині у сумі 201,01 грн.,
03.03.2024 о 17:11 годині у сумі 402,01 грн.,
03.03.2025 о 20:07 годині у сумі 397,00 грн.,
04.03.2025 о 13:44 годині у сумі 1000,00 грн.,
05.03.2025 о 09:54 годині у сумі 1005,03 грн.,
06.03.2025 о 03:09 годині у сумі 995,00 грн.,
06.03.2025 о 18:19 годині у сумі 1000,00 грн.,
08.03.2025 о 22:44 годині у сумі 1000,00 грн.,
09.03.2025 о 15:37 годині у сумі 1000,00 грн.,
10.03.2025 о 20:28 годині у сумі 1000,00 грн.,
11.03.2025 о 20:49 годині у сумі 1000,00 грн.,
13.03.2025 о 20:14 годині у сумі 301,051 грн.,
13.03.2025 о 22:58 годині у сумі 698,49 грн.,
14.03.2025 о 20:09 годині у сумі 1000,00 грн.,
18.03.2025 о 19:40 годині у сумі 1000,00 грн.,
19.03.2025 о 19:22 годині у сумі 1000,00 грн,
20.03.2025 о 01:00 годині у сумі 1000,00 грн.,
20.03.2025 о 09:44 годині у сумі 1000,00 грн.,
20.03.2025 о 09:44 годині у сумі 1000,00 грн.,
20.03.2025 о 13:37 годині у сумі 1000,00 грн.,
24.03.2025 о 07:28 годині у сумі 206,03 грн.,
24.03.2025 о 08:57 годині у сумі 201,01 грн.,
24.03.2025 об 11:29 годині у сумі 294,47 грн.,
24.03.2025 о 20:03 годині у сумі 298,00 грн.,
25.03.2025 о 09:49 годині у сумі 1000,00 грн.,
25.03.2025 о 13:12 годині у сумі 1000,00 грн.
Після цього, ОСОБА_4 вказаними грошовими коштами розпорядився на власний розсуд, шляхом витрачення їх на власні побутові потреби. Внаслідок умисних дій ОСОБА_4 потерпілій ОСОБА_5 спричинено матеріальну шкоду на вищевказану суму.
Такі дії Очаковського судом кваліфіковані за частиною четвертою статті 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
09 грудня 2025 року між прокурором Великоолександрівського відділу Бериславської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_6 , укладено угоду про визнання винуватості у вказаному кримінальному проваджені.
Відповідно до змісту угоди між прокурором та обвинуваченим досягнуто домовленість про те, що обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, щиро розкаявся, активно сприяв їх розкриттю та добровільно відшкодував потерпілій завдану матеріальну шкоду.
Зі змісту угоди також вбачається, що під час її укладення сторонами враховано як обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого відповідно до статті 66 КК України, так і обставини, що обтяжують покарання відповідно до статті 67 КК України, зокрема вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку та щодо особи, з якою винний перебував у близьких відносинах. Сторони погодили вид і міру покарання за правилами частини першої статті 70 КК України із застосуванням статті 75 КК України, а також застосування спеціальної конфіскації. Обвинуваченому роз'яснено правові наслідки укладення та затвердження угоди, обмеження права на оскарження вироку та наслідки її невиконання, що підтверджується його підписом у тексті угоди.
Щодо покарання сторони погодилися на призначення такого покарання ОСОБА_4 : за частиною четвертою статті 185 КК України покарання у вигляді 5 років позбавлення волі; за частиною першою статті 361 КК України покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 рік.
На підставі частини першої статті 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити йому покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.
Застосувати статтю 75 КК України, звільнивши ОСОБА_4 від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком, із покладенням обов'язків, передбачених статтею 76 КК України.
Крім того, відповідно до положень статей 470, 472 КПК України, обвинувачений ОСОБА_4 зобов'язується співпрацювати з правоохоронними органами у викритті кримінальних правопорушень проти власності.
На судовому засіданні прокурор просив затвердити вказану угоду, оскільки сторони дійшли згоди щодо винуватості обвинуваченого, а угода відповідає вимогам КПК України.
Обвинувачений на судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості та пояснив, що таку угоду ним укладено добровільно, він цілком розуміє своє право на судовий розгляд, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання. Свою вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень він визнає беззастережно та розуміє, що до нього також будуть застосовані інші заходи у разі затвердження угоди.
Захисник на судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості вказавши, що обвинувачений добровільно визнав свою вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень та йому було роз'яснено про наслідки її затвердження, про права, які він не зможе реалізувати в такому випадку, вид покарання та порядок його відбування.
На судовому засіданні потерпіла повідомила, що ознайомилася зі змістом угоди про визнання винуватості та надала згоду на її укладення. Підтвердила, що нею особисто складено відповідну письмову заяву від 09 грудня 2025 року, яку подано до суду. Зазначила, що будь-яких претензій матеріального характеру до ОСОБА_4 не має, оскільки завдана матеріальна шкода відшкодована у повному обсязі. Наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, передбачені статтею 470 КПК України, їй роз'яснені та є зрозумілими.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до пункту другого частини першої статті 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з частиною п'ятою статті 469 КПК України укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Згідно з пунктами 1, 3 частини четвертої статті 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією); особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
В даному випадку, кримінальне правопорушення, передбачене частиною першою статті 361 КК України є кримінальним проступком, а кримінальне правопорушення, передбачене частиною четвертою статі 185 КК України є тяжким злочином.
