Справа № 127/31803/25
Провадження № 3/127/6700/25
28.11.2025м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Іванченко Я.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №669247 від 01.10.2025 вбачається, що 01.10.2025 близько 12 год 30 хв у АДРЕСА_2 , в приміщенні Вінницького ліцею №11 громадянка ОСОБА_1 вчинила відносно своєї свекрухи ОСОБА_2 домашнє насильство фізичного та психологічного характеру, а саме, ображала нецензурною лайкою, штовхала, чим заподіяла шкоду її здоров'ю, внаслідок чого у неї піднявся тиск, погіршилось самопочуття.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала, пояснила, що вона проживає разом з сином у м. Вінниці, а чоловік та свекруха ОСОБА_2 проживають у м. Кривий Ріг. В день подій, свекруха разом зі свекром приїхали забрати її сина в м. Кривий Ріг. Вона прийшла до школи, чекала сина біля класу, щоб піти з ним на ярмарок, який відбувався того дня. Коли вони йшла по коридору, до них підійшли свекруха та свекор почали лаятись, відштовхували її від дитини, почали тягнути його до себе. Також, зазначила, що вона не давала забрати сина, який плакав. Через те, що вони гучно себе поводили, вчитель запросила їх зайти до класу, де свекруха продовжувала її ображати, тому було викликано працівників поліції. Крім того, повідомила, що не ображала та не била свекруху, а лише захищала свою дитину. Також, зазначила, що разом зі свекрухою ніколи не проживала.
Захисник Чубенко С.В. повідомила, що в судовому засіданні були встановлені всі обставини події яка мала місце, однак доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 надано не було, натомість обставини, які були викладені у протоколі про адміністративне правопорушення були повністю спростовані показаннями свідків, тому наявні всі підстави для закриття провадження у справі.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 повідомила, що 01.10.2025 вона разом з чоловіком приїхали до м. Вінниці, щоб побачитись з онуком, оскільки невістка не дозволяє їм бачитись, а вони сумують за ним. В школі відбувався ярмарок, вони підійшли до класу онука, він був радий їх бачити, провів до класу, однак потім почався урок тому вони залишились на коридорі та очікували його завершення. В школу приїхала ОСОБА_1 , вони підійшли до неї почали розмовляти, а коли онук вийшов з класу і побачив її, то не знав, що йому робити. Невістка загородила його, не давала більше їм спілкуватися, онук плакав. Потім між ними відбулась розмова на підвищених тонах, в зв'язку з чим вчителька запросила їх до класу, де ОСОБА_1 виражалась до неї нецензурною лайкою та відштовхнула її, коли вона хотіла зробити фото з онуком. Після чого, вони вийшли з приміщення школи, побачили працівників поліції з якими почали спілкуватися. Також, зазначила, що протягом року онук проживав разом з ними в м. Кривий Ріг, поки невістка була у м. Вінниці, однак у них не було наміру його забирати, вони лише хотіли з ним побачитись.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 повідомила, що 01.10.2025 у школі відбувався ярмарок, вона прийшла до школи та очікувала на свого сина. Коли вона перебувала біля класу, то стала свідком того, як ОСОБА_1 , а також, дідусь і бабуся її сина, стояли та про щось розмовляли. Потім з касу вийшов син ОСОБА_1 та вони почали тягнути дитину в різні сторони, через що він почав плакати. Вона покликала вчителя, яка запросила їх зайти до класу. Також, зазначила, що ОСОБА_1 ударів нікому не наносила та не ображала, лише тримала свою дитину.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 , яка є вчителем Вінницького ліцею №11 повідомила, що 01.10.2025 під час перерви син ОСОБА_1 вийшов на коридор та підійшов до двох людей, як виявилось ними були його дідусь і бабуся, які приїхали з м. Кривий Ріг, щоб з ним зустрітись. Потім почався урок, вони зайшли до класу, а до неї зателефонувала ОСОБА_1 , щоб запитати о котрій годині буде ярмарок у школі, якій вона розповіла про приїзд свекрухи та свекра. В подальшому, вона перебувала у класі, коли до неї зайшла мати одного з її учнів та повідомила, що на коридорі відбулась конфліктна ситуація. Коли вона вийшла, то помітила, як ОСОБА_1 на підвищених тонах спілкувалась з бабусею та дідусем її сина, тому вона запропонувала їм зайти до класу. Вже під час перебуванні у класі, вони продовжили конфлікт, ОСОБА_2 була незадоволена ОСОБА_1 , як матір'ю. Дитина була сильно знервована та плакала. В подальшому, було викликано працівників поліції.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 повідомила вона є головою ОСББ та допомагала ОСОБА_1 коли вона тільки переїхала до м. Вінниці. З приводу подій зазначила, що 01.10.2025 до неї зателефонувала ОСОБА_1 та попросила швидко викликати поліцію у школу бо в неї хочуть забрати дитину. Крім того, зазначила, що безпосередньо не була присутня під час подій у школі. Коли ОСОБА_1 з сином повернулись додому, то хлопчик розповідав їй, що бабуся кидалась на маму та він дуже злякався.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, її захисника, потерпілої та її представника, показання свідків, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ч. 1 ст. 173-2 КУпАП адміністративна відповідальність настає у випадку Вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
З аналізу ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» в сукупності з положеннями ст. 173-2 КУпАП вбачається, що домашнє насильство передбачає дії фізичного, психологічного чи економічного характеру внаслідок яких могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілому.
