Справа № 953/8120/25
н/п 3/953/2314/25
21 жовтня 2025 року м. Харків
Суддя Київського районного суду м. Харкова Глос М. Л., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов із Департаменту патрульної поліції УПП у Харківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
26.07.2025 року о 16 год. 12 хв. у м. Харків по вул. Леся Сердюка (Командарма Корка), 74, водій ОСОБА_1 , усупереч вимогам п. 2.1а) Правил дорожнього руху України (далі також ПДР, Правила), керував автомобілем MAZDA 6, державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами. Відповідне правопорушення ОСОБА_1 вчинив повторно протягом року.
Окрім того, 30.07.2025 року о 16 год. 36 хв. у м. Харків по вул. Леся Сердюка, 45, водій ОСОБА_1 , усупереч вимогам п. 2.1а) Правил дорожнього руху України, керував транспортним засобом NISSAN X-TRAIL, державний номерний знак НОМЕР_2 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами. Відповідне правопорушення ОСОБА_1 вчинив повторно протягом року.
ОСОБА_1 викликався до суду із завчасним повідомленням про дату, час і місце розгляду справи належним чином, проте у судове засідання він не з'явився, причин свого неприбуття не повідомив, із будь-якими заявами або клопотаннями до суду не звертався.
Отже, суд вжив усіх необхідних і можливих заходів для реалізації права ОСОБА_1 узяти участь у розгляді справи про притягнення його до адміністративної відповідальності, і процесуальні можливості для цього вичерпано. За наведених обставин, з метою дотримання розумного строку розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути її за відсутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, участь якої згідно зі ст. 268 КУпАП у справах даної категорії не є обов'язковою.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справі про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
У розумінні ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність цієї особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зазначені дані встановлюються, серед іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків (за наявності), документами.
За вимогами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Керуючись наведеними вимогами закону, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доводиться поданими органом поліції доказами в їх сукупності і взаємозв'язку.
Зокрема, факти керування ОСОБА_1 транспортним засобом за відсутності такого спеціального права підтверджено даними: протоколів про адміністративні правопорушення, рапортами інспектора поліції, відеозаписами з бодікамер поліцейських.
Повторне протягом року вчинення правопорушником таких дій підтверджено довідками про повторність, а також постановами суду в справах №587/3376/24 від 26.11.2024, 583/754/24 від 20.03.2024.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.1 а) Правил, згідно з якими водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
За наведених обставин суд кваліфікує дії ОСОБА_1 , котрий повторно протягом року двічі керував транспортним засобом за відсутності такого спеціального права, за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Вирішуючи питання про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, суд відповідно до вимог ч. 2 ст. 33 КУпАП враховує характер вчинених проступків, які демонструють грубе порушення Правил дорожнього руху, і дані про особу порушника, котрий раніше неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за аналогічні проступки.
Передбачених ст. 34 КУпАП обставин, що пом'якшують адміністративну відповідальність, суд за результатами розгляду справи не встановив.
У пункті 2 ст. 35 цього кодексу законодавець відносить до обставин, що обтяжують адміністративну відповідальність, повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню. Проте зазначена обставина є елементом об'єктивної сторони кваліфікованого складу правопорушень, поставлених ОСОБА_1 за провину, а тому не може повторно враховуватися ще і як така, що обтяжує адміністративну відповідальність. Інших обставин, передбачених ст. 35 КУпАП, суд за результатами розгляду справи не встановив.
Стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу, передбачене санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП, не можеь бути застосовано щодо правопорушника оскільки відповідно до довідки Управління патрульної поліції у Харківській області автомобіль, вказаний у протоколі належить іншій особі - ОСОБА_2 . За таких обставин вилучення його у законного власника - особи, питання про юридичну відповідальність якої у даній справі не вирішується, становило б порушення права людини на мирне володіння своїм майном (приватною власністю), гарантованого ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 41Конституції України.
ЄСПЛ у рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року акцентував увагу на тому, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання транспортних засобів несе потенційні ризики спричинення серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до ч. 3 ст. 30 КУпАП якщо особою, позбавленою права керування транспортними засобами, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті, тобто десять років.
Як видно з матеріалів справи, на час вчинення правопорушень, за які він притягується до адміністративної відповідальності у цій справі, ОСОБА_1 був позбавлений права керування транспортними засобами постановами судів у справах №587/3376/24 від 26.11.2024, 583/754/24 від 20.03.2024 на строки 7 років і 5 років відповідно і зазначених стягнень не відбув.
З огляду на викладене, на підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП суд вважає за необхідне до стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, накладеного на цією постановою, частково приєднати невідбуті аналогічне стягнення за попередньою постановою.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» суд стягує з правопорушника у дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 грн. 60 коп.
Виходячи з наведеного та керуючись ст. ст. 33, 36, ч.5 ст. 126, ч. 3 ст. 130, 248, 252, 268, 280, 283, 284 КУпАП, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 6 (шість) років без вилучення транспортного засобу.
На підставі ч. 3 ст. 30 Кодексу України про адміністративні правопорушення до адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, накладеного цією постановою, частково приєднати невідбуті аналогічні стягнення за постановами у справах №587/3376/24 від 26.11.2024 та 583/754/24 від 20.03.2024 і остаточно визначити адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 9 (дев'ять) років без вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 що у разі несплати штрафу у строк, установлений частиною 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, установленому законом.
Відповідно до ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі несплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , штрафу у розмірі 40 800 грн у строк, установлений частиною 1 ст. 307 цього Кодексу, з нього підлягатиме стягненню на користь держави подвійний розмір штрафу у сумі 81 600 грн.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її прийняття.
Постанова набирає чинності після закінчення строку на її оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - з дня прийняття остаточного рішення апеляційним судом, якщо постанову суду першої інстанції не скасовано.
Постанову може бути пред'явлено до виконання протягом трьох місяців.
Суддя М. Л. Глос