Відповідності до положень пункту 3 частини четвертої статті 469 КК України прокурором у провадженні отримано згоду потерпілої ОСОБА_5 на укладення угоди, що також було підтверджено її поясненнями наданими в судовому засіданні.
Відповідно до частини шостої статті 474 КПК України судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Це вбачається із пояснень учасників, змісту угоди, обставин її укладення, матеріалів справи на підставі яких було складено обвинувальний акт.
Згідно з частиною четвертою статті 474 КПК України судом з'ясовано в обвинуваченого, що він цілком розуміє, що: має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь; наслідки укладення та затвердження угод, передбачені статтею 473 цього Кодексу; характер кожного обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Також судом перевірено угоду на предмет її відповідності вимогам КПК України та встановлено, що: умови угоди не суперечать вимогам КПК України та КК України; правова кваліфікація дій обвинуваченого є правильною; умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди було добровільним та сторони примирилися; взяті обвинуваченим на себе зобов'язання можуть бути виконані; наявні фактичні підстави для визнання винуватості.
Крім того, обвинуваченому роз'яснено порядок виконання обраного сторонами покарання.
До істотних для даного кримінального провадження обставин слід віднести: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку; вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку, вчинення кримінального правопорушення щодо іншої особи, з якою винний перебуває у близьких відносинах; відшкодування обвинуваченим потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 98 805, 91 гривень.
Також з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_4 на обліках лікарів нарколога та психіатра не перебуває, до адміністративної або кримінальної відповідальності не притягувався, не перебуває на обліку органів пробації.
Таким чином, зважаючи на те, що між прокурором та обвинуваченим укладено угоду про визнання винуватості відповідно до вимог кримінального законодавства, останню, з урахуванням беззастережного визнання обвинуваченим свої вини у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень та узгодження покарання, яке відповідає санкціям визначеним інкримінованими правопорушеннями, слід затвердити, як таку, що відповідає інтересам суспільства та містить умови для реального впливу на подальшу поведінку обвинуваченого з метою його виправлення.
Запобіжний захід по даному кримінальному провадженню, на час ухвалення вироку, не застосований.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений, судові витрати відсутні.
Відповідно до положень статті 473 КПК України - в угоді про визнання винуватості, крім іншого, зазначаються умови застосування спеціальної конфіскації.
Відповідно до положень статті 96-1 КК України - спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до положень статті 96-2 КК України - спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
Таким чином, у даній справі слід застосувати спеціальну конфіскацію щодо мобільного телефону марки Motorolа, моделі moto e13 10 ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , який використовувався як засіб вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України.
При цьому, арешт накладений на вказаний мобільний телефон ухвалою слідчого судді Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 29 травня 2025 року слід скасувати.
Речові докази у виді виписки по картці рахунку НОМЕР_6 ( НОМЕР_4 ) i додатковим рахункам договору SAMDNWFC00063762776 від 06.11.2020 за період 01.09.2023 26.03.2025 на 2 аркушах, яка сформована 26.03.2025 під № BC6JQLQLUGEF9921 та згідно якої власником картки/рахунку НОМЕР_6 ( НОМЕР_4 ) i додатковим рахункам договору SAMDNWFC00063762776 від 06.11.2020 є ОСОБА_5 та оптичного диску із написом «ВХ 6680266-ВБ КП 716» відповідно до статті 100 КПК України слід залишити в матеріалах справи.
На підставі викладеного, керуючись статтями 314, 370, 373, 374, 474, 475 КПК України, Великоолександрівський районний суд Херсонської області,
Затвердити угоду про визнання винуватості від 09 грудня 2025 року, укладену між прокурором Великоолександрівського відділу Бериславської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_6 , про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 12025231090000716 від 02 квітня 2025 року.
Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 361 КК України і призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання у виді одного року обмеження волі.
Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України і призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі частини першої статті 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити йому покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.
На підставі частини першої, частини третьої статті 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням надавши йому іспитовий строк тривалістю два роки.
На підставі частини першої, пункту 2 частини третьої статті 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід не обирати.
Речові докази у виді виписки по картці рахунку НОМЕР_6 ( НОМЕР_4 ) i додатковим рахункам договору SAMDNWFC00063762776 від 06.11.2020 за період 01.09.2023 26.03.2025 на 2 аркушах, яка сформована 26.03.2025 під № BC6JQLQLUGEF9921 та згідно якої власником картки/рахунку НОМЕР_6 ( НОМЕР_4 ) i додатковим рахункам договору SAMDNWFC00063762776 від 06.11.2020 є ОСОБА_5 та оптичного диску із написом «ВХ 6680266-ВБ КП 716» - залишити в матеріалах справи.
На підставі статей 96-1, 96-2 КК України, в порядку спеціальної конфіскації, конфіскувати у власність держави мобільний телефон марки Motorolа, моделі moto e13 10 ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 .
Арешт накладений на мобільний телефон марки Motorolа, моделі moto e13 10 ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 ухвалою слідчого судді Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 29 травня 2025 року - скасувати.
Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений: обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору.
Суддя: ОСОБА_1