Нормами наведеного закону визначено, що психологічним насильством є така форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Під психологічним насильством у сім'ї розуміється насильство, пов'язане із дією одного члена сім'ї на психіку іншого шляхом словесних образ, погроз, переслідування, яким умисно спричиняється емоційна невпевненість та нездатність себе захистити, чим завдається або може бути завдана шкода психічному здоров'ю особи.
Суд наголошує, що об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею 173-2 КУпАП, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції даної статті дій, та передбачає існування обов'язкової ознаки - можливість настання чи настання фізичної або психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Насильство є результатом свідомих дій кривдника, підкріплене агресією і бажанням завдати шкоди, отже обов'язковим елементом складу адміністративного правопорушення за ст. 173-2 КУпАП є умисні дії або бездіяльність та наявність наслідків їх вчинення, зокрема завдання шкоди фізичному або психологічному здоров'ю потерпілого.
Оскільки умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру та наслідки їх вчинення є обов'язковими елементами об'єктивної сторони, відповідні фактичні обставини підлягають обов'язковому детальному опису в протоколі, а також доказуванню в судовому засіданні.
Системний аналіз існуючого національного та міжнародного законодавства свідчить про те, що домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.
Відповідно до матеріалів адміністративної справи, на підтвердження вини ОСОБА_1 працівниками поліції складено протокол серії ВАД №669247 від 01.10.2025, а також надано в якості доказів протокол прийняття заяви ОСОБА_2 від 01.10.2025, її письмові пояснення від 01.10.2025, форму оцінки ризиків.
Доказів на підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП суду надано не було, натомість допитані в ході судового розгляду свідки повністю спростували обставини викладені у наданих документах.
Разом з тим, обставини, описані у протоколі, не дозволяють зробити висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки в протоколі не вказано, жодних відомостей про те, які саме зв'язки поєднують особу, яка записана в протоколі потерпілою та ОСОБА_1 не зазначено, до матеріалів не додано жодних доказів, які б підтвердили, що на відносини між ОСОБА_1 та потерпілою особою розповсюджується дія Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», що останні є суб'єктами, на яких розповсюджується дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству, що вони є родичами чи іншими особами, які пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Крім того, як повідомила сама ОСОБА_1 , що підтвердила потерпіла ОСОБА_2 , вони ніколи спільно не проживали, оскільки невістка раніше проживала окремо із сином та онуком у м. Кривий Ріг, а останній рік проживає лише з онуком у м. Вінниці.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
З урахуванням вищезазначеного, судом встановлено, що викладені в протоколі обставини фактично ґрунтуються виключно на заяві свекрухи, з якою у них неприязні стосунки. Будь-яких належних та допустимих доказів, як це визначено нормами чинного законодавства, на підтвердження того факту, що ОСОБА_1 дійсно вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено. Натомість, надано ряд доказів, які повністю спростовують обставини викладені в протоколі та доводять те, що ОСОБА_1 не вчиняла адміністративного правопорушення.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 62 Конституції України передбачено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З урахуванням вимог статей 245, 251, 252 КУпАП, ст. 62 Конституції України поза розумним сумнівом не доведена винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП встановлено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Приймаючи до уваги, що всі сумніви щодо недоведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, за відсутності переконливих доказів вини ОСОБА_1 , суд приходить до висновку, що при розгляді справи не доведено, що в діях останньої, наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 173-2, 247, 251, 279, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суд -
Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 закрити в зв'язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду.
Суддя: