Справа № 127/31823/25
Провадження № 3/127/6706/25
28.11.2025м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Іванченко Я.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, -
01.10.2025 близько 12 год 30 хв у АДРЕСА_2 , в приміщенні Вінницького ліцею №11 громадянка ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно свого малолітнього онука ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим заподіяла йому моральних страждань.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала, пояснила, що 01.10.2025 вона разом з чоловіком приїхали до м. Вінниці, щоб побачитись з онуком, оскільки невістка не дозволяє їм бачитись, а вони сумують за ним. В школі відбувався ярмарок, вони підійшли до класу онука, він був радий їх бачити, провів до класу, однак потім почався урок тому вони залишились на коридорі та очікували його завершення. В школу приїхала ОСОБА_3 , вони підійшли до неї почали розмовляти, а коли онук вийшов з класу і побачив її, то не знав, що йому робити. Невістка загородила його, не давала більше їм спілкуватися, онук плакав. Потім між ними відбулась розмова на підвищених тонах, в зв'язку з чим вчителька запросила їх до класу, де ОСОБА_3 виражалась до неї нецензурною лайкою та відштовхнула її, коли вона хотіла зробити фото з онуком. Після чого, вони вийшли з приміщення школи, побачили працівників поліції з якими почали спілкуватися. Також, зазначила, що протягом року онук проживав разом з ними в м. Кривий Ріг, поки невістка була у м. Вінниці, однак у них не було наміру його забирати, вони лише хотіли з ним побачитись.
Захисник Люлик Р.І. заявив в судовому засідання клопотання про закриття провадження у справі, оскільки в діях ОСОБА_1 відсутні необхідні об'єктивні та суб'єктивні ознаки складу адміністративного правопорушення, вона не вчиняла жодного насильства щодо її малолітнього онука, під час конфлікту дитина не зазнала жодних протиправних дій, тому підстави для притягнення до відповідальності відсутні.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 повідомила, що 01.10.2025 у школі відбувався ярмарок, вона прийшла до школи та очікувала на свого сина. Коли вона перебувала біля класу, то стала свідком того, як ОСОБА_3 , а також, дідусь і бабуся її сина, стояли та про щось розмовляли. Потім з касу вийшов син ОСОБА_3 та вони почали тягнути дитину в різні сторони, через що він почав плакати. Вона покликала вчителя, яка запросила їх зайти до класу. Також, зазначила, що ОСОБА_3 ударів нікому не наносила та не ображала, лише тримала свою дитину.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 , яка є вчителем Вінницького ліцею №11 повідомила, що 01.10.2025 під час перерви син ОСОБА_3 вийшов на коридор та підійшов до двох людей, як виявилось ними були його дідусь і бабуся, які приїхали з м. Кривий Ріг, щоб з ним зустрітись. Потім почався урок, вони зайшли до класу, а до неї зателефонувала ОСОБА_3 , щоб запитати о котрій годині буде ярмарок у школі, якій вона розповіла про приїзд свекрухи та свекра. В подальшому, вона перебувала у класі, коли до неї зайшла мати одного з її учнів та повідомила, що на коридорі відбулась конфліктна ситуація. Коли вона вийшла, то помітила, як ОСОБА_3 на підвищених тонах спілкувалась з бабусею та дідусем її сина, тому вона запропонувала їм зайти до класу. Вже під час перебуванні у класі, вони продовжили конфлікт, ОСОБА_1 була незадоволена ОСОБА_3 , як матір'ю. Дитина була сильно знервована та плакала. В подальшому, було викликано працівників поліції.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 повідомила вона є головою ОСББ та допомагала ОСОБА_3 коли вона тільки переїхала до м. Вінниці. З приводу подій зазначила, що 01.10.2025 до неї зателефонувала ОСОБА_3 та попросила швидко викликати поліцію у школу бо в неї хочуть забрати дитину. Крім того, зазначила, що безпосередньо не була присутня під час подій у школі. Коли ОСОБА_3 з сином повернулись додому, то хлопчик розповідав їй, що бабуся кидалась на маму та він дуже злякався.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши заперечення захисника, пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та свідків, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
За ч. 2 ст. 173-2 КУпАП настає відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Об'єктивна сторона даного правопорушення виражається в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
З аналізу ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» вбачається, що дитина, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства.
Вина ОСОБА_1 підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №669284 від 01.10.2025, в якому викладені обставини вчинення правопорушення, протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію, письмовими поясненнями та іншими матеріалами адміністративної справи.
Вищевказані матеріали узгоджуються з показаннями свідків, які підтвердили, що під час конфлікту, що виник між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 був присутній малолітній ОСОБА_2 , який був наляканий та сильно плакав.
Зважаючи на встановлені судом обставини, а також, аналізуючи норми чинного законодавства, для притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП не обов'язково вчиняти насильницькі дії стосовно малолітнього потерпілого, а достатнього того, що конфлікт відбувся в його присутності, чого не заперечувала і ОСОБА_1 надаючи пояснення в судовому засіданні.
Враховуючи обставини вчинення адміністративного правопорушення та його наслідки, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення, яке буде необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення нею нових правопорушень в майбутньому - у виді штрафу, в розмірі, визначеному санкцією ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави Україна підлягає стягненню судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп., сплата якого передбачена п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст. ст. 40-1, 173-2, 283, 284, 307, 308 КУпАП, суд, -
Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає п'ятсот десять гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн. на користь держави.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Вінницький міський суд Вінницької області.
Суддя: