932/14286/25
3/932/4153/25
12 грудня 2025 року суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра Клепка Л.І., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.2 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу, 19 вересня 2025 року, приблизно о 19 годині 30 хвилин, за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно свого сина, яке полягало у криках, вираженні нецензурною лайкою, образах, внаслідок чого була завдана шкода психологічному здоров'ю.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за частиною 2 статті 173-2 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, не визнала і суду пояснила, що вона разом з сином ОСОБА_2 , 2013 року народження, проживає за однією адресою зі свекрухою ОСОБА_3 , з якою у неї склалися неприязні стосунки, які вже тривають давно. Нерідко між ними виникають сварки, під час яких свекруха намагається викликати працівників поліції. 19.09.2025 вони з свекрухою в черговий раз посварилися, і та повідомила про це свою доньку ОСОБА_4 , яка зателефонувала на лінію 102. По прибуттю на місце працівники поліції склали на неї два протоколи за те, що вона ображала свекруху, чого вона не спростовує, та начебто ображала нецензурно сина, чого вона не робила.
Надавши оцінку з'ясованим обставинам та дослідженим доказам, суд дійшов наступного висновку.
Диспозицією статті 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Частиною 2 статті 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Пунктом 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство визначено як діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно пункту 14 частини 1 статті Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Як вбачається з протоколу серії ВАВ №752226 від 19.09.2025, в вину ОСОБА_1 ставиться вчинення домашнього насильства відносно свого сина. Разом з тим, конкретного формулювання, даних про потерпілу особу та в чому конкретно полягало домашнє насильство відносно дитини протокол не містить.
Також обов'язковою умовою настання адміністративної відповідальності за статтею 173-2 КУпАП є наслідки правопорушення у вигляді завдання шкоди. Натомість діяння, яким така шкода не була завдана, не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173-2 КУпАП.
Будь-яких пояснень з приводу обставин адміністративного правопорушення ні у ОСОБА_1 , ні у ОСОБА_3 , ані у будь-яких інших осіб працівниками поліції не відбиралися.
Між тим, з рапорту працівника поліції, доданого до протоколу, який є службовим документом і не може розцінюватися як належний і допустимий доказ, вбачається, що виклик на лінію 102 був здійснений заявником ОСОБА_4 , яка повідомила, що ОСОБА_1 «лізе битися до її матері ОСОБА_3 та ображає її». Доказів того, що ОСОБА_1 вчинила дії, які б утворювали склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, матеріали справи не містять, а сам протокол не є достатнім доказом вчинення особою адміністративного правопорушення, оскільки вимагає перевірки належними і допустимими доказами, збір яких відповідно до частини 2 статті 251 КУпАП покладається на особу, уповноважену на складання протоколу.
Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу і події адміністративного правопорушення.
Беручи до уваги відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 173-2 КУпАП, провадження у справі щодо нього підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.
Керуючись статтями 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя -
Провадження у справі відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.2 ст.173-2 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Дніпра протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Л.І. Клепка