Справа № 953/5146/25
н/п 3/953/1712/25
07 листопада 2025 року м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючої судді - Глос М. Л.,
за участю секретаря - Меркулової О. В.,
захисника - Кіндер О. В.,
особи, яка притягується до адміністративної
відповідальності - ОСОБА_1 ,
розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов із Департаменту патрульної поліції УПП у Харківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
19.05.2025 року о 03 год. 24 хв. у м. Харкові по вулиці Шевченка, 2, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Ford Ranger, державний номерний знак НОМЕР_1 , що належить військовій частині НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України (далі - Правила).
Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 7510», що фіксувала бодікамери №475049, №471726, №470172. Відповідно до тесту №802, проведеного 19.05.2025 року о 03 год. 34 хв., результат огляду становить 0,84‰. ОСОБА_1 з результатом згоден, від проходження огляду у лікаря-нарколога в медичному закладі КНП ХОР «ОКНЛ» відмовився, що зафіксовано на бодікамери.
В судовому засіданні ОСОБА_1 винуватість у вчиненні правопорушення не визнав. Пояснив суду, що 19.05.2025 року він не керував автомобілем, а лише ночував у ньому. Транспортний засіб належить військовій частині. Зазначив, що у нічний час працівники поліції підійшли з нього і запитали про причини порушення комендантської години. В подальшому в одного з поліцейських виникла підозра щодо перебування ОСОБА_1 у нетверезому стані, і йому запропонували пройти огляд на такий стан на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 7510», на що він добровільно погодився. Напередодні ввечері він дійсно вживав спиртні напої, проте вважав, що вже минуло достатньо часу для виведення алкоголю з організму, і результат буде негативним. Однак алкотестер показав наявність алкоголю на рівні 0,84‰. Поліцейські роз'яснили йому право у рази незгоди з результатми огляду на місці зупинки транспортного засобу пройти відповідне обстеження у медичному закладі, проте він відмовився. Про те, що він не керував автівкою, поліцейським не повідомляв.
Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї провини, суд переконаний, що його винуватість у вчиненні інкримінованого проступку підтверджується долученими до адміністративного матеріалу письмовими й електронними доказами в їх сукупності і взаємозв'язку.
Зокрема, задокументований у протоколі про адміністративне правопорушення і рапорті працівника поліції факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння об'єктивно підтведжено даними: роздруківки результату огляду на такий стан, проведеного працівниками поліції за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 7510» (тест № 802 від 19.05.2025 року), про виявлення в організмі водія алкоголю на рівні 0,84‰, направлення ОСОБА_1 на відповідний огляд і акту за його підсумками.
Оцінюючи наведені докази, суд керується положеннями статті 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015р. (зі змінами) (далі - Інструкція), якими унормовано правову процедуру огляду водіїв на стан сп'яніння, встановлено гарантії захисту прав і законних інтересів водія, а також процесуальні запобіжники можливим зловживанням з боку працівників поліції.
Зокрема, згідно з ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, які знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості їх застосування огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським з застосуванням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд відповідно до частини 3 цієї ж статті проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду на стан сп'яніння в інших закладах забороняється.
Відповідно до положень пунктів 2, 3 розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів та/або мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці).
Під час такого огляду, як передбачено пунктами 3, 4 розділу ІІ цього ж нормативно-правового акта, поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.
Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський, як унормовано пунктом 5 Інструкції, інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Дослідженими судом відеозаписами з бодікамер поліцейських у сукупності з письмовими доказами підтверджено повне дотримання поліцейськими зазначеної правової процедури огляду водія на стан сп'яніння і конкретних обставин, які могли би свідчити про зворотне і викликали обґрунтовані сумніви у достовірності результатів огляду, не повідомляли у судовому засіданні і сам ОСОБА_1 та його захисник.
Зокрема, як видно з відеозаписів, на місці зупинки транспортного засобу правопорушник добровільно погодився на проведення огляду поліцейськими з застосуванням спеціального технічного засобу. Перед таким оглядом працівники поліції роз'яснили ОСОБА_1 порядок використання газоаналізатора «Drager Alcotest 7510», а також поінформували про його право у разі незгоди на проведення огляду за допомогою згаданого технічного засобу або заперечення його результатів пройти обстеження на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я у присутності працівників поліції. Результатів огляду, здійсненого з застосуванням газоаналізатора, як і дотриманння законного порядку його проведення, ОСОБА_1 на місці події не заперечував, від огляду у медичному закладі добровільно відмовився і підписав протокол про адміністративне правопорушення без жодних зауважень і заперечень. Спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції, проведення огляду і документування адміністративного правопорушення проводилося з безперервним застосуванням відеофіксації.
Виходячи з наведеного суд оцінює результати огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння з застосуванням спеціального технічного засобу як допустимі і достовірні докази.
Оцінюючи доводи сторони захисту на заперчення самого факту керування ОСОБА_1 автомобілем, суд виходить з такого. На відеозаписах із бодікамер поліцейських чітко зафіксовано, що на початку спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 виходить з автівки з водійського місця і повідомляє, що їхав на автозаправну станцію, щоб підзарядити свій мобільний телефон. Тобто на місці події навіть не йшло мови про те, що автомобіль стояв, ОСОБА_1 на той час відпочивав у ньому і не виконував функції водія. Навпаки, правопорушник сам одразу надав пояснення, за змістом яких він керував транспортним засобом. Видно на відеозаписах і те, що спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції відбувалося у досить вільній невимушеній формі. З огляду на зазначене суд не знаходить жодних підстав для сумнівів у добровільності пояснень правопорушника, наданих уповноваженим службовим особам на місці зупинки автомобіля.
З таких обставин суд вважає доведеним, що 19.05.2025 року о 03 год. 24 хв. по вулиці Шевченка, 2 у м. Харкові ОСОБА_1 керував автомобілем Ford Ranger, державний номерний знак НОМЕР_1
Аналізуючи безпосередньо сприйняті і досліджені у судовому засіданні докази, оцінюючи встановлені судом обставини, суд керується такими нормами процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справі про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
У розумінні ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність цієї особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зазначені дані встановлюються, серед іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків (за наявності), документами.
За вимогами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За результатми розгляду справи суд беззаперечно встановив, що діяння, поставлене ОСОБА_1 за провину, дійсно мало місце, воно становило порушення передбчаеної у п. 2.9 (а) Правил заборони водієві керувати транспортним засобом у стані сп'яніння, і ОСОБА_1 винен у його вчиненні.
Зазначені дії правопорушника суд кваліфікує за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вирішуючи питання про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, суд виходить з такого.
ЄСПЛ у рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року акцентував увагу на тому, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання транспортних засобів несе потенційні ризики спричинення серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлено накладення на водіїв штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Отже, санкція даної правової норми є безальтернативною і не надає судді дискреційних повноважень щодо обрання виду, розміру і строку адміністративного стягнення, яке підлягає застосуванню щодо винної особи. Відтак обставини, зазначені у ч. 1 ст. 33 КУпАП, зокрема характер вчиненого правопорушення, дані про особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, на вид і міру стягнення за цією частиною статті не впливають.
Суд розглянув доводи сторони захисту, викладені у письмових поясненнях захисника, про те, що ОСОБА_1 проходить військову службу, і позбавлення права керування транспотними засобами позбавить його можливості виконувати обов'язки такої служби в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України. Оцінюючи цей аргумент, суд звертає увагу, що у справах даної категорії закон за жодних обставин, незалежно від конкретних обставин правопорушення, особи, що притягується до відповідальності, і роду її діяльності, не передбачає можливості незастосування стягнення, передбаченого санкцією відповідної правової норми як обов'язкове. Водночас суд згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України діє лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Разом із тим, ОСОБА_1 не позбавлений можливості і надалі проходити військову службу, боронити Вітчизну, виконуючи іншу функцію, не пов'язану з керуванням транспортними засобами.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» суд стягує з правопорушника у дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 грн. 60 коп.
Виходячи з наведеного, та керуючись ст. ст. 33, ч. 1 ст. 130, 248, 252, 268, 280, 283, 284 КУпАП, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі несплати штрафу у строк, установлений частиною 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, установленому законом.
Відповідно до ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі несплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , штрафу у розмірі 17 000 грн у строк, установлений частиною 1 ст. 307 цього Кодексу, з нього підлягатиме стягненню на користь держави подвійний розмір штрафу у сумі 34 000 грн. Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її прийняття.
Постанова набирає чинності після закінчення строку на її оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - з дня прийняття остаточного рішення апеляційним судом, якщо постанову суду першої інстанції не скасовано.
Постанову може бути пред'явлено до виконання протягом трьох місяців.
Суддя М. Л. Глос